Виявлення й використання чинників економії ресурсів, зниження витрат є обов'язком кожного працівника підприємства, передусім спеціалістів і керівників усіх рівнів. Згідно з певними організаційно-технічними рішеннями та умовами розробляються норми витрат усіх видів ресурсів: сировини, основних і допоміжних матеріалів, енергії, трудових ресурсів тощо.
Установлені норми витрат—це граничні витрати окремих видів ресурсів за даних організаційно-технічних умов виробництва. Вони є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії і відповідно конкурентоспроможності підприємства. У процесі планування встановлюються граничні (допустимі) загальні витрати в підрозділах і в цілому по підприємству (кошториси) та на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.
Порівняння фактичних витрат з плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінювати роботу підрозділів з використання ресурсів, з'ясовувати причини відхилень фактичних витрат від планових і відповідно стимулювати працівників підприємства до їхнього зниження.
Формування і контроль витрат за місцями та центрами відповідальності
Управління витратами на підприємстві передбачає їхню диференціацію за місцями та центрами відповідальності. Місце витрат — це місце їхнього формування (робоче місце, група робочих місць, дільниця, цех). Під центром відповідальності розуміють організаційну єдність місць витрат з центром, відповідальним за їхній рівень.
На практиці вважають, що центр відповідальності збігається з місцем витрат, хоча це не обов'язково. Формування місць витрат і центрів відповідальності здійснюється за функціональною та територіальною ознаками. У першому випадку витрати локалізуються в певній функціональній сфері діяльності (маркетинг, дослідження й підготовка виробництва, матеріально-технічне забезпечення, виробництво, технічне обслуговування виробництва, управління). Територіальні місця витрат і центри відповідальності включають організаційні підрозділи підприємства (відділи, дільниці, цехи), які виокремленні просторово.
За центрами відповідальності складаються кошториси (планові витрати), обчислюються фактичні витрати, а для виробничих підрозділів визначається собівартість одиниці продукції (послуг). Це уможливлює ефективний контроль за витрачанням ресурсів. При цьому важливе значення має поділ витрат стосовно кожного центру відповідальності на прямі й непрямі, змінні та постійні. Перший поділ має істотне значення для визначення собівартості окремих виробів (калькулювання). Прямі витрати безпосередньо відносять на продукцію центрів відповідальності (місць витрат), а непрямі — формуються в цих центрах, а потім розподіляються між окремими видами продукції. Поділ витрат на змінні та постійні стосовно центрів відповідальності (місць витрат) важливий для складання так званих гнучких кошторисів та оцінки діяльності. Таке розмежування витрат дає змогу оперативно обчислювати кошториси для різних варіантів обсягу виробництва, а також перераховувати планові витрати на фактичний обсяг продукції під час аналізу та оцінки роботи підрозділів.[2]
Планування й облік собівартості на підприємствах ведуться за елементами витрат і калькуляційними статтями витрат.
Елементи витрат: матеріальні витрати (сировина і матеріали, куповані комплектуючі вироби та напівфабрикати, паливо, електроенергія, теплоенергія і т. д.), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, інші витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, проценти за кредитами банку, податки, що входять до собівартості продукції, відрахування в позабюджетні фонди тощо).
Групування витрат за елементами необхідне для того, щоб вивчити матеріаломісткість, енергомісткість, трудомісткість, фондомісткість і визначити вплив технічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про зростання продуктивності праці. Частка зарплати зменшується і в тому разі, якщо збільшується частка купованих комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що свідчить про підвищення рівня кооперації і спеціалізації.[3, ст. 228]
На ЗАТ КЗШВ «Столичний» економічним аналізом показників діяльності займається економічний відділ.
1.3 Методичні аспекти економічного аналізу витрат
Для оцінки ефективності формування витрат на підприємстві існує певна система економічних показників (табл. 1.1) [4, ст. 353]
Таблиця 1.1
Аналіз та оцінка витрат підприємства
| Показник | Методика розрахунку показника | Економічний зміст показника |
| 1 | 2 | 3 |
| Коефіцієнт покриття виробничих витрат | Валова продукція/Операційні витрати | Скільки валової продукції створюється на підприємстві за рахунок 1 грн. операційних витрат |
| Коефіцієнт окупності виробничих витрат | Операційні витрати/Валова продукція | Які витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції |
| Коефіцієнт покриття реалізованих виробничих витрат | Чистий дохід/Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) | Скільки чистого доходу створює підприємству 1 грн. виробничих витрат |
| Коефіцієнт окупності реалізованих виробничих витрат | Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)/Чистий дохід | Які виробничі витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу |
| Коефіцієнт покриття постійних витрат | Чистий дохід/(Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Скільки чистого доходу створює 1 грн. постійних витрат |
| Коефіцієнт окупності постійних витрат | (Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Чистий дохід | Які постійні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу |
| Коефіцієнт покриття адміністративних витрат | Чистий дохід/Адміністративні витрати | Скільки чистого доходу створює 1 грн. адміністративних витрат |
| Коефіцієнт окупності адміністративних витрат | Адміністративні витрати/Чистий дохід | Які адміністративні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу |
| Коефіцієнт ефективності загальногосподарського управління | Валова продукція/Адміністративні витрати | Скільки валової продукції створює підприємству 1 грн. адміністративних витрат |
| Коефіцієнт витратомісткості загальногосподарського управління | Адміністративні витрати/Операційні витрати | Яка питома вага адміністративних витрат в операційних витратах |
| Коефіцієнт валової віддачі адміністративних витрат | Адміністративні витрати/Валова продукція | Які адміністративні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції |
| Коефіцієнт навантаження адміністративних витрат | Операційні витрати/Адміністративні витрати | Рівень навантаження операційних витрат на 1 грн. адміністративних витрат |
| Коефіцієнт координації у співвідношенні операційних і адміністративних витрат | (Операційні витрати – Адміністративні витрати)/Адміністративні витрати | Скільки операційних витрат формується 1 грн. адміністративних витрат |
| Коефіцієнт координації адміністративних витрат у співвідношенні в операційних витратах | Адміністративні витрати/(Операційні витрати – Адміністративні витрати) | Рівень співвідношення адміністративних витрат на 1 грн. операційних витрат |
| Коефіцієнт ефективності постійних витрат | Валова продукція/(Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Скільки валової продукції створює 1 грн. постійних витрат |
Продовження таблиці 1.1
| 1 | 2 | 3 |
| Коефіцієнт витрато місткості загальногосподарського управління і збуту продукції | (Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Операційні витрати | Яка питома вага постійних витрат в операційних витрат |
| Коефіцієнт валової віддачі постійних витрат | (Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Валова продукція | Які постійні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції |
| Коефіцієнт навантаження постійних витрат | Операційні витрати/(Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Рівень навантаження операційних витрат на 1 грн. постійних витрат |
| Коефіцієнт координації у співвідношенні змінних і постійних витрат | (Операційні витрати – Адміністративні витрати – Витрати на збут)/( Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Рівень співвідношення змінних і постійних витрат (скільки змінних витрат припадає на 1 грн. постійних витрат) |
| Коефіцієнт координації у співвідношенні постійних і змінних витрат | ( Адміністративні витрати + Витрати на збут)/ (Операційні витрати – Адміністративні витрати – Витрати на збут) | Рівень співвідношення постійних і змінних витрат (скільки постійних витрат припадає на 1 грн. змінних витрат) |
| Коефіцієнт ефективності змінних витрат | Валова продукція/(Операційні витрати – Адміністративні витрати – Витрати на збут) | Скільки валової продукції створює 1 грн. змінних витрат |
| Коефіцієнт валової віддачі змінних витрат | (Операційні витрати – Адміністративні витрати – Витрати на збут)/Валова продукція | Які змінні витрати несе підприємство, щоб одержати 1 грн. валової продукції |
| Коефіцієнт покриття витрат на збут | Чистий дохід/Витрати на збут | Скільки чистого доходу формує 1 грн. витрат на збут |
| Коефіцієнт окупності витрат на збут | Витрати на збут/Чистий дохід | Які витрати на збут несе підприємство, щоб одержати 1 грн. чистого доходу |
| Коефіцієнт витрато місткості збутової діяльності підприємства | Витрати на збут/Операційні витрати | Яка питома вага витрат на збут в операційних витратах |
| Коефіцієнт навантаження витрат на збут | Операційні витрати/Витрати на збут | Рівень навантаження операційних витрат на 1 грн. витрат на збут |
| Коефіцієнт координації у співвідношенні операційних витрат і витрат на збут | (Операційні витрати – Витрати на збут)/Витрати на збут | Скільки операційних витрат формує 1 грн. витрат на збут |
| Коефіцієнт координації витрат на збут у співвідношенні в операційних витратах | Витрати на збут/(Операційні витрати – Витрати на збут) | Рівень співвідношення витрат на збут на 1 грн. операційних витрат |
Продовження таблиці 1.1