Смекни!
smekni.com

Визначення параметрів електропривода верстата з ЧПК з підпорядкованим регулюванням координат (стр. 3 из 4)

В

Отже вибраний тахогенератор задовольняє всім умовам.

3.3 Вибір датчика струму

У системах керування електроприводами верстата сигнали, пропорційні струму, знімаються із шунтів, трансформаторів струму. Останнім часом у якості датчиків струму ширше використовуються прилади, засновані на ефекті Холу. Якщо в якості датчика струму обрано шунт, то в подальших розрахунках варто використовувати його коефіцієнт передачі, рівній 1,5 мВ/А, тобто шунт розрахований на номінальний струм у 50 А , має падіння напруги на опорі 75 мВ.

Вибираємо датчик, заснований на ефекті Холу, коефіцієнт передачі якого наводимо в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

Параметри датчика струму

Тип датчика

Коефіцієнт передачі Кдс

ДХГ-2

3,5

4. Розрахунок параметрів системи регулювання положення електроприводів подачі

Розрахунок параметрів системи регулювання положення електропривода верстата з підпорядкованими контурами швидкості, струму і положення проводяться на основі методу послідовної корекції. Розрахунок починаємо з визначення параметрів структурної схеми ДПС.

4.1 Визначення параметрів структурної схеми двигуна постійного струму

Для обраного двигуна складемо структурну схему на основі рівнянь:

Де :Та – стала часу якоря;

Тз – стала часу ланцюга збудження

кФ – коефіцієнт зв’язку між потоком і струмом збудження;

RaS – активний сумарний опір якоря.

Де :Rдж.жив – опір джерела живлення (трансформатора)

Rтр – опір обмоток трансформатора, приведений до ланцюга

випрямленого струму, Ом;

Rа – опір, за рахунок перекриття анодних струмів, Ом;

U – вторинна лінійна напруга трансформатора.

Uном – номінальна напруга двигуна. Uном = 52 В.

ka – коефіцієнт запасу, що враховує неповне відкриття вентилів при максимальному сигналі. Приймаємо рівним 1,2.

kе – відношення напруги вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленої напруги. Приймаємо рівним 0,857.

kмережі – коефіцієнт запасу по напрузі, який враховує можливе зниження напруги. Приймаємо рівним 1,15.

kR – коефіцієнт запасу, що враховує падіння напруги в вентилях і обмотках трансформатора, а також наявності кутів комутації. Приймаємо рівним 1,06.

І2 – струм вторинної обмотки трансформатора.

І2 = Кі × К2 × Іяном

Кі – коефіцієнт прямокутності струму, що враховує відхилення форму струму від прямокутної. Приймаємо рівним 1,1.

К2 – коефіцієнт, рівний відношенню діючого значення лінійного струму вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленого струму. Приймаємо рівним 0,578.

Таким чином:

В

Ом

Ом

RзS – активний сумарний опір обмотки збудження.

Е – ЕРС двигуна, яка знаходиться як добуток кутової швидкості двигуна на коефіцієнт зв’язку між потоком і струмом збудження.

Індуктивність якірного кола може бути визначена з виразу:

Де: k – коефіцієнт компенсації, який лежить у межах 8..12.

Приймаємо k=10; 2р – число полюсів, керуючись [1] ця величина рівна 2. Отже:

Гн

Загальна індуктивність якірного кола має вигляд

Де Lдж.жив – індуктивність джерела живлення (трансформатора).

Значення електромеханічної сталої двигуна Та наведено у таблиці параметрів вибраного двигуна – таблиця 2.2.2

Та = 0,063 с.

Знайдемо кФ, виходячи із рівняння:

Отже ЕРС двигуна дорівнює:

В

Статична електромеханічна характеристика двигуна будується на основі виразу:

Характеристика наведена на рисунку 2.

Рис 2. Статична електромеханічна характеристика двигуна.

Структурна схема двигуна приведена в додатках

Дані про ланцюг збудження розраховуємо наближено із рівнянь паралельного збудження :

Ом.Uз.ном = Uдв.ном = 52 В.

А.

Відповідно до параметрів двигуна :кф » 280 Вб/А;

Тз = 0,9 с.

4.2 Визначення і структурна схема контуру регулювання струму в системі керований перетворювач – двигун

Визначимо параметри структурної схеми контуру регулювання струму. Для цього спочатку визначимо електромеханічну сталу часу регулювання:

JS – сумарний момент інерції двигуна, тахогенератора і виконуючого механізму маніпулятора.

кг×м2

с

Передавальна функція об’єкта регулювання з урахуванням сталої часу тиристорного перетворювача tтп і сталої часу інерційного фільтру tф у системі СІФК, які є некомпенсованими і складають:

має вигляд:

Де Ктп– коефіцієнт підсилення тиристорного перетворювача, який визначається:

Де Uк.мах – максимальне значення напруги керування тиристорним перетворювачем. Приймаємо Uк.мах = 10 В.

Таким чином передавальна функція об'єкта регулювання має вигляд :

В даному випадку об'єктом регулювання виступає лише контур регулювання струму, а не вся система.

З огляду на реальні співвідношення Тm і Та в результаті послідовної корекції отримуємо передавальну функцію розімкнутого контуру:


Коефіцієнт зворотного зв’язку визначається так:

Де Uзс.мах – максимальне значення напруги задання струму, приймаємо 10 В.

В даному випадку нам важливо, щоб контур регулювання струму мав підвищену точність і виключав статичну похибку за збурюванням. Відповідно цим властивостям відповідають настройки технічного оптимуму. Швидкодія контуру визначається постійною ас, яка дорівнює 2, при настроюванні на технічний оптимум. Таким чином передавальна функція розімкнутого контуру запишеться так:

Передавальна функція регулятора струму визначається так :

,

Де Тіс – стала часу контуру регулювання струму :

Таким чином ми отримали ПІ-регулятор струму, налагоджений на технічний оптимум.

Визначимо параметри регулятора струму.

Приймемо Сззс = 8,2 мкФ. Тоді:

;

;

Де Rпззс – опір у ланцюзі зворотного зв'язку ПІ-регулятора струму.

Rззс = Rзс×Кдс ззс = 4,634×3,5/0,222 = 73,059 кОм.