Таблиця 6.2. - Категорії приміщень по пожежній небезпеці
Таблиця 6.2.
| Назва приміщення | Категорія по пожежній небезпеці | Ступінь вогнестійкості | Клас по ПУЕ |
| Головний корпус | Г | II | - |
| Машинний зал | Г | ІII А | - |
| Етажерка електротех нічних приміщень | В | II | - |
| БЩУ | Д | ІІ | - |
| ХВО | Д | ІІ | - |
На станції передбачається комплекс заходів, які передбачають як профілактику, так і спеціальні системи для знаходження й гасіння пожежі [5]. Протипожежна профілактика забезпечується дотриманням норм і правил пожежної безпеки.
Технічні рішення системи протипожежного захисту
Автоматичний пуск системи пожежогасіння виконується:
· для кабельних приміщень від датчиків пожежної сигналізації типу ДИП-2 з пультами ППС-3;
· для блокового трансформатора й трансформаторів в.п. від релейного захисту трансформаторів;
Керування всіма системами пожежогасіння здійснюється від панелей.
Пожежогасіння, які встановлені в приміщенні ЦЩУ й кнопками керування засувками пожежогасіння на місцях.
Протипожежний водопровід.
Відповідно “Інструкції із проектування протипожежного захисту енергетичних підприємств” РД 34.49.101-84 і СНиП 2.04.09-84 “Протипожежна автоматика будинків і споруджень” у приміщеннях передбачається створення системи автоматичного водного пожежогасіння, для цього передбачається створення протипожежного водопроводу. При цьому:
· розрахункові витрати води – 68,2 л/с; 245,5 м3/ч;
· потрібний тиск води в системі – 6,5 кгс/см2;
· відповідно до вимог норм передбачається окремий протипожежний водопровід високого тиску;
· протипожежний водопровід забезпечує зовнішне пожежогасіння й одночасна дія внутрішніх пожежних кранів, лафетних стовбурів і стаціонарних установок автоматичного пожежогасіння;
· зовнішна мережа протипожежного водопроводу проектується кільцевою.
Протипожежні гідранти виконані відповідно до [2], пожежні крани в парогенераторному відділенні розташовані на основних оцінках обслуговування для інших приміщень - біля опалювальних сходових кліток й у коридорах.
Об'ємно-планувальні й конструктивні рішення приміщення.
При перетинанні повітропроводами огороджувальних конструкцій приміщень категорії В на них встановлюються протипожежні клапани. Транзитні повітропроводи покриваються протипожежною ізоляцією.
Рішеннями генплану передбачається створення необхідних протипожежних розривів між будинками й спорудженнями, передбачені необхідні проїзди.
Для захисту від прямих ударів блискавки передбачається виконання блискавкозахисних заходів. Методи захисту були визначені на попередніх стадіях проектування.
У приміщеннях станції передбачається пристрої робочого й аварійного освітлення з організацією окремої групової лінії для освітлення проходів, сходових кліток, позначення виходів.
У приміщеннях станції передбачається автоматична пожежна сигналізація згідно “Переліку будинків, приміщень і споруджень підприємств Міністерства енергетики, які підлягають оснащенню установками автоматичної пожежної сигналізації”.
Автоматичні пожежні оповіщувачі, передбачені проектом, обрані з обліком можливості раннього викриття пожежі, умов навколишнього середовища, місця їхнього розташування, а також забезпечення зручності їхньої експлуатації.
Цивільна оборона
Оцінка стійкості роботи об'єкту енергетики до дії землетрусів і вибухів.
Під стійкістю функціонування об'єкту розуміється здатність об'єкту продовжити свою діяльність в надзвичайних ситуаціях, тобто виконати свої функції відповідно до призначення, а у разі аварії відновити свої функції в мінімально короткі терміни. На стійкість функціонування об'єкту в надзвичайних ситуаціях впливають наступні чинники:
- надійність захисту персоналу від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, а також дії первинних і вторинних чинників зброї масового ураження і інших сучасних засобів нападу;
- здатність інженерного комплексу об'єкту протистояти певною мірою цим діям;
- надійність системи постачання паливом, електроенергією, теплом, водою і так далі;
- стійкість і безперервність управління цивільною обороною і об'єктом в цілому;
- підготовленість до ведення рятувальних робіт і робіт по відновленню функціонування об'єкту.
Особливого значення в даний час набувають вимоги до стійкості функціонування об'єктів з ядерними установками в умовах надзвичайних ситуаціях мирного часу, щоб в майбутньому виключити катастрофи типу Чорнобильської.
Ці вимоги закладені в «Нормах проектування інженерний - технічних заходів цивільної оборони», а також в розроблених на їх основі відомчих нормативних документах, доповнюючих і розвиваючих вимоги норм, що діють, стосовно конкретної галузі.
Оцінка стійкості об'єкту до дії вражаючих чинників.
Шляхи і способи підвищення стійкості функціонування об'єкту в умовах надзвичайних ситуацій в мирний і військовий час вельми різноманітні і визначаються конкретними специфічними особливостями кожного окремого елементу і об'єкту в цілому.
Оцінка ступеня стійкості об'єкту до дії сейсмічної хвилі полягає в:
- виявленні основних елементів об'єкту, від якого залежить його функціонування;
- визначення стійкості кожного елементу (по нижній межі діапазону балів, що викликають середні руйнування) і об'єкту в цілому (по мінімальній межі, вхідних в його склад елементів);
- складання знайденої межі стійкості об'єкту з очікуваним максимальним значенням сейсмічної хвилі і полягає його стійкість.
У висновках і пропозиціях, на основі аналізу результатів оцінки стійкості кожного елементу і об'єкту в цілому, робляться рекомендації по доцільності підвищення надійності найуразливіших елементів і об'єкту в цілому. Доцільною межею стійкості прийнято вважати значення сейсмічної хвилі, при якому відновлення пошкодженого об'єкту в можливо короткі терміни і економічно виправдано (зазвичай при отриманні об'єктом слабких і середніх руйнувань).
Однією з причин крупних виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах зазвичай супроводжуються обваленнями і деформаціями споруд, пожежами і виходами з лад енергосистеми.
Найчастіше спостерігаються вибухи казанів котельних, газів, апаратів, продукції на хімічних підприємствах, пари бензину і інших компонентів палива, лакофарбної пари, нерідкі вибухи побутового газу. Причинами вибухів газу, промисловому (вугільною, деревинною, мучной) пилу, газо - повітрям сумішей можуть служити відкритий вогонь, електричні іскри, зокрема від статичної електрики. Вражаючим чинником будь-якого вибуху є ударна хвиля.
Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складними комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відображений, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовзривних хвиль. Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надмірним тиском у фронті ударної хвилі, позначеними Дрф (кпа). Надмірний тиск Дрф використовується як характеристика опірності елементів споруд дії ударної хвилі і для визначення ступеня їх руйнувань і пошкоджень. Ступінь і характер поразки споруд при вибухах під час виробничих аварій залежить від:
- потужності (тротиловий еквівалент) вибуху;
- технічної характеристики споруди об'єкту (конструкція, міцність, розмір, форма - капітальні, тимчасові, наземні, підземні та інші);
- планування об'єкту, характеристика забудови;
- характер місцевості;
- метеорологічних умов.
При прогнозуванні наслідків можливого вибуху передбачаються три кругові зони:
I зона детонаційної волні знаходиться в межах хмари вибуху газо - повітряній суміші. В межах I зони діє надмірний тиск, який можна приймати постійним PI = 1700 кпа. Радіус зони може бути визначений по формулі:
r1 = 17.5 · (м) - зона I
де - кількість зрідженого газу, тонн.
II зона дії продуктів охоплює всю площу размета продуктів газо - повітряній суміші в результаті її детонації. Радіус цій зони:
r2 = 1,7· r1 (м) - зона II
Надмірний тиск в межах II зони (ДРII) змінюється від 1350кПа до 300кПа.
Для будь-якої точки, розташованої в II зоні:
ДРII =1300· (r1/ r) + 50 (кпа)
де r = R - відстань від центру вибуху до даної крапки в II зоні (м);
III зона дії повітряної ударної хвилі в ній формується фронт ударної хвилі, що розповсюджується по поверхні землі. Надмірний тиск в цій зоні залежно від відстані до центру, може бути визначено по графіку, таблицям і розраховано по формулах. Для цього заздалегідь визначається відносна величина:
Ш = 0,24· r2/ r1 = 0,24·R/ r1
де r1 - радіус зони або відстань від центру вибуху до крапки, в якій потрібно визначити надмірний тиск повітряної ударної хвилі при Ш 2
ДРIII =700/(3·)
при Ш > 2
ДРIII =22/( Ш ·)
Для визначення надмірного тиску на певній відстані від центру вибуху необхідно знати кількість вибухової суміші, що зберігається в місткості або агрегаті.
Одночасно з проходженням ударної хвилі відбувається переміщення повітря з великою швидкістю. Динамічні навантаження, що створюються потокам повітря називаються швидкісним натиском, вимірюване в тих же одиницях, що і вимірюваний тиск.