Балка рукояті екскаватора ЕКГ 8И (стр. 7 из 9)
Для плити верхньої
для плити нижньої
для окантовки
Штучно-калькуляційний час (Тшт.к) – норма часу на складання металоконструкцій під зварювання при використанні штучного часу, визначається за формулою:
Де Тшт=Т1+Т2+..+Тn; Т1+Т2+..+Тn – штучний час з виконанням окремих переходів, беремо з нормативних карт, хвил.
Кс – коефіцієнт, враховуючий серійність виробництва;
К - коефіцієнт, враховуючий зміни роботи;
n – кількість виробів у партії, шт.
Розрахунок штучного та штічно-калькуляційного часу наведений в таблиці.
Нормування зварювальних робіт.
Важливе місце при розрахуванні штучного часу займає основний (технологічний) час, чкий визначають шляхом розрахунку, виходячи з технологічного режиму роботи, або беруть з нормативів. Так при розрахунках часу на ручне дугове та механізоване зварювання в середовищі СО2 його можна визначити за формулою:
- шов багатопрохідний. 
- шов багатопрохідний.Де s - густина електродного дроту, г/см3.
F – площа поперечного перетину наплавленого металу одного проходу, мм2.
FH - площа поперечного перерізу наплавленого металу будь-якого шва, мм2.
aн- коефіціент наплавлення, г/(А*год).
Ізв – струм зварювання, А.
При автоматичному зварюванні під флюсом розрахунок основного часу:
- однопрохідний шов. 
- шов багатопрохідний.Vзв – швидкість зварювання, м/год.
Площа поперечного перерізу наплавленого металу одного проходу визначається за формулою:
Де Fe – площа поперечного перерізу електродного дроту, мм2;
Vе – швидкість подачі електродного дроту, м/год;
Vзв – швидкість зварювання шва данного розміру, м/год;
Допоміжний час зварювання складається з двох частин:
Тд=tдш + tду;
де tдш – допоміжний час, що залежить від довжини шва і витрачається на:
- зачищення зварного шва від окисної плувки після кожного проходу та шлаку;
- огляд і примірку шва;
- підтягування проводу, відшукування і усунення залишків дроту, подачу дроту в головку автоммату або напівавтомату і зміну касети;
- зміну присаджувального дроту;
- перевірку вірності встановлення головки автомата;
- обмазку розчином поверхні металу навколошовної зони;
- зачищення навколошовної зони від бризок наплавленого металу;
- зачищення кромок перед зварюбванням від нальоту, іржі, та окисної плувки;
- зачищення та знежирення присаджувального дроту перед зварюванням;
tду – допоміжний час, що залежить від зварної конструкції, а також типу застосованого устаткування, який витрачається на: - клеймування шва;
- встановлення та зняття щитків для захисту від зварювальної дуги;
- закріплення та розкріплення виробу на столі, стенді, пристрої;
- перемцщення виробу вантажно под”ймним механізмом.
- встановлення, знімання та поворот виробу вручну;
- поворот виробів в механізованому пристрої в процесі виконання зварювальних робіт;
- намотку зварювального дроту в касету.
Час обслуговування робочого місця визначається у відсотках до оперативного часу. Він становить при виконанні складальних робіт 2..3% оперативного часу, а при виконанні зварювальних робіт 3..4% оперативного часу.
Час перерв на відпочинок і особисті потреби визначають у відсотках до оперативного часу (3..4% tоп).
Tоп= t0+ t д.
При розрахунках яачу, який витрачається на зварювальні роботи, користуються таким виразом:
Тшт=(Тштa+ tду) К;
де Тшт – неповний штучний час, хвил.
a- довжина шва, м;
tду – допоміжний час, що залежить від зварної конструкції та устаткування.
К – коефіцієнт, яким враховується час обслуговування робочого місця tобс та час на відпочинок і особисті потреби tв.о
Неповний штучний час
Тшт=(to + tдш) Кn;
де to – основний час, який визначається шляхом розрахунків чи з нормативів.
tдш – допоміжний час, залежить від довжини шва;
Кn –поправочний коефіцієнт, визначається з таблиці.
Технічно обгрунтована норма часу:
де tпз – підготовчо-заключний час, який включає витрати часу на: отримання завдання, документації, інструктажу; ознайомлення з роботою; встановлення, настроювання та перевірку режиму зварювання; підготовку робочого місця на початку зміни та при її закінченні.
Для плити нижньої:
Шов Т4, зварювання в СО2.
tдш=0,36+0,3+0,25+0,08+0,46+0,15+0,62+0,8=2,87
tду=0,32+1,19+0,45+5,76+0,12+0,28+13,7=21,82
Тд= tдш+ tду=2,87+21,82=24,69;
Тнш=( to+ tдш+ Кn=(2255+2,87)*1=2257,87 хвил.;
Тшт=(Тншa+ tду) К=(2257,87*0,498+21,82)*2,37=2716,587 хв.;
tоп= to+ tд=2255+24,69=2279,69;
tоб=
t во=68,39;
Шов Т3-D15, в СО2 L=1,53 м.
tо=
tдш=2,87; tду=21,82;
tд= tдш+ tду=24,69;
Тнш=(384,6+2,87)*1=387,5 хвил;
Тшт=(387,6*1,53+24,69)*1,246=769,7 хвил.
tоп=384,6+24,69=409,29;
tоб=12,28; t во=12,28;
Шов Т7, в СО2 L=0,5.
tо=
Тшт=(387,6*0,5+24,69)*1,246=272,238 хвил.
Шов Т1-D6, в СО2 L=0,8 м.
Тшт=(387,6*0,8+24,69)*1,246=417,123 хвил.
4.3 Розрахунок необхідної кількості збирально-зварювального обладнання, оснастки і робочих місць
Потрібну для виконання заданої виробничої програми кількість складально-зварювальних робіт робочих місць або стендів (Пм, Пс) і верстатного устаткування або зварювальних установок (Пу) кожного типу визначають відповідно за формулами:
