Смекни!
smekni.com

Автоматизація процесу очистки води у другому контурі блоку 3 Рівненської АЕС (стр. 15 из 16)

Таблиця 6.2. - Категорії приміщень по пожежній небезпеці

Таблиця 6.2.

Назва приміщення Категорія по пожежній небезпеці Ступінь вогнестійкості Клас по ПУЕ
Головний корпус Г II -
Машинний зал Г ІII А -
Етажерка електротех нічних приміщень В II -
БЩУ Д ІІ -
ХВО Д ІІ -

На станції передбачається комплекс заходів, які передбачають як профілактику, так і спеціальні системи для знаходження й гасіння пожежі [5]. Протипожежна профілактика забезпечується дотриманням норм і правил пожежної безпеки.

Технічні рішення системи протипожежного захисту

Оснащення приміщень автоматичними установками пожежогасіння здійснюється відповідно до [16]. У якості вогнегасного засобу застосовується розпилена вода. Установкою автоматичного водного пожежогасіння захищаються кабельні приміщення, маслогосподарства турбоагрегатів. На розподільній мережі АПГ кабельних приміщень встановлюються зрошувачі ДВ-10; для гасіння трансформаторів і маслогосподарства застосовані зрошувачі ОПДР-15.

Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:

· для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації типу ДИП-2 з пультами ППС-3;

· для блокового трансформатора й трансформаторів в.п. від релейного захисту трансформаторів;

Керування всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей.

Пожежогасіння, які встановлені в приміщенні ЦЩУ й кнопками керування засувками пожежогасіння на місцях.

Протипожежний водопровід.

Відповідно “Інструкції із проектування протипожежного захисту енергетичних підприємств” РД 34.49.101-84 і СНиП 2.04.09-84 “Протипожежна автоматика будинків і споруджень” у приміщеннях передбачається створення системи автоматичного водного пожежогасіння, для цього передбачається створення протипожежного водопроводу. При цьому:

· розрахункові витрати води – 68,2 л/с; 245,5 м3/ч;

· потрібний тиск води в системі – 6,5 кгс/см2;

· відповідно до вимог норм передбачається окремий протипожежний водопровід високого тиску;

· протипожежний водопровід забезпечує зовнішне пожежогасіння й одночасна дія внутрішніх пожежних кранів, лафетних стовбурів і стаціонарних установок автоматичного пожежогасіння;

· зовнішна мережа протипожежного водопроводу проектується кільцевою.

Протипожежні гідранти виконані відповідно до [2], пожежні крани в парогенераторному відділенні розташовані на основних оцінках обслуговування для інших приміщень - біля опалювальних сходових кліток й у коридорах.

Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення приміщення.

При перетинанні повітропроводами огороджувальних конструкцій приміщень категорії В на них встановлюються протипожежні клапани. Транзитні повітропроводи покриваються протипожежною ізоляцією.

Рішеннями генплану передбачається створення необхідних протипожежних розривів між будинками й спорудженнями, передбачені необхідні проїзди.

Для захисту від прямих ударів блискавки передбачається виконання блискавкозахисних заходів. Методи захисту були визначені на попередніх стадіях проектування.

У приміщеннях станції передбачається пристрої робочого й аварійного освітлення з організацією окремої групової лінії для освітлення проходів, сходових кліток, позначення виходів.

У приміщеннях станції передбачається автоматична пожежна сигналізація згідно “Переліку будинків, приміщень і споруджень підприємств Міністерства енергетики, які підлягають оснащенню установками автоматичної пожежної сигналізації”.

Автоматичні пожежні оповіщувачі, передбачені проектом, обрані з обліком можливості раннього викриття пожежі, умов навколишнього середовища, місця їхнього розташування, а також забезпечення зручності їхньої експлуатації.

Цивільна оборона

Оцінка стійкості роботи об'єкту енергетики до дії землетрусів і вибухів.

Під стійкістю функціонування об'єкту розуміється здатність об'єкту продовжити свою діяльність в надзвичайних ситуаціях, тобто виконати свої функції відповідно до призначення, а у разі аварії відновити свої функції в мінімально короткі терміни. На стійкість функціонування об'єкту в надзвичайних ситуаціях впливають наступні чинники:

- надійність захисту персоналу від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, а також дії первинних і вторинних чинників зброї масового ураження і інших сучасних засобів нападу;

- здатність інженерного комплексу об'єкту протистояти певною мірою цим діям;

- надійність системи постачання паливом, електроенергією, теплом, водою і так далі;

- стійкість і безперервність управління цивільною обороною і об'єктом в цілому;

- підготовленість до ведення рятувальних робіт і робіт по відновленню функціонування об'єкту.

Особливого значення в даний час набувають вимоги до стійкості функціонування об'єктів з ядерними установками в умовах надзвичайних ситуаціях мирного часу, щоб в майбутньому виключити катастрофи типу Чорнобильської.

Ці вимоги закладені в «Нормах проектування інженерний - технічних заходів цивільної оборони», а також в розроблених на їх основі відомчих нормативних документах, доповнюючих і розвиваючих вимоги норм, що діють, стосовно конкретної галузі.

Оцінка стійкості об'єкту до дії вражаючих чинників.

Шляхи і способи підвищення стійкості функціонування об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій в мирний і військовий час вельми різноманітні і визначаються конкретними специфічними особливостями кожного окремого елементу і об'єкту в цілому.

Оцінка ступеня стійкості об'єкту до дії сейсмічної хвилі полягає в:

- виявленні основних елементів об'єкту, від якого залежить його функціонування;

- визначення стійкості кожного елементу (по нижній межі діапазону балів, що викликають середні руйнування) і об'єкту в цілому (по мінімальній межі, вхідних в його склад елементів);

- складання знайденої межі стійкості об'єкту з очікуваним максимальним значенням сейсмічної хвилі і полягає його стійкість.

У висновках і пропозиціях, на основі аналізу результатів оцінки стійкості кожного елементу і об'єкту в цілому, робляться рекомендації по доцільності підвищення надійності найуразливіших елементів і об'єкту в цілому. Доцільною межею стійкості прийнято вважати значення сейсмічної хвилі, при якому відновлення пошкодженого об'єкту в можливо короткі терміни і економічно виправдано (зазвичай при отриманні об'єктом слабких і середніх руйнувань).

Однією з причин крупних виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах зазвичай супроводжуються обваленнями і деформаціями споруд, пожежами і виходами з лад енергосистеми.

Найчастіше спостерігаються вибухи казанів котельних, газів, апаратів, продукції на хімічних підприємствах, пари бензину і інших компонентів палива, лакофарбної пари, нерідкі вибухи побутового газу. Причинами вибухів газу, промисловому (вугільною, деревинною, мучной) пилу, газо - повітрям сумішей можуть служити відкритий вогонь, електричні іскри, зокрема від статичної електрики. Вражаючим чинником будь-якого вибуху є ударна хвиля.

Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складними комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відображений, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовзривних хвиль. Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надмірним тиском у фронті ударної хвилі, позначеними Дрф (кпа). Надмірний тиск Дрф використовується як характеристика опірності елементів споруд дії ударної хвилі і для визначення ступеня їх руйнувань і пошкоджень. Ступінь і характер поразки споруд при вибухах під час виробничих аварій залежить від:

- потужності (тротиловий еквівалент) вибуху;

- технічної характеристики споруди об'єкту (конструкція, міцність, розмір, форма - капітальні, тимчасові, наземні, підземні та інші);

- планування об'єкту, характеристика забудови;

- характер місцевості;

- метеорологічних умов.

При прогнозуванні наслідків можливого вибуху передбачаються три кругові зони:

I зона детонаційної волні знаходиться в межах хмари вибуху газо - повітряній суміші. В межах I зони діє надмірний тиск, який можна приймати постійним PI = 1700 кпа. Радіус зони може бути визначений по формулі:

r1 = 17.5 · (м) - зона I

де - кількість зрідженого газу, тонн.

II зона дії продуктів охоплює всю площу размета продуктів газо - повітряній суміші в результаті її детонації. Радіус цій зони:

r2 = 1,7· r1 (м) - зона II

Надмірний тиск в межах II зони (ДРII) змінюється від 1350кПа до 300кПа.

Для будь-якої точки, розташованої в II зоні:

ДРII =1300· (r1/ r) + 50 (кпа)

де r = R - відстань від центру вибуху до даної крапки в II зоні (м);

III зона дії повітряної ударної хвилі в ній формується фронт ударної хвилі, що розповсюджується по поверхні землі. Надмірний тиск в цій зоні залежно від відстані до центру, може бути визначено по графіку, таблицям і розраховано по формулах. Для цього заздалегідь визначається відносна величина:

Ш = 0,24· r2/ r1 = 0,24·R/ r1

де r1 - радіус зони або відстань від центру вибуху до крапки, в якій потрібно визначити надмірний тиск повітряної ударної хвилі при Ш 2

ДРIII =700/(3·)

при Ш > 2

ДРIII =22/( Ш ·)

Для визначення надмірного тиску на певній відстані від центру вибуху необхідно знати кількість вибухової суміші, що зберігається в місткості або агрегаті.

Одночасно з проходженням ударної хвилі відбувається переміщення повітря з великою швидкістю. Динамічні навантаження, що створюються потокам повітря називаються швидкісним натиском, вимірюване в тих же одиницях, що і вимірюваний тиск.