Смекни!
smekni.com

Установка сушильна тунельна (стр. 11 из 12)

(122)

в) Густина зовнішнього атмосферного повітря rвп, кг/м3:

(123)

де Rпов=287 кДж/(кгК) – газова стала повітря.


г) Об’єм вологого повітря Vв пов, м3/кг:

(124)

д) Об’ємна витрата зовнішнього повітря Q*, м3/c:

(125)

Зробимо перевірку по формулі:

(126)

Оскільки

, то похибка складає 0,0%

е) Розрахункова витрата повітря Qp*, кг/с, з врахуванням поправки на можливість підсосу повітря або втрат сушильного агента в повітропроводах, газоходах и других елементах сушильної установки:

(127)

де к=(1,1….1,15) – коефіцієнт запасу.

4.4.3.2 Розрахунок продуктивності витяжного вентилятора.

а) Об’ємна витрата сушильного агента Qц,о*, м3/c, на виході з циклона при нормальних умовах:

(130)

б) Абсолютна температура сушильного агента перед димососом Тц’’, К:

Tц’’=(t2-5)+273, (131)

Tц’’=(90-5)+273=358 K.

в) Повний тиск, за яким обирається тяго-дуттьове обладнання:

- для вентилятора, що подає повітря на горіння,

(132)

Де

втрати тису, обумовлені опором спалювальних пристроїв;


стандартна густина повітря;

густина сушильного агента за заданої температури.

тоді

- для димососа,

(133)

Де

питомий опір потоку сушильного агента в тунелі;


- втрати повного тиску,

(134)

- абсолютний тиск,

г) Об’ємна витрата сушильного агента Qц*, м3/c,зведена до умов на виході з циклона:

(132)

В якості дуттьового вентилятора приймаємо відцентровий вентилятор Ц4-70 (виконання 1-зі звичайними колесами на валу електродвигуна) марки А2,5-2, з електродвигуном АОЛ2-22-2 потужністю 0,6 кВт, та частотою обертання вентилятора n=2800

В якості димососа приймаємо відцентровий вентилятор ЦП7-40 номер 5-1 з максимальним ККД

, з електродвигуном 4А100B4 потужністю 4 кВт та частотою обертання n=1425
.

4.5 Вибір привідного електродвигуна

4.5.1 Завдання розрахунку.

Обрати привідні електродвигуни для дуттьового і витяжного вентиляторів, що забезпечують потрібну циркуляцію сушильного агента по сушильному каналу.

4.5.2 Вихідні дані

4.5.2.1 Дуттьовий вентилятор.

а) об’ємна подача Qв=0,46 м3/c;

б) повний тиск Pv,в=407 Па;

в) КПД вентилятора hв=0,735.

4.5.2.2 Витяжний вентилятор.

а) об’ємна продуктивність Qд=0,55 м3/c;

б) повний тиск Pv,д=718 Па;

в) КПД вентилятора hв=0,6.

4.5.3. Потужність на робочому колесі вентилятора (без врахування втрат на тертя) N,кBт:

(138)

де y - коефіцієнт стисливості газу у вентиляторі (y=1 при Рv<9810Па).

4.5.4Потужність на валу електродвигуна Nел, кВт:

(139)

де hп –ККД передачі від валу електродвигуна до вала вентилятора.

Оскільки робоче колесо вентилятора розміщене на валу електродвигуна, а робоче колесо димососа з’єднане з електродвигуном клинопасовою передачею, то приймаємо hпв =1,hпд =0,91.

4.5.7 Установлена потужність електродвигуна, приймається з умови:

де Сt – коефіцієнт, що враховує температуру навколишнього середовища,у якому працює двигун;

Кз – коефіцієнт запасу, що враховує пусковий момент електродвигуна (приймаємо Кзв =1,5, Кзд =1,2).

–коефіцієнт корисної дії електродвигуна (приймаємо
).

Оскільки температура середовища менша 30

, то
=1.

4.5.8 За ГОСТ 12139-74 підбираємо значення номінальної потужності для приводу електродвигуна димососа

. Остаточно для дуттьового вентилятора приймаємо електродвигун для димососу 4А80У2В3.

5. Зведення результатів розрахунку

Результати розрахунку приведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Зведення результатів розрахунку

Найменування показника Значення розрахунку
Аналітичного Графоаналітичного
Теор. Дійсний Теор. Дійсний
1 Питома витрата абсолютно сухого сушильного агенту,кг/кг 5,65,1* 10,16511,78* 5,595,21* 9,111,8*
2 Питома витрата тепла на сушіння, кДж/кг 34823698* 63467734* 3549,53766,3* 63948668*
3 Питома витрата палива на сушіння, г/кг 6975* 127176* 69,475* 125170*
4 Тепловий ККД сушильної установки, % 7772* 4134,7* 73,169* 4031*
Примітка – значення, відмічені *, відносяться до зимового режиму.

Висновки

В данній курсовій роботі я виконав тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки для зимового та літнього періоду, визначив тривалість сушіння, розміри сушильного тунелю, підібрав допоміжне обладнання.

Для аналізу результатів розрахунків необхідні наступні величини.

Коефіцієнт надлишку повітря влітку більше, ніж взимку. Це пов’язано з тим, що температура зовнішнього повітря взимку меньше, ніж влітку.Тому зовнішнього повітря для розведення продуктів згорання, що мають сталу температуру до сталої температури сушіння необхідно більше влітку.

Оскільки взимку витрачається більше тепла на нагрів матеріалу, транспортних пристроїв та зовнішнього повітря до температури, яку вони мають на виході з сушильної камери, бо останні температури є незмінними для всіх періодів року, а температури повітря на вході в камеру змішування та температура матеріалу на вході всушильну камеру взимку менше,ніж влітку, тому питомі витрати теплоти, сушильного агенту та палива на сушіння в зимовий період більше.

В теоретичній сушильній установці ККД не дорівнює одиниці через те, що температура сушильного агенту на виході із сушильної камери значно перевищую температуру навколишнього повітря, що надходить в установку. Тому мають місце втрати теплоти, через нагрів повітря до його температури на виході з сушильної камери. В реальній установці додатковий вплив на зниження ККД відіграють втрати теплоти на даремний нагрів матеріалу, транспортних пристроїв, а також втрати теплоти в наволишнє середовище через огородження сушильного тунелю. Утилізуючи теплоту відпрацюваного сушильного агенту (наприклад, підігріваючи повітря, що йде на горіння за рахунок використання утилізаторів, що працюють на сушильному агенті,) можно дещо збільшити ККД установки.