Смекни!
smekni.com

Практичне вивчення метрології, стандартизації і контролю якості (стр. 10 из 10)


лабораторна робота № 11

11 Радіаційний контроль якості виробів І конструкцій

Мета заняття: вивчення умов застосування радіаційного контролю якості. Набуття практичних навиків розрахунку параметрів радіографії.

Прилади і обладнання: персональний комп’ютер.

Тривалість: 2 год.

Основні теоретичні положення

Радіографія – це метод радіаційного контролю без руйнування, що полягає у перетворенні радіаційного зображення об’єкта контролю на радіографічний знімок або запис цього зображення в запам’ятовуючий пристрій з подальшим перетворенням у світлове зображення.

Застосування різних методів радіаційного контролю зумовлюється, як технічною доцільністю, так і економічною ефективністю. Основні технічні показники – це чутливість і продуктивність контролю.

Середні розміри мінімально виявлених дефектів можна подати такими значеннями:

Розмір виявленого дефекту: у напрямі просвічування – 0,1..5 мм, поперечний – 0,01..0,2 мм (табл. 11.1).

Підготовка до радіографування

Під час вибору джерела випромінювання спочатку згідно зі схемою контролю із урахуванням конструктивних особливостей об’єкта контролю встановлюють атомний номер, щільність матеріалу і радіаційну товщину, за даними табл. 11.2-11.6 визначають вид необхідного випромінювання і основну його характеристику (напругу на рентгенівській трубці, радіонуклід або енергію прискорених електронів).

Приклад розрахунку необхідних режимів просвічування під час радіографії

І На рентгенівському апараті, для якого побудовано номограму на рис. 11.1, на фокусній відстані, що дорівнює 750 см, просвічують зварний шов стальної деталі з товщиною стінки 5 мм на плівку РТ-5, розташовану між двома олов'янисто-свінцевими фольгами товщиною 0,05 мм. Визначить режими просвічування.

Таблиця 11. 1- Дефекти, які виявляються радіаційними методами

Об’єкт, що контролюється Дефекти або відхилення від заданих розмірів, що виявлені
Злитки і відливки Тріщини: газові раковини, пористість, рихлоти, усадні раковини, земляні включення, шлакові включення, незлитини, ліквідації
Зварні з’єднання, одержані зварюванням, плавленням Тріщини (повздовжні і поперечні) в наплавленому і основному металах, непровари (суцільні і переривчасті), шлакові включення, включення вольфраму, пористість, підрізи, проплави,пропалини, зміщення кромки раковини
Паяні з’єднання Відсутність припою, тріщини в припої і основному матеріалі, пористість, чужорідні включення, підрізи основного металу
Клепані з’єднання Тріщини в тілі заклепки або в основному матеріалі, зазори між тілом заклепки і основного матеріалу, зміна форми тіла заклепки
Збірні одиниці, агрегати Неправильна збірка, зазори, перекоси і руйнування внутрішніх елементів, сторонні об’єкти у внутрішніх порожнинах, ступінь заповнення внутрішніх порожнин
Стінки і внутрішні елементи деталей і агрегатів Відхилення від форми, відхилення від заданих розмірів

Розв’язування. Згідно з даними табл.11.2 під час просвічування сплавів на основі заліза і радіаційній товщині 5 мм напруга на рентгенівській трубці не повинна перевищувати 100 кВ. З номограми на рис.11.1 витікає, що під час просвічування сталі товщиною 5 мм і напрузі 100 кВ необхідна експозиція 10мАхв. Згідно з довідковими даними максимальний анодний струм трубки 0,3 БПВ6-150 апарата РУП-150/300-10 має значення 2мА.

Рисунок 11. 1 – Номограма для визначення експозицій просвічування сплавів на основі заліза апаратом

РУП-150/300-10 з трубкою 0,3 БПВ6-150 на плівки

РТ-1 (1), РТ-2 (2), РТ-5 (5) (F = 750 мм, оптична густина почорніння знімка 1,5) з олов'янисто-свинцевими фольгами товщиною 50 мкм

Під час струму 2мА час просвічування:

.

Якщо потрібно проконтролювати об'єкти з матеріалів, не зазначених у табл. 11.2-11.6, необхідно знайти ряд значень товщини даного матеріалу, наведеного в таблиці.

Еквівалентну товщину об'єкта контролю, що піддають радіографуванню, обчислюють за формулою:

(11.1)

де

– лінійні коефіцієнти ослаблення випромінювання,

Ееф – ефективна енергія випромінювання,

– радіаційна товщина матеріалу, наведеного в табл. 11.2-11.6.

Ефективна енергія Ееф випромінювання рентгенівських апаратів з напругою до 1 МеВ під час фотоелектричному поглинанні чисельно дорівнює 2/3 максимальної напруги на рентгенівській трубці.

У виразі (11.1) як матеріал, наведений у таблиці, слід використовувати найближчий за атомним номером до того матеріалу, що підлягає контролю, але не зазначений у таблицях.

Таблиця 11. 2 - Область застосування рентгенографії

Товщина матеріалу, що просвічується (мм), на основі Напруга на рентгенівській трубці, кВ не вище
заліза титану алюмінію магнію
0,04 0,1 0,5 1,5 20
0,4 1 5 14 40
0,7 2 12 22 50
1 3 20 35 60
2 6 38 57 80
5 10 54 80 100
7 18 59 105 120
10 24 67 120 150
21 47 100 150 200
27 57 112 200 250
33 72 132 240 300
46 106 210 310 400

Таблиця 11. 3 - Область застосування рентгенографії під час просвічування тугоплавких матеріалів

Товщина матеріалу, що просвічується (мм), з характеристиками z і ρ, г/см3 Напруга на рентгенівській трубці, кВ не вище
Жаростійкий сплав z = 31 ρ = 8,1 Молібден z = 42 ρ = 10,1 Вольфрам z = 74 ρ = 19,3
5 2 0,3 150
12 5 0,8 200
16 9 1,3 250
21 11 1,9 300
43 35 18 400
143 115 60 1000

Таблиця 11. 4 - Область застосування рентгенографії під час просвічування неметалів

Товщина просвічування неметалу (мм), з характеристиками Напруга на рентгенівській трубці, кеВ, не вище
z = 14 ρ = 1,39 г/см3 z = 6,2 ρ = 1,37 г/см3 z = 5,5 ρ = 0,92 г/см3
1 10 15 200
8 70 100 400
25 120 170 600

Таблиця 11. 5 - Область застосування рентгенографічного методу під час використання радіонуклідних джерел

Товщина сплаву, що просвічується (мм), на основі Закриті радіоактивні джерела
заліза титану алюмінію магнію
від 1 до 20 від 2 до 40 від 3 до 70 від 10 до 200
5..30 7..50 20..200 30..300 70Tm
5..100 10..120 40..350 70..450 75Se
10..120 20..150 50..350 100..500 192Ir
30..200 60..300 200..500 300..700 137Cs
132..1349 160Со

Таблиця 11. 6 - Область застосування радіографічного методу під час використання бетатронів

Товщина сплаву, що просвічується (мм), на основі Енергія прискорених електронів, МеВ
свинцю заліза титану алюмінію
30..60 50..100 90..190 150..350 6
40..110 70..180 130..350 220..570 9
50..110 100..220 190..430 330..740 18
60..120 130..250 250..490 480..920 25
60..150 150..350 290..680 570..1300 30
60..180 150..450 290..880 610..1800 35

Порядок виконання роботи

1) Отримати у викладача параметри рентгенографічного королю згідно варіанту і завдання із табл. 11.7.

2) Провести розрахунок необхідних показників із докладними поясненнями.

3) Розрахунки і отримані результати оформити відповідно до вищенаведених прикладів розрахунків, зробити висновки.

Таблиця 11. 7 – Варіанти даних для завдання І

Варіант Фок.відст. см Товщ. стінки, мм
1 620 0,4
2 640 0,7
3 660 1,0
4 680 2,0
5 700 5,0
6 720 7,0
7 740 10,0

Запитання до самоконтролю

11.1) Область застосування радіографії.

11.2) Як визначаються режими рентгенівського випромінювання?

11.3) Як проводиться добір джерела випромінювання?


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 О.М. Карпаш, А.В. Яворський, М.О. Карпаш Основи забезпечення якості в нафтогазовій інженерії: Навч. посібник.– Івано-Франківськ: Факел, 2008. – 439 с.:іл.

2 ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення,

3 Погодження, прийняття і позначання технічних умов

4 ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змістунормативних документів.

5 Вимоги до змісту нормативних документів.

6 ДСТУ 1.6:2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів.

7 ГОСТ 2.104–68 ЕСКД. Основные надписи (ЄСКД. Основні написи).