Лікувальна фізкультура — комплекс фізичних вправ і заходів, які застосовуються для корекції функціонального стану, який змінився в результаті різних порушень в організмі. Реабілітаційний ефект фізичних вправ здійснюється, коли м'язові навантаження дозовані згідно з поточним функціональним станом. Тривалість відновлювальних занять з лікувальної фізкультури не перевищує 25-30 хвилин, середня навантаженість не перевищує 110-120 уд./хв.
Заняття спортом — дієвий і ефективний засіб удосконалення структур і функцій організму, які життєво необхідні для нормального існування. Автоматизація праці, високе психоемоційне напруження ведуть до порушення біологічного режиму внутрішніх систем організму.
Висновок
Оптимальний режим фізичних навантажень створює значний стимул для раціональної взаємодії усіх фізіологічних функцій. Фізичне тренування, якщо воно правильно сплановано, є важливим фактором для вдосконалення механізмів керування в організмі.
Зміна виду діяльності є важливим заходом оптимізації регуляторних процесів в організмі, які порушились під впливом виробничих навантажень.
Переключення з одного виду діяльності на інший сприяє зміні навантаженості аналізаторних систем, зниженню нервово-психічного напруження різних відділів ЦНС. Ефективність таких переключень збільшується, якщо враховуються життєві цикли людини — добові, сезонні, місячні (у жінок).
Працездатність людини змінюється упродовж тижня. Вона вища на початку тижня, потім стабілізується і поступово знижується.
Врахування індивідуальної схильності до певної трудової діяльності залежно від поточних можливостей організму може значною мірою сприяти підтриманню необхідного психофізіологічного стану.
Список використаної літератури
1. Абрамова Г.С, Юдидс Ю.А. Психология в медицине. — М.: ЛПА "Кафедра-М", 1998.
2. Агаджанян А.А., Шабатура Н.Н. Биоритмы, спорт, здоровье. — М.: Физк. и спорт, 1989.
3. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. — М.: Медицина, 1975.
4. Анохин П.К. Философские аспекти теории функциональной системи. — М.: Наука, 1978.
5. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. — М.: Высш. шк., 1991.