Смекни!
smekni.com

Особливості міжособистісного спілкування у підлітків (стр. 5 из 8)

Стратегія компромісу

Підлітки, які обирають компроміс, товариські, напрямлені на спільну діяльність, в якій прагнуть задовольнити потреби всіх сторін.

Дослідження показали, що 60% дітей, що обирають стратегію компроміс, мають не досить чітке уявлення про своїх батьків, але в цілому вважають, що батьки "добрі по відношенню до дітей" і цікавляться їх справами.

Підлітки хоча й приймають себе із своїми превагами і недоліками, але чекають, що оточуючі ставляться негативно до них. Тривожність і напруга заважають їм правильно прогнозувати хід подій, а невдачі негативно впливають на самооцінку.

Для цієї групи підлітків характерні такі переживання, які пов’язані з однолітками, до яких запити є дуже високі і категоричні. Відсутність відкритості, чесності (25%), розуміння (25%), уваги (25%), готовності допомогти (33%), вміння зберігати таємниці і т.п. може призвести до конфлікту. Тому діти відмічають, що справжній друг зустрічається дуже рідко, так як більшість дівчат та парубків думають лише про себе (17%).

Стратегія уникнення

Підлітки, які частіше за все обирають стратегію уникнення, намагаються якомога швидше анулювати конфліктну ситуацію, тому відмовляються від реалізації власних інтересів, не приймають участь в прийнятті рішень.

При виникненні конфліктних ситуацій 75%таких дітей взагалі не відстоюють свою точку зору.

При цьому свої відносини з батьками вважають нормальними 50% підлітків; "схожими на бокс" - 25%; конфліктні відносини лише одним з батьків мають 25%.

Уступаючи і прилаштовуючись, ці діти зовсім не в усьому згодні з дорослими. Тільки 30% з них вважають, що батьки в основному праві.

Звичка, що батьки все вирішують за них, призводить до відмови від відповідальності, невміння відстоювати свої інтереси.

Сферами, в яких конфлікти переживаються найбільш гостро, є взаємовідносини з батьками, а також з однокласниками.

Стратегія пристосування

У підлітків, що віддають перевагу пристосуванню, особливості самооцінки виражаються в байдужості до власного Я, тенденції недооцінювати свою духовність, сумнівах. Через це вони очікують, що оточуючі будуть сприймати їх негативно, в першу чергу звертаючи увагу на їх недоліки. обираючи такий стиль, вони діють разом з іншими і не намагаються відстоювати власні інтереси.

Такі підлітки не завжди відверто сприймають інтереси іншої сторони.

Причини конфліктів вони звичайно шукають в самих собі, в своїй неправильній поведінці чи в невмінні пояснити чи довести правомірність своїх інтересів.[17]


Розділ 2. Психодіагностичне дослідження міжособистісних стосунків у підлітків

2.1 Організація, умови та методи дослідження

28 квітня 2008 року мною була проведена експериментальна робота в дев’ятому класі Маріїнської гімназії. Виборка складалась з 26 досліджувальних віком від 14 до 15 років. Діти активно приймали участь в дослідженні. За вимогами етичного кодексу психолога досліджування проводилось анонімно, при обробці результатів досліджувані зашифровані під порядковими номерами.

У своїй роботі я використовувала наступні методики [17, 21]:

1. Тест описання поведінки К. Томаса. Тест адаптовано Н. В. Грішиною і використовується для виявлення типу поведінки в конфліктній ситуації.

В опитувальникові для виявлення типових форм поведінки К. Томас описує кожен з п’яти перерахованих можливих варіантів 12-ма виразами про поведінку людини в конфліктній ситуації. В різних ситуаціях їх сгруповано в 30 пар. Після проведення підраховується кількість відповідей за кожним типом поведінки у конфлікті (від 0 до 12).

2. Тест на оцінку рівня конфліктності (за А. А. Кіршевою та А. А. Рябчиковою). Запропоновано 14 питань і учням необхідно було обрати один із трьох запропонованих варіантів відповіді.

Після підрахування кількості балів робимо висновок: 14-23 бали – низький рівень конфліктності; 24-32 бали – середній; 33-42 – високий рівень.

3. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В. В. Бойко. Відмінністю даної методики є не тільки доступність, але й широта і інтегральність діагностичного діапазону. Вона дозволяє окрім тонких проявлень агресії і потрібність в ній, і ступінь агресивного зараження, і здатність до гальмування, і способи переключення агресивності. Запропоновано 55 питань, на які потрібно дати відповідь "так" або "ні". Виводимо "індекс агресії" з урахуванням 11 параметрів, кожен з яких оцінюється окремо в інтервалі від 0 до 5 балів.

4. Тест на оцінку рівна товариськості Ряховського. Тест оцінки рівня товариськості, комунікативності дає можливість виявити рівень комунікабельності особистості. В тесті необхідно відповісти на 16 питань, використовуючи відповіді "так", "ні" або "інколи". Результати згруповано наступним чином: 0-13 балів – високий рівень товариськості; 14-24 балів – середній рівень; 25-31 бал – низький рівень товариськості.

2.2 Обробка і аналіз отриманих даних

1.Тест описання поведінки К. Томаса. Тест адаптовано Н. В. Грішиною і використовується для виявлення типу поведінки в конфліктній ситуації.

Таблиця 2.Результати тесту описання поведінки ( за К. Томасом)

тип стратегії
суперництво співпраця компроміс уникнення пристосування
наявність бали наявність бали наявність бали наявність бали наявність бали
1 + 5 + 4 + 7 + 6 + 8
2 + 9 + 8 + 7 + 5 + 1
3 + 9 + 6 + 9 + 3 + 2
4 + 5 + 4 + 9 + 10 + 2
5 + 4 + 6 + 4 + 7 + 9
6 + 2 + 8 + 10 + 4 + 6
7 + 3 + 2 + 9 + 8 + 8
8 + 1 + 8 + 7 + 5 + 9
9 + 6 + 5 + 8 + 5 + 6
10 + 11 + 6 + 6 + 2 + 5
11 + 5 + 10 + 7 + 4 + 4
12 + 4 + 6 + 11 + 6 + 3
13 + 2 + 7 + 9 + 8 + 4
14 + 9 + 5 + 4 + 8 + 4
15 + 6 + 6 + 6 + 5 + 7
16 + 4 + 3 + 11 + 7 + 5
17 + 10 + 7 + 3 + 7 + 3
18 + 6 + 4 + 10 + 5 + 5
19 + 2 + 4 + 8 + 7 + 9
20 + 5 + 8 + 6 + 8 + 3
21 + 7 + 6 + 5 + 6 + 6
22 + 7 + 5 + 12 + 6 - -
23 + 4 + 8 + 7 + 6 + 4
24 + 3 + 6 + 9 + 5 + 7
25 + 10 + 4 + 6 + 3 + 7
26 + 7 + 2 + 7 + 5 + 9

За кожну відповідь, що співпала з ключем, відповідному типу поведінки в конфліктній ситуації нараховується один бал. До 5 балів – низький рівень, від 5 до 7 – середній, а більше 7 – високий рівень (домінуючий).

Проаналізувавши результати таблиці 2.1, ми можемо сказати, що суперництво є домінуючим типом у 7 досліджуваних (2,3,10,14,17,21,25); співпраця – у 3 досліджуваних (10,20,23); компроміс – у 9 досліджуваних (6,7,9,12,13,16,18,22,24); уникнення притаманне 1 із учасників (4);пристосування домінує у 6 досліджуваних (1,5,8,15,19,26).

2. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В. В. Бойко.

Опитувальник дозволяє вивести "індекс агресії" з урахуванням 11 параметрів, кожен з яких оцінюється окремо в інтервалі від 0 до 5 балів. За кожну відповідь, що співпадає з ключем, нараховується 1 бал, чим вища відмітка, тип більше проявляється вимірювальний показник агресивності.

Виділяються наступні параметри: 1)спонтанність агресії,2) неможливість гальмувати агресію,3) невміння переключити агресію на діяльність або неживі предмети,4) анонімна агресія,5) провокація агресії,6) схильність до відображеної агресії,7) аутоагресія,8) ритуалізація агресії,9) схильність заражатися агресією натовпу, 10)задоволення від агресії,11) розплата за агресію. У таблиці ці параметри будуть позначатися відповідними цифрами 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11.

Проаналізуємо дані таблиці 2.2. Наявність спонтанності агресії ми спостерігаємо у 26 досліджуваних (1-26); неможливість гальмувати агресію – у 19 досліджуваних (1-3,5,6,9-14,17,18,20-25); невміння переключити агресію на діяльність або неживі предмети – у 23 осіб (1-3,5-16,18,19,21-26); анонімна агресія – у 12 досліджуваних (2-4,7,9-12,15,16,19,22,23,26); провокація агресії – 24 особи (2-18,20,21-26); схильність до відображеної агресії – 25 осіб (1-20,22-26); аутоагресія – 23 досліджуваних (1-12,14-22,24,25); ритуалізація агресії – 20 осіб (1-5,7,9-12,14-18,21,23-26); схильність заражатися агресією натовпу – 23 особи (2-7,9-22,24-26);задоволення від агресії – 22 досліджуваних (2-5,7-16,18-22, 24-26); розплата за агресію – 23 особи (2-5,7-16, 18-22,24-26).

Тобто найбільш властиве досліджуваним групи спонтанність агресії (у всіх досліджуваних), а найменш властива учасникам групи анонімна агресія.

Таблиця 2.2Результати тесту на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (за В. В. Бойко)

показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б. н. б.
1 + 3 + 2 + 1 - - - - + 6 + 7 + 1 - - - - + 1
2 + 4 + 3 + 2 + 1 + 5 + 5 + 2 + 3 + 4 + 2 + 3
3 + 2 + 4 + 2 + 1 + 2 + 3 + 1 + 3 + 3 + 2 + 1
4 + 1 - - - - + 1 + 3 + 2 + 2 + 1 + 1 + 1 - -
5 + 5 + 2 + 3 - - + 2 + 5 + 2 + 2 + 3 + 2 + 2
6 + 4 + 1 + 3 - - + 2 + 4 + 4 - - + 2 - - + 1
7 + 2 - - + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 4
8 + 3 - - + 1 - - + 3 + 4 + 4 - - - - + 2 + 2
9 + 4 + 3 + 2 + 2 + 5 + 5 + 3 + 3 + 2 + 5 + 2
10 + 2 + 2 + 2 + 4 + 2 + 4 + 3 + 4 + 2 + 4 + 1
11 + 3 + 3 + 1 + 1 + 3 + 5 + 3 + 1 + 1 + 4 + 2
12 + 3 + 2 + 2 + 1 + 5 + 4 + 5 + 1 + 3 + 2 + 2
13 + 2 + 2 + 1 - - + 2 + 3 - - - - + 2 + 1 + 1
14 + 2 + 3 + 1 - - + 3 + 3 + 3 + 2 + 2 + 2 + 1
15 + 2 - - + 1 + 1 + 3 + 4 + 4 + 1 + 1 + 3 + 1
16 + 4 - - + 2 + 1 + 6 + 5 + 2 + 2 + 2 + 3 + 1
17 + 1 + 3 - - - - + 5 + 3 + 4 + 1 + 4 - - + 2
18 + 4 + 2 + 3 - - + 2 + 2 + 4 + 1 + 3 + 1 + 4
19 + 3 - - + 4 + 1 - - + 4 + 1 - - + 1 + 2 + 3
20 + 2 + 4 - - - - + 4 + 2 + 3 - - + 3 + 3 + 2
21 + 5 + 1 + 3 - - + 3 - - + 3 + 1 + 2 + 2 + 3
22 + 4 + 3 + 1 + 1 + 4 + 1 - - - - + 1 + 1 + 3
23 + 1 + 3 + 2 + 1 + 2 + 4 + 1 + 2 - - - 5 - -
24 + 2 + 2 + 1 - - + 1 + 4 + 3 + 1 + 2 + 1 + 4
25 + 3 + 4 + 4 - - + 2 + 3 + 5 + 3 + 2 + 4 + 2
26 + 1 - - + 3 + 2 + 5 + 1 - - + 2 + 3 + 2 - -

(Примітка: н.-наявність агресії; б.-бали).