Важливо відзначити, що схильність до поведінки з відхиленням залежить від наявності певних особистісних якостей особистості підлітка, до яких належать агресивність, тривожність, відсутність або слабкість вольового контролю емоцій, невідповідальність, демонстративність та інші.
У підлітковому віці, який характеризується як складний і кризовий, одним з видів відхилення у поведінці є агресивність. Під агресивною поведінкою ми розуміємо умисне заподіяння шкоди іншій людині.
На основі проведеного нами дослідження агресивності двох груп підлітків,чисельністю 20 осіб, ми можемо зробити висновок, що агресивність середніх підлітків, тобто першої групи , спостерігається нижче середнього рівня агресивності (62%); у другій групі (старші підлітки) виявився високий рівень агресивності (37%). Таким чином, можемо стверджувати, що найбільше проявлення агресивності у підлітків наступає у віці 15-16 років. Щодо виявлення ворожості, ми можемо казати, що у більшій мірі ворожість є вираженою у старшому підлітковому віці, в той час як у середніх підлітків спостерігається низький рівень ворожості.
Якщо ж робити висновок з досліджень самооцінки, важливо відзначити такий факт, що у старших 50% та середніх підлітків 41% спостерігається занижений тип самооцінки, але також були діти з високим і низьким рівнем самооцінки.
Таким чином, така найважливіша властивість особистості як самооцінка, формуючись у підлітковому віці, розвивається відповідно до внутрішніх властивостей особистості і її сфер соціалізації, опосередкуючи відношення людей до індивідума й одночасно будучи наслідком їхніх відносин до даної особистості [11]
Проведене нами дослідження має практичне значення, оскільки узагальнення теоретичних підходів до пояснень проблеми агресивності та самооцінки підлітків може стати в нагоді для забезпечення практичної психології освіти і бути використаними у роботі з підлітками схильними до девіантної або асоціальної поведінки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Анастази А. Психологическое тестирование. Т.1. - М.: Педагогика, 1982.
2. Беличева С.А. Сложный мир подростка/ С.А. Беличева. – М.: Наука, 2004. – 217 с.
3. Бєляєва О. Виховання відповідальної поведінки у сучасних підлітків\Психолог.-2010. - №5. – С.28-31.
4. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2 т. / Сост. М.Г. Данильченко, А.А. Никольская. – М.: Педагогика, 1979. – Т. 1. – 304 с.
5. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї/ О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. – 96 с.
6. Вчителі та батьки про психологію підлітка / під ред. Г.Г.Аракелова. - М., 1990 р.
7. Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуваності\ Психолог.-2007.- №9. – С.6-10.
8. Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи „за”/ Т.С. Гурлєва// Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 64-68.
9. Дейниченко Л.М. Дослідження психологічних особливостей дітей «групи ризику».”
10. Зубченко М. Запрошуємо до діалогу: Посіб. для підлітків 11-14 рр. / АПН України; Науково-методичний центр середньої освіти; Всеукраїнська благодійна організація - К.: Богдана, 2003. - 127 с.
11. Кле М. Психология подростка. - М., 1989.
12. Коваленко А.Б., Корнєв М.Н.Соціальна психологія:Підручник. – К.,2006.-400с.
13. Комісарова О. Проблеми підлітків: Шляхи розв’язання\Психолог.-2009.- №15-16.- С.46-52.
14. Максимова Н.Ю., К.Л. Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Патопсихологія підліткового віку.-Главник,2008.-с.192
15. Оржехівська В.М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх/ В.М. Оржехівська. – К.: Знання, 2000. – 264 с.
16. Оржеховська В.М. Основні педагогічні проблеми виховання учнів у сучасний період розвитку суспільства: Управління процесом виховання // Позакласний час. - 2004.- №23-24. - С.5-18.
17. Пересунчак О. «Важкі» діти та їх поведінка\ Психолог.- 2006, №9. – С.8-11.
18. Супрун М., Перепечина Н. Девіантна поведінка дітей і підлітків: соціально- психологічний аспект\ Соціальна психологія.- 2009, №2.- С.178-185.
19. Трудный подросток: причины и следствия – под ред. Татенко – К. «Радянська школа», 1985
20. Тушина О. Превентивне виховання // Психолог. - 2002.- 2. - С.10-13.
21. Уильям Глассер – Школы без неудачников – М., 1991, «Прогресс»
22. Чернышевский Н.Г. Избранные педагогические сочинения. – М.: Педагогика, 1983. – 335 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Методика вивчення рівня самооцінки
Мета: виявити рівень загальної самооцінки підлітків.
Хід проведення: учням пропонують заповнити опитувальник, що містить 32 судження, з приводу яких можливі п’ять варіантів відповідей. Кожна відповідь кодується балами за схемою:
дуже часто – 4,
часто – 3,
іноді – 2,
рідко – 1,
ніколи – 0.
Судження
1. Мені хочеться, щоб друзі підбадьорювали мене.
2. Постійно відчуваю свою відповідальність за навчання.
3. Мене хвилює моє майбутнє.
4. Багато хто ненавидить мене.
5. Я менш ініціативний, ніж інші.
6. Мене хвилює мій психічний стан.
7. Я боюсь здатися невігласом.
8. Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя.
9. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.
10. Я часто роблю помилки.
11. Шкода, що я не вмію говорити з людьми, як слід.
12. Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі.
13. Я волів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії.
14. Я занадто скромний.
15. Моє життя марне.
16. Багато хто неправильно думає про мене.
17. Мені нема з ким поділитись своїми думками.
18. Люди чекають від мене забагато.
19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.
20. Я трохи соромлюсь.
21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.
22. Я не відчуваю себе у безпеці.
23. Я часто хвилююсь, та даремно.
24. Я почуваю себе ніяково, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди.
25. Я почуваю себе скуто.
26. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
27. Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я.
28. Мені здається, що зі мною має статись якась прикрість.
29. Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене.
30. Шкода, що я не вельми комунікабельний.
31. У суперчках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений в своїй правоті.
32. Я думаю про те, чого чекає від мене клас.
Обробка даних
Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за всіма 32 судженнями:
від 0 до 25
- свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена “комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії;
від 26 до 45
- свідчить про середній рівень самооцінки, коли людина рідко
страждає від “комплексу неповноцінності” й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших;
від 46 до 128
- вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно
сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.
Додаток Б
Запитальник Басса-Дарки
На запитання досліджуваний може відповідати так або ні, інших варіантів бути не може.
1.Часом я не можу справитися з бажанням заподіювати шкоду іншим.
2.Іноді я брешу про людей, яких не люблю.
3.Я легко дратуюся, але швидко заспокоююсь.
4.Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.
5.Я не завжди одержую те, що мені треба.
6.Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7.Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути.
8.Коли мені траплялося обманювати кого-небудь, я випробував каяття совісті.
9.Мені здається, я не здатний ударити людини.
10.Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
11.Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
12.Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
13.Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
14.Я тримаюся насторожено з людьми, що відносяться до мене трохи більш дружньо ніж я очікував.
15.Я іноді буваю незгодний з людьми.
16.Іноді мені приходять на розум думки, яких я соромлюся.
17.Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому.
18.Коли я дратуюся, я ляскаю дверима.
19.Я набагато більш дратівливий, ніж здається.
20.Якщо хтось ставить з себе начальника, то я завжди роблю все йому всупереч.
21.Мене трохи засмучує моя доля.
22.Я думаю, що багато хто не любить мене.
23.Я не можу утриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.
24.Люди, що уникають роботу, повинні відчувати почуття провини.
25.Той, хто ображає мене і мою родину, напрошується на бійку.
26.Я не здатний на грубі жарти.
27.Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.
28.Коли люди строять з себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.
29.Майже щотижня я бачу когось, хто мені не подобається.
30.Досить багато людей заздрять мені.
31.Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
32.Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.
33.Люди, що постійно дражнять вас, заслуговують на те, щоб їх "клацнули по носу".
34.Я ніколи не буваю похмурий від злості.
35.Якщо до мене відносяться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюсь.
36.Якщо хтось виводить мене із себе, я не звертаю уваги.
37.Хоча я не показую цього, мене іноді гризе заздрість.
38.Іноді мені здається, що наді мною сміються.
39.Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильних" висловів.
40.Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.
41.Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.
42.Коли виходить не по-моєму, іноді я ображаюся.
43.Іноді люди дратують мене своєю присутністю.
44.Нема людей, яких я б по-справжньому ненавидів.
45.Мій принцип: "Ніколи не довіряти чужинцям".
46.Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати про нього усе, що думаю.