Смекни!
smekni.com

Агресивність у підлітків та її вплив на міжособові стосунки (стр. 11 из 14)

особистісних та соціального фактора (старші підлітки)

№п/п Досліджувані Вік Соціальний фактор Особистісні фактори
Соціальний статус в групі Локус контролю самосвідомості
Кількість виборів Найменуваннясоціальногостатусу в групі Інтернал Екстернал Тип локусу контролюсамосвідомості
1 Тетяна Б. 16 7 Лідер 8 2 Інтернал
2 Ірина З. 16 3 Пригноблений 3 7 Екстернал
3 Наталя С. 16 3 Пригноблений 2 8 Екстернал
4 Настя Т. 16 5 Прийнятий 7 3 Інтернал
5 Ліна Ф. 16 4 Прийнятий 6 4 Інтернал
6 Наталя Ш. 16 5 Прийнятий 6 4 Інтернал
По дівчатам 16 4,5 Прийнятий 5,3 4,7 Інтернал
7 Сергій З. 16 5 Прийнятий 5 6 Екстернал
8 Максим М. 16 4 Прийнятий 4 6 Екстернал
9 Роман Н. 16 7 Лідер 9 1 Інтернал
10 Олексій Н. 16 1 Пригноблений 1 9 Екстернал
11 Миколай Р. 16 3 Пригноблений 4 6 Екстернал
12 Євген С. 16 8 Лідер 6 4 Інтернал
13 Михайло Х. 16 3 Пригноблений 4 6 Екстернал
14 Роман Ч. 16 0 Знехтуваний 6 4 Інтернал
15 Ільдар Ш. 16 1 Пригноблений 3 7 Екстернал
16 Максим Ш. 16 5 Прийнятий 6 4 Інтернал
По хлопчикам 16 3,7 Прийнятий 4,8 5,2 Екстернал
По старшимПідліткам 16 4,1 Прийнятий 5,0 5,0 Екстернал

Таблиця № 14 Відсоткові значення показників соціального статусу.

Вибори Позитивні Негативні
Молодші підлітки 55% 45%
Середні підлітки 47% 53%
Старші підлітки 56% 44%

Малюнок № 5

Проаналізувавши дані, ми можемо зробити висновок, що соціальний статус підлітка не залежить від рівня агресивності. Благополуччя взаємин між молодшими підлітками можна пояснити ще низькою потребою у лідерстві. На середньому підлітковому етапі відбувається процес самоствердження: від почуття єдності підлітки прагнуть до самореалізації. При цьому процес погіршується факторами пубертатного періоду розвитку. А також цей процес можна пояснити за допомогою такого поняття, як максималізм при оцінюванні однолітків (підвищена критичність). У старшій віковій групі вже пройшли всі основні етапи формування колективу. Тому соціальна ситуація стає більш благополучною.

Для виявлення переважного типу локусу контролю самосвідомості нами була застосована методика СЛК Пантелєєва С.Р., Століна В.В. У процесі дослідження опрацьовані результати ми внесли до таблиць № 11, №12, № 13. Переклавши дані у відсоткові показники, ми вписали їх у таблицю № 15 і для наочності відобразили на малюнку № 6.

Таблиця № 15. Відсоткові значення типів локусу контролю самосвідомості

Тип локусу контролю самосвідомості Інтернальний Екстернальний
Молодші підлітки 65% 35%
Середні підлітки 45% 50%
Старші підлітки 31% 68%

Малюнок № 6

Отже, по результатам дослідження ми можемо зробити наступні висновки: соціальний статус у групі не залежить від екстернального типу локусу контролю, так як тенденція до низької екстернальності помічається у молодших підлітків (65%), а у старших спостерігається тенденція до переваги екстернального типу локусу контролю (68%) над інтернальним (31%).

Таким чином, рівень агресивності цілком може бути пов’язаний з тенденцією до екстернальності в залежності від вікової групи, так як високий рівень й агресивності й вираження екстернального типу локусу контролю притаманний старшому підлітковому віку. А для молодших підлітків характерні низький рівень агресивності та домінування інтернального локусу контролю. Представлена закономірність потребує ретельного подібного аналізу і може бути пропонована для подальшого дослідження.

Математична обробка даних дослідження. Кореляційний аналіз.

Для підтвердження нашого гіпотетичного припущення, що рівень агресивності та рівень прагнення до соціального домінування над партнером взаємопов’язані між собою, ми застосували кореляційний аналіз даних дослідження.

Для того, щоб його здійснити ми провели певні математичні перетворення даних. Так, ми перевели рівневі показники у цифрові значення:

1 - дуже низький рівень

2 - низький рівень

3 - рівень нижче середнього

4 - середній рівень

5 - рівень вище середнього

6 - високий рівень

7 - дуже високий рівень.

З метою виявлення цієї залежності, ми визначили коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона за допомогою комп’ютерної програми.

Дані, які вносилися у програму, представлені в таблиці № 16 (див. додаток 1).

В результаті дослідження ми отримали достовірну на 0,95 кореляційну залежність між рівнем агресивності та рівнем прагнення до соціального домінування.

Результати кореляційного аналізу показують, що між досліджуваними параметрами виявлений значний сильний прямий зв’язок, який означає, що чим вище показники агресивності, тим більш підлітки схильні до прагнення домінувати.

Між низькими показниками (дуже низький, низький, нижче середнього) спостерігається більш помірний зв’язок (відповідно r (xy) = 0,52; (xy) = 0,56; r (xy) = 0,54).

Між середнім (0,71) та високим рівнями (відповідно рівень вище середнього - 0,63; високий - 0,85; дуже високий - 0,73) спостерігається більш сильний значимий зв’язок. Тобто, високий прояв рівня агресивності буде приводити до високого рівня прагнення у підлітків домінувати.

Кореляційний аналіз, проведений між агресивністю та підлеглим типом міжособових стосунків показує, що є значний сильний прямий зв’язок r (xy) = 0,67. Це вказує на те, що чим більше виражений підлеглий тип стосунків в групі, тим вище рівень прояву агресивності, яка присутня у людини і не має змоги виражатися.

Між типом локусу контролю (екстернальність - інтернальність) та агресивністю виявлений дуже слабий зв’язок (0,26), який дає нам підставу стверджувати, що соціальний локусу контролю істотного впливу на прояв агресивності не має. Для прояву агресивної поведінки необхідні додаткові фактори.

2.3 Формуючий експеримент

Ми вважаємо, що корекція агресивної поведінки підлітків повинна бути спрямована, насамперед, на усунення причини, яка викликала таку поведінку. Поки не буде з’ясована причина, не можна прогнозувати наслідок. Тому планування корекційної роботи з агресивними підлітками, на нашу думку, обов’язково повинно включати такий етап, як з’ясування так званого "соціального анамнезу" - вивчення соціального оточення підлітка, взаємовідносин його із членами сім’ї, з однолітками, з учителями, із вуличними референтними групами, тощо.