регистрация / вход

Облік витрат на оплату праці

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Вінницький торговельно-екномічний інститут Курсова робота на тему: “Облік витрат на оплату праці”

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вінницький торговельно-екномічний інститут

Курсова робота на тему:

“Облік витрат на оплату праці”

ПЛАН

Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.

1. Облік витрат на оплату праці.

2. Види і форми заробітної плати.

3. Аналітичний облік заробітної плати.

4. Синтетичний облік зарплати.

5. Утримання із зарплати.

6. Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.

Висновки.

Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об`єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.

Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.

В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості.

Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.

На схемі зображені найважливіші взаємозв`язки елементів в системі управління.

Прогно-зування Плану-вання Норму-вання Облік витрат Кальку-ляція

Економ.

аналіз

Контроль

Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи.

Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання:

- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов`язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;

- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;

- обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;

- перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;

- виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва.

Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.

У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукції застосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (це можливо для організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку), по видам продукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто по статтям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліці собівартості продукції.

Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов`язкова для всіх об`єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир-во:

1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).

2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.

3. Допоміжні мат-ли.

4. Топливо.

5. Енергія.

6. Заробітна плата. Основна і додаткова.

7. Відрахування на соціальне страхування.

8. Амортизація основних фондів.

9. Інші витрати.

Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.

Витрати на оплату праці складаються із:

1. Фонду основної заробітної плати.

2. Фонду додаткової зар.плати.

3. Інші заохочення та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова зар.плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за

Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.

Під час складання статистичної звітності про праці показуються грошові суми, нараховані до виплати у зв`язку з платіжними документами, за якими з робітниками були проведені розрахунки по зароб.платі. Вказані суми приводяться «брутто», тобто включаючи податки й інші утримання у відповідності з законодавством («нетто» – грошові суми, нараховані до оплати без податку на прибуток і обов`язкових внесків робітника у фонд соціального страхування і пенсійний фонд).

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємств на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих (витрат) виплат.

Суми коштів, нарахорваних за щорічні й додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки в наступному місяці – у фонд оплати праці наступного місяця.

При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомоги вказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір зароб.плати в цьому випадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вона видається за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю.

Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються в фонд оплати праці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінки іноземної валюти по курсу Національного банку України на дату їх нарахування.

Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року при складанні звітів по праці показуються відповідно до методології, яка прийнята в звітному періоді поточного року.

Фонд оплати праці.

До фонду основної зароботної плати відносяться:

1. Зар.плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) за відпускними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників і посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

2. Суми процентних чи компенсаційних нарахувань в залежності від об`єму доходів (прибутків), одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною зар.платою.

3. Суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агенства, видавницвта, радіо, телебачення і інших підприємств та (чи) оплата їх праці, яка відбувається за ставками (розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.

Фонд додаткової зар.плати включає:

1. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

- кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;

- за класність водіям автомобілів;

- персональні надбавки;

- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;

- за сумісництво професій (посад).

2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

- Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

- Оплата праці робітників, які не входять до штату підприємства, за виконання робіт згідно договору громоадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.

- Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні.

- Вартість бузкоштовно виданих предметів (включаючи форменну одежу, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.

- Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

- Суми зар.плати по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

- Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться :

1. Оплата простоїв не з вини роб-ка;

2. Суми, які виплачуються роб-кам, які знаходяться у відпустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням зар.плати.

3. Суми, які виплачуються роб-кам, що приймають участь у страйках.

4. Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні й інші виплати).

5. Сума наданої підприємством трудової й соціальної допомоги робітникам:

- оплата додаткових відпусток, в т.ч. жінкам, що виховують дітей;

- одноразова допомога роб-кам, що виходять на пенсію;

- вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсації, виданої замість путівок;

- подешевіння вартості харчування роб-ів;

- витрати на погашення ссуд, виданих роб-кам для покращення житлових умов;

- інші виплати.

Форми і системи оплати праці

В даний час підприємство власно встановлює форми і системи оплати праці, умови преміювання роб-ів, штатний розклад.

Найбільш поширеними формами оплати праці є почасова і відрядна. Кожна з них має свої системи: звичайна почасова, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, побічно-відрядна.

Почасова оплата широко використовується в бригадах і для розрахунків з окремими роб-ми в тих випадках, коли оплату праці за певну кількість переробленого часу здійснюють незалежно від кількості виконаних робіт. Вона складається з оплати за тарифом, доплат за умови праці і професійну майстерність.

При почасовій формі оплати в розрахунок приймаються кількість відпрацьованих днів і годин. Можна виділити звичайну почасову (погодинну, помісячну) і почасово-преміальну системи оплати праці. Для підвищення продуктивності праці робочі-почасовики преміюються за певні показники.

Пряма відрядна зар.плата передбачає оплату праці робочих по числу одиниць виготовленої ними продукції і виконаних робіт, виходячи з твердих відрядних розцінок, встановлених з урахуванням необхідної кваліфікації. Ця форма оплати праці може бути індивідуальною або бригадною.

Відрядно-преміальна система оплати праці робочих включає преміювання за перевиконання норм виробітку, досягнення певних якісних показників: здачу робіт з першого пред`явлення, відсутність браку та ін.

При відрядно-прогресивній системі оплати – підвищується за виробіток понад норму.

Аналітичний облік зар.плати

Для з`ясування загальної суми зар.плати, яка належить до виплати за місяць, необхідно згрупувати первинні документи, підсумувати заробіток за вироблену продукцію і зробити утримання. Первинними документами, на основі яких здійснюється розрахунок зар.плати є табеля обліку робочого часу, карти обліку виробітку, наряди, договори, контракти і інші документи.

Табель є первинним документом, в якому щоденно відмічається відроблений час кожним рорбітником, проставляються цифри 7, 8, 8.15, а також вихідні дні (в), відпускні (о), дні хвороби (б), прогули (п), відрядження (к), наднормові часи і т.п. Табель складається за першу половину місяця (з 1 по 15) для видачі авансу по зарплаті і за другу половину місяця (для нарахування і виплати зарплати).

На невеликих підприємствах табель веде керівник, на великих – спеціальний робітник (табельщик). Табель підписує той, хто його складає, затверджує керівник організації (підприємства), і тоді він здається в бухгалтерію.

Для робочих-відрядчиків окрім табеля для бухгалтерії здаються наряди.

Наряди бувають індивідуальні й бригадні. У наряді вказують найменування роботи, планове завдання, тобто норми виробки, розцінку за одиницю роботи, фактичне виконання об`єму робіт. Шляхом помноження розцінки за одиницю часу на фактичну виробку визначається зарплата робочого. Якщо це підряд на бригаду, то загальну суму розподіляють між членами бригади пропорційно до розряду робітника і фактично відробленому часу. На сьогодні застосовують розподіл загального заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі (КТУ), визначається радою бригади.

Наряд складає керівник.

Документ, що узагальнює дані про належну до виплат зар.плату, називається розрахунковою (розрахунково-платіжною) відомістю.

Належний заробіток показується у цій відомості розчленовано по цехам і відділам підприємства, категоріям робітників, видам виплат, тобто в розрізі, необхідному для контролю за використанням фонду зар.плати і складанням звітності. Таким чином, розрахункова або розрахунково-платіжна відомість виконує подвійну функцію:

по-перше, за ними здійснюють розрахунок з робочими та службовцями; по-друге, вони є формою аналітичного обліку до рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», показники якого використовуються також для складання звіту по праці».

На підприємствах часто необхідно виявити середній заробіток окремих робітників для визначення суми допомоги за час хвороби по листам тимчасової непрацездатності, за час відрядження. Виявляти ці дані по декількох розрахункових відомостях незручно. Тому на підприємствах ведуться лицеві рахунки, які відкриваються на кожного робочого та службовця. В них відображаються необхідні відомості про стаж роботи, час вступу на підприємство, тривалість відпустки, нарахування за кожний місяць зар.плати і утримання за їх видами.

Видачу зар.плати здійснюють із каси під розписку в розрахунково-платіжній відомості, а при децентралізації виплат (безпосередньо в цехах виділеними для цього робітниками, підзвітними касиру) – за платіжними відомостями у відповідності до діючого законодавства про працю і зар.плату робітникам і службовцям, а кінцевий розрахунок здійснюється при виплаті зар.плати за другу половину місяця.

Сьогодні розвинута форма отримання зарплати через ощадні каси, в яких на кожного робітника відкрито лицевий рахунок для зарахування зар.плати. В таких випадках в розрахунково-платіжній відомості відсутні розписи в отриманні грошей.

Виплата зар.плати відбувається в дні, встановлені банком.

Синтетичний облік зар.плати .

Як елемент витрат виробництва зар.плата повинна бути віднесена на відповідні рахунки витрат в залежності від характеру і призначення використаної на підприємстві праці.

Для обліку зар.плати застосовують пасивний рахунок 70 «Розрахунки по оплаті праці». Нарахування зар.плати відображається за кредитом цього рахунку, а виплата її по дебету, окрім того, по дебету рахунку 70 відображаються і утримання, учинені із зар.плати.

Операції по нарахуванню зар.плати відображаються проводками.

Нарахована зар.плата за монтаж устаткування:

Дт 07

Кт 70

Роботи, пов`язані із заготівлею топлива, сировини і матеріалів:

Дт 05, 06

Кт 70

Роботи виробничого характеру, а також управлінчому персоналу:

Дт 20, 25, 26

Кт 70

Роботи, віднесені до витрат реалізації товарів:

Дт 43, 44, 47, 48

Кт 70

Нараховані прибутки за підсумками роботи підприємства, премії:

Дт 81, 87

Кт 70

Виплату зар.плати, прибутків і премій відображають:

Дт 70

Кт 50

Додаткова зар.плата відображається аналогічно до основного заробітку, але облік її має деякі відмінності.

Найбільш розповсюдженим видом додаткової зар.плати є оплата відпусток. Порядок розрахунку відпускних робітника:

- визначається середній місячний заробіток;

- визначається середній денний заробіток: середньмісячний зар.-к поділяється на 25,4 – середнє число в році робочих днів у одному місяці, включаючи суботи;

- середньоденний зар-к помножується на тривалість відпустки в днях.

Останнім часом у зв`язку з інфляцією відбуваються часті зміни зар.плати і традиційний порядок нарахування середньомісячного заробітку (виходячи з 12 місяців) непридатний. В цьому випадку для розрахунку середнього зар-ку береться зар-к із дня його останньої зміни до дня, починаючи з якого повинна проводитись виплата по середньому зар-ку.

При нарахуванні середнього зар-ку враховуються всі види нарахованої зар.плати, премії з фонду матеріального заохочення і всі види виплат, що носять постійний характер, але виключаються разові премії, одноразові виплати, різноманітні компенсації.

Оскільки відпустки робітникам надаються нерівномірно протягом року (кількість відпусток різко виростає до літа і спадає взимку), то для рівномірного включення до витрат на виробництво, і відповідно, до собівартості продукції нарахованих відпускних можна протягом року створювати резерв на оплату відпусток. Сума щомісячних відрахувань до цього резерву визначається, виходячи з кількості працюючих, їх окладів і тарифних ставок. Цей резерв враховується на рахунку 89 “Резерв майбутніх витрат і платежів”.

Нарахування резерву на оплату відпусток відображається проводною:

Дт 20, 23, 25, 26

Кт 89

Нарахування відпускних:

Дт 89

Кт 70

Для виробництва з невеликою кількістю співробітників можна не нараховувати цей резерв. Тоді нарахування відпускних буде:

Дт 20, 23, 25, 26

Кт 70

Утримання із зар.плати

З нарахованої зароб.плати працівників відбуваються утримання:

- прибуткового податку;

- внесків до Пенсійного фонду (1% від нарахованої суми);

- по виконавчим листам органів;

- на погашення грошових нарахувань, остатку підзвітних сум, відрахувань за браки.

Прибутковий податок утримується згідно з Наказом Президента України “Про збільшення податковообкладеного мінімуму і ставки прогресивного податкообкладання прибутків громадян” № 519 від 13.09.1994 р. і “Про зміни до Наказу” Президента України від 13.09.1994 р. № 519 від 31.10.1994 р.

Утримання прибуткового податку відображується:

Дт 70

Кт 68 “Розрахунки з бюджетом”

Утримання із нарахованої зарплати внесків до Пенсійного фонду в розмірі 1% від загальної суми відображується:

Дт 70

Кт 69 “Розрахунки по страхуванню”

Вказані податки можуть утримуватись із зарплати поточного місяця по зарплаті попереднього місяця. Своєчасно не утримані податки належать до утримання протягом трьох місяців, а надлишкові утримані суми повертаються працівнику, проте не більше, ніж через рік після їх утримання.

Утримання по виконавчим листам (аліменти) відбуваються тільки при наявності виконавчої документації, що надходить з органів правосуддя або за письмовою заявою працівника, із зар.плати якого відбуваються утримання. Ці утримання відображаються:

Дт 70

Кт 76

Утримання на погашення залишку підзвітних сум відображаються:

Дт 70

Кт 71

Утримання за простої, брак:

Дт 70

Кт 20, 25

Відрахування на державне соціальне страхування

Підприємства усіх форм власності зобов`язані здійснювати відрахування на державне соціальне страхування в певному проценті від фонду оплати праці (в даний час 37%). Ці відрахування здійснюються щомісячно по всім видам зароб. плати і премій. Сума відрахувань визначається шляхом помноження встановленого тарифу на суму нарахованої зар.плати.

Для обліку відрахувань підприємства на держ.соц.страхування використовується рахунок 69 “Витрати по страхуванню”, до якого відкриваються субрахунки:

- 69-1 “Розрахунки по соціальному страхуванню”

- 69-2 “Розрахунки з Пенсійним фондомо”.

Загальна сума відрахувань на соціальне страхування розподіляється між Пенсійним фондом і фондом соціального страхування (до Фонду соц.страхування направляється 12% від заг.суми відрахувань, а до Пенсійного фонду – 88%).

Відрахування на соц.страхування відображаються по Кт 69 і дебету рахунків, на які відноситься нарахована зар.плата, премії і т.ін. (20, 25, 26, 80, 81, 87).

Пеня й штрафи, накладені за несвоєчасну уплату платежів, також відносяться в кредит рахунку 69, дебет рахунку 80.

Використання коштів фонду соціального страхування

Кошти фонду соціального страхування використовуються для виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, по догляду за хворими, по вагітності й пологам, при народженні дитини, на поховання, а також на оплату санаторно-курортного лікування працівників.

Із коштів Пенсійного фонду виплачують допомоги по догляду за дитиною і інші виплати, передбачені діючим законодавством.

Таким чином, обороти по кредиту субрахунків 69-1, 69-2 відображають суму відрахувань на соціальне страхування, а оборот до дебету – використання цих коштів на самому підприємстві. Сальдо за цими субрахунками показує суму, яка повинна бути перерахвована на адресу відповідних фондів.

Внески до бюджету підприємств за рахунок собівартості продукції

Окрім відрахувань на державне соціальне страхування всі підприємства, незалежно від видів діяльності і форм власності, здійснюють внески до бюджету за рахунок собівартості продукції, до Фонду ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 12% від прибутку споживання і до Державного фонду сприяння зайнятості населення в розмірі 2% (з 1 грудня 1994 р.) від фонду споживання.

Розрахунки підприємства з Фондом ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відображаються на рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом”.

Нарахована сума внесків до Фонду Чорнобиля:

Дт 20, 25, 26, 44

Кт 68

Перерахування внесків:

Дт 68

Кт 51

А до Державного фонду сприяння зайнятості населення “Розрахунки по позабюджетним платежам”.

Нараховані внески до Фонду зайнятості:

Дт 20, 25, 26, 44

Кт 65

Перерахування внесків:

Дт 65

Кт 51

Штрафи, накладені за несвоєчасну уплату цих внесків, відображаються в обліці аналогічно штрафам, нарахованим по внескам на соціальне страхування.

Платіжні доручення на перерахування податків до бюджету, відрахувань на соц.страхування, до Фонду зайнятості подаються в банк одночасано з чеком на отримання готівкових грошей для виплати зарплати.

В И С Н О В К И

Зміни в економіці України за останні роки потребують критичного аналізу стану господарського механізму, особливо одного з найболючіших для кожної людини ключових моментів – оплати праці. За останні декілька років зарплата втратила практично своє справжнє соціально-економічне призначення і не виконує кожну з своїх функцій – відтворювальну, стимулюючу і регулюючу.

По-перше, на стан оплати праці суттєво впливає загальне критичне становище економіки. Міжнародна практика організації оплати праці базується на вимогах, які передбачають виплату працюючим зар.плати, що дозволяє зберегти прийнятий спосіб життя в тому розумінні і на такому рівні, як це прийнято в дійсний час і в даній країні. У зв`язку з цим досягнення високого рівня реальної зароб.плати можливе лише при умові досягнення відповідного рівня економічного розвитку.

Як свідчать результати роботи всіх ланок народного господарства за останні п`ять років, об`єм виробництва і продуктивність праці безперервно знижуються.

По-друге, наявне деформоване відношення до оплати праці в залежності від кваліфікації, складу, відповідальності за виконану роботу, між фізичною і розумовою працею, між виробничою і бюджетною сферами.

Вирішення питань зароб.плати, підвищення рівня життя і соціальний захист населення можливі лише в умовах виходу держави з економічної кризи. Вона пов`язана з фінансовою, кредитною, податковою політикою держави, цінами і потребує термінового розв`язку.

Л І Т Е Р А Т У Р А :

1. И.Л.Брен, Г.В.Митрофанов “Бухгалтерский учет в торговых организациях и предприятиях”, Київ, “Вища школа”, 1987 р.

2. Н.М.Ткаченко “Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності”; Київ, ВТОВ “А.С.К.”, 1996 р.

3. Журнал “Посредник” №35, 36, червень-липень 1996 р.

4. Газета “Праця і зарплата” №13, липень 1996 р.

5. “Праця і зарплата” № 1, січень 1996 р.

6. “Праця і зарплата” № 5, березень 1996 р.

7. Тимчасові вказівки, що до застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему