Для єдиного податку за ставкою 10% аналогічний розрахунок економічної ефективності зробити неможливо. Це пов’язано з тим, що неможливо оцінити «економію» за рахунок відсутності ПДВ, тому що можливі різні варіанти. Обираючи ставку 10%, необхідно врахувати, що неплатники ПДВ не мають податкового кредиту, а 10% сплачується з усієї виручки. Це може бути вигідно в таких випадках:
при наданні високорентабельних послуг;
при низьковитратному виробництві з великою питомою вагою витрат на оплату праці;
у громадському харчуванні за умови, що продукти закуповуються в неплатників ПДВ (наприклад, на ринку).
У торговельній діяльності ставка 10% вигідна тільки при закупівлі товарів у неплатників ПДВ i при можливості встановлювати великий рівень націнки.
Крім економічного ефекту, не варто забувати, що застосування ставки 10% звужує число потенційних покупців. Ними можуть бути в основному тільки неплатники ПДВ. Немає сенсу переходити на єдиний податок i в період інтенсивного розвитку: будівництва, придбання основних засобів, накопичення необхідних товарних запасів тощо.
На закінчення ще раз зазначу: приймаючи рішення про перехід на спрощену систему, потрібно зважити всі «за» i «проти».
3.2 Переваги і недоліки спрощеної системи оподаткування.
Потрібно сказати, що не один податок, тим паче не одна система оподаткування, в жодній країні не є досконала. Отже і спрощена система оподаткування має свої переваги та недоліки.
Суттєвою перевагою спрощеної системи оподаткування є зменшення податкового тиску на представників малого та середнього бізнесу, але звичайно, за умов, які були розглянуті в попередніх розділах, тобто при рівні рентабельності не менше 25%. Хоча зустрічається і таке, що підприємства з меншим рівнем рентабельності реєструються на спрощену систему оподаткування. Це говорить про те, що спрощена система не повністю вирішила питання про усунення тіньової економіки малого та середнього бізнесу. Але навіть при такій постановці питання дане підприємство здійснює більші надходження в бюджет ніж при звичайній системі оподаткування. Незважаючи на те, що підприємство з меншим рівнем рентабельності і не отримує великих прибутків, воно своїм переходом на сапрощену систему оподаткування страхує себе від численних перевірок, непорозумінь та штрафів, які, на жаль, так часто зустрічаються на практиці.
Виходячи з Закону №727 «Про спрощену систему обліку і звітності», до підприємства – платника єдиного податку автоматично не застосовуються цілий ряд штрафів і санкцій, які могла б застосувати ДПА для звичайної системи оподаткування.
Також спрощена система оподаткування обліку та звітності дозволяє невеликому підприємству зменшити чисельність штату бухгалтерії і завдяки цьому підняти свою рентабельність через зменшенння витрат на оплату праці.
Єдиним і самим суттєвим недоліком був і залишається по цей час елемент подвійного оподаткування в спрощенній системі за ставкою єдиного податку 6% при умові сплати ПДВ. Справа в тому, що 6% податку береться з суми виручки включаючи ПДВ,яке надходить від покупців, а це економічно не правильно. По логіці речей не розумно накладати податок на податок – це абсурд, але так є. І залишається тільки здогадуватися чому наші можновладці вперто не помічають цього, і залишається тільки чекати – чекати на кращі зміни.
3.3 Основні завдання вдосконалення податкової системи України.
Для полегшення ситуації необхідно досягти стабільності податкового законодавства, яке забезпечило б: введення в дію законодавчих актів по питаннях оподаткування не раніше ніж через рік з моменту їх прийняття; сталість ставок пільг та правил оподаткування на протязі мінімум трьох років з моменту введення в дію актів податкового законодавства, а також податкового законодавства відносно платників, які беруть участь в цільових державних інвестиційних програмах на протязі усього часу їх дії.
Держава повинна навчитися правильно використовувати доходи та відмовитися від діючої нині жорсткої зарегульованності економіки, яка наштовхує підприємництво в “тінь”, необхідно досягти збалансованості інтересів бюджету та конкретного суб”єкта підприємницької діяльності.
Для цього необхідно забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати її до зовнішньої і внутрішньої економічної кон”юктури. Перш за все мова йде про делегування податковим органам права давати відстрочки, відстрочки по сплаті податків, стягнення пені, і введення штрафних санкцій в залежності від фінансового стану платника податку і перспектив його розвитку з дотриманням єдиної вимоги – в кінці певного звітного періоду платник податків зобов”язаний повністю оплатити всю суму заборгованності. При такій схемі, можливо, використовувати і вже випробовану систему податкових кредитів.
Необхідно також враховувати фактор сезонності роботи платника податків та особливості окремих областей промисловості і сільського господарства.
Керівництво різних держав можуть бути в будь – яких стосунках, однак суб”єкти підприємництва прагнуть і будуть прагнути співпрацювати, якщо це взаємовигідно. В випадку якщо в податковому законодавстві не буде врахований цей фактор, то не тільки держава, а й підприємництво загублять великі прибутки.
Наприклад. Після введення Україною податку на додану вартість продукції, яка
Імпортується, Росія ввела аналогічний податок на товари, які поступають з України.
Внаслідок цього Україна втратила російський ринок збуту цукру, так як його експорт став не вигідний. На даний період цей податок скасовано обома сторонами.
Тому досягнення узгодженності внутрішньої податкової системи з податковими системами інших держав, які є основними економічними партнерами України – це суттєве питання на сьгодні. Створення сбалансованої податкової системи всередині однієї окремо взятої країни не є вирішенням всіх проблем.
Необхідно до мінімума звести негативний вплив на економіку країни тіньового бізнесу. Аналіз ситуації, яка склалася, свідчить про те, що тіньова діяльність завдає збитків однаковою мірою як державі , так і кожному легально працюючому суб”єкту підприємницької діяльності. Ризик, на який свідомо йдуть тіньовики, не завжди окупляється прибутком, який вони отримують.
Тіньова економіка небезпечна ще й тим, що активно притягає до своїх лав все нових та нових суб”єктів підприємницької діяльності. Наприклад, комерційні банки, як не прикро, надзвичайно зацікавлені в активній спільній праці з фіктивними підприємствами. Тільки в одному з перевірених податковою інспекцією комерційному банку з 1000 діючих розрахункових рахунків 294 використовувались фіктивними підприємствами.
Головне завдання , яке ставлять перед податковою поліцією, не розпилювати сили на незкінченні перевірки лотків та кіосків, а систематично відробляти найбільш суттєві факти ухилення від сплати податків, попереджувати масові порушення податкового законодавства.Можна привести тільки дві цифри: утримання всієї податкової поліції варте державі 13 млн. гривень в рік, тоді як за пів-року бюджет поповнився на 190 млн. гривень завдяки діям податкової поліції.
Я вважаю, що саме поняття податкової реформи включає в себе не тільки зміну законодавства, яке регулює розміри та процес збору податків, а й модернізації самої податкової служби, перетворенння її згідно з вже існуючими ринковими нововведеннями, яка могла б на достатньому рівні забезпечити доходи в бюджет.
Всі розуміють, що при бажанні, за рік чи два неможливо створити ідеальну податкову систему. Але зараз, перш за все, потрібно дбати про фінансову систему перехідного періоду. Податкова система та економіка поокремо існувати не може. З одуженням економіки буде удосконалюватись і податкова система. Але при цьому податки повинні не стримувати розвиток економіки, а навпаки – стимулювати її.
Я розумію, що весь час податкові органи, як органи фіскальні, є й будуть одним з найбільш не популярним державним інститутом в країні. Але хочу підкреслити, що податки – це плата за цивілізацію, і виконуватись вони повинні цивілізовано. Сподіваюсь, що в недалекому майбутньому Україна вийде на такий рівень.
ВИСНОВКИ
Сьогодні Україна знаходиться на стадії формування податкової системи, головне завдання якої – скласти умови для розвитку і на цій підставі забезпечити повне задоволення державних та соціальних потреб.
Сьогодні вже можна підвести деякі підсумки роботи ДПА України. За цей час ще гостріше стали всі проблеми податкового поля України, ще яскравіше стали для вирішення питання, пов”язаного з оподаткуванням та сплатою податків. Зменшився процент виявлення порушень податкового законодавства. Наприклад , в минулому році порушення податкового законодавства були виявлені у 52% перевірених підприємств, а у позаминулому – 56%.
Зрозуміти безпосередній зв”язок між бюджетом країни та добробутом кожного громадянина, повинен кожен.
Недоплачуючи податки в бюджет, кожен з нас прямо чи ні обкрадає сам себе. Уявіть собі вдалого та багатого підприємця, в офісі якого (а зараз нерідко й вдома) систематично відключають електрику і воду, не працює опалення. Навіть самі сучасні модифікації автомобілей стають немічними на наших неосвітлених дорогах, вкритих ямами. Як би це не було образливо, але це реальність нашого життя і як при цьому деякі особи пишаються тим, що вони якимсь чином ухилились від сплати податків. Тоді дозвольте спитати: чи виграють вони від цього? На перший погляд (з врахуванням миттєвої вигоди в грошовому вигляді), можливо й так, але якщо придивитися краще – ні в якому разі. Держава, яка не має достатньо засобів, стає немічною в справі захисту своїх громадян, як в соціальному, так і в загальнодержавному плані. Висновок простий: відношення між державою та підприємництвом повинні будуватися на підставах паритетності та взаємовигід, а регулюватися можуть тільки через сбалансовану податкову систему.