Смекни!
smekni.com

Психологічна готовність до школи дітей дошкільного віку (стр. 5 из 6)

Майже всі автори, що досліджують психологічну готовність до школи, приділяють довільності особливе місце в проблемі, що вивчається. Є точка зору, що слабкий розвиток довільності – головний камінь спотикання психологічної готовності до школи. Але в якому ступені повинна бути розвинена довільність до початку навчання в школі — питання, що вельми слабо пропрацював в літературі. Трудність полягає в тому, що, з одного боку, довільна поведінка вважається новоутворенням молодшого шкільного віку, що розвивається внутрішньоучбовій (ведучій) діяльності цього віку, а з іншого боку — слабкий розвиток довільності заважає початку навчання в школі.

Д.Б. Ельконин (1978) вважав, що довільна поведінка народжується в ролевій грі в колективі дітей, що дозволяє дитині піднятися на вищий ступінь розвитку, чим він це може зробити в грі поодинці, оскільки колектив в цьому випадку коректує порушення в наслідуванні передбачуваному зразку, тоді як самостійно здійснити такий контроль дитині буває ще дуже важко. ,, Функція контролю ще дуже слабка, — пише Д. Б. Ельконін, - і часто ще вимагає підтримки з боку ситуації, з боку учасників гри, в цьому слабкість цієї функції, що народжується, але значення гри в тому, що ця функція тут народжується. Саме тому гру можна вважати школою довільної поведінки”. З цієї ідеї про генезис довільності не ясно, якого рівня розвитку повинна досягти остання до перехідного періоду від дошкільного до молодшого шкільного віку, оскільки до моменту надходження дитини в школу. Адже поза сумнівом, що процес шкільного навчання з найперших кроків спирається на якийсь рівень розвитку довільної поведінки. Аналізуючи передумови, необхідні для успішного оволодіння учбовою діяльністю, Д. Б. Ельконин і його співробітники виділили наступні параметри:

— уміння дітей свідомо підпорядкувати свої дії правилу, що узагальнено визначає спосіб дії;

— уміння орієнтуватися на задану систему вимог;

— уміння уважно слухати що говорить і точно виконувати завдання, пропоновані в усній формі;

— уміння самостійно виконати необхідне завдання по сприйманому зразку .

Фактично, ці параметри і є тим нижнім рівнем актуального розвитку довільності, на який спирається навчання в першому класі. Але річ у тому, що цей рівень довільної поведінки виявляється тільки в певних умовах, а саме при відповідній мотивації — ігровою або учбовою. Вище вже було сказано про те, яким чином гра сприяє прояву довільної поведінки і як, внутрішня позиція утворюється із сплаву пізнавальної потреби і потреби в спілкуванні з дорослими на новому рівні, дозволяє учневі свідомо створювати і виконувати намір, що лежить в основі механізму довільної поведінки. Значить, кажучи про довільність як самостійну складову психологічної готовності до школи, ми фактично припускаємося помилки, оскільки довільність є функцією мотивації.

2.2 Розвиток мотивів навчання у дітей дошкільного віку

Уже в 6 років переважна більшість дітей прагне піти до школи. М. Р. Гінзбург висуває гіпотезу, що це прагнення обумовлене не власне учбовими мотивами, тобто бажанням оволодіти знаннями, уміннями, навичками, а іншими, безпосередньо витікаючими з особливостей цієї діяльності.

Багаточисленні дослідження залишають відкритим питання про зміни в мотиваційній сфері, що виникають в період вступу дитини до школи. В одних розглядається лише дошкільний вік і не вивчаються 7-річні діти, а 6-річні, частіш за все об’єднуються в одну групу з 5-річними як старші дошкільнята.

В дослідженнях, проведених під керівництвом Л. І. Божович, виявлено, що у дітей 6-7 років виникає тяга до школи, бажання вчитися. Необхідно прагнути, щоб бажання вчитися стало основним мотивом, а вступ в школу виступав як умова реалізації першого. Дітей приваблює навчання як серйозна діяльність, яка приводить до певного результату. Батькам необхідно якомога більше уваги приділяти формуванню мотиваційної сфери, як шляху готовності до школи, розвитку пізнавальної потреби. Новий рівень розвитку пізнавальної потреби у дошкільнят виражається у тому, що у них виникає інтерес до власне пізнавльних задач.

Суттєвий момент мотиваційної готовності до шкільного навчання – довільність поведінки й діяльності. Як вказує А. Н. Леонтєв, виникнення у дитини потреб та мотивів такої структури, при яких він стає здантим підкоряти свої безпосередні імпульсивні бажання свідомо поставленим цілям

В якості найважливіших мотиваційних новоутворень дошкільного віку являються наступні: Свідоме підкорення мотивів, виникнення їх іерархії, а також поява пових за своєю суттю опосередкованих мотивів. Ці новоутворення найголовніший передпосил психологічної готовності до шкільного навчання. У дошкільному віці проходять суттєві зрушення в розвитку мотиваційної сферидитини, батьки мають слідкувати за новими типами діяльності, інтенсивним засвоєнням мотивів, що характерні для дорослих, до діяльності, стосунків між одноліткамит та дорослими.

За даними М. І. Лисіної , що досліджувала розвиток форм спілкування дітей дошкільників, які готувалися до школи. Спілкування дітей з дорослими і дітей 6-7 років характерно позаситуативне-особистісне спілкування – вища форма комунікативної діяльності в дошкільному дитинстві. Воно служить цілям пізнання соціального, а не предметного світу,світу людей, а не речей.

Позаситуативне-особистісне спілкування формується на основі особистісних мотивів. Необхідно допомагати дитині дійти взаєморозуміння з дорослими й досягнути співпереживання, що дозволяє дітям використовувати погляди та оцінки дорослих як керівництво до діяльності.

Позаситуативно-особимстісне спілкування сприяє формуванню готовності до шкільного навчання, важливою частиною якого являється уміння дитини сприймати дорослого як вчителя й зайняти по відношенню до нього позицію учня з усіма витікаючими звідси наслідками.

Основним досягненням у житті дитини є її готовність до навчанні у школі. У цей період закладається основа її психічного здоров’я, характеру, здібностей, особливості самосвідомості тощо. Досягнення у психічному та особистісному розвитку є передумовою для гармонійного розвитку дитини на наступних етапах. За несприятливих умов виникають передумови для формування слабкості „Я”, неспроможності, майбутніх акцентуацій особистості, для невротичної поведінки у шкільному та дорослому віці. Усе це вимагає значних і послідовних зусиль рідних, вихователів дитячих установ, практичних психологів щодо забезпечення сприятливих умов для розвитку дитини. Розвитку готовності до навчання у школі присвячено безліч літератури, яка допомагає батькам підготувати своїх дітей до школи та уникнути найрозповсюдженіших проблем та помилок.

2.2 Гра дошкільника – показник готовності до школи

Початок навчання в школі — подія так важлива для кожної дитини, що нерідко діти починають наперед готуватися до нього, причому не тільки за допомогою батьків, але і самостійно, за допомогою гри.

Чим для нас може бути цікава гра в школу для дошкільників? Така гра не розповість нам про емоційний стан дитини в процесі навчання, про відношення до нього вчителя, про те, як складаються його відносини з іншими дітьми. Все це ми дізнаємося пізніше з гри безпосередньо школярів.

І все-таки гра в школу дітей п'яти-шести років цінна тим, що відображає уявлення дітей про школу, її після рядків, правил, відносин учнів і вчителя.

Звідки узялася у малюків ця інформація? Чому в цих іграх закладені песимістичні або оптимістичні очікування, адже відповідний досвід у дітей ще відсутній? Як дорослий, такий, що цікавиться якоюсь темою, починає помічати, що ловить навіть обривки потрібної інформації, так і діти з самих різних джерел по крупицях збирають важливі для них відомості.

Ось старші діти захлинаючись обговорюють жарти на перервах, мама пригадала про строгу вчительку з свого дитинства, тато запевняє, що якщо погано вчитимешся, то тебе не поважатимуть однокласники, вихователька зітхнула про «щасливе дитинство», яке кінчиться, «коли підете в школу», і т.п. — все йде в скарбничку знань дитини про школу.

Залежно від того, яких випадкових думок і вражень — позитивних або негативних — позначиться більше, діти будуть з радісним нетерпінням або похмурим побоюванням чекати того моменту, коли вони підуть «перший раз в перший клас». Проте діти — істоти активні і чекають вони цього не склавши руки, а намагаючись наперед пристосуватися до нових умов і приміряти на себе новий вигляд діяльності зі всіма правилами і нормами взаємодії.

Отже гра дошкільника може стати віконцем, через яке ви спробуєте заглянути у внутрішній світ майбутнього першокласника і здогадатися про його мрії і страхи, пов'язаних з навчанням в школі. Правда, в чистому вигляді ви зможете їх «розгледіти» тільки якщо дитина грає одна, використовуючи іграшки. Але частіше діти об'єднуються для гри в школу, тому уявлення однієї дитини можуть перекриватися інформацією, отриманою іншим. Втім, це не так вже важливо, оскільки в процесі гри все одно відбувається такий взаємообмін.

Виниклі у вас гіпотези з приводу відчуттів і думок дитини краще уточнити в тактовній бесіді з ним, почати яку можна з розповідей про своє дитинство або шкільні події з вашими знайомими.

Пам'ятаєте, що кращий засіб боротьби проти марновірств -- точна інформація від дорослих, тому чим раніше ви виявите помилкову або шкідливу точку зору на школу у дитини, тим раніше зможете грамотно пояснити дитині суть та правду. Для аналізу деталей, значущих в таких іграх, давайте розглянемо конкретний приклад.