Теплопостачання району міста (стр. 3 из 6)
.Отже, вибираємо першу схему приєднання.
4 Регулювання відпуску теплоти споживачам
4.1 Регулювання відпуску теплоти споживачам
Системи теплопостачання являють собою взаємозв’язаний комплекс споживачів тепла, які відрізняються як характером, так і величиною теплоспоживання. Режими витрати тепла різними абонентами неоднакові. Теплове навантаження опалювальних установок змінюється в залежності від температури зовнішнього повітря, залишаючись практично стабільною на протязі доби. Витрата тепла на гаряче водопостачання і для певних технологічних процесів не залежить від температури зовнішнього повітря, але змінюється як по годинах доби, так і по днях тижня.
В цих умовах необхідна штучна зміна параметрів і витрат теплоносія у відповідності з фактичною потребою абонентів. Регулювання підвищує якість теплопостачання, скорочує перерозхід теплової енергії і палива. Якість централізованого теплопостачання і економічність виробленої теплоти джерелом теплопостачання, а також її транспортування залежить від вибраного методу регулювання.
Так як основним навантаженням міста є опалення, то доцільно здійснювати центральне регулювання відпуску теплоти по опалювальному навантаженні, поєднуючи його з місцевим, груповим чи індивідуальним регулюванням. Центральне якісне регулювання доповнюється на місцевих теплових пунктах (МТП) чи групових (ГТП) кількісними.
Центральне регулювання проводиться в центральних теплових пунктах для групи однорідних споживачів в ЦТП підтримується потрібна витрата і температура теплоносія, який поступає в розподільчу мережу.
Місцеве регулювання передбачене на абонентському вводі для додаткового коректування параметрів теплоносія з врахуванням місцевих факторів.
Індивідуальне регулювання здійснюється безпосередньо біля теплоспоживаючих приладів, наприклад біля нагріваючих приладів систем опалення, і доповнює інші види регулювання.
Якісне регулювання здійснюється зміною температури при постійній витраті теплоносія. Якісний метод є найбільш розповсюдженим видом центрального регулювання водяних теплових мереж.
Кількісне регулювання відпуску тепла проводиться зміною витрати теплоносія при постійній його температурі в подаючому трубопроводі.
Розрахунок якісного регулювання полягає у визначенні температур води в тепловій мережі в залежності від теплового навантаження при постійному еквіваленті витрати теплоносія W[7].
4.2 Побудова температурних графіків
Температурні графіки виражають залежність необхідних температур води в тепловій мережі від температури навколишнього повітря, тобто t=f(tн).
Будуємо залежності t1= f(tн), t2=f(tн),
де t1 іt2 – температури води відповідно в прямому і зворотньому теплопроводі;
tн – плинне значення температури навколишнього повітря, оС.
Будуємо попередні температурні графіки з допомогою рівнянь:
, оС (4.1) 
, оС (4.2) 
, оС (4.3)де
- відносне теплове навантаження опалення.Знаходимо попереднє значення температури точку злому tпз на перетині ліній t1= f(tн) і лінії t1=70оС. Температура точки злому графіка означає перехід від кількісного регулювання до якісного.
Визначаємо еквіваленти витрат теплоносіїв (водяних еквівалентів) для системи вентиляції.
Еквівалент витрат первинного (який нагріває) теплоносія
, МВт/К (4.4)де Wпр – еквівалент витрат первинного теплоносія;
t1вр – розрахункова температура теплоносія в прямому трубопроводі для систем вентиляції, оС (з графіка t1вр = 112 оС);
t2вр – розрахункова температура теплоносія в зворотньому трубопроводі після системи вентиляції, оС (з графіка t1вр = 55 оС).
За формулою (4.4)
, МВт/К.Еквівалент витрат вторинного (який нагрівається) теплоносія
, МВт/К (4.5)де Wвр – еквівалент витрат вторинного теплоносія.
За формулою (4.5)
, МВт/К.Розрахунковий середній температурний напір
, оС (4.6)За формулою (4.6)
, оС.Режимний коефіцієнт калорифера для розрахункового режиму
(4.7)де WМр – еквівалент теплоносія менший (первинний або вторинний), WМр = Wпр , МВт/К.
За формулою (4.7)
.Витрати теплоти на вентиляцію для плинної температури навколишнього середовища tн
, МВт (4.8)За формулою (4.8)
, МВт.Допоміжний коефіцієнт
(4.9)де Wв – еквівалент витрат теплоносія для нерозрахункового режиму, МВт/К (Wв=Wвр).
За формулою (4.9)
.Середній температурний напір прожиточного водоводяного підігрівача
, оС (4.10)де tр1ГВ – розрахункова температура гарячої води на вході в підігрівач, оС;
tр2ГВ – розрахункова температура води після підігрівача, оС.
За формулою (4.10)
, оС.Еквівалент витрат первинного теплоносія системи гарячого водопостачання
, МВт/К (4.11)За формулою (4.11)
, МВт/К.Еквівалентні витрати вторинного теплоносія системи гарячого водопостачання
, МВт/К (4.12)де tГ – температура гарячої води на виході із підігрівача, оС.
За формулою (4.12)
, МВт/К.Параметр водоводяного підігрівача системи гарячого водопостачання
, МВт/К (4.13)За формулою (4.13)
, МВт/К.Отримані дані вводимо в ЕОМ (програма teplo1.bas) і на основі роздрукованих вихідних даних будуємо температурні графіки.
По даних таблиці “Температурний графік опалення” будуємо графіки TAU1=f(tH), TAU2=f(tH) і TAU3=f(tH).
По даних таблиці “Температурний графік вентиляції” будуємо графік TAU4=f(tH1) для першого діапазону регулювання.
По даних таблиці “Температурний графік третього діапазону” будуємо графік TAU5=f(tH3).
Температурний графік вентиляції у другому діапазоні регулювання співпадає з графіком опалення tо2=f(tН)=tв2.
По даних таблиці “Температурний графік гарячого водопостачання” будуємо графік TAU6=f(tH4).
Графіки зображені на рисунку 4.1.
4.3 Побудова графіка тривалості теплових навантажень
Графік тривалості теплових навантажень дозволяє врахувати повторність теплових навантажень на протязі року. Це необхідно знати для встановлення економічного режиму роботи теплового обладнання, вибору найвигідніших параметрів теплоносія, розрахунку вироблення енергії і т.п.
Цей графік являє собою залежність теплового навантаження від середньої температури навколишнього повітря і тривалості дії цих температур, тобто Q=f(tН) і Q=f(n).
Графік будується в двох квадрантах: у верхньому лівому будуються залежності QO=f(tН), QB=f(tН), QГВ=f(tН), SQ=f(tН) , де SQ= QO+ QB+ QГВсер.т.
У верхньому правому квадранті будується залежність сумарного теплового навантаження від кількості годин за опалювальний період з середньодобовою температурою навколишнього повітря для умов району або населеного пункту – району Харкова (SQ= f(n)).
Значення SQ переноситься з лівого квадранту на вісь ординат. На перетині значень сумарних теплових навантажень відповідно середньодобовій температурі навколишнього повітря, з числом годин за опалювальний період, відповідно до прийнятих значень середньодобової температури, отримують точки для побудови графіка в правому квадранті.
Побудова графіків проводиться з допомогою таблиці 4.1:
Таблиця 4.3.1 – Розрахункові теплові навантаження
| Теплове навантаження, МВт | Температура навколишнього повітря, оС | ||
| tнк | tнв | tно | |
 | 70.555 | 204.609 | 289.275 |
 при tН£ tНВ  | 18.815 | 77.14 | 77.14 |
 | 34.445 | 34.445 | 34.445 |
| Всього | 123.815 | 316.194 | 400.86 |
Графіки зображені на рисунку 4.2.