Заводська технологія збірного бетону і залізобетону (стр. 4 из 5)
Витрати електроенергії на виробничі потреби визначають, як суму установлених потужностей електродвигунів, трансформаторів, нагрівальних приладів, ламп освітлення та ін..
Виготовлення 1м3 бетонної суміші на заводах:
- малої потужності – 2 бетонозмішувача по 250 л, 5…9 кВт;
- середньої потужності – 2 бетонозмішувача по 1200 л, 3.5…6 кВт;
- великої потужності – 2-4 бетонозмішувача по 2400 л, 2.5…4.5 кВт.
Виробництво 1 м3 ЗБК вимагає і теплову обробку
- при стендовому способі виробництва – 5.5 кВт;
- при агрегатно-потоковому способі виробництва – 4…4.5 кВт;
- при конвеєрному способі виробництва – 3.9 кВт.
Виробництво 1 м3 ЗБК (весь виробничий цикл)
- на заводах – 25…35 кВт;
- на полігонах – 35…50 кВт.
Переробка 1 м3 піску і щебеню
- при штабельно-радіальному складі з об’ємом переробки 6.5…9 тис. м3/рік, витрати електроенергії – 0.4…1 кВт;
- при штабельно-лінійному складі з об’ємом переробки 85-255 тис. м3/рік, витрати електроенергії – 0.85…2.14 кВт;
- при естакадно-штабельному складі з об’ємом переробки 85-255 тис. м3/рік, витрати електроенергії – 0.43…0.9 кВт.
Переробка 1 т цементу в силосах прирельсового складу
2000 т – 3.1 кВт;
4000 т – 2.5 кВт;
6000 т – 2.2 кВт.
5.3.1 Визначення витрат електроенергії на приготування бетонної сумуші
Ебет = 5
Пріч = 5 138253 = 691265 кВт.6.3.2 Визначення витрат електроенергії на переробку піску і щебеню
Ез = 1.4
З = 1.4 356709 = 499393 кВт,З=Щ+П = 245756+110953 = 356709
Тип складу штабельно-лінійний.
6.3.3 Визначення витрат електроенергії на переробку цементу
Ец = 2.2
Ц = 2.2 91873 = 202121 кВт.Витрати електроенергії на внутрішнє і зовнішнє освітлення складає до 4 % від силових витрат електроенергії.
Визначення загальних витрат електроенергії на силових установках:
Ескл = Ебет + Ез + Ец ,
Ескл = 691265+499393+2022121 = 3212779 кВт.
6.3.4 Визначення витрат електроенергії на освітлення
Еост = Ескл
0.04 = 3212779 0.04 = 128511 кВт.6.3.5 Визначення загальних витрат електроенергії на підприємстві
Езаг = Ескл + Еост = 3212779+128511=3341290 кВт.
7 РОЗРОБКА СХЕМИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Вихідними даними для розробки схеми генерального плану підприємства є розміри будівель основних цехів, схеми і розміри складів цементу, заповнювачів, арматурної сталі, готової продукції, а також розміри енергетичних і допоміжних цехів
При розробці генерального плану підприємства необхідно враховувати вимоги ДБН А.3.1-8-96, СНіП-11-М.1-71. Рекомендується біля основних шляхів та магістралей розміщувати адміністративно – побутові будівлі та будівлі основних виробничих цехів з відповідним оформленням фасадів. Бетонозмішувальний вузол, склади сировини, готової продукції, добавок рекомендується розміщувати у середині майданчика. Передбачити протипожежний виїзд з території підприємства.
Основні технологічні вимоги до планування підприємства:
- скорочення до мінімуму відстаней транспортування та кількості перевантажень матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів на технологічних переробках;
- вилучення зустрічних потоків, а за їх наявності забезпечення можливостей стабільної роботи суміжних технологічних переробок.
Доцільно передбачати раціональне блокування будівель, у тому числі:
- ремонтно – механічний цех, формувальний цех;
- склади готової продукції великогабаритного обладнання, форм і оснастки;
- склади усіх видів заповнювачів з можливим їх підготуванням (розсіювання, дробленням).
Основним принципом компонування схеми генерального плану є групування будівель по їх функціональному призначенню і виділення на території підприємства наступних чотирьох зон: передзаводської, виробничої, підсобної і складської.
Передзаводська зона розміщується зі сторони основних шляхів і магістралей з урахуванням рози вітрів і має найбільш короткий зв'язок з житловим масивом і зручний під’їзд автотранспорту. В цій зоні розміщують адміністративно – побутовий корпус, стоянки службового і приватного автотранспорту.
У виробничій зоні розміщують головний корпус, бетонозмішувальне відділення, блок допоміжних цехів.
У підсобній зоні розміщують котельню, трансформаторні підстанції, насосні станції, траси водопроводу та каналізації.
В складській зоні – склади цементу, заповнювачів, хімдобавок, ПММ, матеріальний склад.
Зона відпочинку, спортивні майданчики розміщують в залежності від планування виробничої зони, на передзаводській території, або на території підприємства, на відстані не ближче 50 м від джерел шкідливих викидів (склад цементу, хімдобавок, ремонтно – механічна майстерня, котельня, трансформаторна підстанція, тощо).
Протипожежні розриви між основними будівлями підприємства (бетонозмішувальний вузол, головний корпус, склади, компресорна та ін.) приймають в залежності від ступеня вогнестійкості: 9-12 м при І і ІІ ступені вогнестійкості; 9-15 м – при ІІІ ступені вогнестійкості; 8-12 м при ІV і V ступені вогнестійкості (СНіП 11-А.5-70).
Площа зелених насаджень повинна складати не менше 15 % від загальної площі території. Загальну площу підприємства визначають як суму площ в огорожі і дотичних до неї площ ділянок, які займають об’єкти, запроектованого підприємства.
Площа забудови визначається як суми площ всіх ділянок, на яких розміщені будівлі і споруди (наземні і підземні) в тому числі естакади і інженерні мережі.
Протяжність залізничних шляхів визначають по загальній довжині в межах огорожі (без внутрішньо – цехових шляхів). Площа залізничних шляхів – це загальна довжина помножена на середню ширину полотна колії (5 м).
Протяжність автодороги складається із загальної довжини проїзної частини, заїздів в будівлі, споруди, склади, а площу їх визначають множенням довжини на середню ширину проїзної частини.
Використання площі території визначають шляхом складання площ забудови, відкритих складів, залізничних і автомобільних доріг, тротуарів, відмосток. Площа озеленення – як сума площ зелених насаджень (газони, квітники).
Відсоток забудови території – це відношення площ забудови до загальної території підприємства. При проектуванні слід досягати показника забудови не менше 50 %.
Одержані результати розрахунку представляють в табличній формі.
Таблиця 7.1 Характеристика генерального плану підприємства
| найменування показника | Одиниця виміру | Величина за проектом | Порівняльні показники | ||
| Одиниця виміру | За проектом | За аналізуємим проектом або рекомендацією | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Площа:- загальна;- забудови- відкритих складів- залізничних колій- автодоріг і майданчиків- яка використовується - - озелененняПротяжність:- залізничних шляхів- автодоріг | гам2-//--//--//-га-//-м2-//- | га%%%%%%м/га | |||
8. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ І ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
При виробництві цементобетонних сумішей, бетонних і залізобетонних виробів та конструкцій здійснюють вихідний , операційний і приймальний контроль.
Основною метою виробничого контролю є недопущення виробництва продукції, яка б не відповідала вимогам нормативним документам.
Під вихідним контролем розуміють контроль продукції (комплектуючих), яка поступила на підприємство для використання при виробництві бетонних сумішей, виробів і конструкцій із бетону і залізобетону.
Вихідному контролю підлягають сировинні матеріали, які використовують для приготування бетонних сумішей, арматурних виробів і закладних деталей, комплектуючі елементи і опоряджувальні матеріали.
Операційний контроль – це контроль технологічних процесів, який здійснюють при виконанні певних операцій при виготовленні виробу або після їх завершення.
Приймальний контроль – це контроль готової продукції за результатом якого приймається рішення про його придатність і відправлення споживачеві. Результати приймального контролю використовують також для виявлення недоліків технологічного процесу, які залишилися невиявленими при операційному контролю. Задачею приймального контролю є встановлення відповідності якісних показників готових виробів вимогам Державних стандартів і проекту виробу. Якість не може бути оціненою тільки на основі вимірів, які проводять на готових виробах, тому приймальний контроль залізобетонних виробів припускає випробування і вимірювання готових залізобетонних виробів і узагальнення даних вихідного і операційного контролю. (див. таблицю 8.1).
Таблиця 8.1 Параметри виробничого контролю
| Вид контролю | Назва контролю показника | Технічні вимоги до показника | Одиниця виміру 4 | Показник |
| 1 | 2 | 3 | 5 | |
| Вихідний | 1. ЦементМарка цементуГраниця міцності на стиск і розтяг при згиніВміст в цементі ЛСТ 2. ЩебіньНасипна щільністьСередня щільністьВміст глинистих і пилуватих домішок | ДСТУ Б.В. 2.7-46ДСТУ Б.В. 2.7-75 | МПа%Фр.г/см3г/см3%% | 50050 6 0.25 5-20 і 20-401.452.7  1 |
| 3. ПісокНасипна щільністьСередня щільністьМодуль крупностіКількість пилуватих і глинистих часток4. Хімічні добавкиКонцентрація товарного продукту добавки: Концентрація ЛСТКонцентрація СДО | ДСТУ Б.В. 2.7-32ГОСТ 24211Посібник до СНіП 3.09.01-85 | %г/см3г/см3%%% | 1.62.62.2До 10.250.02 | |
| Операційний контроль | 5. Контроль точності дозування:- Цементу- Дрібних і крупних заповнювачів- води6. Контроль легкоукладальності бетонної суміші | %%%см |   1-4 | |
| Приймальний | 7. Бетонна сумішЛегкоукладальність8. БетонМарка (клас) бетонуМіцність бетону на стискМорозостійкістьВиріб (конструкція)Граничне значення В/ЦОб’єм повітря в 1м3 ущільненної бетонної суміші | ДСТУ Б.В. 2.7-114 | см(с)(МПа)Марка | 1-4В25350150Монолітні колони і перекриття0.550 |
9.ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ОХОРОНА ПРАЦІ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА