6. Професійне консультування
Сьогодні в світі існує понад 40 тисяч професій і щороку їх кількість збільшується. Безумовно, що забезпечити таку кількість спеціалістів може розвинута система освіти, яка ґрунтується на використанні досягнень сучасних знань про професії і вимоги, які вони пред'являють до людини. Відомо, що продуктивність тих людей, які відповідають вимогам професії, на 20-40 вища.
Відсутність знань про психологічний зміст професій може мати негативні наслідки при виборі чи зміні професії, проведенні профконсультації чи профвідбору. Тому потреби практичної профорієнтації викликають сьогодні значний інтерес до психологічного вивчення професій і вимагають підготовки необхідних кваліфікованих кадрів. Одним із важливих напрямів профорієнтації є професійне консультування, яке здебільшого спрямоване на підготовку людини до вибору професії у відповідності з її індивідуально-психологічними властивостями, а також допомогу у виборі нової професії. Сьогодні існує кілька основних типів наукових профконсультацій, основи яких почали закладатися у середині XIXст. і реалізуються у відповідних теоріях.
Першою теорією професійного вибору стала трьохфакторна теорія Ф.Парсонса (1908), яка впродовж тривалого часу була домінуючою. Головна ідея профконсультування полягала у виділенні наступних факторів:
1. Вивчення психічних і особистісних властивостей претендента на професію (психодіагностична фаза).
2.Вивчення вимог професії і формулювання їх в психологічних термінах (професіографічна фаза).
3.Зіставлення даних цих двох факторів і прийняття рішення про рекомендовану професію.
Цей тип профконсультації називається діагностичною, тобто відношення «людина - професія» аналізується в даному випадку тільки в напрямі від людини до професії. Пошук професії тривалий час розглядався як пошук відповідності між вимогами професії та індивідуальними здібностями. В узагальненому вигляді профорієнтаційне рішення можна уявити як порівняння «ідеального і реального профілю».
Однак такий підхід до профвідбору не достатньо повно враховує той факт, що світ професій надзвичайно динамічний, і настільки ж швидко і безперервно міняються і вимоги, які пред'являються до людини. Індивідуальність розглядається як дещо незмінне, сама людина, яка звернулася за допомогою, виключається з процесу прийняття рішення.
Враховуючи недоліки зазначеного підходу до визначення можливостей людини щодо опанування відповідною спеціальністю, сьогодні розроблені більш продуктивні види профконсультацій, основними із яких є гуманістична і розвиваюча, які значною мірою реалізують особистісний підхід в психології. Технологія консультації, що розвиває, передбачає дотримання таких принципів:
1. Переміщення акценту з вибору професії на підготовку до неї шляхом правильної оцінки природних здібностей і спрямованого формування необхідних якостей.
2.Реалізація нового підходу до використання та інтерпретації психодіагностичних методик.
3.Зосередження уваги на використанні спеціальних корекційних програм і системи психотренувань.
4.Реалізація ідей гуманістичного підходу до профконсультування.
Мета розвиваючої профконсультації - активізація процесу формування психологічної готовності до професійного самовизначення.
Профконсультація включає такі види діяльності:
1. Необхідно визначити, на якій стадії формування професійного плану знаходиться оптант (людина, яка звернулася за допомогою з метою визначення своїх професійних здібностей).
2.Оцінка зібраних даних, визначення підготовки до професійного вибору.
3.Підготовка індивідуальної системи корекційних заходів по самовихованню, розвитку необхідних якостей.
4.Заключна бесіда з формулюванням своїх рекомендацій, прийняття рішення щодо виконання наміченого плану.
Діагностика в профконсультації. В професійному консультуванні можуть використовуватися як високоформалізовані, так і малоформалізовані методи діагностики.
1. Для вивчення професійних намірів використовують: анкетування, бесіду, інтерв'ю та ін.
2. Виявлення інтересів і нахилів до конкретних професій (головним показником є прагнення до тривалого і систематичного заняття визначеним видом діяльності). В цьому плані найбільш відомими методиками є ОДАІ (орієнтовна діагностична анкета інтересів), ДДО Є.Клімова.
3. Діагностика здібностей.
4. Діагностика індивідуально-психологічних властивостей.
5. Оцінка формально-динамічних особливостей психіки.
Висновки
Сумісність взаємодіючих та доповнюючих одна одну здібностей розуміється як обдарованість. Задатки визначають можливість, швидкість та легкість формування здібностей. Сутність задатків може бути зведена до анатомофізіологічних особливостей зон кори мозку і підкоркових утворень, які включаються в функціональну систему діяльності. На основі одних і тих самих задатків можуть формуватися різні здібності.
Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що алгоритмічне вивчення професійної діяльності допомагає одержати її операційно-структурний опис і розкрити психологічний зміст як окремих операцій, так і діяльності у цілому.
Оцінки деяких експертів групуються біля центру шкали, і враховується помилка, що називається центральною тенденцією, при якій істотно знижується варіабельність оцінок. Після цього бальні оцінки складаються, що дозволяє отримати кількісне значення по шкалі показника професійної успішності.
Використана і рекомендована література
1.Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике. -СПб.: Питер, 2000. - 598 с.
2.Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодіагностика (психодиагно-стическии инструментарий и его применение в условиях социальных служб).К: А.Л.Д., 1995. -100 с.
3.Гильбух Ю.З. Актуальньїе проблеми профессиональной психодиагностики. - К: Знание, 1977. - 21 с.
4.Гуревич К.М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системи. - М., 1970. - 232 с.
5.Вопросы практической психодиагностики и психологическое консультирование в вузе / Под ред. НЛ.Обозова. - Л.: ЛГУ, 1984. - 153 с.
6.Задачи и методи профессиональной психодиагностики / Под ред. ЮВВойтко, Ю.З.Гильбуха. - К.: Вища школа, 1981. - 94 с.
7.Карпіловська С.Я., Мітельман Р.Й., Синявський В.В. Основи професіографії: Навч. посібник. - К.:МАУП, 1996. -147 с.
8.Корольчук М.С. Психофізіологія: Підручник. - К: Ніка-Центр, 2003. 9.Корольчук М.С. Психологічне забезпечення фізичного і психічного здоров'я. - К.: ІНКОС, 2002. - 272 с.
10.Актуальні проблеми психофізіології професійної діяльності військових спеціалістів. - К: КВГІ, 1996. -144 с.
11.Кулагин Б.В. Основи профессиональной психодиагностики. Л.: Медицина, 1984. - 216 с.
12.Лучшие психологические тести. Описание и руководство к использо-ванию / Под ред. А.Ф.Кудряшова. - Петрозаводск, 1992. - 318 с.
13.Охременко О.Р. Складання професіограм. -К: ВГІ НАОУ, 2001. 92 с.
14.Основи профессионального психофизиологического отбора / Под ред. Н.В.Макаренко и др. - К.: Наукова думка, 1987. - 243 с.
15.Основы психодиагностики: Учеб. пособие для студентов вузов / Под обід, ред. А.Г.Шмелева. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 544 с. ^
16. Психологія: Підручник / За ред. Трофімова Ю.Л. - К: Либідь, 1999.511 с
17.Психодиагностика: Учеб. пособие / Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. - М.: МСПИ, 2001. - 368 с.