регистрация / вход

Зміст та класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Зміст та класифікація рахунків бухгалтерського обліку ПЛАН: Класифікація рахунків бухгалтерського обліку. План рахунків бухгалтерського обліку.

Зміст та класифікація рахунків бухгалтерського обліку

ПЛАН:

1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

2. План рахунків бухгалтерського обліку.

1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Класифікація рахунків – це групування їх за певними однорідними ознаками.

Схематично класифікацію рахунків бухгалтерського обліку можна подати так:

Класифікація рахунків за призначенням та струткурою зроблено таким чином


Основні

Рахунки розрахунків

Фондові

Грошові

Активні 63,71,72,73

Пасивні 60,65,68,69,70,90,92,93

Активно-пасивні 61,75,76,78,79

Активні 50,51,52,54,55,56,58

Пасивні 85,86,87,88


Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом запишемо в такий спосіб


Рахунки джерел господарських засобів і грошових коштів можна показати схематично:


Тема: План рахунків бухгалтерського обліку

Для одержання різнобічної інформації необхідної для управ­ління і контролю велике значення має застосування науково обгрунтованого плану рахунків.

План рахунків — це систематизований перелік найме­нувань і кодів рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку, що використовуються для відображення діяльності під­приємства, установи, організації.

План рахунків розробляється на основі класифікації рахунків за їх економічним змістом і затверджується Міністерством фінан­сів України за погодженням з Міністерством статистики України.

/ План рахунків є обов'язковим для всіх підприємств та оргнізацій України.

Згруповані за економічним змістом рахунки розміщені в плані рахунків таким чином:

- Розділи рахунків господарських засобів та процесів

- Розділи рахунків джерел фомування цих засобів.

- Забалансові рахунки.

Зміст розділів типового плану рахунків

№ п/п

№ розділу

Назва розділу

Зміст розділу

І

І

«Основні засоби»

Призначений для обліку наявності і руху основних засобів, їх зносу, затрат на капітальний та поточний ремонти.

П

«Виробничі запаси»

Охоплює рахунки, призначені для обліку наявності та руху виробничих запасів (матеріалів, палива) транспортно-заготівельних витрат та переоцінки.

III

«Затрати на виробництво»

Призначений для відображення процесу виробництва продукції (робіт, послуг), включаючи капітальні вкладення.

IV

«Готова продукція, товари і реалізація»

Об'єднує рахунки, призначені для обліку наявності і руху предметів обігу (готової продукції, товарів), їх відвантаження і реалізації витрат, пов'язаних з ними.

V

«Грошові кошти»

Охоплює рахунки призначені для обліку наявності грошових коштів господарства (каса, банк), включаючи фінансові вкладення.

VI

«Розрахунки»

Об'єднує рахунки, на яких відображається процес обігу товарів і грошових коштів (покупці, замовники, підзвітні особи, підрядчики, розрахунки по оплаті праці).

VII

«Фінансові результати та використання прибутку»

Охоплює рахунки, на яких ведеться облік фінансових результатів діяльності господарства.

VIII

«Фонди і резерви»

Об'єднує рахунки, на яких обліковуються джерела формування власних засобів (статутний, амортизаційний, фонди спеціального призначення, резерв наступних витрат та платежів).

IX

«Кредити банків та фінансуван­ня»

Об'єднує рахунки як джерел залучених коштів, так і джерел власних засобів.

Забалансові рахунки.

- Призначені для обліку засобів, що тимчасово перебувають у господарстві, а також інших об'єктів, що не підлягають відоб­раженню у балансі.

У діючому плані рахунків застосовано серійно-порядковий спосіб нумерації рахунків:

- За кожним розділом закріплена певна серія номерів з урахуванням деякого резерву вільних на випадок виникнення потреби в додаткових синтетичних рахунках.

ë Номери синтетичних, балансових рахунків двозначні. Для того, щоб кожний номер рахунка складався з однакової кількості знаків, перед однозначним порядковим номером ставлять 0 (01,02,03).

ë До окремих синтетичних рахунків передбачені субрахунки. Номер кожного субрахунка складається з номера синтетичного рахунка і порядкового номера самого субрахунка.

Наприклад: “Основні засоби” – 01

01 – 1

“Будівні споруди” – 1

Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийняттям плану Міністерства фінансів України розробляється і затверджу­ється інструкція щодо його застосування.

Запитання для самоаналізу та самоперевірки.

1. Яка інформація знаходить відображення в системі рахунків і її зміст?

2. В чому полягає значення класифікації рахунків бухгалтерського обліку?

3. Як класифікуються за економічним змістом?

4. Які рахунки використовуються для засобів: у сфері виробництва, в сфері обігу, в невиробничій сфері.

5. Як класифікуються рахунки за структурою і призначенням?

6. Дайте характеристику основним рахункам.

7. Дайте характеристику регулюючим рахункам.

8. Дайте характеристику калькуляційним і розподільчим рахункам.

9. Дайте характеристику співставляючим рахункам.

10. Необхідність і призначення збалансованих рахунків.

11. Необхідність і побудова плану рахунків.

12. Яку класифікацію покладено в основу побудови плану рахунків.

Первинне спостереження та вартісне вимірювання. Документація та інвентаризація

ПЛАН:

1. Документація та її значення.

2. Вимоги до змісту та оформлення документів. Виправлення помилок у первинних документах та облікових реєстрах.

3. Класифікація документів.

4. Документооборот і його організація. Зберігання документів.

5. Інветаризація, її значення і види.

6. Порядок проведення і оформлення інветаризації.

7. Виявлення результатів інветаризації і відображення їх в обліку.

Тема: Документація та її значення

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за всіма господарськими операціями, що здійснюються на підприємстві, використовують бухгалтерські документи.

Це важливий елемент методу бухгалтерського обліку:


Документація - спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами.

ë Вона служить для первинного спостереження за господар­ськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку.

ë Відіграє важливу роль в управлінні діяльністю підприємства.

ë Здійснює контроль за доцільністю і законністю господар­ських операцій, дотримання державної дисципліни.

ë Забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням.

ë Має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій.

ë Використовується при аналізі господарської діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних ревізій.

2. Вимоги до змісту і оформлення документів

Від якості оформлення документів залежить повнота і досто­вірність показників обліку та звітності.

Основні вимоги до складання документів:

ë Своєчасність складання

ë Достовірність показників

ë Правильність оформлення

ë Заповнення всіх реквізитів


Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарських операцій, або одразу ж після їх завершення.

Документи складають на бланках типових форм, які затвер­джені Міністерством фінансів і Міністерством .статистики України або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністер­ствами та відомствами України.

Форма документа має бути:

- простою

- зручною

- характеризувати відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку.

Для виконання цих вимог велике значення має уніфікація та стандартизація документів.

¥ Уніфікація документів — це розробка єдиних форм доку­ментів для оформлення однотипних господарських операцій.

¥ Стандартизація документів — це встановлення для бланків однотипних документів однакового найбільш раціо­нального розміру і форми з завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів.

Виправлення помилок у первинних документах проводять такими способами:

- Коректурний спосіб

- Спосіб «червоного сторно».

Класифікація документів.

Для оформлення різноманітних господарських операцій, що здійснюються на підприємствах, використовують різні за формою і змістом документи.

Правильному складанню і використанню документів в обліку допомагає їх класифікація.

Класифікація документів — це поділ на групи за певними відмінними ознаками.

Документооборот і його організація.

Документооборот — це рух документів від моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі на зберігання в архів після запису в облікові регістри.

Основні етапи документообороту

- Складання і оформлення документа

- Прийняття документа бухгалтерією

- Рух документа по відділах

- Передача документа на засоби обчислювальної техніки і повернення назад

- Передача документа до архіву.

Для забезпечення рівномірного руху документів розробляють графік документо-обороту, в якому передбачається послідовність проходження документів, робота кожної ланки, вказуються конкретні виконавці і т.інше.

Зберігання документів.


Строки зберігання документів і звітності встановлюються Головним державним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Наприклад:

1. Головні книги та особові рахунки робітників і службовців, баланси та звіти зберігаються постійно.

2. Акти документальних ревізій — 5 років.

3. Документи, що послужили підставою для облікових запи­сів — 3 роки і т.д.


Тема: Інвентаризація, її значення та види.


Порядок проведення інвентаризації.

- Наказом або розпорядженням керівника призначається інвентаризаційна комісія, до складу якої входять:

1. Спеціаліст по даній групі товарів.

2. Представник бухгалтерії.

3. Представник адміністрації.

4. Матеріально відповідальна особа.

- Інвентаризацію проводять на 1 число, для полегшення звірки фактичних даних з обліковими.

- Інвентаризаційна комісія представляє матеріально відпові­дальній особі наказ або розпорядження на проведення інвен­таризації.

- Матеріально відповідальна особа складає товарно-матеріаль­ний звіт на момент інвентаризації і дає підписку про те, що всі документи по надходженню та вибуттю цінностей включені в даний звіт і ніяких неоприбуткованих та неописаних цінностей у нього немає.

- При наявноті каси інвентаризацію починають із зняття залишків у касі.

- Інвентаризацію проводять по кожному місці зберігання цін­ностей в присутності матеріально відповідальної особи.

- Результати фіксують в інвентаризаційних відомостях або актах (3 примірники під копірку).

- Якщо протягом дня інвентаризація не закінчена, приміщення закривають та пломбують, при цьому ключ залишається у мате­ріально відповідальної особи, а пломбіратор у голови комісії.

- Після завершення інвентаризації на основі інвентаризаційних відомостей та облікових даних складається порівняльна відомість.

- Після проведення інвентаризації проводиться вибіркова перевірка цінностей, яка оформляється актом повторної перевірки.

- При виявленні розбіжностей з даними обліку проводиться повторна інвентаризація.

Виявлення результатів інвентаризацій відображення їх в обліку.

За даними порівняльної відомості, а також акта результатів інвентаризації лишки, виявлені при перевірці оприбутковуються, а нестачі розглядаються на предмет списання.

Результати інветаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність із фактичною наявністю господарських засобів і стану розрахункових відносин.

Запитання для самоаналізу та самоперевірки.

1. Назвіть матеріальні носії первинної облікової інформації.

2. Які є машинні носії первинних облікових даних?

3. Які вимоги до змісту і оформлення документів?

4. У чому полягає уніфікація і стандартизація документів?

5. Що таке інвентаризація і які її основні види?

6. Як проводиться і оформляється інвентаризація?

7. Як відображаються в обліку результати інветаризації?

8. Що таке первісний облік і які способи його ведення?

Реєстри та форми бухгалтерського обліку

ПЛАН:

1. Облікові реєстри, їх егіди.

2. Форми облікових реєстрів.

3. Техніка облікової реєстрації.

4. Форми бухгалтерського обліку.

Тема: Облікові реєстри, їх види

Всі господарські операції, які відображені в первинних доку­ментах, підлягають групуванню і відображенню в певному порядку в облікових реєстрах.

Облікові реєстри — це носії інформації спеціального формату і будови, призначені для реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами.

- Записи господарських операцій в реєстрах називаються обліковою реєстрацією.

Інформація, що міститься в облікових реєстрах використовується:

- Для оперативного керівництва

- економічного аналізу господарської діяльності підприємств

- для складання звітності

Залежно від змісту здійснюваних операцій реєстри бухгал­терського обліку мають різну будову, форму та по-різному кла­сифікуються

Техніка облікової реєстрації.

Порядок запису господарських операцій в облікових реєстрах Регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. №88.

Відповідно до Положення записи в облікових реєстрах роблять:

- на підставі належно оформлених і опрацьованих документів,

- чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок,

- в міру надходження документів до місця опрацюваня,

- не пізніше строку, який забезпечував би своєчасну виплату заробітної плати, складання звітності та розрахунків.


Класифікація облікових реєстрів:


Записи в облікові реєстри можуть бути прості (здійснюються тільки в одному примірнику); копіювальні (застосовують у тому випадку, коли треба мати копію) (касова книга)

Порядок відображення господарських операцій в облікових реєстрах залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосо­вується на підприємстві.

Основні напрями удосконалення облікової інформації:

- об'єднання в одному обліковому реєстрі хронологічного і систематичного обліків,

- застосування позиційного (лінійного) і шахового записів у облікові реєстри,

- використання систем накопичувальних і групувальних документів для одержання узагальнених показників по групі однорідних документів і скорочення їх дальшої реєстрації,

- максимальне впровадження сучасної обчислювальної техніки для опрацювання облікової інформації.


Первинне спостереження та вартісне вимірювання.

Оцінка та калькуляція.

1. Основні показники господарської діяльності.

Основні показники господарської діяльності підприємств та організацій поділяються на:

Кількісні – це показник обсягу, або інших процесів (кількість заготовлених виробничих запасів, виробленої та реалізованої продукції)



2. Оцінка матеріальних цінностей

Оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Оцінка матеріальних цінностей пов'язана з визначенням собі­вартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка матеріальних цінностей можлива:

- за купівельними цінами;

- фактичною собівартістю купівлі;

- за ринковими цінами;

- за обліковими цінами.

Фактична собівартість матеріальних цінностей = заго­тівельна собівартість товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство + транспортно-заготівельні витрати.

Транспортно-заготівельні витрати включають:

- витрати по транспортуванню,

- комісійні і командировочні,

- природний убуток у дорозі,

- витрати по страхуванню вантажів і транспортних засобів.

Купівельними цінами можуть бути:

- прейскурантні або договірні,

- прейскурантні зі скидкою або накидкою,

- фактичні ціни (визначаються за прейскурантними або дого­вірними із включенням різних націнок), скидок, вартості допоміж­них та транспортних витрат.

Фактична вартість одержуваних матеріалів буде різною залежно від методики включення до неї залізничного тарифу.

Ціни франко-вагон-станція призначення передбачає, що залізничний тариф сплачує постачальник за рахунок своїх коштів.

Ціни франко-вагон-станція відправлення передбачають, що залізничний тариф включається до фактичної вартості товаруї зверх прейскурантної або договірної ціни й оплачується покупцем.

Для поточної оцінки руху матеріальних цінностей протягом визначеного періоду використовують облікові ціни.

3. Принципи оцінки господарських засобів і калькуляція

Калькуляція — визначення фактичної собівартості придбаних предметів праці, виготовленої продукції (виконання робіт, послуг).

Принципи оцінки господарських засобів:

- Загальним принципом оцінки господарських засобів є їх фактична собівартість ;

- Основні засоби обліковуються за початковою вартістю;

- Залишки дебіторської та кредиторської заборгованості в балансі показують в сумах, визначених господарюючими суб'єктами (дебіторами і кредиторами).

Запитання для самоаналізу і салірперевірки:

1. Що таке кількісні показники діяльності підприємства?

2. Дайте характеристику якісним показникам діяльності підприємства.

3. Що таке калькуляція? Необхідність калькуляції.

4. Оцінка об'єктів бухгалтерського обліку.


Принципи обліку основних господарських процесів

ПЛАН:

1.Облік процесу постачання.

2. Облік процесу виробництва.

3. Облік процесу реалізації.

1. Облік процесу постачання

Процес постачання представляє собою сукупність операцій по забезпеченню підприємства товарно-матеріальними цінностями.

Мета обліку процесу постачання:

1. Облік виконання договорів поставки товарно-матеріальних цінностей;

2. Облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли, їх своєчасне оприбуткування;

3. Облік витрат підприємства, що пов'язані із заготівлею та придбанням товарно-матеріальних цінностей;

4. Визначення фактичної собівартості таварно-матеріальних цінностей, що заготовили.

Відповідно цьому, облік постачання здійснюється по такій системі рахунків:

05 «Матеріали»

06 «Паливо»

07 «Будівельні матеріали»

08 «Запасні частини»

12 «МШП»

На цих рахунках матеріали враховуються за купівельними цінами.

60 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»

16 «Транспортно-заготівельні витрати»

Сума закупівельної вартості і ТЗВ — фактична собівартість заготівельних матеріалів складається із закупівельної ціни та ТЗВ по заготівлі та придбанню товарно-матеріальних цінностей.

Наприклад:

Підприємство закупило у Чернігівського камвольно-суконного комбінату тканини:

Костюмні по ЗО грн. за 1 м, кількістю 500 м

Пальтові по 50 грн. за 1 м, кількістю 1 000 м

Для того щоб вивезти закупівельні матеріали, користуються транспортом, що наймається; для придбання матеріалів експедитора відправляють у відрядження.

Рішення:

Надійшла товарно-транспортна накладна, згідно з якою здали на склад: тканини костюмної 500 м на суму 15000 грн. і тканини пальтової 1000 м на суму 5 0000 грн.

1) Д 05 «Матеріали» А

65000

К 60 «Постачальник» П

2) У транспортній частині в накладній відмічено, що вартість транспортних послуг складає 12000 грн.

Діб «Трансп.—загот. витр.» А

12000

К 60 «Постачальники» П

3) Експедитором представлений авансовий звіт, відповідно до якого:

а) оплатили послуги робітників по упаковці і погрузлі тканини в сумі 1100 грн.;

б) командировочні витрати — 900 грн.

Діб «Трансп,—загот. витр.» А

2000

К 71 «Розрахунки з постачальником» П

4) Перераховано по платіжному дорученню Чернігівському камвольно-суконному комбінату 65000 гри. І АТП — 12000 грн. з р/р підприємства.

Д 60 «Постачальник»

65000+12000=77000

К 51 «Розрахунковий рахунок»

Розглянувши всі бухгалтерські проводки, фактична собівар­тість матеріалів, що заготовлені, складає

65000 +12000 + 2000 = 79000

Якщо одночасно заготовлено декілька найменувань матеріалів, то фактична собівартість заготовлених матеріалів визначається по середньому проценту:

Методика розрахунку така:

1) визначається загальна сума транспортно-заготівельних витрат (Д 16) ТЗВ = 12000 + 2000 = 14000

2) визначається % ТЗВ: суму ТЗВ ділимо на купівельну вартість заготовлених матеріалів та помножимо на 100% %ТЗ = 14 000/65 000 = 0,215 х 200 = 21,5

3) пропорціонально вартості кожного виду матеріалів по відрахованому проценту розподіляють ТЗВ, для чого купівельна вартість кожного матеріалу перемножується на середній процент і ділиться на 100.

а) тканина костюмна (15000 х 21,5)/100= 3231

б) тканина пальтова (50000 х 21,5)/10 769

4) Визначаємо фактичну собівартість кожного виду заготов­лених тканин:

до купівельної вартості додаємо відповідну частину ТЗВ:

тканина костюмна 3231 + 15000 =18231 тканина пальтова 10769 + 50000 = 60769

5) Визначаємо фактичну собівартість одиниці заготовлених матеріалів:

фактичну собівартість всього надходження ділимо на кількість:

2) тканина костюмна 18 231/500 = 36,5 б) тканина пальтова 60 769/1 000 = 60,8

2. Облік процесу виробництва

Це сукупність операцій по виготовленню нової продукції.

Ціль обліку процесу виробництва це:

1. Визначення фактичної собівартості виробленої продукції для наступного визначення відпускної ціни.

Саме тому бухгалтерський облік призначений:

1.1. контролювати виробничі витрати,

1.2. вимагати підстави цих витрат,

1.3. не допускати витрат і втрат, що не мають підстави.

2. Контролювати рух деталей і вузлів у технологічних про­цесах, при цьому не допускаються нестачі, розкрадання, розтрати.


Загальновиробничі і загальногосподарські витрати розподі­ляють між видами продукції пропорційно заробітній платі

основних виробничих робітників.

Витрати по утриманню і експлуатації обладнання розподі­ляють: пропорційно вазі або кількості виготовленої продукції;

пропорційно відпрацьованих мапшногодин на виготовлення

кожного виробу.

Прямі витрати враховуються на рахунках

24 «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання» (А)

25 «Загальновиробничі витрати» (А)

26 «Загальногосподарські витрати» (А)

У зв’язку з тим, що на кінець місяця може мати місце незавершене виробюництво, то фактична собівартість готової продукції розраховується:

Незавершене виробництво на початок місяця + витрати звітного місяця – незавершене виробництво на кінець місяця.

Виготовлена продукція враховується на ринку 40 “Готова продукція” (А)

Примітка: якщо підприємство виготовляє декілька видів продукції, то до рахунка 20 відкриваються аналітичні рахунки в розрізі найменування продукції.



Якщо підприємство виготовляє один вид продукції, то аналітичні рахунки до рахунка 20 не ведуть, а відокремлено враховують лише накладні витрати для контролю за ними.

Приклад обліку процесу виробництва.

Об’єкт оболіку - майстерня по пошиву чоловічого та жіночого одягу.

Підприємство відокремлено враховує загальновиробничі та загальногосподарські витрати. Рахунок для обліку витрат по утриманню обладнання не використовується, а далі витрати враховуються у складі загальновиробничих витрат.

Перехід залишків незавершеного виробництва майстерня не має.

Рішення:

Господарські операції за березень:

1) використані матеріали

а – на пошиття чоловічих костюмів на суму – 500

б – на пошиття жіночих пальт на суму – 600

в – загальновиробничі потреби – 100

г – загальногосподарські потреби – 50

Разом на 1250

К 05 “Матеріали” – 1250

Д 20 “Основне виробництво” – 1100

Д 25 “Загальновиробничі витрати” – 100

Д26 “Загальногосподарвські витрати” – 50

2) Нарахована заробітна плата

а – на пошиття чоловічих костюмів на суму – 600

б – на пошиття жіночих пальт на суму – 800

в – робітникам цеху – 200

г – робітникам заводоуправління – 150

Разом на 1 750 000

К 70 “Розрахунки по оплаті праці” – 1750

Д 20 “Основне виробництво” – 1400

Д 25 “Загальновиробничі витрати” – 200

Д 26 “Загальногосподарські витрти” – 150

3) зроблені відрахування відповідно до чинного закоодавства (Соцстрах – 4%, Чорнобфонд – 5%, на випадок безробіття – 1,5%, Пенсійний фонд – 32%, Разом – 42,5%).У навчальних цілях – 50%

Д 20 К 65, 68, 69 700

Д 25 К 65, 68, 69 100

Д 26 К 65, 68, 69 75

4) перехована амортизація основних засобів загальновиробничого призначення у сумі 50, загальногосподарського призначення у сумі 25. Разом 75.

Д 25 50

Д 26 25

К 86 75

5) прийнято рахунок енергозбуту за електроенергію:

на загальновиробничі потреби – 250

на загальногосподарські потреби – 50

разом – 300

Д 25 – 250

Д 26 – 50

Д 60 – 300

6) У кінці місяця розподілимо між,видами продукції та спи­шемо загальновиробничі та загальногосподарські витрати.

За діючою методологією ці витрати розподіляють між видами продукції пропорційно заробітній плаїі, основних виробничих робітників. Для цього потрібно підр.ахуватИї,середній відсоток непрямих витрат, а саме відповідні витрати.подшимо на суму заробітної плати, що призначена на основне виробництво і помно­жимо на 100. Після цього потрібно визначити, яка частина чи відсоток цих витрат припадає на кожний вид продукції, а саме:

- нараховану заробітну плату по кожному виду продукції множимо на визначений відсоток і поділимо .на 100.

%25 = 700/1 400 х 100 = 50% ;

Загальновиробничі витрати на чоловічі костюми =

600х50/100=300

загальновиробничі витрати на жіночі пальта =

800 х 50/100 = 400

Списуємо загальновиробничі витрати:

Закриваємо рахунок 25 « Загальновиробничі витрати»

Д 20 «Основне виробництво»

К 25 « Загальновиробничі витрати» 700

7) відкриємо рахунки 25, 26


% 26 = 350/1 400 х 100 = 25%

загальногосподарські витрати на чоловічі костюми =600х25/100=150

загальногосподарські витрати на жіночі костюми =800х25/100=200

Списуємо загальногосподарські витрати

Д 20 “Основне виробництво”

К26 “Загальногосподарські витрати



8) Списуємо зі складу і оприбутковуємо готову продукцію:

чоловічі костюми — 20 жіночі пальта — 20 Д40 4215 К20

3. Облік процесу реалізації

Процес реалізації — сукупність операції по доведенню виготовленої продукції до споживання.

Мета бухгалтерського обліку процесу реалізації:

1. Контроль за витратами, що пов'язані з відвантаженням та реалізацією продукції;

2. Контроль по виконанню договорів з покупцями;

3. Контроль за своєчасністю платежів, що надійшли від по­купців;

4. Контроль за своєчасністю та правильністю платежів у бюд­жет податку на додану вартість та податку на прибуток;

5. Виявлення фінансового результату від реалізації.

Для обліку процесу реалізації застосовують такі рахунки:

40 «Готова продукція» (А)

43 «Позавиробничі витрати» (А)

Рахунок 43 призначений для обліку інформації про витрати, що пов'язані з реалізацією продукції.

У зв'язку з відвантаженням продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати приймаються за рахунок підприємства, тобто вклю­чаються до складу позавиробничих витрат. Вивезення відванта­женої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації.

Запис в обліку такий:

Д 43 «Позавиробничі витрати»

К 60 «Розрахунки з постачальниками»

Рахунок 46 «Реалізація» призначений для обліку готової продукції, товарів, матеріальних цінностей, виконаних робіт та послуг, затрат пов'язаних з реалізацією. Останніми обліковими операціями процесу реалізації є визначення на рахунку 46 результату і віднесення його на рахунок 80 «Прибутки і збитки»

Рахунок 46 «Реалізація» є активно-пасивним, регулюючим. По дебету рахунка відображається повна фактична собівартість реалізації продукції, по кредиту вартість реалізованої продукції, по продажних цінах.

На вартість реалізованої продукції робиться запис:

Д 62 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

К 46 «Реалізація»

Співставляючи дебетовий та кредитовий обороти — виявляють результат від реалізації:

якщо оборот по Д більший за оборот по К — підприємство несе збитки,

якщо оборот по Д менший за оборот по К — прибуток. Для обліку прибутків та збитків застосовують рахунки:

Розглянемо приклад обліку процесу реалізації:

1) на розрахунковий рахунок надійшли кошти за 20 одиниць чоловічих костюмів по ціні 180 грн. за одиницю на суму 3600. Д 51 «Розрахунковий рахунок» 3600 К 62 «Розрахунки з покупцями»

2) на упаковку готової продукції використано 40 упаковочних пакетів по ціні 1 грн. за одиницю разом на суму 40 грн. Д 43 «Позавиробничі витрати» 40 К 05 «Матеріали»

3) нарахована заробітна плата робітникам складу готової продукції на суму 500

Д 43 «Позавиробничі витрати» 500 К 70 «Розрахунки по оплаті праці»

4) зроблені нарахування на заробітну плату (у навчальних цілях—50%) Д 43250 К 68,69

5) прийнятий до оплати рахунок автопідприємства за пере­везення продукції до покупців. Витрати бере на себе підприємство — виробник на суму 210.

Д 43 «Позавиробничі витрати» 210

К 60 «Розрахунки з постачальниками»

6) відпущено попередньо сплачені чоловічі костюми та відвантажені покупцеві жіночі пальта з послідуючою оплатою. Відвантажена продукція списується зі складу готової продукції по фактичній виробничій собівартості Чоловічі костюми Д46 1850

К40

Жіночі пальта Д 45 2400 К40

7) списується заборгованість покупцям по реалізованій продукції в сумі Д62 3600 К46

8) надійшли платежі від покупців за відвантажені жіночі пальта 20 одиниць по ціні 220 за одиницю на суму 4400

Д 51 «Розрахунковий рахунок» 4400 К 46 «Реалізована продукція»

9) списується реалізована продукція з числа відвантажених -товарів по фактичній собівартості 2400 Д 46 «Реалізація» 2400 К 45 «Товари відвантажені»

10) списуються позавиробничі витрати.


13) нараховано податок на прибуток:

Д 81 «Використання прибутку»

425 К 68 «Розрахунки з бюджетом»

14) Перераховано податок до бюджету:

Д 68 «Розрахунки з бюджетом»

425 К 51 «Розрахунковий рахунок»

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий