13. Ми також з’ясовували наскільки важливо за думкою опитаних бути готовими до шлюбу, чи потрібна спеціальна підготовка молоді до сімейного життя. Ми отримали від одруженої та неодруженої молоді наступні відповіді: (34) 68% - вважають що така підготовка потрібна; (9) 18% - говорять що важко сказати потрібна чи ні така підготовка; (7) 14% - вважають що підготовка до сімейного життя непотрібна.
14. У наступному завдані ми хочемо вияснити у якій формі за думкою опитаних має відбуватися підготовка молоді до шлюбу. Одружені та неодружені молоді люди відповіли що: А) (12) 24% - вважають, що для підготовки треба проводити спеціальні уроки: заняття в школах, ПТУ, середніх та вищих навчальних закладах; Б) (10) 20% - вважають, що треба проводити спеціальні заняття у шлюбно - сімейних консультаціях; В) (8) 16% - що необхідно проводити спеціальні лекції для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Г) (8) 16% - вважають необхідно проводити індивідуальні консультації для тих, хто бере шлюб, у ЗАГСах; Д) (6) 12% - вважають що для підготовки треба випуск спеціальної літератури; Е) (3) 6% - вважають що треба транслювати теле-, радіопередачі; Ж) (3) 6% - вважають що треба проводити індивідуальні консультації в платних поліклініках;
15. У наступному завдані ми поставили питання інтимних стосунків перед шлюбом. Це важливе питання, тому що початок статевого життя нерідко пов’язано з деякими труднощами. Молоді люди під час першого статевого акту можуть зіткнутися з непередбаченими обставинами, що в подальшому житі може завадити інтимності з чоловіком. Але в нашому суспільстві молодь веде інтимні стосунки перед шлюбом, що нерідко приводить до незапланованої вагітності. Щоб дізнатися думку опитаних ми поставили питання: як ви ставитесь до інтимних стосунків перед шлюбом? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (31) 62% - є допустимі інтимні стосунки до шлюбу; (9) 18% - є недопустимі інтимні стосунки до шлюбу; (10) 20% - важко сказати.
16. Наступне питання є продовженням попереднього, ми запитали як на думку опитаних впливає на сімейне життя дошлюбний сексуальний досвід? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (34) 68% - вважають що позитивно впливає дошлюбний сексуальний досвід; (16) 32% - вважають що негативно впливає дошлюбний сексуальний досвід.
17. Наприкінці ми задали питання, чи вважають опитані що готові (були) вступити в шлюб? На що опитані відповіли. Одружені та неодружені молоді люди вважають: (25) 50% - Так я повністю готов (а); (17) 34% - Я сумніваюсь, але вважаю все буде гаразд; (8) 16% - Я не готов був (була) вступити в шлюб.
18. Останнє питаннями задали молодим людям, щоб з’ясувати чи дійсно молодь беручи шлюб вважає що може збудувати добрий шлюб. На що отримали відповіли від одружених та неодружених молодих людей: (30) 60% - Так ми зможемо побудувати благополучний шлюб; 20) 40% - Ні ми не зможемо побудувати благополучний шлюб.
19. Серед загального числа досліджуваних 40% статевотипізовані, тобто їхнє самовизначення і поведінка збігається з тим, що вважається в суспільстві гендерно відповідною. У групі дівчин високий рівень андрогінії виявлений у 36%, високий показник маскулінності і низький фемінінності - у 29%. Юнаки з маскулінним типом ідентичності склали 58%, високі і середні показники андрогінії виявлені в 26% респондентів. Фемінінний тип гендерної ідентичності характерний для 15% юнаків. Юнаки і дівчини з різними типами гендерної ідентичності мають вірогідно значимі розходження в рольових чеканнях і домаганнях, у системі сімейних цінностей.
На підставі проведених досліджень нами були зроблені наступні висновки. Родина представляє для молоді важливу життєву цінність. Уявлення молоді про родину варіативні й у більшому ступені зв'язані з психологічними аспектами шлюбно-сімейних відносин, чим із соціально-побутовою її спрямованістю. Тип гендерної ідентичності впливає на систему сімейних цінностей молоді, на погодженість рольових чекань і домагань у шлюбі.
В нашому дослідженні про психологічну готовність молоді та й взагалі людей до шлюбу ми в теоретичній частині помітили, що крім інших чинників на готовність до шлюбу також якось впливає такий стан людини, як відчуття самотності. Разом з тим проблема самітності залишається однієї з мало вивчених у вітчизняній психології. Про відносини одинаків статистика мало чого знає. Самотність визначається як ізоляція людини від других людей, або стан людини, який вона переживає в змінених (незвичних) умовах [Словник].
Для більш поглибленого вивчення впливу стану самотності людей на їх готовність до вступу в шлюбні відносини ми висунули наступну робочу гіпотезу: рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей впливає на їх готовність до шлюбу.
Незалежна перемінна - рівень суб’єктивного відчуття самотності.
Залежна перемінна - рівень психологічної готовності до шлюбу.
Щоб з’ясувати рівні самотності в одиноких молодих людей та тих, хто відчуває стан самітності в одружених парах ми використали методику діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д. Рассела та М. Фергюсона [72]. В ході тестування ми отримали наступні дані (додаток 15-17).
Так як головною задачею для нас було вияснити чи є взаємозв’язок поміж відчуттям самотності у людей і їх готовністю до вступу в шлюб ми використали порівняння даних по показникам самотності і готовності до шлюбу у людей поділивши їх на групи з різним рівнем суб’єктивного відчуття самотності та їх показниками по готовності до шлюбу.
Використовуючи первинні дані тестів, середні показники по групам і вторинну статистичну обробку даних, насамперед, множинну кореляцію за формулою Пірсона ми отримали наступні дані.
Порівняння середній показників висвітлює нам, що загальна група (50 чоловік) має середній показник по суб’єктивному відчуттю самотності - 25,4 бали; група одружених (24 чол) - 18,04 бали; а група неодружених (26 чол) - 31, 50 балів. Ми бачимо, що в групі самотніх (холостяків) відчуття самотності значно перевищує показники в групі одружених людей. З чого ми можемо зробити висновок, що у людей в парі (одружених) самотність нижча ніж у неодружених (самотніх).
Таблиця 5
Загальні показники кореляційних зв’язків відчуття самотності в різних групах людей (загальна група, група одружених, група неодружених) та показниками їх готовності до шлюбу (n=50)
| Групи | Самотність в загальній групі (n=50) | Самотність в одружен. групі (n=24) | Самотність в неодруж. групі (n=26) | Готовність до шлюбу в загальній групі (n=50) | Готовність до шлюбу в одруженій групі (n=24) | Готовність до шлюбу в неодруженій групі(n=50) |
| Самотність в загальній групі (n=50) | 1 | 1,000 | -,138 | -,264 | ,150 | -,051 |
| Самотність в одруженій групі (n=24) | 1,000 | 1 | -, 207 | ,150 | ,150 | -,003 |
| Самотність в неодруж. групі (n=26) | -,138 | -, 207 | 1 | ,098 | ,023 | -,009 |
| Готовність до шлюбу в загальній групі (n=50) | -,264 | ,150 | ,098 | 1 | 1,000 | ,033 |
| Готовність до шлюбу в одруж. групі (n=24) | ,150 | ,150 | ,023 | 1,000 | 1 | ,045 |
| Готовність до шлюбу в неодруж. групі (n=26) | -,051 | -,003 | -,009 | ,033 | ,045 | 1 |
Примітка: - (p < 0,05); - (p < 0,01).
Аналіз
1. З кореляційних зв’язків видно, що суб’єктивне відчуття самотності не має достатньо високого впливу на такий фактор, як готовність до шлюбу в групах одружених і неодружених.
2. Однак, в цілому по виборці з 50 чоловік ми бачимо достовірну негативну кореляцію між показниками відчуття самотності в загальній групі і показниками в цієї ж групі по готовності до шлюбу (p < 0,05). Причому, чим нижче показники самотності в загальній групі, тим в неї більше рівень готовності до шлюбу.
Таким чином, ми в своєму дослідженні підтвердили нашу гіпотезу, що рівень суб’єктивного відчуття самотності в людей зв’язаний на їх готовність до шлюбу. Причому цей зв’язок має обратно пропорційну залежність: чим нижче відчуття самотності у людей, тим більше вони готові до шлюбу.
Такий висновок може дати нам можливість стверджувати, що відчуття самотності також може бути одним з чинників, який впливає на формування у людини психологічної готовності до шлюбу, або служить причиною вступу до шлюбу, щоб запобігти суб’єктивному переживанню відчуття самотності.
4. Висновки і рекомендації по результатам дослідження
1. Висновки щодо психодіагностичного дослідження
1. У цілому в загальній групі (n=50) тільки кожний четвертий чоловік вважає себе не підготовленим до шлюбу, а 4/5 продемонстрували готовність до шлюбу.
2. Найбільше психологічно готові до сімейного життя ті, хто вже в нього вступив - 20 чол. (83%). Однак необхідно підкреслити, що практично кожен п’ятий з одружених - 4 чол. (17%) вважає себе до шлюбного життя не готовим і, вступивши в шлюб, продовжують відчувати свою психологічну неготовність до нього.
3. Найбільш не готові до шлюбу в групі неодружених. Серед них тільки 7 чол. (27%) вважають себе готовими до шлюбу, а 19 чоловік (73%) вважають, що вони психологічно до шлюбу не готові.
4. Досліджуючи групи молоді по ознаках біологічної статі і готовності до шлюбу ми знайшли наступне:
1) у цілому по загальній вибірці чоловіки і жінки істотно не відрізняються по готовності до шлюбу (t = - 1,32; p<0, 19), (U Манна-Уитни = 247; p<0,06)).2) Така ж картина була встановлена в групі подружніх пар. Використовуючи t-критерій Стюдента для незалежних вибірок ми установили, що він складає t = - 1,26; p<0,22. Тобто, виділена нами група чоловіків (n=12) і жінок (n=12), що знаходяться в шлюбі, не мали достовірних розходжень по психологічній готовності до шлюбу (U Манна-Уитни = 53,5; p<0,06).3) Розходження по готовності до шлюбу в групі не одружених, де чоловіків (n=13) і жінок (n=13) відрізнялися друг від друга по готовності до шлюбу за критерієм Т-Стьюдента (t = 2,23; p<0,01). Треба відмітити, що і по розрахункам за критерієм U Манна-Уитни розходження між чоловіками і жінками в неодружених парах існують і складають наступне (U Манна-Уитни = 47,5; p<0,05).