Смекни!
smekni.com

Розробка ескізного проекту циліндричного редуктора (стр. 7 из 8)

sH£ [sH] ;

2) витривалість зубів шестірні,

sF1£ [sF]1 ;

3) витривалість зубів колеса,

sF2£ [sF]2 .


2. ДРУГИЙ ЕТАП ЕСКІЗНОГО ПРОЕКТУ. РОЗРАХУНКИ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ РЕДУКТОРА

Для виконання розрахунків підшипників кочення використовується інформація з розділів 1.4, 1.6 і 1.7.

2.1 Визначення ресурсу підшипників проміжного вала редуктора

Розрахункова схема проміжного вала розглядається у двох площинах площини XY і XZ і представлена на мал. 2.1.

Мал. 2.1

Для визначення п'яти опорних реакцій в опорах 3 і 4 (відповідно опори швидкохідного вала позначені 1 і 2, а опори тихохідного 5 і 6) використовуються рівняння статики. Координати e і c знайдені по мал. 1.4 розділу 1.4.

Навантаження на підшипник визначаються геометричним підсумовуванням опорних реакцій по формулах:

опора 3 плаваюча навантажена радіальним навантаженням

, Н;

опора 4 фіксована навантажена радіальним і осьовим навантаженнями

, Н;

Fa = R4X.

Помітимо, що при зміні знака обертаючого моменту напрямок сили Fa1(Т) міняється на протилежне й ситуація міняється.

Діаметр dП цапфи вала знайдений раніше (див. п.1.4), це дає можливість попередньо підібрати підшипники для розглянутих опор. Починають підбор з підшипників кулькових однорядних легкої серії.

Приклад. dП = 25 мм, що відповідає підшипнику № 205, з розмірами D = 52 мм, d = 25 мм, bП = 15 мм, динамічна вантажопідйомність ІЗ = 14000 Н, статична вантажопідйомність ІЗ0 = 6950 Н.

Ресурс підшипника Lh визначається з рівності:

, година,

де a1, a2 коефіцієнти, що враховують властивості матеріалів кілець і тіл кочення й імовірність безвідмовної роботи, обумовлені по табл. 16.3 [2]. У проектних розрахунках можна приймати a1×a2 = 1; a показник ступеня кривої утоми. Для кулькових підшипників a = 3, для роликових a = 3,33; n частота обертання, у нашім випадку n = n = n; P еквівалентне навантаження, обумовлене рівнянням:

Pr = (X×V×Fr + Y×Fa) ×Kд×Kt,

розв'язуваним із залученням таблиць із каталогів і довідників (наприклад, табл. 16.5 [2]).

Порядок визначення P наступний. Спочатку визначається (вибирається) тип підшипника, наприклад, радіальний кульковий однорядний і обчислюється відношення Fa / C0, і перебуває значення параметра осьового навантаження e. Потім, обчислюється величина Fa / (V×Fr), що рівняється з параметром e. При цьому можливі три варіанти:

1, Fa / (V×Fr) < e;

2, Fa / (V×Fr) = e;

3, Fa / (V×Fr) > e.

Кожному із цих варіантів відповідають певні значення коефіцієнта радіальної X і осьовий Y навантажень.

Коефіцієнт V у формулі залежить від виду навантаженняйого коліс. У нашім випадку внутрішнє кільце підшипника обертається разом з валом, а зовнішнє нерухомо, тому V = 1, коефіцієнт динамічного навантаження Kд = 1,3 (для редукторів), а температурний коефіцієнт Kt = 1.

Працездатність підшипника вважається забезпеченої з імовірністю безвідмовної роботи 0,9, якщо дотримується умова

Lh³Lhe,

прийняте по табл. 1.1. У противному випадку необхідно використовувати підшипники середньої або важкої серії або, якщо це не приводить до мети, в опорах установлюють радіальноупорні конічні або кулькові радіальноупорні підшипники.

2.2 Опори з конічними й кульковими радіальноупорними підшипниками

Для проміжних валів редукторів із циліндричними зубчастими колесами, в основному, застосовується схема «враспор», показана на мал. 2.2.

Мал. 2.2

2.2.1 Радіальноупорні конічні підшипники (тип 7000)

Конічні радіоупорні підшипники підбираються за ДСТ 33379 виходячи з раніше знайденого діаметра dП . З каталогу перебувають їхні параметри розміри, динамічну вантажопідйомність C і статичну вантажопідйомність C0, а також параметр осьового навантаження є і коефіцієнт осьового навантаження Y. У випадку, якщо в таблицях параметр e не приводиться, його можна обчислити з умови:

e = 1,5 × tga, де a кут контакту (звичайно a = 12...18…18°)

Радіальні навантаження визначені вище (це Fr3 і Fr4), осьові навантаження визначаються в наступному порядку:

1) складається рівняння рівноваги, для нашого випадку:

FA + Fa3Fa4 = 0;

2) підраховуються значення власних їх осьових

S3 = 0,83 ×e×Fr3;

S4 = 0,83 ×e×Fr4;

3) для забезпечення працездатності підшипника необхідно дотримання умов

Fa3³S3 і Fa4³S4,

порушення яких приводить до перерозподілу навантаження на тіла кочення на один два ролики й до різкого скорочення ресурсу підшипника;

4) визначаються Fa3 і Fa4, для чого статично невизначене завдання вирішується методом спроб. Спочатку припускають Fa3 = S3, при цьому

Fa4 = FA + S3³S4.

При дотриманні цієї умови призначаємо:

Fa3 = S3 і Fa4 = FA + S3.

У противному випадку приймають:

Fa4 = S4 і Fa3 = S4FA.

Еквівалентне навантаження підраховується по формулах:

при Fa / (V×Fr) £e,

P = V×Fr×Kд×Kt; (2.1)

при Fa / (V×Fr) > e,

P = (X×V×Fr + Y×Fa) ×Kд×Kt

с підстановкою X = 0,4 і Y, обраного з каталогу.

Далі визначається ресурс підшипника Lh (див. п. 2.1) і перевіряється умова Lh³Lhe.

2.2.2 Радіоупорні кулькові підшипники (тип 6000)

Алгоритм визначення осьових сил аналогічний наведеному в п. 2.2.1, однак значення параметра осьового навантаження залежить від відношення радіального навантаження до осьового Fa/ (V×Fr) нелінійно й значення e визначається по табл. 16.5 [2], по якій можна залежно від співвідношення Fa / (V×Fr) ³e або в противному випадку вибрати коефіцієнти X і Y і знайти еквівалентне навантаження по формулам (2.1).


3. ТРЕТІЙ ЕТАП рГР. КОНСТРУЮВАННЯ ОСНОВНИХ З'ЄДНАНЬ, РОЗРОБКА ЕСКІЗУ КОМПОНУВАННЯ Й ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ РОЗМІРІВ КОРПУСНИХ ДЕТАЛЕЙ

3.1 З'єднання валступица

Передача обертаючого моменту Т у з'єднаннях зубчастих коліс із валами можуть бути виконані з використанням шпонок (призматичних ДЕРЖСТАНДАРТ 2336078 і сегментних ДЕРЖСТАНДАРТ 24071 80) або зубчастими з'єднаннями.

3.1.1 З'єднання призматичними шпонками

Підбор шпонок виробляється по таблицях стандартів у функції діаметра вала d, що визначає ширину шпонки b і висоту h. Приймаючи величину напруг зминання, що допускаються, [(див] =…120 Мпа, визначають робочу довжину шпонки (мм) по формулі:

lр³ 4×T×103 / (d×h× [sдив]).

Повна довжина шпонки першого виконання (з округленими торцями)

l = lр + b/

Отримане значення погодиться зі стандартом (див. табл. 19.11, [3]) і приймається з ряду довжин, зазначеного в цій таблиці. Позначення шпонки, наприклад, для вала d = 48 мм. Шпонка 14(9(63 ДЕРЖСТАНДАРТ 2336078.

3.1.2 З'єднання сегментними шпонками

Розміри таких шпонок характеризуються фіксованим значенням її довжини l, тому їхній розрахунок можливий тільки у вигляді перевірочного:


sсм = 2 ×Т× 103 / (k×l×d) £ [sдив],

де k висота площадки контактування шпонки з пазом вала.

3.1.3 З'єднання прямобочні зубчасті

Застосовуються у випадку недостатньої навантажувальної здатності шпонками, оскільки виробництво таких з'єднань малими серіями нерентабельно.

Розрахунки таких з'єднань проводять як у проектному, так і в перевірочному варіантах.

Проектний розрахунок зводиться до вибору з'єднання по стандарті (переважно легкої серії) у функції діаметра вала. По таблицях ДЕРЖСТАНДАРТ установлюються: D зовнішній діаметр, d внутрішній діаметр, розміри фасок f, число зубів. Призначається спосіб центрування. Далі приймаючи допускаються навантаження, що, зминання для нерухливих з'єднань [sдив] по табл. 6.1 [2], визначаємо необхідну довжину з'єднання (мм):

l = 2 ×Т× 103 / (z×h×dср× [sдив]),