Смекни!
smekni.com

Технологія виробництва медичного скла (стр. 9 из 15)

3.17 Складування готових виробів

Складування готових виробів виконується за допомогою вилочних навантажувачів. Коробки з ампулами ставлять в декілька ярусів на піддони.

3.18 Автоматизація роботи скловарної печі

Розроблена функціональна схема автоматизації виробництва скла, яка дозволяє знизити витрати, отримати продукцію заданої якості, поліпшити умови праці. Для автоматизації використані сучасні прилади та регулятори, які дозволяють перетворювати вимірювальні параметри в уніфікований сигнал в межах 0,20 мА.

Контур контролю температури

Температуру вимірюють за допомогою термопари ТПП-0679-01. Показники з датчиків термопар поступають на багатоканальний другорядний пристрій КСП-4-209, який показує та реєструє значення температури.

Температура скломаси вимірюється за допомогою термопари ТХА-1172П. Чутливий елемент являє собою два термопровода, зварених між собою на робочому кінці у термопару та ізольований по всій довжині за допомогою


Рис. 5 Схема контуру температури

Термічної плитки (трубки). Ізольований чутливий елемент поміщають у захисну апаратуру, в комплект якої входить водозахисна головка з колодкою затискувачів. Сигнал ЕДС з термопари поступає на багатоканальний другорядний пристрій КСП-4-209 де і реєструється.



Рис. 6 Схема контролю температури

Контур керування електродвигуна

В сучасному виробництві не можливо обійтися без електродвигуна, тому необхідно контролювати його роботу. Це відбувається за допомогою пускача ПБР, сигнал з якого передається на кнопку керування КК-1.


Рис. 7 Контур керування електродвигуна

Контур контролю рівня скломаси у печі

В якості вимірювального пристрою використовуємо поплавковий рівнемір, який являє собою водоохолоджувальну гирю, яка одним кінцем входить у піч, що опирається на шамотне тіло, яке плаває на поверхні скломаси. На іншому кінці підвішується датчик. Сигнал вимірюється та реалізується другорядним пристроєм ПВ 10-1 Е, установлений в станції управління. Пневматичний регулятор ПР 10,3. В якості регулюємого органу служить клапан.


Рис. 8 Контур контролю рівня скломаси

Контроль газового режиму скловарних печей

Головними параметрами газового режиму печі є тиск газів в пічному просторі і хімічний склад газового середовища. Тиск газів в пічному просторі повинен бути слабо позитивний (на рівні дзеркала). Високий тиск газів в печі викликає прогари у кладці печі, погіршує видалення газів зі скломаси. Від’ємний тиск у печі відкликає підсмоктування в піч холодного повітря, місцеве охолодження скломаси і зміну температури у печі.

Аналіз газів на вміст кисню за допомогою приладу КМ-9100 виконує робітник КВПіА.


Таблиця 3.18.4.1 – Специфікація пристроїв

Найменування Тип Примітка
1 2 3 4
8 – 1 Датчик (FE) ДК-10
9 – 1
10 – 1
11 – 1
12 – 1
13 – 1
14 – 1
5 – 5 Клапан з пневмо-приводом 244,41 Ж
8 – 5
9 – 5
10 – 5
11 – 5
12 – 5
13 – 5
1 – 7 Термопара (ТЕ) ТХА 1172 П
3 – 7
6 – 3
7 – 1
14 – 1
15 – 1
7 – 2 Другорядний при-лад (TIR) КСП-4-209
14 – 2
15 – 5
1, 1 – 1,6 Термопара (ТЕ) ТПП-0679
3,1 – 3,6
6,1 – 6,2
5 – 1 Рівнемір поплавковий (LE) УДУ 10
2 – 1 Манометр (PISA) ЭКМ 1У
4 – 1 Магнітний пускач (NS) ПБР-2М
4 – 2 Кнопка керування (NS) КУ-111

Висновки

В технологічній частині був обраний оптимальний склад скла, підібрані необхідні сировинні матеріли.

Був зроблений повний опис виробництва медичної тари, проведені розрахунки шихти та складу сировини. Розроблена функціональна схема скловарної печі, згідно якої були проведені конструкторський та технологічний розрахунки печі. Процес варки скла автоматизований, складена схема автоматизації печі.


4. Економічна частина

4.1 Розрахунок плану виробництва

Виробничу програму заводу визначаємо на основі виробничої програми випуску виробів у цілому по підприємству. Вона включає наступні показники:

– потребу матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

– рівень використання робочої сили, виробничих фондів та оборотних коштів;

– загальні фінансові результати діяльності – прибуток та рентабельність.

Виробничу програму заводу (G) визначаємо по ведучому устаткуванню за формулою:

G = А П Феф, т/рік,

де А – кількість однотипного ведучого устаткування, шт.; П – продуктивність одиниці ведучого устаткування, шт/рік; Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці ведучого устаткування, год/рік.

Річний фонд часу роботи устаткування залежить від режиму роботи заводу:

Феф = Д С г ДО1 ДО2 – Р С г, год/рік,

де Д – кількість робочих днів у році, Д = 365 днів; С – кількість змін у добу, С = 3 зміни; г – тривалість зміни, г = 8 годин; ДО1 – коефіцієнт зупинки на ремонт устаткування, ДО1 = 0,99; ДО2 – коефіцієнт на переустаткування, ДО2 = 0,98; Р – кількість днів ремонту, Р = 12 днів.

Феф = 365 · 3 · 8 · 0,99 · 0,98 – 12 · 3 · 8 = 8211 год/рік

G = 1 · 0,0304 · 8211 = 250 т/рік

4.2 Розрахунок вартості і потреби сировини і матеріалів

Таблиця 4.2.1 – Потреба в сировині і матеріалах

Сировина Витратний коефіцієнт на 1 т продукції Об'єм виробництва, т Річна потреба, т
1 2 3 4
Пісок 0,632 250 158,0
Сода 0,123 30,75
Крейда 0,018 4,5
Каолін 0,164 41,0
Борна кислота 0,072 18,0
Титанові білила 0,051 12,75
Вуглецевий барій 0,026 6,5
Поташ 0,015 3,75
Склобій 0,06 15,0
Разом 1,161 290,25

При визначені оборотних коштів вартість сировини та матеріалів враховуються з податком на додану вартість, який складає 20% від вартості матеріалів.

Таблиця 4.2.2 – Вартість сировини та матеріалів

Матеріал Ціна, грн Витрата, т Вартість, грн
без ПДВ з ПДВ на 1 т продукту на річну програму на 1 т продукту на річну програму
1 2 3 4 5 6 7
Пісок 250,00 300,00 0,632 158,00 189,60 47400,00
Сода 1000,00 1200,00 0,123 30,75 147,60 36900,00
Крейда 234,00 280,80 0,018 4,50 5,05 1262,50
Каолін 338,00 405,60 0,164 41,00 66,52 16630,00
Борна кислота 21875,00 26250,00 0,072 18,00 1890,00 472500,00
Титанові білила 2750,00 3300,00 0,051 12,75 168,30 42075,00
Вуглецевий барій 382,00 458,40 0,026 6,50 11,92 2980,00
Поташ 400,00 480,00 0,015 3,75 7,20 1800,00
Склобій 160,00 192,00 0,06 15,00 11,52 2880,00
Разом 1,161 290,25 2497,71 624427,50

4.3 Визначення витрат та вартості енергоресурсів

Розрахунок вартості будь-якого виду енергоресурсів, крім електроенергії, визначається відповідно до формули:

Рє = (У Рчасодо Феф) К1 К2 К3,

де Рчасодо – погодинні витрати о-ресурсів на к-устаткування, од./рік; Феф – ефективний річний фонд часу роботи к-устаткування, год/рік; К1 – коефіцієнт навантаження (К1 = 0,75); К2 – коефіцієнт одночасності (К2 = 0,8); К3 – коефіцієнт втрат (К3 = 1,05).

Розрахунок потреби в електроенергії представлений у таблиці.

Таблиця 4.3.1 – Розрахунок потреби в електроенергії

Обладнання Кількість обладнання, шт. Потужність обладнання, кВт/год Кількість годин роботи, год Необхідна потужність, кВт/год
1 2 3 4 5
Кран грейферний 1 43,20 2720 117504,0
Щокова дробарка 1 28,00 7010 196280,0
Молоткова дробарка 1 17,00 6940 117980,0
Стрічковий конвеєр 3 0,75 7920 17820,0
Сушильний барабан 2 5,50 6940 76340,0
Вібросито 3 2,20 6864 45302,4
Магнітний сепаратор 2 0,30 6878 4126,8
Автоматичні ваги 2 6,00 7920 95040,0
Тарілчастий змішувач 2 17,00 7912 269008,0
Скловарна піч 1 75,60 8211 620751,6
Піч відпалу 1 80,00 8211 656880,0
Разом 275,55 2217032,8

Вартість електроенергії визначаємо за формулою:

S = C / N,

де C – річна вартість електроенергії, грн.; N – річна витрата електроенергії, кВт/рік.

С = С1 + С2 + С3,

де С1 – оплата по тарифу за вжиту електроенергію; С2 – оплата за встановлену потужність, дорівнює 350 грн.; С3 – заводські потреби на утримання електрогосподарства, дорівнює 20% від двох попередніх статей.

С1 = 0,3 · 2217032,8 = 665109,84 грн.;

С2 = 350 · 275,55 = 96442,5 грн.;

С3 = (665109,84 + 96442,5) · 0,2 = 152310,47 грн.;