Смекни!
smekni.com

Моделювання жакету жіночого святкового призначення (стр. 7 из 9)

При перевірці креслення конструкції контролюється спряженість ліній по спряжених зрізах, місця розташування контрольних знаків (надсічок), довжини монтованих зрізів деталей.

Для виготовлення лекал креслення деталей копіюють, контури лекал розробляють з урахуванням технологічної обробки i в відповідності з конструкцією шва. Тут також враховуються товщина i осипання тканини, конфігурація зрізу, необхідність подальшого уточнення крою i т. д.

Розрізняють три види шаблонів: основні, похідні, допоміжні.

Основні, в залежності від призначення поділяють на шаблони-оригінали, шаблони - еталони, робочі шаблони.

Шаблони-оригінали постійно відповідають розробленому зразку конкретної моделі (основного базового розміру). Отримують їх виконуючи деталі конструкції з креслення i додають до кожного зразку деталей необхідні технічні припуски.

Шаблон-еталони отримують по лекалах-оригіналах шляхом градації їх на всі рекомендовані для даної моделі розміри i зросту.

Їх використовують для виготовлення виробів-еталонів i для перевірки якості робочих шаблонів.

Робочі шаблони виготовляють для виконання розкладки шаблонів, перевірки якості крою.

До основних лекал відносять лекала деталей конструкції із основного матеріалу (тканин и верха): спинка, пілочка, нижній колір i т.д.

Похідні лекала отримують на базі основних, до них відносяться лекала деталей, які виготовлені із матеріалу верха (підборт, кишені, хлястики), а також лекала деталей виробу із підкладочних i прокладочних матеріалів.

Допоміжні лекала будують на основі основних i похідних лекал. По них виконують намітку розташування кишень, виточок, дрібних деталей, місця розташування петель i ґудзиків, ліній підрізу при уточненні деталей після ВТО. На кожному шаблоні вказують найменування шаблона, назву виробу, номер моделі, призначення шаблону, найменування деталі, зріст, розмір, кількість деталей, нить основи, відхилення від неї, лінії доступних надставок.

На одній із основ лекал виконують специфікацію деталей крою.

На лекалах також виконують контрольні знаки - надсічки.

3.2 Специфікація деталей крою

Специфікація деталей крою є невід'ємною частиною робочої документації, яка складається на підставі креслень лекал виробу.

Специфікація деталей крою

Найменування деталей Кількість
Лекал Деталей
1 Деталі верху (1 – 16 )
1 Пілочка суцільно викроєним коміром – стійкою 1 2
2 Центральна частина спинки суцільно викроєним коміром – стійкою 1 1
3 Бічна частина спинки 1 2
4 Горішня частина рукава 1 2
5 Нижня частина рукава 1 2
6 Оборка по низу пілочки 1 2
7 Оборка по низу спинки 1 1
8 Підборт 1 2
9 Обшивка по горловині 1 1
10 Корсажна стрічка переднього полотнища спідниці 1 1
11 Корсажна стрічка заднього полотнища 1 2
12 Центральне переднє полотнище спідниці 1 1
13 Бічна частина переднього полотнища спідниці 1 2
14 Центральна частина заднього полотнища 1 2
15 Бічна частина заднього полотнища спідниці 1 2
16 Нижній комір 1 1
2 Деталі підкладки (17 – 22 )
17 Пілочка 1 2
18 Спинка 1 1
19 Горішня частина рукава 1 2
20 Нижня частина рукава 1 2
21 Переднє полотнище спідниці 1 1
22 Заднє полотнище спідниці 1 1
3 Деталі прокладки (23 – 34 )
23 Прокладка пілочки 1 2
24 Прокладка підборта 1 2
25 Прокладка обшивки по горловині 1 1
26 Прокладка в область низу центральної частини спинки 1 1
27 Прокладка в область низу бічної частини спинки 1 2
28 Прокладка в область пройми бічної частини спинки 1 2
29 Прокладка в область пройми центральної частини спинки 1 2
30 Прокладка в область низу горішньої частини рукава 1 2
31 Прокладка в область низу нижньої частини рукава 1 2
32 Прокладка в область низу переднього полотнища спідниці 1 1
33 Прокладка в область низу заднього полотнища 1 2
34 Прокладка в область шлиці заднього полотнища 1 2
4 Деталі декора (35 - 38 )
35 Вставка у горішню частину рукава 1 2
36 Декоративна частина переднього полотнища спідниці 1 2
37 Декоративна частина заднього полотнища спідниці 1 2
38 Декоративна стрічка по горловині та верхньому зрізу коміру 1 1

4. Охорона праці та зовнішнього середовища

4.1 Правові основи охорони праці

Закон України "про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя та здоров'я в процесі трудової діяльності.

Згідно цього Закону умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Працівнику не може пропонуватися робота, за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, професійного обладнання, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

За період простою з причин, виникнення виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я людей, які виникли не звини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, недодержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Працівник, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання та перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенси на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і

здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи

під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони

праці, користуватися засобами колективного та індивідуального

захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

- усі працівники через кожні два роки здають санітарний мінімум;

- виконувати строго правила особистої гігієни, мати приємний зовнішній вигляд.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог, згідно діючого законодавства України.

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше від шістнадцяти років. Винятком можуть бути особи, які досягнули п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років встановлений скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних - 24-годинний. Заробітна плата працівникам молодше від вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.