У дослідженні брали участь курсанти першого (першокурсники), четвертого (випускники) курсів слідчо-криміналістичного факультету Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка та слідчі ГУМВС України в Донецькій області зі стажем трудової діяльності до 3-х років. Загальна кількість вибірки становить 139 осіб, з них: 43 особи – курсанти першокурсники (перша група), 51 особа – курсанти випускники (друга група), 45 осіб – слідчі зі стажем трудової діяльності до 3-х років (третя група). До третьої групи увійшли: 9 слідчих Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області, 36 слідчих з п’яти районних відділів Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області (Київського РВ, Ворошиловського РВ, Калінінського РВ, Куйбишевського РВ, Будьоннівського РВ).
У третьому розділі “Динаміка мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації” представлено результати дослідження.
Після аналізу особливості мотиваційно-ціннісної структури досліджуваних виявлено, що більш ніж у третини курсантів першого та випускного курсів переважаючим типом мотивації професійного навчання є внутрішня мотивація і майже у половини превалює зовнішня позитивна мотивація. Цих курсантів привертає не сама діяльність, а те, як вона буде оцінена оточуючими (позитивна оцінка, заохочення, похвала тощо). Курсанти із зовнішньою негативною мотивацією мають слабкий інтерес до оволодіння професією. У більшості молодих працівників слідчих превалює внутрішня мотивація, для них є цікавою діяльність, якою вони займаються, а досягнення зовнішніх нагород не є актуальним. Вони прагнуть скоріше оволодіти професією, отримати певний професійний досвід, досягти успіху для ефективної професійної реалізація. Більш ніж у третини слідчих виявлена наявність зовнішньо позитивної мотивації до професіональної діяльності. Успішна професіоналізація для них можлива тільки за умов позитивної оцінки їх діяльності, що ускладнює процес адаптації та може призвести до розчарування та бажання звільнитися (табл.1).
У ході дослідження ми виявили осіб, які мають сприятливий і несприятливий мотиваційний комплекс до професійної діяльності. Сприятливий мотиваційний комплекс (СМК) пов’язаний з перевагою внутрішньої мотивації, несприятливий (НМК) – зовнішньої. Сприятливий мотиваційний комплекс на початку навчання курсантів зустрічається лише у третини опитуваних.
Таблиця 1
Вираженість типів мотивації у слідчих на ранніх стадіях професіоналізації
| Тип мотивації | Першо-курсники | Випускники | Молоді слідчі | t | p | |
| X ± у | X ± у | X ± у | ||||
| Внутрішня мотивація | 3.2+0.69 | 4.3+0.34 | 5.1+0.49 | t1-2 2.31t1-3 4.18t2-3 4,47 | p1-2≤0.05p1-3≤0.05p2-3≤0.05 | |
| Зовнішньо позитивна мотивація | 4.6+0.26 | 4.1+0.35 | 3.9+0.52 | - | - | |
| Зовнішньо негативна мотивація | 4.9+0.83 | 4.4+0.75 | 3.1+0.64 | t1-3 3.88t2-3 3.49 | p1-3≤0.05p2-3≤0.05 | |
Це пояснюється тим, що, по-перше, замолоду мало кому вдається вибудувати чіткий і ясний образ себе і свого професійного призначення; по-друге, “нечіткістю” загального уявлення про характер і зміст професійної діяльності.
У випускників та слідчих кількість випробуваних із сприятливим мотиваційним комплексом більш, ніж у першокурсників. Вони не відчувають розчарування в обраній професії, вважають себе добре професійно підготовленими та лише іноді стикаються з труднощами у вирішенні деяких професійних питань.
Наявність НМК у досліджуваних першої та другої груп є природним оскільки формування їх професійної мотивації перебуває ще у стані трансформації. Для третьої групи досліджуваних НМК зумовлений з деякою незадоволеністю службою, невпевненістю, розчаруванням, що може призвести до бажання змінити професію або використовувати своє професійне становище у корисливих нечесних цілях. Сприятливий мотиваційний комплекс особистості має тенденцію зростати в міру її професіоналізації.
Система ціннісних орієнтацій слідчих має складну ієрархічну структуру. Ціннісні орієнтації належать у більшості до добре усвідомлюваних характеристик і можуть змінюватися в період професіоналізації особистості.
Для першокурсників важливими цінностями є соціальні контакти та можливість самовираження, для курсантів випускного курсу ці цінності відходять на другий план, зростає потреба в саморозвитку, значущим стає власний престиж.
У слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років важливими ціннісними орієнтаціями виступають прагнення до саморозвитку, власного престижу, професійного самовдосконалення. Чим більше особистість занурюється у професійне середовище, значущість цінності “активні соціальні контакти” знижується, а важливість власного престижу зростає (табл. 2).
Таблиця 2
Особливості структури життєвих цінностей у слідчих
на ранніх стадіях професіоналізації
| Життєві цінності | 1-й курс | 4-й курс | Слідчі | t | p |
| X ± у | X ± у | X ± у | |||
| Розвиток себе | 4.2+0.79 | 4.2+0.44 | 4.1+0.39 | - | - |
| Духовне задоволення | 3.4+1.26 | 3.1+0.45 | 3.9+0.61 | t2-3 3.52 | p2-3≤0.05 |
| Креативність | 3.4+0.81 | 3.5+0.96 | 3.9+0.64 | ||
| Активні соціальні контакти | 5.1+1.19 | 4.1+0.72 | 3.9+0.86 | t1-3 4.18t1-2 4.64 | p1-3≤0.05p1-3≤0.05 |
| Власний престиж | 3.7+0.72 | 4.3+0.46 | 4.5+0.89 | t1-3 4.32 | p1-3≤0.05 |
| Високе матеріальне становище | 3.2+0.91 | 3.2+0.92 | 3.8+0.75 | - | - |
| Досягнення | 4.4+0.51 | 4.3+0.63 | 4.1+0.72 | - | - |
| Збереження власної індивідуальності | 3.4+1.4 | 4.3+0.75 | 4.1+0.51 | t1-2 3.68t1-3 3.11 | p1-2≤0.05p1-3≤0.05 |
Досліджуючи мотиваційно-ціннісну структуру особистості курсантів, проаналізовано основні мотиви їх звільнень за роком навчання (за аналітичними довідками ДЮІ). Більшість звільнених припадає на перший рік служби та навчання. Частіше першокурсники звільняються за власним бажанням (68,6% від загальної чисельності), більша частина з них – під час проходження табірного збору, до 20% – за порушення службової дисципліни. Підстави звільнення показують на їх розмите уявлення про обрану професійну діяльність, перші труднощі, з якими вони стикаються під час табірного збору, викликають паніку, розчарованість, невпевненість, бажання звільнитися. Серед курсантів випускного курсу відсоток звільнених нижчий (44% від загальної кількості звільнених). Основною причиною звільнення є отримання негативних оцінок під час складання державних екзаменів (4-5 осіб на рік). Більшість курсантів випускників краще усвідомлюють своє професійне майбутнє, мають позитивні мотиваційні комплекси на відміну від першокурсників.
Результати контент-аналізу документів щодо стану відрахування курсантів з ВНЗ МВС України, вивчення мотиваційно-ціннісної структури їх особистості підтверджують припущення про взаємозв’язок успіху професійного навчання з розвитком мотивації, особливо внутрішнього її компоненту, який має тенденцію зростати в міру занурення особистості у професійне середовище. Розвиваючи позитивну внутрішню мотивацію особистості можна сприяти її скорішій адаптації до професійної діяльності та подальшому професійному самовираженню.
Кар’єра – дуже важлива частина в житті кожної людини, одним із значимих факторів, який істотно впливає на формування і її розвиток є кар’єрні орієнтації, які виникають у процесі соціалізації та в результаті накопичення професійного досвіду з початку розвитку кар’єри, і служать для стабілізації, керування та інтеграції індивідуальної кар’єри. Дослідивши вираженість кар’єрних орієнтацій представлених груп виявлено, що для першої групи досліджуваних важливими виявилися кар’єрні орієнтації: автономія, виклик, інтеграція стилів життя, що більш належить до неадекватних кар’єрних орієнтацій. У випускників превалюють кар’єрні орієнтації: стабільність місця роботи та проживання, інтеграція стилів життя і служіння. Молоді люди напередодні самостійної професійної діяльності замислюються над своїм майбутнім, відбувається й переоцінка кар’єрних орієнтацій. Бажання служити стає пріоритетним, виникає потреба у знаннях, зростає рівень внутрішньої мотивації до навчання і майбутньої професійної діяльності.Для молодих слідчих найбільш значущими виявилися кар’єрні орієнтації: професійна компетентність, стабільність роботи і місця проживання, служіння, інтеграція стилів життя, що вказує на їх прагнення самореалізуватися у професії (табл.3).
Таблиця 3
Загальна тенденція розвитку кар’єрних орієнтацій у слідчих
на ранніх стадіях професіоналізації
| Кар’єрна орієнтація | 1 курс | 4 курс | Слідчі | t | p |
| X ± у | X ± у | X ± у | |||
| Професійна компетентність | 6.1+0.83 | 6.8+0.34 | 8.9+0.54 | t2-3 3.42 | p2-3≤0.05 |
| Менеджмент | 5.9+0.32 | 6.3+0,51 | 5.4+0.73 | - | - |
| Автономія (незалежність) | 8.6+0.41 | 8.2+0.25 | 7.6+0.74 | - | p1-3≤0.05 |
| Стабільність роботи | 7.3+0.16 | 8.6+0.75 | 9.3+0,62 | t1-3 2.31 | p1-3≤0.05 |
| Стабільність місця проживання | 4.1+0.53 | 7.9+0.24 | 8.7+0.54 | t1-2 3.46t1-3 3.52 | p1-2≤0.05p1-3≤0.05 |
| Служіння | 4.5+0.23 | 7.7+0.53 | 8.4+0.26 | t1-2 3.23t1-3 3.47 | p1-2≤0.05p1-3≤0.05 |
| Виклик | 7.4+0.12 | 6.5+0.31 | 6.1+0.42 | t1-3 2.04 | p1-3≤0.05 |
| Інтеграція стилів життя | 6.9+0.64 | 7.5+0.17 | 9.4+0.34 | t1-3 2.41 | p1-3≤0.05 |
| Підприємництво | 5.3+0.23 | 4.8+0.83 | 6.1+0.28 | t2-3 2.13 | p2-3≤0.05 |
Розподіл зазначених кар’єрних орієнтацій на адекватні й неадекватні дозволив виявити рівень їх розвитку у період професійного становлення. У першокурсників майже 35% мають високий рівень адекватних кар’єрних орієнтацій, третина – середній та низький. Курсанти першого курсу ще не мають стійких професійних пріоритетів, але прагнуть стати майстрами. Нечітке уявлення про професію у більшості першокурсників сприяє, можливо, більш романтичним очікуванням від неї. Кар’єрна орієнтація “професійна компетентність” практично у половини першокурсників має високий рівень, а “служіння” є значимою лише для невеликої кількості досліджуваних (23,5%).