Смекни!
smekni.com

Обґрунтування сучасних напрямів удосконалення технології виробництва молока (стр. 2 из 5)

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках комп’ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку літератури та додатків. Робота містить 17 таблиць, 19 рисунків та 11 додатків. Список літератури включає 251 джерело, з них 29 – іноземною мовою.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились упродовж 2002–2005 рр. у ВАТ “Терезине” та у СТОВ “Обрій” Київської області і в сільськогосподарському підприємстві ім. Цюрупи Житомирської області.

Всього у дослідах було використано 1709 корів української чорно-рябої та української червоно-рябої молочних порід.

Етологічні дослідження проводили за безприв’язно-боксового та прив’язного способів утримання корів. Добову поведінку корів вивчали у двох повторностях за методикою Є.І. Адміна (1971). Кожний раз упродовж доби через кожні 10 хвилин в досліджуваній групі тварин фіксували кількість корів, які в момент спостереження активно або пасивно споживали корм, активно рухались та відпочивали стоячи або лежачи в боксах, на проході, споживали воду, здійснювали акт дефекації. Етологічні показники корів фіксували шляхом хронометражу відповідних реакцій на подразники чи фактори. Одночасно враховували і реєстрували тривалість та кількість технологічних операцій, з урахуванням зони приміщення та перебування тварин.

Вплив фронту годівлі корів на молочну продуктивність за безприв’язно-боксового утримання вивчали на двох групах тварин (контрольна і дослідна), які було сформовано за принципом пар-аналогів по 25 голів в кожній з урахуванням дати останнього отелення, добового надою, віку, живої маси, молочної продуктивності за попередню лактацію.

У підготовчий період, який тривав 20 днів, тварин обох груп забезпечували стандартними умовами утримання, годівлі, напування та експлуатації.

У основний період для корів контрольної групи фронт годівлі зменшували з 0,8 до 0,4 м за рахунок облаштування решіток з обох сторін кормового столу. При цьому худоба мала вільний доступ до кормів та групових напувалок.

Дослід з визначення затрат праці операторів на виконання окремих елементів операції доїння корів проводили на доїльних установках «Тандем», «Паралель» та «Ялинка», а технологічну оцінку цього обладнання здійснювали за показниками якості видоювання корів. Разовий надій молока корів визначали за його кількістю, яку одержували з допомогою доїльного апарату з урахуванням машинного додоювання, та надоєм з ручним додоюванням.

Середню інтенсивність видоювання корів визначали діленням кількості видоєного молока апаратом на тривалість доїння. На автоматизованих доїльних установках цей показник визначали з допомогою комп’ютерної техніки.

Повноту видоювання корів оцінювали за відношенням величини машинного надою до загального надою молока та виражали у відсотках.

Дослідження з вивчення якості видоювання корів проводили на різних типах доїльних установок і за різної молочної продуктивності тварин. Під час досліджень у корів 1-ї і 2-ї групи разовий надій молока становив 2,0–4,4 кг,
а у 3-й групі – 8,5–12 кг. Всього в досліді було використано 100 корів.

Пропозиції по вдосконаленню об’ємно-планувальних рішень виробничих приміщень за безприв’язного способу утримання корів при реконструкції і будівництві нових корівників розробляли на основі досліджень з оцінки окремих елементів технологічних процесів виробництва молока, одержаних в попередніх дослідах.

Біометричну обробку даних здійснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Технологічна оцінка поведінки корів за різних способів утримання. Дослідженнями встановлено, що загальна тривалість активного і пасивного поїдання корму кожною коровою за безприв’язного утримання була на 0,18 год більше, ніж за прив’язного. Це може бути пов’язане з тим, що за безприв’язного способу утримання корів фронт годівлі тварин 0,8 м недостатній і не всі тварини мали змогу одночасно споживати корм з кормового столу після його роздачі.

В умовах прив’язного утримання корів, фронт годівлі для однієї тварини становив 1,2 м і це давало можливість кожній поїдати корм, але ефективність використання виробничих площ при цьому знижувалась. Встановлено, що за безприв’язного способу утримання тварини більше на 2 год 17 хв відпочивають лежачи, ніж за прив’язного, що позитивно впливає на їх молочну продуктивність.

Такий елемент поведінки тварин, як рух у приміщенні, досліджували тільки за безприв’язного утримання. Його тривалість становила 0,39 години. В умовах прив’язного утримання тварини не рухались, оскільки були зафіксовані прив’яззю. Тривалість споживання води і актів дефекації у корів за досліджуваних способів утримання були однаковими (табл. 1).

Таблиця 1 – Тривалість окремих елементів поведінки корів за різних способів утримання, год на 1 голову за добу

Елементи поведінки
Спосіб утримання корів
безприв’язно-боксовий прив’язний

безприв’язний порівняно з прив’язним

середнє ліміт + -
Поїдання корму
всього
6,44 5,86–7,02 6,26±0,228 0,18
активне
5,43 4,87–5,99 3,68±0,129 1,75
пасивне 1,01 0,99–1,03 2,58±0,099 1,57
Відпочинок всього 15,02 14,39–15,66 16,15±0,352 1,13
стоячи 3,32 3,3–3,34 6,62±0,213 3,3
лежачи 11,70 11,09–12,32 9,53±0,139 2,17
Рухова активність 0,39 0,32–0,46 - - -
Споживання води 0,30 0,27–0,33 1,2±0,084 0,9
Акт дефекації 0,37 0,36–0,38 0,13±0,009 0,24

Слід відмітити, що за прив’язного утримання корови знаходилися у положенні стоячи на 3,3 год більше, ніж при безприв’язному утриманні. Таким чином показано, що за безприв’язного способу утримання створюються більш комфортні умови для корів. Однак окремі елементи безприв’язного способу утримання тварин потребують вдосконалення, і в першу чергу, за рахунок збільшення фронту годівлі тварин та оптимізації схеми розміщення боксів у корівнику.

Рухова активність корів залежно від розміщення боксів. Обґрунтування параметрів і конструктивних рішень з розміщення боксів та проходів є необхідним для створення комфортних умов відпочинку та рухової активності корів у корівнику. У табл. 2 показано, що при розташуванні боксів в корівнику у 3 ряди з однієї сторони кормового столу корови віддають перевагу відпочинку лежачи на більшій відстані від корму, де рух тварин менший.

Таблиця 2 – Тривалість деяких технологічних операцій та відпочинку корів, год в середньому на 1 голову

Місце знаходження тварини Положення тіла корів Тривалість операцій та відпочинку
годин %
У боксі (перший ряд)

лежачи на правому боці

0,77±0,053 6,43
лежачи на лівому боці 0,92±0,032 7,63
стоячи 0,45±0,032 3,78
Всього 2,14 17,84
У боксі (другий-третій ряд)

лежачи на правому боці

1,34±0,057 11,17
лежачи на лівому боці 1,08±0,014 8,96
стоячи 0,81±0,014 6,74
Всього 3,23 26,87
На проході стоячи 2,46±0,039 20,54

Поїдання корму

3,61±0,067 30,09
Доїння корів 0,56±0,074 4,68

Всього

12

100

Крім того, за трирядного розташування боксів з одного боку кормового столу неможливо забезпечити кожній тварині нормативний фронт годівлі (0,8 м) у розрахунку на 1 голову.

Тварини віддають переваги відпочинку у другому-третьому рядах боксів від кормового столу. Тривалість відпочинку, лежачи у боксах, кожної корови становила 20,13% від 12 годин спостереження. В той же час, у першому ряду боксів біля кормового столу цей показник становив тільки 14,06%, тобто у вибраній зоні відпочинку тварини відпочивають там, де їм не заважають інші корови, які рухаються. Тому недоцільно планувати і робити бокси для відпочинку вхідною частиною до кормового столу. Також встановлено, що тварини віддають перевагу відпочинку лежачи на правомубоці – 17,6%, ніж на лівому – 16,59%, що пов’язано із розміщенням рубця та плоду у тварин.

Корови, споживши корм, переходять до відпочинку, причому більша частина із них шукає місце для відпочинку на віддалі від кормового столу. Відпочинок корів на проході може бути як виняток при недостатній кількості боксів.

Певний практичний інтерес має контроль за динамікою відпочинку корів у боксах протягом світлового періоду (8.00 – 20.00 год), коли здійснюється більшість технологічних операцій з виробництва молока (рис. 2).

З графіка видно, що період найбільш активного відпочинку корів спостерігається від 22-ї до 4-ї години ночі, коли у боксах відпочиває до 70–80% тварин від загальної їх кількості. Не дивлячись на те, що після цього тварин примусово переміщують у доїльний зал, між перервами вони споживають корми і лише частково відпочивають. Потім, після операції доїння, кількість корів на відпочинку збільшується.

Таким чином встановлення особливостей добової динаміки поведінки корів (відпочинок, активний рух, споживання корму, доїння) залежить від кількості та розміщення боксів у корівнику, що дає можливість внести зміни до об’ємно-планувальних рішень при реконструкції та будівництві корівників в плані встановлення кількості і порядку розміщення боксів у приміщенні, уточнення фронту годівлі корів, визначення розміру технологічної групи.