Смекни!
smekni.com

Адаптація молодших школярів до навчально-виховного процесу (стр. 7 из 9)

При написанні цієї дипломної роботи був використаний такий метод, як аналіз даних особових справ учнів та аналіз результатів контрольних робіт за 1 клас.

2.2 Процедура дослідження

Дослідження проводилось в декілька етапів.

На першому етапі проводилось психологічне обстеження дітей шести-семирічного віку перед їх вступом до школи за допомогою комплексу стандартизованих випробувань (тестів).

Дослідження за всіма тестами проводяться з кожною дитиною індивідуально у присутності батьків, тривають не більше 20 хвилин і завершуються висновком, що має три варіанти:

1. Дитина ще не досягла необхідного рівня розумового розвитку.

2. Дитина значно перевищила необхідний рівень розумового розвитку.

3. Дитина досягла необхідного розумового розвитку.

Крім цього, на цьому етапі на основі спостережень за поведінкою дитини при виконанні нею тестів психологом був зроблений висновок про рівень розумової активності дитини.

Результати тестування були записані у „Класифікаційну таблицю”, а потім у особову справу учня.

Протягом навчального року психологом проводилось спостереження за процесом адаптації дітей до школи, надавалась індивідуальна допомога окремим учням і проводились консультації для батьків та вчителів. В 4 чверті вчителям двох перших класів було запропоновано спільно із психологом систематизувати свої спостереження за дітьми, заповнивши „Карту спостережень” Скотта, що дало змогу зафіксувати симптоми, що свідчать про адаптаційні порушення у дітей.

Були підраховані суми балів за кожним із 16 синдромів і загальний коефіцієнт, де за дезадаптованості за сумою балів по всіх синдромах.

Виходячи з того, що на адаптацію молодших школярів великий вплив має сім’я, її благополуччя, автор дипломної роботи для виявлення цього впливу провела методику „Кінетичний малюнок сім’ї”, що дало змогу за окремим симптомокомплексом визначити підвищену тривожність у окремих дітей, несприятливу обстановку в сім’ї, конфліктність, почуття власної неповноцінності, ворожість до сімейної ситуації тощо.

Наступним етапом дослідження стало проведення короткого варіанту кольорового тесту відношень. Виходячи з поставленої проблеми: визначити психологічні аспекти адаптації молодших школярів до навчально-виховного процесу, психологом разом із учнями було визначено певний ряд соціальних стимулів, емоційно значимих для них: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна”, „сім’я”, „однокласники”, „дзвінок”, „перерва”.

Учням було запропоновано до кожного соціального символу підібрати кольорову асоціацію. Після завершення цієї процедури кожен учень проран жував 8 кольорів (по Лошеру) проводилось ще раз перед уроками.

Для того, щоб одержати додаткові дні про взаємозв’язок рівня адаптації учнів до навчально-виховного процесу із їх соціальним статусом в середовищі однокласників було проведено соціально метричні дослідження.

Було зроблено також аналіз точного віку дітей (в місяцях) на момент вступу до школи та аналіз освіти батьків, як можливі фактори, що впливають на особливості адаптації дітей до школи.

На останньому етапі дослідження було зроблено аналіз результатів контрольних робіт на кінець навчального року.

Опис виборки.

За допомогою вищеназваних методик обстежено 58 учнів загальноосвітньої школи І ступеня № 30 м. Хмельницького.

Серед них 22 хлопці і 31 дівчинка.

Таблиця № 1. Віковий склад виборки.

Контингент виборки Середній вік на момент вступу до школи Відвідували дитячий садок
Всього дітей Хлопчиків Дівчаток
1-Б25 10 15 6 р. 8 м.
1-В28 12 16 6 р. 4 м.

Був зроблений також аналіз освітнього рівня батьків обстежуваних. Середній рівень освіти батьків:

В 1-Б класі – 0,9 б.

В 1-В класі – 1,4 б.

Застосування тестів шкільної зрілості дало змогу виявити рівень психологічної готовності до навчання у дітей 6-7 річного віку, що поступили у школу в 1996-97 році. Адміністрації школи І ступеня було надано право зробити прийом у школу на конкурсній основі, тому обстежено було 283 дитини дошкільного віку. Результати показали, що більшість дітей досягли середнього рівня розумового розвитку на момент вступу до школи.

Вони виконують вказівки вчителя чи психолога після додаткового спонукання, у них недостатньо розвинуті комунікативні навички, підвищена тривожність у відношенні до дорослих.

У більшості дітей малий словниковий запас, що не дає їм змоги достатньо аргументувати свої відповіді, успішно справлятись із завданнями „Словник”, „Яке слово зайве”, „Склади речення за схемою”, „Підбери узагальнююче слово”. У багатьох дітей підвищений рівень тривожності, що в багатьох випадках свідчить про неправильні методи виховання в сім’ї та дошкільних установах.

В результаті тестування в школу було прийнято 114 учнів, що становить 40 % від усіх обстежених.

Було сформовано 4 класи, і автором дипломної роботи велось спостереження та більш детальні психологічні обстеження у двох із них, щоб можна було методом порівняння виявити залежність адаптації першокласників до школи від різноманітних факторів.

2.3 Аналіз результатів

У 1-Б класі навчається 25 учнів. З них за показниками шкільної зрілості 9 учнів мають високий рівень розумової активності (В), 12 учнів за результатами окремих завдань одержали різну кількість балів, що дало змогу умовно позначити їх розумову активність як С-В-середній до високого рівень, 4 учні мали середній рівень розумової активності. Щоб оцінити в балах середній показник по класу, ми умовно позначили:

В – 2 бали

С–В– 1 бал

С – 0 балів.

І виявили, що він у 1-В класі становить 1,2 бали при макс. 2 бали.

У 1-В класі із 28 обстежуваних всього 4 учні мали високий рівень розумової активності, 15 учнів – середній до високого (С-В), і 19 учнів – середній рівень розумової активності. Середній показник готовності по класу – 0,8 бала.

Проаналізувавши, як можливий фактор, рівень освіти батьків, ми, умовно позначивши:

вища освіта – 2 бали;

середня спеціальна – 1 бал;

середня – 0 бала,

виявили, що середній освітній показник в 1-Б класі – 0,9 бала, в 1-В класі – 1,4 бала.

Був зроблений також аналіз вікових показників і виявлено, що середній вік дітей до вступу у школу у 1-Б класі – 6 років 8 місяців, у 1-В класі – 6 років 4 місяці.

З метою виявлення особливостей адаптації, фіксації симптомів дезадаптації у першокласників, автором дипломної роботи спільно із вчителями школи – Мате Н.Я., Школою Н.В. було заповнено Карта спостережень Скотта на кожного учні, і зроблено порівняльний аналіз по класах.

Виходячи з того, що наявність одного симптому до вертикальної риски оцінюється в 1 бал, після риски – в 2 бали ми маємо змогу оцінити середній показник дезадаптації по класу: 1-Б клас – 10,8 бала, 1-В клас – 12,8 бала.

Щоб оцінити у процентному відношенні, виходимо із того, що у кожній карті 198 симптомі. 2 25 картах їх 450. із них зафіксовано у учнів 1-Б класу 229, що становить 4,4 %, у учнів 1-В класу 301, що становить 5,6 %. Як видно із цих даних, середній бал адаптації досить невисокий у обох класах, що може свідчити про тісну залежність між достатньо високим рівнем готовності першокласників до навчально-виховного процесу.

Слід детальніше зупинитись на тих основних симптомокомплексах, які частіше за інших фіксувались у поведінці учнів.

У синдромі 1 – „Недовіра до нових людей, речей, ситуацій” найчастіше фіксуються симптоми 3, 7, 10, 13, 15.

У синдромі 2 „Д” – „Депресія”, найчастіше фіксуються фрагменти – 1, 7, 3, 6, 11.

У синдромі 3 „У” – зустрічаються поодинокі випадки фіксації окремих фрагментів: 1, 5, 6, 10, 11.

У синдромі 4 „ТВ” – „Тривожність у відношенні до дорослих” особливо часто фіксується симптомом 1 – дуже охоче виконує свої обов’язки, а також 4, 5, 11, 1, 10 – постійно потребує допомоги і контролю з боку вчителя.

У синдромі 5 „ВВ” –„Ворожість у відношенні до дорослих” зафіксовані у поведінці окремих дітей 1, 2, 3, 5, 6, 10, що особливо хвилює 13, 4, 15, 16, що свідчить про відкриту ворожість, яка проявляється в асоціальній поведінці, та симптомами 18, 20 – що свідчить про повну, некеровану ворожість. У синдромі 6 „ТД – тривога у відношенні до дітей” найчастіше фіксується симптомом 6, 11:

¾ любить бути в центрі уваги;

¾ шумно веде себе, коли вчителя немає в класі.

У синдромі 7 „А – недостатність соціальної нормативності” переважають симптоми 2 і 6.

У синдромі 8 „ВД – ворожість до дітей відзначаються тільки поодинокі випадки фіксації окремих симптомів. У синдромі 9 „Н – непосидючість” у 3-4 учнів із класу зафіксовані симптоми 5 – нестандартний, не пунктуальний;

9 – в класі не може на чому-небудь довго зосереджуватись.

Наявність порушень, зафіксованих синдромах 10 „ЕН – емоційне напруження” та 11 „НС – невротичні симптоми” підтверджених даними КТВ та тесту Люшера свідчать про емоційну незрілість, високий рівень тривожності.

Тісно зв’язані між собою синдроми

12 „С” – несприятливі умови середовища;

15 „Б” – хвороби і органічні порушення;

16 „Ф” – фізичні дефекти.

Фіксація симптому 2 із синдрому 15 „Часті простуди” викликає наявність 2 симптому.

У синдромі 12 – „не буває в школі по декілька днів”.

У 13 дітей 1-В класу зафіксовано симптом 2 синдрому 15 „хвороби”– „часті простуди” тоді як у 1-Б класі їх зафіксовано тільки 4. це свідчить про фізичну ослабленість дітей, що може бути як причиною дезадаптації, так і її наслідком.

Взагалі, по цьому синдрому у 1-В класі зафіксовано 23 випадки у різних учнів, у 1-Б класі – 10 випадків.