Смекни!
smekni.com

Характеристика стосунків молодого подружжя у сімї (стр. 10 из 11)

Тактика ухиляння від конфлікту – це така лінія поведінки, коли один з подружжя провокує конфлікт словами чи тоном, а інший, який тримається тактики ухилення, не відповідає, переводить розмову на інше, тобто уходить від конфлікту. Це дуже мудра тактика у більшості подружніх конфліктів. На жаль, в реаль­ності у людей рідко вистачає мудрості та терпіння для подібної позиції.

Тактика компроміса, яка полягає в тому, що партнери частково поступаються своїми інтересам аби досягти згоди, йдуть назустріч один одному. Вона є найбільш поширеною серед конструктивних тактик вирі­шення сімейних конфліктів.

Тактика поступки, коли один з партнерів відмовляється від своїх домагань або звинувачень, визнає правоту іншого, погоджується з ним. Практично зустрічається надзвичайно рідко, тому що психологічним смислом конфлікту для кожного з учасників, надзавданням поведінки є ствердження своєї волі, а поступка - це протилежна дія і перейти на таку дію людині дуже складно просто психофізіологічно. Поступки можна спостерігати хіба що на ранньому етапі шлюбу у найлегших сутичках, які навіть важко назвати конфліктами. Взагалі, поступливі за характером люди здебільшого не вступають у конфлікти.[22]

Відомий соціолог В.О.Сисенко вважає, що для вирішення подружніх конфліктів доцільно:

1. Підтримувати почуття власної гідності чоловіка та жінки;

2. Постійно демонструвати взаємну повагу та шану;

3. Стримувати себе у проявах злості, гніву;

4. Не акцентувати уваги на помилках та прорахунках один одного;

5. Не дорікати минулим і, зокрема, помилкам колишнім;

6. Стримувати себе у ревнощах.

З метою попередження чи усунення конфліктної ситуації у молодій сім’ї можна використати поради американського дослідника Кліфа Олдборнтона. Зокрема, для дружин:

- ви одружилися і «відірвалися» від батьків, але слід пам’ятати, що їм слід приділяти належну увагу, водночас не дозволяти втручатись у ваше сімейне життя.

Майже третина сімейних сварок відбувається через неприйняття звичок. Не прагніть змінити чоловіка, сприймайте його таким, яким він вам подобався до одруження. Пам’ятайте, що єдина в світі людина, яку ви спроможні змінити, це ви самі.

- ви можете взяти під контроль сімейний гаманець. Але робіть це дуже делікатно. Пам’ятайте, що майже половина родинних незгод і сварок виникає саме через це.

- ваша фортеця – ваше житло. Зробіть його затишним, чистим, зручним, щоб чоловікові було в ньому приємно. Нехай немитий посуд і не прасована білизна не потрапляють йому на очі. Це ваша проблема. Так само, як засмальцьований халат і стоптані пантофлі. У своєму домі ви маєте бути Королевою, а не Попелюшкою.

- хороші дружини не зраджують чоловіків і від цього тільки виграють. Адже жодний чоловік не зможе проявити себе, якщо він має сумніви щодо вірності дружини.

- сім’я потрапляє в біду й тоді, коли один із подружжя замикається в собі. Слід пам’ятати, що ваш співрозмовник не противник, а близька людина. І якщо ви разом – ви сім’я.

Для чоловіків:

- роль чоловіка – бути лідером у сім’ї. Йдеться не про привілеї чи диктат, а про відповідальність. Ніколи і нікому не наказуйте.

- хороші чоловіки завжди хвалять своїх дружин, цінують не тільки їхні суто людські якості, а й зусилля, спрямовані на чоловіка, дітей і батьків. Слід пам’ятати, що щирий комплімент здатний потруїти енергію дружини.

- якщо ви хочете бути щасливим, робіть щасливими інших. Не забувайте про такі дрібниці, як улюблені квіти дружини, місця спільних прогулянок. Ставтеся до неї як до леді, і вона сприйматиме вас як джентльмена.

- чоловік, який принижує дружину, насамперед, принижує себе, бо вона його обраниця, частина його «Я».

- хороші чоловіки віддані дружинам. Слід дотримуватися правила: якщо ви не перестали шукати ще кращої, не беріть шлюб, бо зробите дружину нещасливою і самі навряд чи будете щасливі.

Для чоловіків і жінок разом:

Лише одна порада: доти, доки ви не переконалися, що шлюб ваш стабільний, не поспішайте з народженням дітей. Але є зворотний бік медалі: дитина може примусити подружжя переглянути своє спілкування і наповнити життя новим змістом. Думайте і зважте всі «за» і «проти».

Аналіз конфліктних ситуацій і причини розлучень дає змогу зробити висновок, що чимало з них можна попередити. Навіть у сім’ях, в основі яких лежить кохання, перші непорозуміння з’являються вже на другому-третьому місяці спільного життя, а через півроку більше як половина молодих чоловіків і дружин зневіряються у шлюбі.[23]

Тому необхідно удосконалюватись, працювати над собою, робити усе можливе, щоб уникнути дисгармонії у сім’ї, а своєю поведінкою, своїми вчинками сприяти гармонії і затишку, створювати теплу погоду, дбати про щасливе сімейне вогнище.

Процес трансформації сучасної молодої сім’ї як соціального інституту супроводжується тривожними ознаками її дезорганізації – збільшення кількості розлучень, сімейно-побутових порушень, зниженням рівня народжуваності, послабленням виховного потенціалу сім’ї, неврозами тощо. Це дає підстави стверджувати, що стан сучасної молодої сім’ї кризовий.

Безумовно, зміцнення стосунків молодого подружжя багато в чому залежить від її соціально-економічної, правової захищеності. Водночас причини окремих сімейних проблем часто криються або в особливостях сімейного спілкування, або в індивідуальних характеристиках членів сім’ї, тобто мають психологічний характер.

У цьому зв’язку одним з важливих напрямків діяльності соціального педагога є подання молодій сім’ї психологічної допомоги. Ефективність цієї роботи значною мірою залежить від особистості соціального педагога, його життєвої позиції, поглядів, що мають ґрунтуватися на науковому підході до вивчення молодої сім’ї. Не завжди проблеми виникають самі по собі. Завжди є те джерело, з якого зароджується велика і складна, бурхлива і гостра, небажана проблема. Із маленького невеличкого спалаху, розгоряється великий сімейний вогонь, як із маленького струмочка виростає велика і повноводна річка. Проблеми, конфлікти можуть і не виникнути, якщо працювати, удосконалювати в першу чергу самого себе, не докоряючи і не виправляючи, не виховуючи свого партнера.

У будь-якому інциденті завжди потрібно починати із самого себе, делікатно, тактовно підходячи до розв’язання будь-якої несподіваної ситуації, можна досягти кращого і позитивнішого результату. При цьому, ми не порушимо подружнє кохання, ми не придамо болю своїй коханій половинці життя, ми не травмуємо дітей.

Сім’я, шлюб – це святиня, і їх потрібно берегти і цінувати.

Робити усе можливе, щоб кожного дня приносити добро, ласку, тепло у свою домівку. Приємно, коли ти приходиш додому і ти знаєш, що тебе чекає коханий чоловік, з яким ти можеш порадитись, сказати усе, що наболіло і ти знаєш, що тебе зрозуміють, не осудять. Коли ти приходиш додому, а тобі на назустріч чується сміх твоїх, і приємно почути з ніжних дитячих уст:»мама прийшла або мамо, ти вже дома?» Приємно, коли ти потрібен комусь, що все, що ти робиш знайде свій куточок у рідній домівці.

Варто сказати, є , і напевно буде найважливішим аспектом у житті кожної людини. Про сім’ю, а особливо про молоду сім’ю багато письменників, поетів, оспівують у своїх творах із давніх-давен сім’я вважалася святиною.

Деякі молоді не знають, чого вони хочуть у житті. Вони нудьгують, незадоволені життям і, не бачачи виходу, марнують свій час.

Їм варто було б зрозуміти, що життя уявлятиметься їм зовсім іншим, відколи вони займуться самовдосконаленням і житимуть не тільки для себе.

Всі ми живемо, всебічно вдосконалюючись, для власного добра, живемо кожний для всіх і всі для кожного.

Якщо це нам удаватиметься, то є надія, що ми будемо задоволені своїм життям і приноситимемо радість і щастя своїм рідним і близьким.


Список літератури

1. Боднарчук О.І. Психологія сім’ї. – Київ, 2001. – 95с.

2. Звєрєва І.Д. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія. – Київ, 2008. – 335с.

3. Кравець В.П. Психологія сімейного життя. – Тернопіль, 1995. – 696с.

4. Молода сім’я: Проблеми та умови її становлення/За ред. проф. А.Й.Капської. – К.:ДЦССМ, 2003. – 184с.

5. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. – К.: Либідь, 2004. – 573с.

6. Приготування до подружнього життя. – Львів, 1993. – 59с.

7. Технології соціально-педагогічної роботи: навчальний посібник/За заг. ред. проф. А.Й.Капської. – К., 2000. – 372с.

8. Марченко С.В. Особливості спілкування чоловіків і жінок//Практична психологія і соціальна робота. – 2007. - №4. – С.12-15.

9. Хомів М. І стали вони одним тілом. – Тернопіль, 2006. – 56с.

10. Щербань П. Психологія сучасної сім’ї та педагогіка сімейних взаємин//Рідна школа. – 2005. – С.14-15.

11. Як удосконалювати самого себе: Пер. з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – 319с.


[1]Щербань П. Психологія сучасної сім’ї та педагогіка сімейних взаємин// Рідна школа. – 2005. - №5. – С.14-15.

[2]Як удосконалювати самого себе: Пер. з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.273

[3]Приготування до подружнього життя/За ред. С.Янів, Львів 1993. – С.5

[4]Щербань П. Психологія сучасної сім’ї та педагогіка сімейних взаємин//Рідна школа. – 2005. - №5. – С.14-15

2 Там же

[5]Щербань П. Психологія сучасної сім’ї та педагогіка сімейних взаємин//Рідна школа. – 2005. - №5. – С.14-15

[6]Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.269

[7]Там же

[8]Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.277

[9]Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.275

[10]Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.286

[11]Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. – К.: Політвидав України, 1988. – С.281