Розпочинаючи експертне дослідження операцій з товарно-матеріальними цінностями, експерт-бухгалтер повинен, на сам перед, підібрати необхідні законодавчі, нормативно-правові, інструктивні та довідкові інформаційні джерела, що стосуються даного питання:
• Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-XIV;
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”;
• План розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 року № 291;
• Інструкція про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом МФУ ві30.11.1999 року № 291:
• Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарио-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затверджену наказом МФУ від 30.10.1998 року № 90;
• Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість затверджену наказом МФУ від 01.07.1997 року № 141;
• Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 року № 116;
• Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей, затверджену наказом МФУ від 16.05.1996 року № 99;
Фактологічна інформація для проведення судово-бухгалтерської експертизи міститься, переважно, у документах, які додаються до акта ревізії. Це зокрема:
• порівняльні відомості результатів інвентаризації;
• контракти на постанову матеріальних цінностей ;
• договори про матеріальну відповідальність;
• первинні документи з надходження матеріальних цінностей:
- товарно-транспортні накладні;
- акти на оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;
- комерційні акти;
- щоденники реєстри, путівки, на вивезення продукції з поля;
• документація про витрати товарно-матеріальних цінностей:
- акти на списання добрив, отрутохімікатів і гербіцидів;
- акти на списання будівельних матеріалів;
- акти на сортування і сушіння продукції рослинництва;
- акти на списання сировини і матеріалів.
Важливим джерелом фактографічної інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями є реєстри аналітичного і синтетичного обліку за рахунками:
20 “Виробничі запаси”;
22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети” ;
26 ”Готова продукція”;
28 “Товари”.
Джерелом фактографічної інформації для експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями виступає також звітність підприємства про надходження та витрачання товарно-матеріальних цінностей.
Фактографічної ін формація для проведення судово-бухгатерської експертизи операції з товарно-матеріальних цінностями міститься також в актах ревізій та перевірок, складення відповідними контролюючими органами, висновки інших експертиз (біологічної, хімічної, товарознавчої, екологічної , технологічної) та матеріалах правоохоронних органів щодо розслідування справи.
З метою здійснення повноцінного експертного дослідження операція з матеріальними цінностями експерт-бухгалтер повинен вивчати загальну схему обліку запасів підприємств.
4. Методичні прийоми експертного дослідження матеріалів інвентаризацій операцій з товарно-матеріальними цінностями .
Використовуючи комплекс джерел нормативно-довідкової та фактографічної інформації, експерт-бухгалтер за допомогою певних методичних прийомів експертного дослідження здійснює судово-бухгалтерську експертизу конкретних операцій з матеріальними цінностями.
В процесі експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями вивчається перед усім, стан збереження матеріальних ресурсів, зокрема, наявність договорів про матеріальну відповідальність працівників, зберігання товаро-матеріальних цінностей, справність сигналізації, надійність охорони об’єкта, пошкодження замків тощо. Судово-бухгалтерська експертиза операцій з матеріальними цінностями досліджує також стан організації поточного контролю за збереженням і витрачанням ресурсів підприємства, діяльності матеріально відповідальних і посадових осіб, строки проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей тощо.
- Номенклатура-цінник;
- Місце зберігання (склади, комора);
• Кількісний облік;
- Бухгалтерія підприємства;
• Вартісний облік;
- Первинні документи (акти, лімітно-забірні картки, накладні вимоги тощо);
• облікова ціна;
• відомості руху матеріалів у грошовому вимірнику;
- картки складського (Сортового) обліку матеріалів;
- надходження матеріалів ;
- витрати матеріалів;
- книга (відомості ) залишків матеріалів;
- реєстри документів;
- накопичувач відомості синтетичного обліку запасів;
- відомості, журнали, машинограми з надходження матеріалів;
- відомості, журнали, машинограми з витрачання матеріалів
- ГОЛОВНА КНИГА
Методичні прийоми експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями розмежовується в розмірі двох груп:
• розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні та аналітичні розрахунки, економіко-математичні методи);
• документальні (інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, експертизи різних видів, камеральні перевірки, дослідження документів).
Економічний аналіз в процесі содово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями застосовується, як правило, при дослідженні ритмічності поставок сировини, встановлення відхилення від норм витрачання матеріалів, виявленні негативні фактори, що зумовило понаднормативні витрати матеріальних цінностей.
Аналітичні та статистичні розрахунки застосовують в процесі судової експертизи операцій з матеріальними цінностями, переважно, для формування аналітичних таблиць і порівняльних відомостей.
Економіко-математичні методи використовуються для встановлення тісноти взаємозв’язку певних факторів , визначення яких є неможливим за допомогою інших методичних прийомів експертизи.
Суть інформаційного моделювання полягає в у зборі сукупності нормативно-праівової і фактографічної інформації про об’єкт судово-бухгалтерської експертизи, даному випадку матеріальні цінності.
Нормативно-правове регулювання полягає в становленні відповідності об’єкта судово-бухгалтерської експертизи нормативній документації (Положення (стандарти)бухгалтерського обліку 9 “Запаси, порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестача, знищення псування матеріальних цінностей тощо).
Експертного різних видів – в процесі здійснення судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями виникає необхідність використання висновків товарознавчих експертиз (щодо встановлення якості матеріалів), технологічних експертиз (щодо технології виготовлення продукції) та інших.
Камеральні перевірки норм і нормативів застосовується судово-бухгалтерської експертизою з метою перевірки обґрунтованості їх затвердження встановлення реальності обсягу та правильності використання при здійсненні операцій з матеріальними ресурсами.
Дослідження документів – вивчення достовірності, доцільності та обґрунтованості зафіксованих у них господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення, списання товоро-матеріальних цінностей. Методичні прийоми дослідження документів включають формальну, зустрічну, аналітичну, логічну перевірку документів та їх взаємний контроль.
Судово-бухгалтерська операцій з матеріальними цінностями проводиться на основі поєднання вище наведених методичних прийомів експертного дослідження. Розглянемо найбільш характерні випадки порушень, зловживань крадіжок товаро-матеріальних цінностей у виробничій сфері та відповідні варіанти поєднання і взаємодії конкретних методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи.
1. Розкрадання матеріальних цінностей шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Підтвердження або спростування інформації про розкрадання товаро-матеріальних цінностей даним способом передбачає застосування документальних методичних прийомів, зокрема, дослідження документів. Шляхом логічної, формальної та аналітичної перевірки досліджуються;
• договір постачання матеріальних цінностей;
• товарно-транспортні накладні;
• акт приймання матеріалів;
• комерційний акт;
• розрахунково-платіжні документи;
• виписки з поточного рахунку в банку;
• звіт про рух тари;
• регістри аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 63 “Розрахунки з постачальником та підрядниками”;
• навантажувально-розвантажувальні документи;
за допомогою розрахункових-аналітичних методичних прийомів експертного дослідження формують аналітичні таблиці та порівняльні таблиці та порівняльні відомості. При необхідності застосовують зустрічну перевірку документів та взаємний контроль операцій. Додатково необхідно організовувати і провести інвентаризацію на складі матеріальних цінностей, отримати письмові пояснення осіб, причетних до факту розкрадання. За ініціативою слідчих органів при наявності відповідних підстав призначається ревізія матеріальних запасів і розрахунків з постачальниками.
2. розукомплектування окремих інвентарних об’єктів, що знаходиться на складі або в експлуатації. Дії судового експерта щодо підтвердження або спростування відомостей про вчинення такого правопорушення полягають у вивченні й перевірці таких документів, як:
• акт приймання-передачі;
• товаро-транспортна накладна (залізнична або водна);