Смекни!
smekni.com

Аналіз стану ПДВ на Україні (стр. 5 из 9)

дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Ідучи на такі поступки платникам податків уряд сподівався що до бюджету проступатимуть "живі" гроші.

Однак цього не сталося. За 4 місяці 1998 року до держбюджету надійшло тільки 64 відсотки від запланованої суми.

Не краща ситуація із наповненням держбюджету склалася і наступні 5 місяців. Тому, Президент України видав Указ "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 857/98 від 07.08.98 р., згідно з яким внесено зміни щодо дати виникнення податкових зобов'язань перенесено строк впровадження цих змін з 01.01.99 року на 01.10.98 року.

З введенням податкового обліку застосовується новий різновид бухгалтерських документів під назвою "податкова накладна", яка є обов'язковою при реалізації товарів (робіт, послуг) платниками податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначеними окремими рядками:

а)порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в)назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість.;

г)податковий номер платника податку (продавця та покутня);

д) місце розташування юридичної особи, або місце податкової адреси фізичної
особи зареєстрованої як платник ПДВ;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм)',

ж)повну назву одержувача;

з)ціну продажу без урахування податку;

і) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягає оплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу, який і свою чергу реєструє її в книзі обліку придбання товарів. Податкова накладна зберігається у порядку і протягом строку зазначених для зберігання облікових податкових документівта зобов'язань зі сплати податків, а також дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту.

Друга копія податкової накладної залишається у продавця товарів (робіт, послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченому законодавством для зобов'язань зі сплати податку. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначені загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається у разі продажу товару (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця покупець має право звернутись до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження. До заяви додається копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна не виписується якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більше двадцяти гривень у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є чек (інші розрахункові або платіжні документи).

ПДВ сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, кредитуються (тобто відносяться до податкового кредиту).

Платник ПДВ, має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (робіт) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій.

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг)',

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг).

До 01.10,98 року датою виникнення права на податковий кредит вважалася дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли за результатами звітного періоду сума визначена як різниця між загальною сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, то вона підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом

місяця, наступного після подачі декларації. Зауважимо, що, після того як

незначні поправки з 1 жовтня 1997 року набрали сили закону, в найкоротші строки було розроблено безвідмовно функціонуючу індустрію відшкодування коштів із держбюджету. Вже у грудні 1997 року було пред'явлено безліч претензій на відшкодування ПДВ на величезну суму. Коментуючи ситуацію, що склалася, Голова ДПА України М. Я. Азаров на прес-конференції 21 травня 1999 року зазначив, що якби всі ці відшкодування пішли на зростання обігових коштів реальних товаровиробників, держава могла б піти на тимчасові жертва заради пожвавлення виробництва. Але 90 відсотків усіх відшкодувань виплачено посередникам! А ситуація з обіговими коштами за вказаний період тільки погіршилась. Значить, ті величезні кошти, які недодержав державний бюджет, не вплинули на збільшення обігових коштів підприємств - виробників. ПДВ не повинен "вимивати" обігові кошти підприємств виробників, вінповинен компенсуватись виробнику. Адже ПДВ - це податок на споживання закладений у ціну товару.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалася Президент України прийняв Указ "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 857/98 від 07.08.98 р. Згідно яким у ст.4 зазначено: "У разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітній період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку^ передбаченому законодавством для платників податку, які застосовуютьквартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітній період у якому були здійснені такі операції.

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів, (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника відображається в податковій декларації."

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку Україні, встановленої на момент її виникнення протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Отже з введенням Закону "Про ПДВ", платник податку отримав право не тільки на кредитування ПДВ, але й за невчасне відшкодування з бюджету надмірно сплачених сум податку нараховувати пеню державі.

У строки передбачені для сплати податку (до 20 числа місяця наступного за звітним) платник податку подає податковому органу за місцем його знаходження податкову декларацію, незалежно від того чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Скорочена податкова декларація подається податковим органам особами, обсяг оподатковуваних операцій яких менше ніж 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за 12 календарних місяців, а також новоствореними платниками ПДВ. Всі інші платники ПДВ подають звичайну декларацію по ПДВ. Також в залежності від обсягу оподатковуваних операцій встановлено податкові періоди.