Смекни!
smekni.com

Дослідження проблеми взаємозамінності, допусків й посадки (стр. 2 из 3)

Виконання роботи

1. Вибираємо конструктивні розміри заданого підшипника кочення серії 317.

За ДСТ 8338–75 визначаємо D=180 мм; d=85 мм; Bк=41 мм; r=4 мм.

2. Обґрунтувати характер навантаження підшипника.

Вибираємо характер навантаження підшипника – перевантаження до 150%, помірні поштовхи вібрації.

3. Установити вид навантаження кожного кільця підшипника.

Для внутрішнього кільця встановлюють циркуляційне навантаження, а для зовнішнього кільця – місцеве.

4. Розрахувати й вибрати посадки підшипника на вал і в корпус.

При циркуляційному навантаженні кілець підшипників посадки на вали й у корпуси вибирають за значенням інтенсивності радіального навантаження на посадковій поверхні.

Інтенсивність радіального навантаження визначають по формулі (3.1)

(3.1)

де R – радіальне навантаження, кн;

В-Ширина підшипника, м;

kn – динамічний коефіцієнт посадки, що залежить від характеру навантаження, kn=1–1,8;

F – коефіцієнт, що враховує ступінь ослаблення натягу при порожньому валу й тонкостінному корпусі, при суцільному валу F=1;

FA – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу радіального навантаження між рядами роликів і кульок, для радіальних і радіально упорних підшипників з одним зовнішнім або внутрішнім кільцем FA=1.

кН/м

При

кН/м и d = 85 мм поле допуску вала js6. Умовна позначка з'єднання «внутрішні кільця підшипника – вал» –
для циркулярного навантаженого кільця (таблиця П. 19/4).

При місцевому виді навантаження поле допуску корпуса для D=180 мм – H7. Умовна позначка з'єднання «корпус – зовнішнє кільце підшипника –

(таблиця П20/4)

5. Для з'єднань «корпус-підшипник» і «підшипник-вал» побудувати схеми полів допусків.

Верхнє граничне відхилення для внутрішнього кільця ES = 0 мм

Нижнє граничне відхилення для внутрішнього кільця EI = -0,02 мм

Верхнє граничне відхилення для вала es = 0,011 мм

Нижнє граничне відхилення для вала ei = 0,011 мм (таблиця П5/4)

Верхнє граничне відхилення для корпуса ES = 0,040 мм

Нижнє граничне відхилення для корпуса EI=0 мм

Верхнє граничне відхилення для зовнішнього кільця es = 0 мм

Нижнє граничне відхилення для зовнішнього кільця ei = -0,025 мм.


Схеми полів допусків з'єднань: а-а – поле допуску для посадки

, б – поле допуску для посадки

4. Вибір допусків і посадок шпонкових з'єднань

Вихідні дані

1. Діаметр вала d=30 мм

2. Вид з'єднання – нормальне

3. Конструкція шпонки – сегментна

Виконання роботи

1. Визначити основні розміри шпонкового з'єднання.

За ДСТ 24071–80 для d=30 мм: b=8 мм; висота h=11 мм;

=8,0 мм;
=3,3 мм; D=28 мм.

2. Вибрати поля допусків деталей шпонкового з'єднання по ширині шпонки b=8 мм залежить від нормального виду з'єднання.

При нормальному виді з'єднання на ширину шпонки вибираємо поле допуску – h9; на ширину паза вала – N9; на ширину паза вала – Js9.

3. Призначити поля допуску на інші розміри деталей шпонкового з'єднання визначені в ДЕРЖСТАНДАРТ 24071, по яких призначають наступні поля допусків:

– висота шпонки – по h11;

– довжина шпонки – по h14;

– довжина паза вала – по H15;

– глибина паза вала й втулки – H12;

– діаметр сегментної шпонки. – h12.

Поля допусків шпонкового з'єднання по номінальному розмірі «вал-втулка» установлюють при точному центруванні втулки на валу –

.

4. Вичертити схему розташувань полів допусків розмірів шпонкового з'єднання.

Схема розташування полів допусків шпонкового з'єднання

5. Заповнити таблицю 5.1 «Розмірні характеристики деталей шпонкового з'єднання»

Розмірні характеристики деталей шпонкового з'єднання

Найменування розміру Номінальний розмір, мм Поле допуску Допуск розміру Т, мм Граничні відхилення, мм Граничні розміри, мм
верхнєES(eS) НижнєEI(ei) max min
Ширина паза валаШирина паза втулкиШирина шпонкиГлибина паза валаВисота шпонкиГлибина паза втулкиДіаметр втулкиДіаметр валаДіаметр сегментних шпонок 8888113,3303028 N9Js9h9H12h11H12H6m6h12 0,0360,0360,0360,30,1100,2000,0130,0130,210 0+0,0180+0,30+0,2+0,013+0,0210 -0,036-0,018-0,0360-0,110000,008-0,210 8,008,01888,3113,530,01330,01328,210 7,9647,9887,964810,8903,33029,99221,790

5. Допуски й посадки шліцевих з'єднань

Вихідні дані

1. Умовна позначка прямоточного шліцевого з'єднання –

.

Виконання роботи

1. Установити спосіб центрування заданого шліцевого з'єднання.

Центрування здійснене по внутрішньому діаметрі.

2. Установити значення основних відхилень, допусків розмірів і вичертити схеми полів допусків що центрують і не елементів, що центрують, шліцевого з'єднання.

За Дст 1139–80 при центруванні з'єднанні по внутрішньому діаметрі d: число шліців z=10; посадка по елементі, що

центрує; посадка по елементі, що не
центрує; ширина зуба b=12,0; посадка по розмірі
.

Посадка по елементі, що

центрує:

Верхнє граничне відхилення для отвору ES = +35 мкм

Нижнє граничне відхилення для отвору EI=0 мкм

Верхнє граничне відхилення для вала es= -36 мкм

Нижнє граничне відхилення для вала ei=-71 мкм (таблиця П4 – П10/4)

Посадка по елементі, що не центрує

Верхнє граничне відхилення для отвору ES = +93 мкм

Нижнє граничне відхилення для отвору EI=+50 мкм

Верхнє граничне відхилення для вала es= -16 мкм

Нижнє граничне відхилення для вала ei=-59 мкм (таблиця П4 – П10/4)

Побудуємо схему полів допусків

і
(мал. 5.1 і 5.2).

Схема допусків елемента, що центрує

Схема допусків елемента, що центрує

3. Визначити невідомі граничні відхилення й граничні розміри всіх елементів деталей шліцевого з'єднання.

Посадка по елементі, що

центрує:

Найбільший граничний розмір для отвору

Найменший граничний розмір для отвору

Найбільший граничний розмір для вала

Найменший граничний розмір для вала

Значення граничних зазорів (натягів) у заданому з'єднанні

Допуски для отвору:

TD=ES – EI =35 – 0 = 35 мкм = 0,035 мм

Допуски для вала:

Td=es – ei = -36 – (–71) = 35 мкм= 0,035 мм

Посадка по елементі, що центрує

:

Найбільший граничний розмір для отвору

Найменший граничний розмір для отвору

Найбільший граничний розмір для вала

Найменший граничний розмір для вала

Значення граничних зазорів у заданому з'єднанні

Допуски для отвору

TD=ES – EI =0,093 – 0,050 = 0,043 мм