Смекни!
smekni.com

Взаєморозуміння в сімейних відносинах (стр. 3 из 5)

Прагніть разом обідати або снідати. Спільно робіть прибирання, покупки. Не ділите турботи по будинку на жіночих і чоловічих. Займіться домашніми справами по настрою, по наявності вільного часу, з потреби. Разом плануйте необхідність ремонту, тієї або іншої покупки, поїздки і запрошень друзів в гості. Пам'ятаєте, сумісний відпочинок також важливий, як і спільно ухвалені рішення, сумісна підготовка до чого-небудь, сумісний похід на батьківські збори.

Упевненість в собі і відносинах

Наскільки ви упевнені в якості і міцності ваших відносин, настільки ви вільно будете себе в них відчувати.


Свобода усередині відносин дарил природної поведінки, не оглядаючись, яскраву емоційність. У хороших відносинах дві люди один одному дарили відчуття упевненості в завтрашньому дні. Людина не повинна щодня боятися завтрашнього дня і лякаючої невідомості. Важливим показником якісних відносин є уміння кожного залишатися самим собою, бути максимально вірним собі в своїх бажаннях і прагненнях, не обмежуючи свободу бажань і прагнень іншого.[16,c.78]

2.2 Методика діагностики подружніх відносин

Стабілізація сімейних відносин — одне з найважливіших завдань соціальної практики і психологічної науки. Найбільш оптимальний шлях стабілізації сім'ї пов'язаний з організацією системи психологічного консультування подружніх пар як у момент їх освіти, так і в процесі їх нормального або конфліктного функціонування. Для того, щоб визначити стратегію консультування конфліктних сімей необхідно їх певним чином класифікувати. Добре відомо, що подружні пари, що подають заяву на розлучення, неоднорідні. Це можуть бути сім'ї, де продовження подружнього союзу наносить очевидний збиток кожному партнерові, але можуть бути і такі, які абсолютно помилково вважають, що розлучення є для них єдиним способом вирішення подружнього конфлікту.

Процес розвитку подружніх відносин і усвідомлення партнерами характеру цих відносин не завжди здійснюються одночасно. Нами були виділені три групи сімей: 1) пари, що долають конфлікт, або стабільні, 2) пари, які частково оволодівають конфліктом, або проблемні; 3) пари, що не долають конфлікт за наявності негативної сімейної мотивації, або нестабільні. Якщо розташувати всі сім'ї на континуумі «стабільні — нестабільні», то можна відзначити, що повною мірою усвідомлення взаємин відбулося у пар із стабільними, що склалися, і з відносинами, що практично припинилися, тобто в стабільних і нестабільних сім'ях. Дослідження показало, що обидва типи сімей цілком адекватно оцінюють подружні відносини, що склалися у них. У частини сімей процес формування відносин випереджає процес їх усвідомлення. Існуючі утруднення в розвитку подружніх відносин, викликані часто психологічною і моральною незрілістю вступаючих в брак, не завжди адекватно усвідомлюються подружжям. Іноді відносини, що знаходяться у стадії становлення, суб'єктивно сприймаються як що припиняються, що спонукає частину молодих сімей ухвалювати необгрунтоване рішення про розрив подружніх відносин.

Сімейний конфлікт можна розглядати на різних рівнях взаємодії подружжя: на рівні взаємин (стадія прихованого конфлікту) і на поведінковому рівні (різні форми вербальної і невербальної конфліктної поведінки — стадія відкритого конфлікту). На поведінковому рівні конфліктні відносини подружньої пари, що розвивається (проблемною), і пари, що практично припинила своє існування як цілісності (нестабільною), не завжди розрізняються як самим подружжям, так і що оточують. Необхідна діагностична процедура, яка в ситуації консультування дозволила б віднести пару до певної групи. Це дасть можливість віддиференціювати проблемні сім'ї як об'єкт психотерапевтичної дії. Завданням психотерапії буде або ослаблення психотравмуючої дії подружніх відносин, що не склалися, або оптимізація функціонування подружньої діади.

У розробці методики «міжособового сімейного конфлікту» (МСЬК) ми виходили з того, що подружня пара об'єднується в браку для сумісного задоволення ряду потреб. Ці потреби не ідентичні у подружжя, а багато в чому і суперечливі. Суперечності в потребностной сфері приводять до порушення взаємин між подружжям, до виникнення конфліктів. Розглядаючи взаємодії усередині подружньої пари, можна виділити об'єкт і умови взаємодії. Під об'єктом ми розуміли сумісне задоволення подружжям таких потреб, як потребу у виконанні певних сімейних ролей (мати — отець, господар — господиня, жінка — чоловік, голова сім'ї), потреба в спілкуванні один з одним і з друзями, потреба в духовному зростанні і самовдосконаленні, матеріальні потреби, потреба в захисті «Я-концепциі». Як умови взаємодії подружжя були включені культура спілкування, рівень взаємної інформованості про різні сторони життя і особові особливості партнера, рівень моральної мотивації, При виникненні подружніх конфліктів істотною є як суперечність потреб, так і очікування, які сформувалися у партнерів до моменту вступу до браку.

Методика МСЬК дає можливість виявити специфіку подружніх утруднень, що дозволяє визначити стратегію і тактику консультування подружньої пари, а також вирішити питання про необхідність корекції відносин в даній шлюбній діаді або про розірвання браку.

Методика МСЬК є набором 5-балльных шкал, складових опитувальник з 168 пунктів. Їх зміст інтегрований в наступних сферах життєдіяльності сім'ї: 1) сімейна роль, 2) потреба в спілкуванні, 3) пізнавальні потреби, 4) матеріальні потреби, 5) потреба в захисті «Я-концепциі», 6) культура спілкування, 7) взаємна інформованість, 8) рівень моральної мотивації, 9) проведення дозвілля, 10) частота конфліктів і способи їх дозволу, 11) суб'єктивна оцінка задоволеності кожного чоловіка своїм браком.

Подружжя незалежно один від одного відповідає на питання анкети. Інструкція для заповнення опитувальника: «Прочитайте уважно наступні твердження і оцініть їх справедливість за наступною шкалою: а) абсолютно не згоден, би) не згоден, в) важко сказати, г) згоден, д) абсолютно згоден. У бланку відповіді відзначте вибраний Вами варіант відповіді на кожне питання. Прагніть уникати відповіді «важко сказати». Процедура опиту займає 30—40 мин.

Кожному варіанту відповіді відповідає оцінка в балах від —2 (абсолютно не згоден) до +2 (абсолютно згоден). Результати порівнюються за допомогою різницевого (Кр) і знакового (Кз) критеріїв [2], на підставі чого складається табл. 1.


Таблиця 2.1

№ п/п Назва сфери Ож О1ж Сж Ом О1м См Кр Кз Ук Ісм

Ож — оцінка дружини чоловіком, См — самооцінка чоловіка, О1ж — очікування чоловіка з приводу дружини, Ом — оцінка чоловіка дружиною, Сж — самооцінка дружини, О1м — очікування дружини з приводу чоловіка.

Різницевий критерій (Кр) — віднесення структури знаків «+» або «— » оцінки чоловіка (О), його самооцінки (С) і очікувань одного чоловіка по відношенню до іншого (О1) до виділених нами наступним структурним конфігураціям:

Конфліктні структурні конфігурації Безконфліктні структурні конфігурації
О О1 З О О1 З
+ + + + +
+ + +
+ + +
+

Наявність конфліктних структурних конфігурацій свідчить про відкриту стадію конфлікту в даній сфері взаємодії.

Знаковий критерій (Кз) — визначення знаку різниці між величинами Про і О1, Про і С. Отріцательная величина цих різниць свідчить про наявність умов для виникнення конфлікту.

Рівень конфліктності (Ук) — сумарна величина, вираз в балах Кр і Кз.

Індекс симетрії (Ісм) — показник збігу у відповідях подружжя конфліктних або безконфліктних конфігурацій.

Окрім вищеперелічених показників обчислюється середній рівень Ож, Ом, Сж, См, О1ж, і О1м по кожній сфері.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

На підставі отриманих результатів визначається, до якої з виділених нами трьох груп сімей (нестабільні, проблемні, стабільні) відноситься дана подружня пара. З цією метою аналізується співвідношення Про, О1 і З, обчислюється Ісм, розглядається співвідношення Про і З, Про і О1, визначається середній рівень Про, О1 і З, визначається рівень конфліктності і рівень моральної мотивації. Дається характеристика потребностных сфер подружжя, поєднання і ступені задоволення провідних потреб в діаді. Аналізується також конфліктність подружньої пари: конфликтогенные зони, частота конфліктів, способи їх дозволу.

Оцінка, самооцінка і очікування — показники характеру подружніх відносин. Ми виходили з того, що подружній конфлікт виникає в результаті незадоволеності основних потреб сімейного життя. У основі конфлікту може лежати розузгодження між уявленнями подружжя щодо власних потреб і потреб партнера, між уявленнями і очікуваннями одного по відношенню до іншого. Проведені нами дослідження підтвердили, що розузгодження між Про, О1 і З є емпіричним показником конфліктних відносин між подружжям.

Так, висока взаємна оцінка партнерів незалежно від рівня очікувань і самооцінки обох подружжя свідчить про позитивну спрямованість їх взаємин. При цьому не виключені і негативні оцінки партнерів в окремих сферах взаємодії, але це не впливає на високий рівень узагальнених оцінок партнерів, що є показником конструктивного вирішення конфліктів, що виникають в цих діадах, які успішно долаються подружжям, допомагають їм виробити єдині позиції, є показником розвитку міжособових відносин в сім'ї [3].