Н1: Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах відрізняється від 0.
Розрахуємо емперичне значення rs:
rs= 1 – 6 * 958,75/18 * ( 182- 1 ) = 1 – 5752,5/ 5814 = 1 – 0,9894 = 0, 01.
Визначимо критичне значення для rsпри N=18 по таблиці критичних значень [64]:
0,47(р 0,05)
rsкр = 0,6 (р 0,01)
rsемп rsкр
Виходячи з отриманих результатів, ухвалюється допоміжна гіпотеза Н0. Кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах, статистично не відрізняється від 0.
Таким чином, ми отримали наступні результати: досліджувані атеїсти перевершують досліджуваних сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем; досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії пошуку соціальної підтримки; досліджувані сектанти перевищують досліджуваних атеїстів за рівнем базисної стратегії уникнення проблем; досліджувані вибірки сектантів перевершують досліджуваних вибірки атеїстів за рівнем показників потреби у відчуттях; кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах не відрізняється від 0; кореляція між ієрархіями термінальних цінностей в атеїстичній і сектантської групах, статистично не відрізняється від 0.
На цьому математична обробка отриманих результатів завершена. Психологічний аналіз даних, отриманих у результаті математичної обробки, наведений у наступній главі.
2.3 Аналіз отриманих результатів
У даній главі ми проаналізуємо отримані в результаті проведеного дослідження результати.
Необхідно зазначити, що особистісні характеристики, досдіджених сектантів, могли первісно бути присутнім в адептів на момент вступу в секту, а могли бути й придбані там. На жаль, визначити це практично неможливо, ми можемо робити лише припущення про природу даних характеристик.
У результаті проведеної методики «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, і належної математичної обробки, ми встановили, що досліджені атеїсти перевершують досліджених сектантів за рівнем базисної стратегії вирішення проблем. Це свідчить про те, що досліджувані цієї групи використовують активну поведінкову стратегію, при якій люди намагаються використовувати всі наявні в них особистісні ресурси для пошуку можливих засобів ефективного вирішення проблем. Даний результат збігається з даними методики ціннісних орієнтацій М. Рокіча, де досліджувані атеїсти на перше місце поставили цінність «активне діяльне життя». Це означає, що досліджені цієї групи орієнтовані на власні сили в досягненні цілей, рішення проблем і т.п.
На відміну від них, досліджувані сектанти, що показали високий рівень базисної стратегії пошуку соціальної підтримки, орієнтовані на навколишніх, тому що це активна поведінкова стратегія, при якій людина, для ефективного вирішення проблеми звертається по допомогу й підтримкою до навколишнього середовища: родини, друзів, значимим іншим.
І, нарешті, досліджувані сектанти перевершують досліджуваних атеїстів по базисній стратегії уникнення проблем. Це поведінкова стратегія, при якій людина намагається уникнути контакту з навколишньою його дійсністю, піти від вирішення проблем.
Людина може використовувати пасивні засоби уникнення, наприклад, відхід у хворобу або вживання алкоголю, наркотиків, може зовсім «піти від вирішення проблем», використавши активний спосіб уникнення — суїцид.
Стратегія уникнення — одна із провідних поведінкових стратегій при формуванні дезадаптивнї, псевдосовладаючї поведінки. Вона спрямована на подолання або зниження дістресса людиною, яка перебуває на більш низькому рівні розвитку. Використання цієї стратегії обумовлене недостатністю розвитку осбистісно-середових копінг-ресурсів і навичок активного рішення проблем. Однак вона може носити адекватний або неадекватний характер залежно від конкретної стресової ситуації, віку й стану ресурсної системи особистості.
Виходячи з отриманих даних за цією методикою, ми можемо зробити висновок, що використання цих базисних стратегій робить людину вразливою до залучення в секту. Саме вони є однією зі складових того базису, який призводить до індоктринаціі. Використовуючи стратегію пошуку соціальної підтримки, особистість, як варіант, знаходить її в різних сектах, які, як згадувалося раніше, маніпулюють бажанням людини належати до групи, де можна одержати так необхідні поради й керівництва до дії. У випадку з використанням стратегії уникнення проблем ми знову зустрічаємося з уразливістю особистості. Спроба піти від навколишньої дійсності приводить людину в секту, де його проблеми стають частиною групових проблем, відповідальність за них розсіюється, і вона відходить на другий план. Не даремно одним з механізмів використовуваних у секті є «розчинення» нового адепта в громаді.
З іншого боку, група атеїстів, що продемонструвала високий рівень стратегії вирішення проблем, у силу орієнтації на власні сили справляється з життєвими складностями самостійно, без залучення навколишніх, що деякою мірою робить її захищеною від небезпечної «підтримки».
Крім усього іншого, необхідно звернути увагу на таку релігійну чесноту як смиренність. Традиційне християнство розглядає його як внутрішнє прийняття проблеми, відсутність опору в її усвідомленні, і зовнішню активну діяльність, спрямовану на рішення проблемної ситуації.
У більшості сект, поняття смиренності трактується винятково як непротивлення волі божій, і зовнішня бездіяльність, підкріплена думкою про бога, який дає випробування, і в потрібний час розв'язує їх. Можливо, саме цією інтерпритаціею смиренності й обумовлений такий рівень стратегії уникнення проблем у групі сектантів.
Розглянемо наступну методику «Потреба в пошуку відчуттів» М. Цукермана.
Виходячи з отриманих даних, досліджені сектанти перевершують досліджених атеїстів за рівнем потреби в пошуку відчуттів.
Високий рівень потреб у відчуттях позначає наявність потяга, можливо, безконтрольного, до нових враженнь, що «лоскочуть нерви» часто може провокувати досліджуваного на участь у ризикованих авантюрах і заходах. Одним з таких «заходів» може виявитися залучення в секту.
Можна зробити припущення, що наявність даної характеристики також передувала індоктринаціі. Вона так само є базисом для влучення в громаду.
Сектантство, особливо при вмілій подачі, огорнуте ореолом таємничості й невідомості. Природа людини така, що ще з первісних часів його приваблює все непояснене й загадкове. Сектантські ритуали, а також релігійні таїнства (уміло прописані організатором), викликають у багатьох інтерес, який у свою чергу є прямою дорогою у відповідну секту.
Причому керівництво секти докладає максимальних зусиль до підтримки й збільшення даного інтересу. Відвідуючи подібні збори, особистість із високим рівнем потреби у відчуттях постійно задовольняє його.
Викладені вище показники по двом методикам відповідають даним, отриманим після проведення методики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Розглянемо ті цінності, по яких помічені найбільші розбіжності в рангах у випробуваних обох груп.
Розглянемо термінальні цінності.
Одним з найбільших розбіжностей є ранг цінності «активне діяльне життя». У групі атеїстів вона зайняла першу позицію, тоді як у сектантській групі перебуває ближче до середини. Як вже помічалося вище, досліджувані атеїсти орієнтовані на дію, на активну життєву позицію, розраховуючи тільки на себе і свої сили. Як з'ясувалося в процесі бесіди, вони вбачають у даній цінності запоруку успіху у всіх інших сферах — матеріальної, сімейної, навчальній. Досліджувані сектанти ж визначають дану цінність як егоїзм, спрямованість на досягнення лише своїх цілей, тоді як здебільшого вони орієнтовані на спільну діяльність, де кожному відведені свої ролі, і надмірна активність не вітається.
Наступна цінність — «матеріально забезпечене життя». Досліджувані атеїсти відвели їй четверте місце, сектанти – останнє, вісімнадцяте. Атеїстами, дана цінність вважається результатом активної діяльності й заставою досягнення інших благ. Сектантами ж ця цінність не розглядається як необхідна з кількох причин. По-перше, на їхню думку, вона досягається тоді, коли удосконалені такі цінності як пізнання, розвиток і любов. Причому досягається сама собою як кінцевий етап саморозвитку. З іншого боку, дана політика може бути нав'язана громадою, для досягнення основної мети – контролю матеріальними благами адептів. Ми можемо припустити, що дана думка була нав'язана сектою своїм адептом, тобто ця риса є придбаною. Ну й нарешті, деякі секти проповідують відмову від матеріальних благ для найбільшого очищення від мирської скверни. По факту — для найбільшого збагачення керівництва секти.
Наступна цінність — «пізнання». У групі атеїстів вона посіла чотирнадцяте місце, у групі сектантів п'яте. Атеїстами пізнання розуміється як одержання додаткових знань про світ. Сектантами — як складова частина саморозвитку. Незважаючи на те, що в методичному матеріалі було чітко написане розшифрування даної цінності як «можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток», випробуваними цієї групи вона визначилася як досягнення знань конкретної релігії ( сектантської доктрини), у конкретній культурі (громаді). Це свідчить про певну зашореність досліджуваних від зовнішнього миру, і максимальну концентрацію на догмах секти. Причиною, можливо служить заборона керівництва секти на спілкування з навколишніми, поза громадою, читання літератури, яка не належить до доктрини. Тобто дана риса так само є придбаною в результаті перебування в секті.
Наступна цінність — «свобода». В атеїстів вона на третьому місці, у сектантів на п'ятнадцятому. Причому в процесі бесіди з'ясувалося, що група атеїстів визначає свободу як щось само собою зрозуміле для процесу життя, без чого існування неможливе. Ми припускаємо, що саме цим фактом викликане заперечення існування бога в цій групі. Адже релігійна віра, якою б інтенсивною вона не була, припускає певні обмеження, що, на думку випробуваних атеїстів обмежує свободу. Дана цінність визначає в цьому випадку релігійні погляди досліджуваних цієї групи.