Смекни!
smekni.com

Взаємозв’язок пияцтва, як форми девіантної поведінки у підлітків, з акцентуаціями характеру (стр. 13 из 15)


Діаграма 3.6 – показник зв’язку між рівнями акцентуації і алкоголізму в педантичній (психастенічній) групі (n=11) в середніх балах

Висновок: між групою педантичного (психастенічного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв’язок на рівні r= -0.059. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по педантичному (психастенічному) типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

Таким чином, в цілому отримані дані підтверджують висунуту нами робочу гіпотезу про те, що підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу – низьку.


Висновки

Як видно з дипломної роботи, проблема девіантної поведінки підлітків дуже актуальна в теперішній час.

Кількість підлітків, яких виділяють як учнів з девіантною поведінкою, на жаль, з кожним роком зростає, тому що збільшується кількість провокуючих факторів, які сприяють формуванню поведінки, яка відхиляється.

Дана проблема вже перестала бути тільки психолого-педагогічною. Вона стала соціальною.

Сьогодні ми змушені констатувати, що байдуже ставлення держави до свого підростаючого покоління викликало з його боку відповідну реакцію, яка вилилась у сплеск тяжких і корисливих злочинів.

Тривожить те, що в Україні створилися об'єктивні передумови для поширення цього негативного явища. Передовсім соціально-психологічні умови спонукають до вживання наркотичних речовин: психологічний дискомфорт, свідомий вплив криміногенних структур на підлітків через наркотики, алкоголь, сильний пресинг наркогенної обстановки (в Україні наявні транзитна, сировинна база).

Як не прикро відзначити, але сучасна сім'я стає все меншим помічником у подоланні важковиховуваності дітей. Існування широкого кола алкоголізованих сімей призводить до деформації генетичних проявів і сприяє появі все більшої кількості дітей з проалкогольною залежністю. Нарешті, пияцтво - найбільш простий і доступний засіб проведення дозвілля (на тлі того, що молоді взагалі нікуди податися). Разом з тим, багато проблем з вихованням постає у сім'ях з великими матеріальними здобутками. Головна причина пов'язана з моральною бездоглядністю дітей у таких сім'ях і в задоволенні потреб головним чином матеріально розважального характеру. Внаслідок цього деформуються свідомість та психіка неповнолітніх.

Тому постає серйозна нагальна проблема пошуку шляхів, форм і методів запобігання та подолання цього негативного явища.

Є підстава стверджувати, що в нинішніх умовах кардинальних соціально -економічних і політичних перетворень у суспільстві, які негативно вразили й школу, надзвичайно гострою стає проблема профілактики девіантної поведінки неповнолітніх.

Аналіз проблеми девіантної поведінки підлітків засвідчив, що при організації та проведенні профілактичної роботи поряд з попередженням й подоланням яскраво виражених причин й наслідків відхилень у поведінці в полі зору активного соціального, психолого-педагогічного впливу має бути вся система факторів, які сприяють девіантній поведінці підлітків.

За допомогою цієї роботи можна більше дізнатися про суть проблеми девіантної поведінки неповнолітніх, зокрема проблеми пияцтва, з'ясувати причини й фактори, що викликають асоціальну поведінку підлітків, психолого-педагогічні методи діагностики відхилень у поведінці, визначити шляхи корекції девіантної поведінки для ефективної роботи з цією категорією населення.

Висновки з психодіагностичного дослідження

1. Між групою демонстративного (істероїдного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв’язок на рівні r=0.552, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по демонстративному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

2. Між групою гіпертимного типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений кореляційний зв’язок на рівні r=0.516, при р<0,05. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по гіпертимному типу схильні до зловживання спиртними напоями.

3. Між групою тривожного (сенситивного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв’язок на рівні r=0.137. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по тривожному типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

4. Між групою педантичного (психастенічного) типу акцентуації і рівнем алкоголізму встановлений низький кореляційний зв’язок на рівні r= -0.059. З цього можна зробити висновок про те, що акцентуйовані підлітки по педантичному (психастенічному) типу не мають схильності до зловживання спиртними напоями.

Таким чином, в цілому отримані дані підтверджують висунуту нами робочу гіпотезу про те, що підлітки гіпертимного та істероїдного (демонстративного) типу акцентуації характеру мають високу схильність до пияцтва, а сенситивного (тривожного) і психастенічного (педантичного) типу – низьку.

Рекомендації

1. Отримані дані про зв’язок гипертимного і демонстративного (істероїдного) типів акцентуації характеру зі схильністю до пияцтва можуть бути використані в психолого-педагогічному впливі на цих підлітків, організації з ними превентивної роботи щодо попередження зловживанням алкогольними напоями.

2. Доказане припущення про зв’язок як позитивний, так и негативний деяких груп акцентуйованих підлітків може бути використаний в педагогічній праці при вивчені таких предметів, як „Психологія девіантної поведінки”, „Юридична психологія”, „Педагогічна психологія” та деяких інших курсів, спрямованих на виховну роботу з підлітками.

3. Наведені в роботі приклади і методики психокорекційної роботи можуть бути використані психологами для проведення активних методів впливу, насамперед соціально-психологічного тренінгу с підлітками, схильними до пияцтва.


Список використаних джерел

1. Александров А. А. Роль микросоциальной среды в генезе алкоголизации подростков//Алкоголизм и экзогенные психозы.— Л., 1978.— С. 10—12.

2. Алкоголь и человеческий фактор: Методические рекомендации к лекциям. Краснодар, 1988.

3. Анисимов Л. И. Профилактика пьянства, алкоголизма, наркомании среди молодежи. — М.: Юридич. лит., — 1988,— 176 с.

4. Артемчук А. Ф. Алкоголизм у лиц молодого возраста.— Киев: Здоров'я, 1985.— 128 с.

5. Балагута Р.І. Асоціальна поведінка к старшому шкільному віці // Там само. - Вин. 3. -- С. 28-.33.

6. Горностай П.П. Готовність особистості до самореалізації як психологічна проблема // Там само. - Вин. 3. - С 105-110.

7. Беличева С.А. Превентивная психология. М., 1993.

8. Битенский B.C., Херсонский Б.Г. и др. Наркомании у подростков. — Киев: Здоров'я, 1989.

9. Бокий И. В., Лапин И. П. Алкогольный абстинентный синдром.— Л., Медицина, 1976.— 120 с.

10. Болтівець С.І. Психологічне обґрунтування заходів профілактичної роботи в навчальних закладах з метою профілактики наркоманії, токсикоманії, алкоголізму // Практична психологія та соціальна робота №12, 2004. Київ.

11. Братусь Б. С, Сидоров П. И. Психология, клиника и профилактика раннего алкоголизма.—М.: Изд-во МГУ им. М. В. Ломоносова, 1984.— 143 с.

12. Булотайте Л. И. Психологическая склонность к алкоголизации у подростков из семей больных алкоголизмом//Психопатические расстройства у подростков.—Л., 1987,—С. 77—80.

13. Бурно М. Е. Психопатии и алкоголизм. — М., 1975.

14. Буторина Н. Е. К клинической и прогностической оценке злоупотребления спиртными напитками в подростковом возрасте//Клинические аспекты алкоголизма в подростковом и юношеском возрасте.— М., 1982.— С. 30—35.

15. Буторина Н. Е., Мовчан Н. Г., Казаков В. С. и др. Особенности начальных проявлений алкоголизма у подростков (Социально-психологический и клинический аспекты)//Журн. невропатол. и психиатр.—1978.— Вып. 10.— С. 1569—1572.

16. Видолоб Н.О. Сучасна практика формування української ментальності учнів середнього шкільного віку // Там само. - Вин. 5. - С. 54-63.

17. Воротилина Т. А. Выявление контингента учащихся ПТУ с повышенным риском алкоголизации с помощью ПДО//Аффективные нарушения при алкоголизме.—Л.,. 1983.—С. 79—83.

18. Ганнушкин П. Б. Психастенический характер // Соврем, психиатрия. — 1907, дек.

19. Гарницкий С. П. Алкоголь, табак, наркотики и здоровье подростков. — К.: Здоровье, 1988. — 32 с.

20. Губіна ТІ., Тищенко 11.М. Вивчення системи чинників формування здорового способу життя підлітків та юнаків // Проблеми загальної та педагогічної психології: 36. наук, праць / За ред. С.Д.Максимснка. - К.:Ін-т психології Ім, Г.С.Костюка АШІ України, 2004. -Т. VI. - Вин. 2. - С 89-95.

21. Горпинченко И. И. Откровенно о сокровенном. — М.: СП «ICE», 1990.— 64 с.

22. Гофман А. Г., Нижниченко Т. И., Саванюк М. Г. Вопросы профилактики алкоголизма у подростков и оказания им наркологической помощи//Вопросы организации психиатрической и наркологической помощи подросткам,—Тамбов, 1984.—С. 89—92.

23. Гурьева В. А., Гиндикин В. Н.. Юношеские психопатии и алкоголизм.—М.: Медицина, 1980.—272 с.

24. Егоров В. В. Делинквентное подростки женского пола: алкоголизация и профилактика раннего алкоголизма//Актуальные вопросы наркологии.— Полтава, 1986.—С. 59—61.

25. Еникеева Д.Д. Как предупредить алкоголизм и наркоманию у подростков: Уч. Пособ. для студ. М.:Издательский центр «Академия», 1999.

26. Жариков Н. М., Логинова М. С, Чубаровский В. В. Особенности возникновения ранних форм алкоголизации у подростков — учащихся ПТУ и средних специальных учебных заведений (по данным клинико-эпидемиологического исследования)//Актуальные вопросы наркологии.— Кишинев, 1986.— С. 55—56.