Смекни!
smekni.com

Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики (стр. 6 из 10)

На третьому місці, роздратування (50%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.

На останньому місці, косвена агресія (40%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).

Серед середніх показників переважає негативізм (70%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротиву до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

На другому місці, образа (60%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.

На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.

Порівняльний аналіз діагностики проявів агресивних реакцій у учнів в повних та неповних сім’ях показав, що в повних сім’ях серед високих показників переважає вербальна агресія (70%), а в неповних – докори сумління, почуття провини (80%). В повних сім’ях учні в більшому ступені, ніж в неповних – схильні до проявів негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім’ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорів сумління.

На другому місці, в повних сім’ях почуття провини та докорів сумління (60%), а в неповних – вербальна агресія, підозрілість (70%). В повних сім’ях учні більш схильні переживати почуття провини, а в неповних – виражати негативні почуття як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. Підозрілість – від недовіри та відстороненості по відношенню до людей до упередження в тому, що інші планують та приносять шкоду.

На третьому місці, в повних сім’ях косвена агресія (50%), а в неповних – раздратування (50%). В повних сім’ях учні в більш схильні використовування пліток, проти інших людей, жартів та проявів невпорядкованих вибухів гніву, а в неповних сім’ях – до проявів негативних почуттів при найменшому збудженні.

На останньому місці, в повних сім’ях підозрілість (40%), а в неповних – косвена агресія (40%). В меншому ступені учнів з в повних сімей схильні до проявів підозрілості, а в неповних сім’ях – до пліток та вибухів гніву. В неповних сім’ях фізична агресія (50%), що свідчить про використовування учнями фізичної агресії проти іншої особистості.

Серед середніх показників в повних сім’ях переважає раздратування (70%), а в неповних – негативізм (70%). Учні з повних сімей в більшому степені схильні до проявів негативних почуттів при найменшому збідженні, а учні з неповних сімей – до негативізму.

На другому місці, негативізм (50%), а в неповних – образа (60%). Учні з повних сім’ях більш схильні до негативізму, а учні з повних сімей – до заздрості і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву та невдоволенням чимось.

Серед низьких показників в повних сім’ях переважає образа (70%). Це говорить про заздрість і ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гніву та невдоволенням чимось.

На останньому місці, в повних сім’ях фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.

Таким чином, в повних сім’ях переважає вербальна агресія, а в неповних – докори сумління, почуття провини. В повних сім’ях учні в більшому ступені, ніж в неповних – схильні до вираження негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім’ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорів сумління.

2.3 Особливості розвитку самовідношення особистості в повних і неповних сім’ях

Дослідження самовідношення проводилося за допомогою опитувальника Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2).

Результати дослідження представлені в таблицях 3 і 4.

Таблиця 3 Особливості розвитку самовідношення особистості у учнів (повні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» 10-100% - - Високий
Шкала I – самоповага 9-90% 1-10% - Високий
Шкала II- аутосимпатія 7-70% 2-20% 1-10% Високий
Шкала III – очікування позитивного відношення від інших 10-100% - - Високий
Шкала IY – самоцікавість 8-80% 1-10% 1-10% Високий
Шкала 1 – самовпевненість 10-100% - - Високий
Шкала 2 – відношення інших 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 3 – самоприйняття 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 4 – самокерівництво 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 5 – самообвинувачення 3-30% - 7-70% Низький
Шкала 6 – самоцікавість 9-90% 1-10% - Високий
Шкала 7 – саморозуміння 5-50% 4-40% 1-10% Високий

Дослідження особливості розвитку самовідношення особистості у учнів з повної сім’ї показало, що серед високих показників переважає шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 1 – самовпевненість (100%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Очікування позитивного відношення від інших, відображає очікування позитивного або негативного відношення до себе оточуючих. Особистість, очікуючи апатичного відношення до себе, очікує його як від більшості, від незнайомих або мало знайомих людей, так і від небагатьох, любов яких їй важлива, від інших людей така особистість очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Самовпевненість особистості свідчить про високу впевненість у собі, здатність свідомо відповідати за свої вчинки.

На другому місці, шкала I – самоповага, шкала 2 – відношення інших, шкала 3 – самоприйняття, шкала 4 – самокерівництво, шкала 6 – самоцікавість (90%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Учням важливо відношення до них інших людей. Вони позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є. Особистості вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями. Учні цікавляться своїми думками та почуттями.

На третьому місці, шкала IY – самоцікавість (80%). Це говорить про те, що особистість цікавиться своїми думками та почуттями.

На четвертому місці, шкала II- аутосимпатія (70%). Це говорить про схвалення себе в цілому та в суттєвих часностях, довіру до себе та позитивну самооцінку.

На останньому місці, шкала 7 – саморозуміння (50%). Це говорить про те, що особистість розуміє свої думки та почуття.

Серед низьких показників переважає шкала 5 – самообвинувачення (30%). Це говорить про те, що для особистостей характерно звинувачувати себе в усіх помилках та невдачах.


Таблиця 4 Особливості розвитку самовідношення особистості у учнів (неповні сім’ї)

Назва шкали Вис. Серед. Низ. Домінуючі рівні
Шкала S – інтегральне почуття «за» або «проти» 6-60% 4-40% - Високий
Шкала I – самоповага 2-20% 7-70% 1-10% Середній
Шкала II- аутосимпатія 6-60% 4-40% - Високий
Шкала III – очікування позитивного відношення від інших 2-20% - 8-80% Низький
Шкала IY – самоцікавість 1-10% 3-30% 6-60% Низький
Шкала 1 – самовпевненість 5-50% 4-40% 2-20% Високий
Шкала 2 – відношення інших - 6-60% 4-40% Середній
Шкала 3 – самоприйняття 3-30% 7-70% - Середній
Шкала 4 – самокерівництво 2-20% - 8-80% Низький
Шкала 5 – самообвинувачення 3-30% 2-20% 5-50% Низький
Шкала 6 – самоцікавість 1-10% 2-20% 7-70% Низький
Шкала 7 – саморозуміння 7-70% 3-30% - Високий

Дослідження особливості розвитку самовідношення особистості у учнів з неповної сім’ї показало, що серед високих показників переважає шкала 7 – саморозуміння (70%). Це говорить про те, що особистість розуміє свої думки та почуття.

На другому місці, шкала S інтегрального почуття «за» і «проти» особистого «Я», Шкала II- аутосимпатія (60%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Аутосимпатія говорить про схвалення себе в цілому та в суттєвих часностях, довіру до себе та позитивну самооцінку.

На останньому місці, шкала 1 – самовпевненість (50%). Це говорить про те, що особистості впевнені у собі та відповідають за себе та свої вчинки.

Серед середніх показників переважає шкала I – самоповага, шкала 3 – самопрйняття (70%). Це говорить про те, що учні мають віру в свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя. Учні позитивно відносяться до себе і приймають себе такими, які вони є.

На другому місці, шкала 2 – відношення інших (60%). Це говорить про готовність спілкуватися з собою «на рівних», впевненість в своїй цікавості для інших.

Серед низьких показників переважає шкала III – очікування позитивного відношення від інших, шкала 4 – самокерівництво (80%). Очікування позитивного відношення від інших, відображає очікування позитивного або негативного відношення до себе оточуючих. Особистість, очікуючи апатичного відношення до себе, очікує його як від більшості, від незнайомих або мало знайомих людей, так і від небагатьох, любов яких їй важлива, від інших людей така особистість очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Особистості вміють розподіляти свій час та керувати своїми діями.