Смекни!
smekni.com

Електромеханічний привід виконуючого механізму (стр. 4 из 6)

N — ресурс бронзового вінця черв’ячного колеса в циклах.

Після підстановки відповідних значень в рівняння (11) отримуємо, що вінець черв’ячного колеса може витримати при

н(0,5 t)

N(0,5 t) = 28,29х107,

а при

н(0,5 t)

N(0,5 t) = 71,26х107 циклів.

Так як по завданню N(0,5 t) = 0,975х107, а N(0,5 t) = 0,975х107 вважаємо, що черв’ячна пара забезпечую необхідну по завданню довговічність приводу

Lh = 16820 годин.

7.2 Визначення довговічності вала черв’яка

Для цього в першу чергу накреслимо черв’ячну пару редуктора Ч250, який встановлений в передаточному механізмі електроприводу ланцюгового транспортера, в ізометрії (рис. 5) та визначимо величину сил, що діють в полюсі черв’ячного зачеплення.


Рис. 5. Схема сил діючих в черв’ячному зачепленні:

1 — колесо (колесо і черв’як умовно розведені),

2 — черв’як.

Колова сила черв’яка Ft1, рівна осьовій силі колеса Fa2


Ft1 = Fa2 = 2T1/d1,

де Т1 — обертовий момент на валу черв’яка

Т1 = Рhм/wном = 107,26 Нм

(р — номінальна потужність електродвигуна 11000 Вт,

— номінальна кутова швидкість вала електродвигуна 101,53 с-1,

м — ККД муфти, яка з’єднує вал електродвигуна та вал черв’яка,
0,99),

d1 — ділильний діаметр черв’яка d1 = qm = 20х8= 160 мм = 0,16 м.

Після підстановки значень маємо

Ft1 = Fa2 = 2х107,26/0,16 = 1340,75 Н

Колова сила колеса Ft2, рівна осьовій силі черв’яка Fa1

Ft2 = Fa2 = 2T2/d2,

де Т2 — обертовий момент на колесі

Т2 = Т1u

чр = 107,26х50х0,819= 4392,3 Нм

(тут Т1 = 107,26 Нм, u — передаточне число редуктора50,

чр — ККД редуктора
0,819),

d2 — ділильний діаметр колеса

d2 = mZ2 = 8х50 = 400 мм = 0,4 м

Тоді


Ft2 = Fa1 = 2х4392,3 /0,4

21961,5 Н

Радіальні сили, що діють в полюсі зчеплення черв’ячної пари

Fr1 = Fr2 = Ft2 tg

= 21961,5 х tg 20o =21961,5 х0,36397 = 7992,3 H

Далі виконуємо ескізну компоновку вала черв’яка в зібраному вигляді та будуємо розрахункові схеми вала (рис.6). Потім окремо креслимо розрахункові схеми сил, які діють в вертикальній та горизонтальній площинах (рис. 7 і 8) на вал черв’яка, і для кожного діючого навантаження будуємо епюри сил та моментів.


Розрахунки реакцій опор, згинаючих та обертаючих моментів викладаємо нижче в послідовності розрахункових схем діючих сил, які наведені на рис.7 і 8.

Рис. 6. Ескізна компоновка вала черв’яка в зібраному виді (а) і розрахункові схеми вала черв’яка: б — загальна, в,г — сили Ft, Fr i Fa приведені до осі вала та зображені окремо в вертикальній та горизонтальній площинах.


Рис. 7. Розрахункові схеми (а, г), епюри сил (б, д) та епюри згинаючих

моментів (в, е) для вала черв’яка від навантажень, діючих у вертикальній площині.

Рис.8. Розрахункові схеми (а, г), епюри сил (б, д) та епюри згинаючих моментів (в, е) для вала черв’яка від навантажень, діючих в горизонтальнійплощині, та епюра обертового моменту (ж).


Від радіальної сили Fr1

Мb = Ra(Fr) хl – Fr1хb = 0,

Ra(Fr) = 7992,3х0,19/0,38= 3996,15 H

Rb(Fr) = 3996,15 H

М(Fr) (d-d)= 759,26 Hм

Від момента Ма

Мb(Ma) = Ra(Ma) хl — Ma = 0,

Ma = Fa1хd1/2 = = 988,26 Hм

Ra(Ma) = Ma / l = 988,26/0,38=2600,7 Н

Rb(Ma) = Ra(Ma) = 2600,7 Н

ММа( d-d )= Ra(Ma) ха =494,13 Hм

Від колової сили Ft1

Mb = Ra(Ft) l — Ft1 b = 0,

Ra(Ft) = Ft1 b/ l = 670,35 H

Rb(Ft) = 670,35 H

М(Ft) (d-d) = 127,37 Нм

Від додаткової сили Fм = (0,1...0,3)Ft1=200 Н, яка виникає при неспіввісності напівмуфти.

Mb = Ra(Fм)l — FмC = 0,

Ra(Fм) = FмC/ l=200х0,14/0,38 = 73,68 H

Ma = –Fм(С + l) + Rb(Fм)l = 0,

Rb(Fм) = Fм(С + l)/ l = 200х1,14/0,38=600 H

М(Fм) (d-d )= Ra(Fм) ха=14 Нм

Обертовий момент Т1

Т1 = Ft1 d1/2 = 1340,75х0,16/2= 107,26 Нм

Сумарний згинаючий момент в найбільш напруженому перерізі d—d буде дорівнювати:

М(d-d )= 1261,33Нм

Повні радіальні реакції опор А і В відповідно будуть рівні:

Ra= 6638,67 Н

Rb= 1397,22 Н

Визначаємо амплітудні значення напружень згину

а в найбільш напруженому перерізі d—d вала черв’яка за відомою формулою:

,

де

— сумарний згинаючий момент в перерізі d — d 1261,33 Нм,

W — момент опору при згині поперечного перерізу вала черв’яка W

0,1 d3 (тут d — діаметр ділильного циліндра черв’яка 0,16 м).

Після підстановки значень маємо

а=
u= 1261,33/0,0004=3 МПа

Можливий строк служби вала черв’яка по напруженням згину в найбільш напруженому перерізі d — d визначаємо використовуючи методику, викладену в джерелі [2] за формулою:

(12)

де

і — діюче згинаюче напруження в небезпечному перерізі

і =
u= 3 МПа

-1 — границя витривалості при симетричному циклі навантаження, для сталі 40Х, із якої виготовлений черв’як,
-1 = 350... 420 МПа, приймаємо
-1 = 380 МПа,

Кб — коефіцієнт концентрації напружень, при змінному навантаженні

1,5,

Nі — можливий строк служби в циклах,

Nб — базове число циклів навантаження 107,

m — показник степеня, змінюється в межах від 6 до 10, приймаємо m = 9, як для деталі малого діаметру,

Еs — масштабний кофіцієнт

0,8,

Е

— коефіцієнт, що враховує стан поверхні, для шліфованої та полірованої поверхні черв’яка

0,9,

Еt — коефіцієнт, що враховує вплив робочої температури 1,0,

n — коефіцієнт запасу

1,4.

Підставляючи прийняті значення в рівняння (12), отримуємо

Ni = 0,434х1018 циклів,

Так як Ni > 25х107то приймаймо Ni = 25х107циклів

що складає довговічність в годинах при частоті обертання вала черв’яка n1=970 об/хв

Lh =

= 2874 годин.

Рис. 10. Структурна схема електропривода

1 — електродвигун,

2 — муфта гнучка,

3 — редуктор черв’ячний,

4 — передача ланцюгова,

5 — зірочка ведуча.


8. Розрахунок ланцюгової передачі

Виконаний у відповідності з методикою, яка викладена в главі 10 джерела [3].

Вихідні дані:

¾ Частота обертання ведучої зірочки n1 = 19,4 об/хв.

¾ Передаточне число u = 1,14.

¾ Середній момент корисного опору на валу веденої зірочки, який рівний середньому моменту корисного опору на валу ведучої зірочки ланцюгового транспортера, Т2 = 3375 Нм.

¾ Розташування лінії центрів передачі — під кутом 30о до горизонту.