Вологість рафінадної кашки регулюється кількістю клерса, що витрачається, та режимом роботи центрифуги. В залежності від того, якою повинна бути міцність рафінаду, вологість може складати від 1,5 до 2,9%. Для виробництва міцного цукру в кашці залишають максимально можливе кількість клерсу, з тим, щоб в процесі сушіння сахароза цементувала монокристали цукру.
Для отримання пресованих брикетів рафінаду однакового забарвлення, певної маси та міцності, кашка повинна мати рівномірну структуру кристалів, температуру та вологість. Дрібні кристали утримують надлишкову вологу, великі кристали утворюють нерівну поверхню брикетів. Тому кашку, яка надходить від центрифугування різних утфелів, змішують в спіральному конвеєрі. Який знаходиться під центрифугами. В кашці, яка надходить на пресування, допускаються кристали: розміром 1,0-1,5 мм і більше 30%; розміром 0,5-1,0 мм – 60%; розміром до 0,5 мм і більше – 10%. Температура кашки 60-650С і вологістю 2,4-2,6%.
Пресування рафінадної кашки проводиться з метою формування брикетів. Його проводять під тиском. В залежності від фізико-хімічних властивостей рафінадної кашки та сили здавлювання, при якому відбувається зближення кристалів сахарози, брикети отримують різні за щільністю та формою. Після сушіння та охолодження брикети розколюють на шматочки рівної форми, певної щільності та маси. Процес пресування кашки здійснюється в пресі карусельного типу, на диску якого розташовано 4 прес-форми. На пресі періодичної дії здійснюється 28-32 пресування за хвилину.
Сушіння сирого пресованого рафінаду відбувається в два етапи, які відрізняються між собою швидкістю протікання. Перший етап характеризується інтенсивним видаленням вологи, другий – різким зупиненням процесу сушіння. Сушіння рафінадних брикетів проводиться в тунельних сушильних шафах. Тривалість сушіння рафінаду складає 8-10 годин. Загальний цикл сушіння рафінаду складає 5-6 годин.
3.3 Пакування
Цукор-рафінад пресований колотий, пресований швидкорозчинний фасують в пачки по ГОСТ 12303 і коробки по ГОСТ 12301 масою нетто 0,5 і 1,0 кг. Відхилення, що допускаються, від середнього арифметичного значення маси всіх пачок (коробка), відібраних від вибірки, не повинні перевищувати для пачок (коробка) масою нетто 0,5 кг - ± 2,0 %, для 1,0 кг - ± 1,5%.
При фасовуванні цукру-рафінаду в пачки і коробки застосовують папір мазкий А-I, А-II, Б-I для упаковки харчових продуктів на автоматах по ГОСТ 7247, папір для автоматичної упаковки, картон для споживчої тари по ГОСТ 7933 або інші рівноцінні за показниками якості марки паперу і картону для харчових продуктів, дозволені до застосування органами охорони здоров'я.
Кусковий пресований цукор-рафінад загортають по два шматочки в окремі пакетики спочатку в підпергамент марки II по ГОСТ 1760, потім в художньо оформлену етикетку з етикеточного паперу по ГОСТ 7625.
100 пакетиків укладають в пачки з паперу масою нетто 1,5 кг
Відхилення, що допускаються, від середнього арифметичного значення маси нетто пачок не повинні перевищувати ± 2,0 %.
3.4 Зберігання
Згідно ГОСТ 26907-86 тривалому зберіганню підлягає цукор-пісок та цукор-рафінад, упаковані в тару або без пакування.
Строки зберігання цукру в упаковці встановлюють для цукру-рафінаду:
на складах, що отоплюються – до 8 років,
на складах, що не отоплюються – до 5 років.
Температура цукру, що тривало зберігається, не повинна перевищувати 250С.
Цукор зберігають окремо від харчів, що можуть зіпсувати його якість.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОДУКТУ
В будь-якому виробництві на кожному етапі (особливо на кінцевому етапі) має відбуватися контроль якості продукції з метою виявлення невідповідної продукції і вилучення ще до її реалізації на ринок. Саме з цією метою проводять ряд складних досліджень за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними та іншими показниками.
Так, цукор-пісок повинен вироблятися у відповідності із вимогами справжнього стандарту (ГОСТ 21-94. Цукор-пісок) по технологічній інструкції, з дотриманням санітарних норм і правил затверджених в установленому порядку.
Весь процес контролю якості представлено у таблиці 4. Схема контролю технологічного процесу виробництва цукру-піску.
Таблиця 4. Схема контролю технологічного процесу виробництва цукру-піску
| Об’єкт контролю | Параметр, що контролюється | Нормативний показник | Метод контролю (НД) |
| 1. Контроль сировини | |||
| Цукровий буряк | вмісту цукру | + 0,7 0Z | ДСТУ 4327:2004 |
| 2. Контроль виробництва ( технологічного процесу) | |||
| Дифузійний сік | Температура,кислотно-лужне середов.(рН) | 75-75 0С,рН = 6,0-6,5 | ТУ |
| Сироп | Вміст сухих реч.температура | 92,5 - 93,5 %73-75 0С | ТУ |
| Утфель (центрифугування) | вологість | 0,8-1,2 % | ТУ |
| 3. Контроль готової продукції (цукру-піску) | |||
| Цукор-пісок | Смак та запах | Солодкий, без сторонніх присмаку і запаху, як в сухому цукрі, так і в його водному розчині | ГОСТ 12576 |
| Цукор-пісок | Сипучість | Сипкий, допускаються грудки, що розвалюються при легкому натисненні | ГОСТ 12576 |
| Колір | Білий з жовтуватим відтінком | ГОСТ 12576 | |
| Чистота розчину | Розчин цукру має бути прозорим, без не розчинного осаду або інших сторонніх домішок | ГОСТ 12576 | |
| Масова частка сахарози (у перерахунку на суху речовину) %, не менше | 99,75 | ГОСТ 12571 | |
| Масова частка золи (у перерахунку на суху речовину) %, не більше | 0,04 | ГОСТ 12574 | |
| Масова частка вологи %, не більше | 0,14 | ГОСТ 12570 | |
| Цвілеві гриби, КОЕ в 1 грамі, не більше | 1,0 х 10 | ГОСТ 26968 | |
| Дріжджі, КОЕ в 1 грамі, не більше | 1,0 х 10 | ГОСТ 26968 | |
| Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 1 грамі | Не допускаються | СанПін42-123-4940 | |
| Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Сальмонела, в 25 грамів | Не допускаються | СанПін42-123-4940 | |
| Миш'як | 0,5 мг/кг | ГОСТ 26930 | |
| Мідь | 1,0 мг/кг | ГОСТ 26931 | |
| Свинець | 1,0 мг/кг | ГОСТ 26932 | |
| Кадмій | 0,05 мг/кг | ГОСТ 26933 | |
| Цинк | 3,0 мг/кг | ГОСТ 26934 | |
| Вміст пестицидів, міліграм/кг, не більш:Гексахлоран..ГХЦГ гамма-ізомер | 0,005 мг/кг | СанПін42-123-4540 | |
| Фостоксин | 0,01 мг/кг | СанПін 42-123-4540 | |
Контроль якості продукції на всіх етапах її життєвого циклу проводять у відповідності до міжнародних систем якості НАССР та ISO, а також до національних стандартів України - ДСТУ. Саме комплексний контроль якості може давати високоякісний, по можливості екологічно чистий продукт для споживання, особливо коли цей продукт є загальновживаним та має високий попит не лише в Україні, але й за кордоном.
5. ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ
Як видно з таблиці 1, з 1990 року відбувається зниження виробництва цукру в Україні і починається занепад всієї цукрової галузі. Це пов’язано з розпадом СРСР, втрати ринків збуту продукції, втрати робочих місць, зношення обладнання і т.д.
На сьогоднішній день цукрова промисловість України знаходиться в дуже скрутному становищі. І саме зараз необхідно це становище виправляти.
Основним шляхом розвитку технологічної системи є :
- Зміна застарілого обладнання (що є неефективним, в результаті науково-технічного процесу) на нове енергозберігаюче та водозберігаюче.
- Заміна застарілого обладнання на сучасне та комп’ютерізоване.
- Перехід на безвідходне виробництво (виробництво цукру, кормів, біопалива та інше).
- Створення конкурентноспроможного продукту.
- Здешевлення вартості продукту.
- Підвищення якості продукції.
- Пошуки нових ринків збуту.
Відродження та подальший розвиток цукробурякового підкомплексу України потребує комплексної системи постійних і довгострокових заходів на рівні державної програми з відповідними законодавчими і регулюючими механізмами. Для розв'язання проблеми необхідно забезпечити структурні, функціональні, енергетичні, сировинні та інвестиційні зміни. Щодо конкретних пропозицій до вирішення проблем можна запропонувати наступні дії:
- Розробка програм реструктуризації та технічного переобладнання галузі.
- Формування державної політики в сфері виробництва цукрових буряків і цукру та оптової торгівлі цукром, спрямованої на захист економічних інтересів держави, прав споживачів і вітчизняних товаровиробників.
- Розробка і здійснення програм організації виробництва обладнання, приладів, машин та систем для підприємств бурякоцукрового комплексу.
- Розробка нормативно-законодавчої бази щодо формування і подальшого функціонування ринку цукру.
- Інтеграція товаровиробників і переробників цукросировини з метою збільшення обсягів виробництва цукрових буряків, здешевлення їх вартості та підвищення якості.
- Ініціювання заходів для запобігання незаконного ввезення цукру, цукромісних продуктів та насіння цукрових буряків.
- Розробка спільної програми дій на цукровому ринку країн СНД з метою визначення концепції і вироблення загальної стратегії його формування.
- Співпраця із спілками цукровиробників та трейдерами ринку цукру країн СНД та країн далекого зарубіжжя.
- Співробітництво з країнами, які не мають власного цукрового виробництва (наприклад країни Закавказзя).
- Вивчення і розповсюдження передового світового досвіду в галузі буряківництва та цукроваріння.
- Організація міжнародного навчання спеціалістів, проведення міжнародних виставок, ярмарок аукціонів, відряджень українських фахівців за кордон та прийому іноземних партнерів.
- Створення єдиної електронної інформаційної мережі підприємств і організацій бурякоцукрового комплексу.