Смекни!
smekni.com

Психологічні принципи та методи діагностики самосвідомості (стр. 5 из 8)

Друга проблема використання проективних технік полягає у відсутності простих і валідних критеріїв зіставлення проективних показників самовідношення.

Третя проблема використання проективної техніки полягає в необхідності спеціальних доказів, що та або інша частина проективної продукції або її аспект відносяться саме до самовідношення, а не до інших психологічних характеристик. Особливо гостро ця проблема постає при аналізі експериментальної продукції типу малюнка людини або при аналізі незакінчених запропонованих речень [17].

Опитувальник самовідношення являє собою багатовимірний психодіагностичний інструмент, заснований на принципі стандартизованих самозвітів. Він складається з 62 пунктів у вигляді тверджень типу: «Навряд чи мене можна любити по-справжньому», «Мої гідності цілком переважують мої недоліки», «Іноді я сам себе погано розумію».

У результаті багатьох наукових досліджень було виділено узагальнений рівень самовідношення, описуваний чотирма вимірюваннями: самоповага, аутосімпатія, самоінтерес, очікуване ставлення інших людей. Остання версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самоставлення, що відрізняються за ступенем узагальненості: 1) глобальне самовідношення, 2) самовідношення, диференційоване за самоповагою, аутосімпатією, самоінтересом і очікуваним відношенням до себе; 3) рівень конкретних дій (готовність до них) по відношенню до свого «Я» [22].

Методика керованої проекції відноситься до рефрактивних технік - різновиду проективних технік. Основний принцип методика полягає в тому, що випробуваному пред'являють його власний словесний портрет під ім'ям портрета іншої особи, а також портрет його вигаданої протилежності. Досліджуваному пред'являються обидва портрета і пропонується низка питань, конкретний зміст яких може варіювати залежно від завдання діагностики. Інваріантною залишається оцінка минулого, теперішнього і майбутнього зображених у портретах людей.

Методика придатна для використання в умовах психологічного консультування і може давати важливу інформацію про форму і характер самовідношення [13].

Однією з важливих інтегральних характеристик самосвідомості, що зв'язують відчуття відповідальності, готовність до активності і переживання «Я», є якість особистості, що отримало назву локусу контролю. Виявилося, що належність людини до того чи іншого типу локалізації контролю впливає на різноманітні характеристики його психіки та поведінки.

Інструменти вимірювання локусу контролю можуть бути особливо корисні в таких галузях практики, як психопрофілактика, профконсультування і профвідбір, психодіагностичні обстеження, психотерапія та психологічне консультування.

У вітчизняній психологічній практиці найчастіше використовуються три варіанти методик вимірювання локусу контролю: оригінальна шкала Роттера в прямому перекладі на російську мову; опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК), створена Є.Ф. Бажиним, Є. А. Голинкіной і А. М. Еткіндом в Петербурзькому психоневрологічному інституті ім. В.М. Бехтерєва; опитувальник суб'єктивної локалізації контролю (ОСЛК), розроблений С.Р. Пантелєєвим і В.В. Століним на факультеті психології МДУ [2].

Методика непрямого вимірювання системи самооцінок (НВСС) створена на основі синтезу проективного і психосемантичного підходів до діагностики особистості. Завдяки заміні процедури прямого шкалювання «Я» на непряму оцінку за допомогою шкалювання схематичних зображення стає доступною для діагностики не демонстрована, а справжня переживаюча самооцінка. Таким чином, оригінальна методика НВСС в порівнянні з іншими відомими прийомами діагностики самооцінки має низку переваг:

1. НВСС не тільки вимірює рівень приватних самооцінок, але і дозволяє реконструювати цілісну систему самооцінок людини, а також ієрархію цінностей та особистісних смислів, що стоять за нею.

2. НВСС дає можливість виявляти самооцінку індивіда не тільки в порівнянні «Я» з груповими нормативними стандартами, але також і на основі суб'єктивно значущих індивідуальних шкал самооцінки.

3. Крім приватних самооцінок методика НВСС здатна виявити глобальне емоційно-ціннісне ставлення індивіда до свого «Я» - рівень самоприйняття [20].

2.2 Обґрунтування та опис методик дослідження самосвідомості особистості, обраних за проблемою дослідження

Опитувальник рівня суб'єктивного контролю (РСК) - особистісний опитувальник. Призначений для діагностики інтернальності / екстернальність. Розроблено на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера (Locus of control scale) і опублікований Є.Ф. Бажиним зі співавторами в 1984 р.

Рівень суб'єктивного контролю - узагальнена характеристика особистості, що впливає на формування міжособистісних відносин, способи розв'язання кризових сімейних і виробничих ситуацій і т. д. Відповідно до концепції локусу контролю (від лат. Locus - «місце, місце розташування») ті особи, які беруть відповідальність за події свого життя на себе, пояснюючи їх своєю поведінкою, здібностями, рисами особистості, володіють внутрішнім (інтервальним) контролем. І навпаки, людям, які схильні приписувати відповідальність за всі події зовнішнім чинникам (іншим людям, нагоді, долі і т. п.), властивий зовнішній (екстернальність) контроль. Будь-яка людина з локус контролю займає певне місце на континуумі інтернальність / екстернальність [2].

РСК складається з 44 тверджень, з якими обстежуваний може погодитися (+) або не погодитися (-). Для дослідницьких цілей передбачений відповідь за шестибальною шкалою -3, -2, -1, +1, +2, +3, в якій +3 означає «Повністю згоден», а -3 - «Зовсім не згоден». За допомогою РСК здійснюється вимір інтернальність / екстернальність за наступними шкалами:

1. Шкала загальної інтернальності (Іо) - високий показник по згой шкалою відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціями.

2. Шкала інтернальності в області досягнень (Ід) - високі показники за цією шкалою відповідають високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями і ситуаціями.

3. Шкала інтернальності в області невдач (Ін). Високі показники за цією шкалою говорять про розвинене почуття суб'єктивного контролю по відношенню до негативних подій і ситуацій, що проявляється у схильності звинувачувати самого себе у різноманітних неприємностях і стражданнях.

4. Шкала інтернальності в сімейних відносинах (Іс) - високі показники означають, що людина вважає себе відповідальною за події, що відбуваються в її сімейному житті.

5. Шкала інтернальності в області виробничих відносин (Ів) - висока Ів свідчить про те, що людина вважає свої дії важливим чинником організації власної виробничої діяльності, в що складаються відносини в колективі, у своєму просуванні і т. п.

6. Шкала інтернальності в області міжособистісних відносин (Їм) - високий показник Їм свідчить про те, що людина вважає себе в силах контролювати свої формальні і неформальні стосунки з іншими людьми, викликати до себе повагу та симпатію.

7. Шкала інтернальності стосовно здоров'я і хвороби (Із) - високі показники за цією шкалою свідчать про те, що людина вважає себе багато в чому відповідальною за своє здоров'я: якщо вона хвора, то звинувачує в цьому саму себе і вважає, що одужання багато в чому залежить від її дій.

Отримані результати виражаються в стенах і можуть бути представлені у вигляді профілю суб'єктивного контролю [14].

Автори РСК повідомляють про досить високі показники його надійності. Рекомендується використання РСК в клінічній психодіагностику, сімейних консультаціях, для вивчення ефективності соціально-психологічного тренінгу і групової психотерапії [2].

Методика виявлення самооцінки (на основі варіанту методики Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн) - дана методика розроблена на підставі методики виявлення самооцінки Т.В. Демба - С.Я. Рубінштейн. Випробуваному необхідно виписати із запропонованого списку будь-які 20 особистісних якостей, які, на його думку, найбільш часто зустрічаються в житті і в спілкуванні (напр., активність, балакучість, жадібність, життєрадісність, турботливість, пасивність тощо). Записувати їх можна в будь-якому порядку в другу графу таблиці в бланку. При цьому можна використовувати будь-які інші особистісні якості, що не ввійшли в даний перелік, але здаються важливими.

Потім випробуваному пропонують прочитати ще раз виписані слова і розглянути ці якості з точки зору їх соціальної корисності та прийнятності для суспільства. Кожну якість необхідно оцінити від 1 до 20 балів, а бали проставити в лівій колонці. Так, бал «1» виставляється навпроти тієї якості, яка найменше бажана і прийнята. Оцінки від 2 до 19 розташовуються відповідно до уявлень про те, наскільки корисні дані якості для суспільства. При цьому ні одна оцінка не повинна повторюватися.

Коли ця частина завдання виконана, ліву сторону бланка слід загнути, щоб цифри в подальшому не було видно.

Далі потрібно розглянути виписані якості з точки зору їх прийнятності та корисності особисто для випробуваного, і оцінити їх аналогічним чином. Для визначення самооцінки необхідно вирахувати коефіцієнт рангової корелляціі Ч. Спірмена. Результати від 0 до 0.4 означають занижену самооцінку. Люди з адекватним рівнем самооцінки потрапляють у проміжок від 0.4 до 0.7, а особи з завищеною самооцінкою - від 0.7 до 1.

«Автопортрет» - проективний рисунковий тест, який застосовується в цілях діагностики несвідомих емоційних компонентів особистості (самооцінка, актуальний стан і т.д.). Зображаючи себе, людина відтворює основні риси власних тілесних потреб і внутрішніх конфліктів.

Тест "Автопортрет" адаптовано Р. Бернсом (США, Інститут людського розвитку, м. Сіетл), який пропонував намалювати себе одного або з членами сім'ї, колегами по роботі. "Ви можете прийти додому, закричати або заплакати, - пише Р. Бернс, - але ви не можете це зробити на роботі. Все це відіб'ється у вашому малюнку" [25].