Смекни!
smekni.com

Плазмове зварювання. Леговані сталі (стр. 7 из 7)

Потрібно строго додержуватися правил поводження та догляду за ацетиленовими генераторами згідно з інструкцією з експлуатації.

Треба бути обережним при роботі з карбідом кальцію: зберігати його в сухих, добре провітрюваних, вогнестійких приміщеннях; на місці виконання робіт зберігати карбід кальцію в непошкоджених барабанах із щільно закритою кришкою; розкривати барабани з карбідом кальцію слід лише спеціальним інструментом, що запобігає можливості утворення іскор; треба захищати барабани від поштовхів і ударів.

Слід захищати кисневі балони від поштовхів і ударів при транспортуванні та зберіганні. Для забезпечення вибухобезпеки транспортувати балони дозволяється на ресорних транспортних засобах, спеціальних ручних візках і носилках, у спеціальних контейнерах. Балони слід надійно кріпити у вертикальному положенні на значній відстані від нагрівальних приладів, у захищеному від дії сонячних променів місці. Сумісне зберігання балонів з горючими газами та киснем не допускається.

Експлуатація брудних, із вм'ятинами та подряпинами, несвоєчасно випробуваних балонів не допускається. Особливо слід звертати увагу на відсутність масла чи бруду на штуцері вентиля кисневих балонів.

Під час газополуменевої обробки зварники повинні працювати в спецодязі, рукавицях і захисних окулярах із стеклами Г-1, Г-2, Г-3, а допоміжні робітники - в окулярах із стеклами В-1, В-2, В-3. Зі збільшенням потужності полум'я треба застосовувати скло з більшим номером, якнайтемніше.

При виконанні газополуменевих робіт всередині відсіків, ям та резервуарів, де можливі накопичення шкідливих газів, мають працювати переносні припливно-витяжні вентилятори.

До виконання робіт з рідким пальним можуть допускатися лише спеціально навчені робітники, що мають відповідні посвідчення. Застосування рідкого пального на стапельних роботах і в закритих приміщеннях (котли, цистерни та ін.) забороняється. Неприпустиме застосування етилованого бензину та бензину з великим октановим числом. При роботі на рідкому пальному можна користуватися лише бензомаслостійкими шлангами згідно з ГОСТ 9356-75 із внутрішнім діаметром 6 мм та довжиною не менше 5 м.

6.3 Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках

У всіх нещасних випадках перш за все треба викликати швидку допомогу, після чого негайно приступити до подавання допомоги власноручно.

Допомога неспеціалістів у галузі медицини обмежується зупинкою кровотечі, перев'язкою рани чи опіку, штучним диханням, накладанням нерухомої пов'язки при переломі, переносом і перевезенням потерпілого. В аптечці першої допомоги на ділянці чи в бригаді мають бути: розчин йоду спиртовий, бинти, вата, розчин борної кислоти, цинкові краплі, піпетки для очей, нашатирний спирт, сода, марганцевокислий калій, ефірно- валеріанові краплі, складні фанерні шини, подушка з киснем або карбогеном.

При враженні електричним струмом треба звільнити потерпілого від електропроводів (з додержанням техніки безпеки), забезпечити доступ свіжого повітря, при втраті свідомості негайно викликати швидку медичну допомогу, а до прибуття лікаря робити штучне дихання.

При електроофтальмії на очі необхідно покласти вату, змочену в холодній воді, а краще в слабому розчині питної соди чи в 2 %-ному розчині борної кислоти, а потерпілого бажано перевести в темне приміщення.

При загорянні на людині одягу треба накинути на неї будь-яку річ - брезент, мішок, ковдру і притиснути до тіла, а при наявності води - облити її водою. Якщо людина знепритомніла, треба винести її на свіже повітря. При тяжких опіках обережно зняти одяг і взуття (краще розрізати їх), обпалене місце змазати, покрити стерильним матеріалом, накласти вату і перев'язати. Опіки хімічними речовинами змочують водою протягом 10-15 хв. При опіках кислотою роблять примочки з содового розчину, лугом - з розчину борної кислоти чи слабкого розчину оцту.

При отруєнні газами треба перш за все винести потерпілого на свіже повітря, розстібнути одяг. Дати понюхати нашатирний спирт, розтерти шкіру, зігріти, коли холодно, зробити штучне дихання, дати подихати киснем (особливо при отруєнні СО).

У разі перегріву при роботі влітку на відкритому повітрі (тепловий удар) потерпілого слід перенести в прохолодне місце, зняти одяг, змочити голову і ділянку серця холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. При зупинці дихання зробити штучне дихання; коли потерпілий опритомніє, дати йому випити води із сіллю.

ВИСНОВКИ

Значення зварювального виробництва в машинобудуванні дуже велике - зараз важко назвати народного господарства, де не використовувався б той чи інший вид зварювання.

Із застосуванням зварювання стало можливим створення таких конструкцій і апаратів, які практично неможливо було виготовити іншими способами. Зварювання внесло докорінні зміни в конструкцію і технологію виготовлення багатьох виробів.

Зварювання значно знижує трудомісткість, оскільки потребує меншого об'єму робіт, ніж при клепанні або литті. Виключаються такі роботи, як розмітка, свердління отворів, складна формовка та ін. Особливо відчутне зниження трудомісткості при виготовленні крупно габаритних виробів: при заміні литих корпусів і станин зварнолитими, а штампованих виробів складної форми штампозварювальними знижує вартість виготовлення багатьох виробів.

Сучасний агропромисловий комплекс насичений складною технікою, його механо- і енергооснащеність постійно підвищуються. Підтримка техніки в справному стані являє собою важливе завдання, у рішенні якої зварювання займає провідне місце серед інших технологічних процесів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Сапиро Л.С. Справочник сварщика: пособие для сварщиков, мастеров, технологов. М.: Машиностроение, 1984.

2. Шебеко Л.П. Производственное обучение электросварщиков. М.: Машиностроение, 1990.

3. Никифоров Н.И. Справочник молодого газосварщика и электросварщика. М.: Высшая школа, 1987.

4. Руге Ю. Техника сварки. М.: Машиностроение, 1989.

5. Геворкян В.Г. Основы сварочного дела. М.: Высшая школа, 1991.

6. Биховський О.Г., Піньковський I.В. Довідник зварника. К.: Техніка, 2002.

7. Шинкарев Б.Н. Электро- и газосварочные работы. М.: Металлургия, 1986.

8. Кигаев А.М., Китаев Я.Н. Справочная книга сварщика. М.: Машиностроение, 1982.