Смекни!
smekni.com

Вплив тривожності підлітка на його статусне положення в групі (стр. 6 из 7)

Психологічні проблеми особистості породжує не страх сам по собі, а патерн уникання страху - і, відповідно, блокування активності, пов'язаної зі страхом.

Причиною надмірного страху може бути індивідуальний досвід минулих невдач або психотравмуючих переживань у подібних ситуаціях.

Страх тривоги - один з варіантів неконструктивних особистісних обмежень. Визначається неадекватним перебільшенням ступеня небезпечності стимулу. Але цим стимулом для людини виступає не сама ситуація, а відчуття тривоги, страху, паніки, що виникають у неї через цю ситуацію. Людина в таких випадках розуміє, що ситуація не страшна, вона боїться не зовнішніх загроз, а своїх внутрішніх відчуттів. Загальним напрямком психологічної допомоги людям, яким притаманний страх тривоги, є перегляд їх ставлення до тривожних переживань [20;21].


Список використаної літератури

1. Ильин Е.П. Психология индивидуальньїх различий. - СПб.: Питер,2004.-701с.-СІ 52-182.

2.Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. - М.:Просвещение, 1989. - 255с.

3. Настольная книга практического психолога: Учеб.пособие: В 2кн. -М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. - Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 384с.

4. Особливості тривожності сучасних підлітків / Вереніч Н. // Підліток:як йому допомогти. – К. 2004. – С.60-65.

5. Отрочество как зтап жизни и некоторьіе психолого-педагогическиехарактеристики переходного возраста / И.С.Кон, Д.И.Фельдштейн //Хрестоматия по возрастной психологии: Учеб. Пособие. – М.: ИздательствоМосковского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЗК», 2003. – 400с. – С.333-343.

6. Подросток по мнению одноклассников / Цьшев В., Мельницкий В. //Шкільний психолог. - 2002. -№11.- С.42-43.

7. Практикум по возрастной психологии: Учеб. пособие / Под ред.Л.А. Головей, Е.Ф. Рьібалко. - СПб.: Речь, 2002. - 694с: ил. - С.323-332.

8.Практикум по общей, зкспериментальной и прикладной психологиПод ред. А.А. Крьілова, С.А. Маничева. - СПб.: Питер, 2003. - 560с.

9. Практикум по основам психологии: Тестьі и хрестоматия. Учебноепособие для студентов медицинского института / Составитель -З.А.Мельников. Симферополь: «СОНАТ», 1997. -254с. - С.200-204.

10.Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2т. - М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Т.1. - 312с.

11. Психологическое тестирование. 7-е изд. / А. Анастази, С. Урбина. -СПб.: Питер, 2003. - 688с. - С.300-304.

12.Психология эмоций: новый подход / Шакуров Р.Х. // Мирпсихологии. – 2002 -№ 4. – С.30-44.

13. Психофизиология: Учебник для вузов. 2-е изд., доп. Иперераб. /Под ред. Ю.И. Александрова. - СПб.: Питер, 2003. - 496с. - С. 142-166.

14. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2005. - -С.551-586.

15. Словарь практического психолога / Сост. С.Ю.Головин. – Минск:Дарвест, М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 800с. – С.707.

16. Страх себе: специфіка психологічної допомоги / Осадько О. //Психолог. – 2004. - № 17. – С.13-15.

17. Страх тривоги: специфіка психологічної допомоги / Осадько О. //Психолог. - 2004. - № 13. - С.9-12.

18.Страх як прояв особистісних самообмежень / Осадько О. //Психолог. - 2004. - № 7. - С.25-27.

19.Тревога и страх / Єйдемиллер 3. // Всероссийская психологическаягазета. - 2003. - № 2. - С.26-28.

20.Формирование у подростков способности вероятностного
оценивания сверстников / Рождественская Н.А., Березина А.В. // Мир психологии. - 2001.- № 3.- С. 112-115.

21.Экспериментальная психология: Учебник для вузов /В.Н.Дружинин. - 2-е изд., доп. - СПб.: Питер, 2003. — 319с.

22. Захаров А.І. Предупреждение отклонений в поведении ребёнка. – С. Пб., 1997

ДОДАТОК № 1

Історична довідка.

Соціометричне лонгитюднедослідження (Д. Эдер і М. Халлинэн, 1978) декількох шкільних класів (вік дітей від 9 до 12 років) показало, що диади дівчат є більш закритими для сторонніх, ніж хлоп'ячі компанії, але в той же час більш тісно зв'язаними з батьківською родиною. Зато хлоп'ячі компанії мають більш строгий і стійкий ієрархічний порядок, систему лідерства, більш автономні від дорослих, нерідко поводяться антисоціально.

На це ж указують этологичні й етнографічні дані. Американський психолог Р. Сейвин-Уильямс (1980) не знайшов у літературі по приматології жодного приклада стійких, довгострокових груп підлітків-самок; у самців такі групи існують повсюдно. У первісному суспільстві важливу роль у соціалізації підлітків грають так називані "чоловічі будинки" і вікові союзи, що найчастіше охоплюють і предпідростковий вік (8-12 років). Свідомість своєї приналежності й емоційна прихильність до вікової групи передує утворенню більш тісних і індивідуалізованих дружніх відносин, що нерідко підтримуються все життя.

Істотні статеві розходження маються на рівні эмпатии (збагнення емоційних станів іншої людини шляхом співпереживання їй) і саморозкриття. Жінки в середньому емоційно дошкульніші чоловіків, у всіх віках перевершують чоловіків по потребі і здатності до саморозкриття, передачі іншим інтимної і особистісно-значимой інформації про себе і свій внутрішній світ.

Стиль мислення тісно зв'язаний з особливостями виховання. Дівчат раніш і послідовніше привчають піклуватися про іншіх, зокрема про молодших дітей. Це робить їх більш емоційно чуйними і разом з тим - коммунікативно - ранимими. Люди, що бідують в емоційній підтримці, значно частіше шукають її в жінок, ніж у чоловіків, і жінки більш чуйно реагують на подібні звертання. На нещастя, що осягло найближчих - чоловіків і дітей, чоловіки і жінки реагують однаково гостро, зате неприємності оточуючих людей жінки зауважують частіше і переживають сильніше, ніж чоловіки. Можливо, саме цим розумієтьсятой факт, що жінки частіше більш схильні до психологічних розладів ніж чоловіки. Звичайно це пояснювали підвищеною емоційністю жінок і їхнім невмінням переборювати стресові ситуації, але відомо, що в багатьох подібних ситуаціях вони виявляються набагато сильніше чоловіків (А. Чино і Д. Фьюнабики, 1984). Як би то не було, жінки значно частіше за чоловіків скаржаться на самотність, удвічі частіше переживають стан депресії. Причому чоловік в стані депресії звичайно скаржаться на предметні труднощі - нездатність плакати, втрату інтересу до людей, почуття соціальної невдачі і хворобливі соматичні переживання, тоді як у жіночих описах депресії превалює мотив незадоволеності собою, нерішучості, відсутності підтримки і т.д. (Дерлега, 1981).

Стиль спілкування тісно пов'язаний з необхідністю підтримувати прийнятий культурою нормативний канон мускулинності чи фемінності. Чоловічий стиль, традиційно орієнтований на підтримку статусу, зобов'язує ховати свої слабості і підкреслювати досягнення і високі домагання. Жіночий стиль розрахований на зменшення соціальної відстані і встановлення психологічної близькості з іншими. Така нормативна установка змушує чоловіків ховати такі свої риси і проблеми, що виглядають фемінними(наприклад, сором'язливість), що зменшує ступінь їхнього загального саморозкриття.

Щоб полегшити свої комунікативні труднощі, підлітки використовують цілий ряд специфічних хитрощів і стратегічних прийомів. Поняття стратегічної взаємодії введено в науку відомим американським соціологомЕрвингом Гоффманом (1969) для позначення ситуацій, у яких партнери по спілкуванню уловлюють, ховають чи відкривають один одному якусь інформацію про себе не прямо, а побічно, за допомогою спеціальних прийомів і хитрувань. Сполучивши ці ідеї з теорією Піаже, Девид Елкинд (1980) відзначив у спілкуванні підлітків ряд особливостей.

По-перше, будучи постійно стурбовані собою і припускаючи, що інші розділяють цю їхню заклопотаність, підлітки звичайно діють у розрахунку на деяку "уявну аудиторію" (один з наслідків цього - сором'язливість). По-друге, перебільшуючи свою унікальність і особливість, підлітки часто створюють собі "особистий світ", вигадану біографію, підтримку якої вимагає постійних зусиль.) Тому підліткове спілкування часто є напруженим, неприродним, має подвійний план.

ДОДАТОК № 2

Приклад корекційної програми тривожності в підлітків.

Мета: зниження в підлітків рівня тривожності до стану норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефекту до кінця колекційної програми та надалі.

Завдання:

• Зниження тривожності та скутості школярів.

• Формування в учнів віри у свої сили й можливості.

• Розширення можливостей школярів, формування в них необхіднихзнань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільноїдіяльності та зниження рівня тривожності.

• Формування адекватної самооцінки в підлітків.

• Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня тривожності у вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.

• Розвиток уміння контролювати рівень тривожності.

• Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань корекції.
Предмет корекції: емоційна сфера підлітків.

Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.

Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня тривожності.

Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.

Етапи корекції:

1. Діагностичний.

2. Настановчий.

3. Корекційний.

4. Етап оцінки ефективності колекційного впливу.

Комплекс вправ, які входять до складу даної програми, повинні базуватися на:

• бажанні взаємодіяти та співпрацювати дитини з психологом;

• таких умовах, які б забезпечували розвиток здатності підлітка дорелаксації;

• вмінні школярів правильно визначати свій власний емоційний
стан та стан інших;

• самоаналізі якостей людини, самовихованні;

• актуалізації здорового способу життя;

• засадах розвитку всіх психічних процесів людини. Наведений приклад корекційної програми тривожності підлітків був

сформований з урахуванням основних тенденцій програми корекції шкільної тривожності в підлітків психолога М.Сисуна [ 8 ].