Умовивід та його види (стр. 2 из 3)

Задачі

1.

Чи правильну визначені відношення між поняттями:

А – композитор;

B – П.І.Чайковський;

C – автор опери «Пікова дама»;

Д – музикант.

Розв'язання:

Відношення між поняттями визначено не правильно, оскільки в такому випадку найштршим поняттям у нас має виступати поняття С, менш широким поняття А, яке частково збігатиметься з поняттям Д, і найвужчим поняттям буде поняття В.

Відношення між поняттям С і А, якщо судити по малюнку, - відношення підпорядкування, тобто обсяг поняття А складає частину обсягу поняття С. Таким чином, виходить, що обсяг поняття «композитор» включається в обсяг поняття «автор опери «Пікова дама». Це не вірно, адже, поняття «композитор» ширше за поняття «автор опери «Пікова дама». В даному разі родовим поняттям буде саме поняття «композитор», а видовим – «автор опери «Пікова дама».

Судячи з малюнка поняття А є родовим для поняття В. Тобто обсяг поняття «композитор» має включати в себе обсяг поняття «П.І.Чайковський». В даному разі відношення підпорядкування вказано вірно.

Обсяг поняття А і обсяг поняття Д мають частково збігатися (відношення часткового збігу). Тобто частина обсягу поняття «композитор» повинна збігатися з частиною обсягу поняття «музикант». Ми знаємо, що музикант – це людина з музичною освітою. Тобто музикантом може бути і композитор, і піаніст тощо. Отже, обсяг поняття «композитор» має повністю включатися в обсяг поняття «мкзикант», утворюючи відношення підпорядкування.

Взагалі, слід вважати, що найширшим поняттям тут буде поняття «музикант». Більш вужчим і таким, що включається в поняття «музикан», буде поняття «композитор». Поняття «П.І.Чайковський» і поняття «автор опери «Пікова дама» - рівнозначні і між ними існує відношення тотожності, крім того, це одиничні поняття. Тому схема зображення відношень між зазначеними поняттями має виглядати таким чином:

Пояснення:

Відношення між сумісними поняттями буває трьох видів: тотожності, підпорядкування і часткового збігу.

Тотожності (рівнозначності) спостерігається для понять, які відображають один і той же предмет, тобто вони мають один і той же обсяг, але різний зміст.

Відношення підпорядкування. В цьому випадку обсяг одного поняття складає тільки частку іншого поняття. Поняття з більшим обсягом буде називатися родовим, з меншим – видовим.

Відношення часткового збігу (перехрещення) спостерігається для понять, в яких обсяги частково співпадають.

2. Охарактеризуйте склад і правильність визначень:

Управління – елемент, функція організованих систем, яка забезпечує збереження їх структури, підтримання ритму діяльності та реалізацію програм.

Геніальність – найвищий ступінь реалізації творчих сил людини, який пов'язаний із створенням якісно нових, унікальних творінь, відкриттям раніше невідомих шляхів творчості.

Розв'язання:

З погляду правил визначення понять перше визначення є правильним (воно є співмірним, не утворює «порочного кола», є чітким, ясним і без образних порівнянь). Визначення складається з дефінієндума – управління, та дефінієнса - елемент, функція організованих систем, яка забезпечує збереження їх структури, підтримання ритму діяльності та реалізацію програм.

Друге визначення є правильним з погляду дотримання правил визначення понять (воно є співмірним, не утворює «порочного кола», є чітким, ясним і без образних порівнянь). Склад даного визначення: дефінієндум - геніальність, дефінієнс - найвищий ступінь реалізації творчих сил людини, який пов'язаний із створенням якісно нових, унікальних творінь, відкриттям раніше невідомих шляхів творчості.

Пояснення:

Визначення понять – логічна операція, яка полягає в розкритті змісту поняття або встановлення значення терміну.

Поняття, зміст якого необхідно розкрити, називається дефінієндумом, а поняття за допомогою котрого розкривається зміст дефінієндума – дефінієнсом.

Основними правилами визначення понять є наступні:

1. Визначення повинно бути співмірним. Помилкою може бути надто широке визначення або надто вузьке.

2. Визначення не повинно утворювати «порочного кола». Помилками є коло у визначенні, коли перше поняття пояснюється через друге, або тавтологія, коли друге поняття повторює перше.

3. Визначення повинно бути чітким, ясним і без образних порівнянь.

4. Визначення повинно бути ствердним, а не заперечним.

5. Визначте вид судження і побудуйте таблиці істинності:

У разі належного фінансування і вдалого впровадження нових технологій фірма незабаром відкриє філії у Харкові, Сумах та Полтаві і почне подальше поширення свого впливу.

Розв'язання:

Дане судження є складним імплікативним. Його формула виглядає таким чином: (А^В)→(С^Д). Побудуємо для цього судження таблиці істинності:

А	^	В	→	С	^	Д
і	і	і	і	і	і	і
х	х	і	і	х	х	і
і	х	х	і	і	х	х
х	х	х	і	х	х	х
і	і	і	х	х	х	і
х	х	х	х	і	і	і

Пояснення:

Складні судження – це судження, які складаються з двох і більше простих, з'єднаних за допомогою логічних сполучників (чи, або, і).

До цих суджень належать:

Умовні (імплікативні) – судження,які складаються з двох і більше простих, з'єднаних сполучниками якщо, то.

Єднальні (коньюктивні) – судження, які складаються з декількох простих і з'єднані сполучниками і, а, але.

Розділові (диз'юнктивні) – виключно-розділові (судження, в яких логічні сполучники вживаються в розділовому значенні) та єднально-розділові (коли сполучники вживаються в єднальному значенні).

Еквівалентні (тотожні) – судження, які утворюються з простих, за допомогою сполучників якщо і тільки якщо, то.

6. Визначте фігуру і модус силогізму. Поясніть результат із використанням структурної формули:

Петренко виконує клятву Гіппократа, так як він лікар, а всі лікарі виконують клятву Гіппократа.

Розв'язання:

Маємо першу фігуру силогізму, оскільки середній термін (всі лікарі) знаходиться на місці суб'єкта в більшому засновку.

М Р

SМ

Модус даного силогізму ААА.

Пояснення:

Фігура силогізму – форма силогізму, яка відрізняється від іншої місцем розташування середнього терміну в засновках.

Модусом називається різновидність фігур, які відрізняються одна від іншої кількістю та якістю суджень, які входять до засновків і висновку. В першій фігурі більший засновок повинен бути загальним судженням, а менший ствердним.

Модуси для першої фігури:

ААА

ЕА Е

Е І О

А І І

7. Проаналізуйте індуктивний умовивід з погляду його правильності:

Н має вищу освіту;

П має вищу освіту;

С має вищу освіту;

Н, П, С – частина праціаників відділу К.

Деякі працівники відділу К мають вищу освіту.

Розв'язання:

Умовивід є неправильним. Оскільки індукція передбачає на основі знання про частину предметів певного класу виведення судження про весь клас предметів. У нас же зроблено висновок лише про частину предметів даного класу.

Пояснення:

Індуктивний умовивід – це умовивід, у якому на основі знання про частину предметів даного класу робиться висновок про весь клас предметів в цілому. Такий умовивід складається, із засновків, яких, як правило, більше, ніж два, і висновку.

Індукція, як правило, дає імовірний, а не достовірний результат.

8. Наведіть приклад судження за формулою:

Якщо А то В

Якщо В то С

Отже, А є С

Розв'язання:

Якщо студент здасть сьогодні в Банківській академії державний іспит, то післязавтра він отримає диплом спеціаліста.

Якщо студент отримає післязавтра диплом спеціаліста, то вже післязавтра він зможе влаштовуватися на роботу як людина, що має вищу освіту.

Отже, студент, який здасть сьогодні в Банківській академії державний іспит, післязавтра зможе влаштовуватися на роботу як людина з вищою освітою

Пояснення:

Судження – форма мислення, в якій щось стверджується або заперечується відносно предметів або їх ознак.

9. Напишіть формулу і зробіть висновок із засновків:

Якщо наступить ранок, то переведемо гроші, і в обід привезуть товар.

Якщо в обід переведемо гроші, то ввечері привезуть товар.

Але ні грошей, ні товару

Отже,

Розв'язання:

Висновок: ранок не наступив.

Формула: А→(В^С)

Д→Е

Ні В, ні С, ні Д, ні Е

Отже, не А

Пояснення:

Перший засновок – умовне судження, другий засновок – умовне судження, третій засновок – заперечне судження, отже і у висновку буде заперечення.

10.Здійчніть логічний поділ понять: наочність, населений пункт, гривня.

Розв'язання:

Наочність –одиничне поняття, тому воно не підлягає поділу.

Населений пункт – місто, село, селище, хутір.