Смекни!
smekni.com

Діагностика агресивності старшокласників (стр. 6 из 9)

Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня агресії за методикою Басса‑Даркі

Параметр Фізична агресія (1) Вербальна агресія (2) Непряма агресія (3) Негативізм (4) Роздратування (5)
<50 >50 <50 >50 <50 >50 <50 >50 <10 >10
А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Всього 15 15 11 19 9 21 14 16 14 16
% 50 50 36,7 63,3 30 70 46,7 53,3 46,7 53,3
Юнаки 8 6 8 6 5 9 6 8 5 9
% 57,2 42,8 57,2 42,8 35,7 64,3 42,8 57,2 35,7 64,3
Дівчата 7 9 3 13 4 12 8 8 9 7
% 43,8 56,3 18,75 81,25 25 75 50 50 56,3 43,8
Параметр Підозрілість (6) Образа (7) Почуття провини (8) Індекс агресивності (ІА) Індекс ворожості (ІВ)
<50 >50 <50 >50 <50 >50 <25 >25 <10 >10
А 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Всього 7 23 18 12 11 19 19 11 30 0
% 23,3 76,7 60 40 36,7 63,3 63,3 36,7 100 0
Юнаки 2 12 7 7 6 8 9 5 14 0
% 14,3 85,7 50,0 50,0 42,8 57,2 64,3 35,7 100 0
Дівчата 5 11 11 5 6 10 6 10 16 0
% 31,25 68,75 68,75 31,25 37,5 62,5 37,5 62,5 100 0

За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 11-А класі можна сказати наступне:

– переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах "Вербальна агресія" та почуття провини;

– цікаво відмітити, що до фізичної агресії більш схильні дівчата ніж юнаки (56,3% та 42,8% відповідно);

– найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (81,25%), хоча і серед юнаків цей показник досить високий;

– до непрямої агресії схильні як юнаки так і дівчата, хоча серед дівчат цей показник вищий (64,3% і 75% відповідно);

– досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у юнаків, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні половина опитаних дівчат;

– показник "Роздратування" вищий серед юнаків – 64,3% і 43,8% відповідно;

– показник "Підозрілість" однаково високий і серед юнаків (85,7%) і серед дівчат (68,75%), хоча серед юнаків він вищий;

– за показником "Образа" значення розподілились однаково серед юнаків, а серед дівчат схильних до образи – меншість (31,25%);

– показник "Почуття провини" однаково високий серед юнаків і дівчат – 57,2% і 62,5 відповідно;

– індекс агресивності більший серед дівчат (62,5%);

– індекс ворожості як серед юнаків, так і серед дівчат не виходить за межі норми.


Таблиця 2.3

Результати дослідження самооцінки згідно запропонованих методик

№ п/п. Ім'я Стать Діагностика самооцінки Спілберга і Ханіна
1 2 3 4
1 Анатолій К. чол. 50
2 Андрій С. чол. 50
3 Богдан Л. чол. 46
4 Борис Ф. чол. 49
5 Валентин Г. чол. 30
6 Валерій З. чол. 27
7 Володимир Б. чол. 50
8 Геннадій С. чол. 42
9 Євгеній Ц. чол. 37
10 Ігор Н. чол. 24
11 Ілля Д. чол. 46
12 Максим У. чол. 42
13 Микита Т. чол. 31
14 Руслан Ш. чол. 41
15 Анастасія Ш. жін. 35
16 Анжела З. жін. 40
17 Валентина Р. жін. 28
18 Валерія П. жін. 24
19 Іванна Б. жін. 23
20 Лариса Т. жін. 27
21 Леся К. жін. 20
22 Людмила П. жін. 44
23 Марина О. жін. 53
24 Мирослава В. жін. 29
25 Настасія Г. жін. 48
26 Оксана Д. жін. 50
27 Олена К. жін. 35
28 Соломія Х. жін. 20
29 Софія В. жін. 35
30 Христина М. жін. 24

Проаналізувавши результати дослідження самооцінки, можна зробити наступні висновки.

Методика діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

– низький рівень тривожності (до 30 балів) спостерігається у 11 опитаних (36,7 %), з яких 8 (50 %) тестованих – жінки, а 3 (21,4 %) – чоловіки;

– середній рівень тривожності (31-45 балів) спостерігається в 9-ти опитаних або в 30 %, з яких жінки становлять 5 осіб (31,3 %), а чоловіки, відповідно, 4 особи, або 28,6 %;

– високий рівень тривожності діагностується у 10 осіб, або 33,3 %, серед яких 6 осіб становлять чоловіки (42,9 %), а 4 особи – жінки (25 %).

Таким чином, можна зробити висновок про те, що самооцінка в осіб жіночої статі досліджуваної групи є вищою, ніж серед чоловіків. Навіть враховуючи те, що жінок серед тестованих більше рівень тривожності, в загальному у них нижчий.

Графічно результати дослідження матимуть такий вигляд.

Рис. 2.1. Результати дослідження згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна


Рис. 2.2. Розподіл результатів згідно методики діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

Оскільки використовувались різнопланові методики дослідження рівня агресії, необхідно встановити зв'язок між самооцінкою і рівнем агресії досліджуваних.

Це найкраще зробити за допомогою обчислення коефіцієнта кореляції.

Коефіцієнт кореляції – це статистичний показник взаємозв'язку. Взаємозв'язок між параметрами значить, що низьким показникам одного параметру відповідають низькі показники і з іншого параметру, середнім показникам з одного параметру відповідають середні іншого, а високим – високі (рис. 2.3, а). Це, коли взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) – позитивний, тобто має знак "+". При негативному взаємозв'язку низьким показникам одного параметру відповідають високі показники іншого, високим першого – низькі іншого, а середнім – середні. (рис. 2.3, б). Негативний взаємозв'язок ще називають оберненим, зворотним.


а) Позитивний взаємозв'язок
б) Негативний взаємозв'язок

Рис. 2.3. Графічне зображення взаємозв'язку параметрів х і у

Коефіцієнт кореляції не може бути меншим за –1 чи більшим за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції здебільшого за шкалою, наведеною в таблиці 2.4. Більш точна оцінка коефіцієнта кореляції здійснюється за статистичними таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження.