Смекни!
smekni.com

Формування світогляду молодших школярів (стр. 12 из 14)

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем.

- Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Розмальовані яйця - писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні свята весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простим малюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності та чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособленням предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову.

• Червоний - радість життя

• Жовтий - місяць, зорі, врожай

• Блакитний - здоров'я

• Зелений - воскресіння природи

• Чорний з білим - пошана духів

• Червона з білим - родинне свято, мир, щастя

• Бронзова, коричнева - матір земля, її врожай, щедрість до людини

4.3 Інструктаж

1 група. З готового тіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука, дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їх прикрашають.

Елементи прикрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіста виробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьми пасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у "пічку", яка знаходиться у куточку класу, для випікання.

2 група. Розписують крашанки гуашшю, милом. Для роботи у дітей на партах приготовані гуашеві фарби, пензлики, шматочки мила, тоненько загострені. Показати дітям готові писанки: дерев'яні, а також з глини, звернути увагу на різноманітність орнаментів. На партах у дітей є виготовлені з глини і пофарбовані крашанки, також є варені яйця. Діти розписують їх різними орнаментами, гуашевими фарбами; кілька учнів розписують нефарбовані варені яйця кусочками заточеного мила. Потім вчитель збирає писанки і вкидає їх у фарбник.

3 група. Діти працюють з кольоровим папером і картоном. На партах у кожної дитини шматочки кольорового картону і заготовка з тонкого кольорового паперу, вирізані у формі овалу яйце. Діти простими олівцями наносять різні орнаменти, потім ножицями вирізають прорізі і наклеюють на картон. Вийшли витинанки. Кілька учнів кольоровими олівцями і фломастерами розфарбовують готові картонні тарілочки для того, щоб покласти на них виготовлені писанки.

Коли закінчили роботу, діти розповідають загадки, прислів'я, народні повір’я.

Загадки

1. Що святіше за хліб? (Паска)

2. В одній бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)

3. У фарбах катається, до церкви збирається? (Яйце)

Прислів'я

1. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

2. Красна річка берегами, а Великдень - пирогами.

Народні повір'я

1. Коли печуть паску, не можна, щоб у хаті був хтось чужий.

2. У свята забороняється працювати. Навіть замести у хаті вважається гріхом.

3. Садовлять паску у піч з молитвою, з примовлянням "Христос воскрес", теж саме роблять і витягуючи її з печі.

4. Садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть з хати".

5. Основне, чого бажають, щоб діти росли здорові, як паска.

6. Нічого в цей день не можна позичати.

7. Топтати ногами рештки фарбованого яйця гріх. Хто це робить, того Бог покарає хворобою.

5. Практична робота учнів

6. Виставка дитячих робіт, виявлення найкращої мальованки

7. Підсумок уроку

7.1 Оформлення великоднього столика виготовленими виробами.

7.2 Прибирання робочих місць.

Додаток Г

Виховна година

Тема заняття: Любій малечі про гончарні речі

Мета заняття: Знайомити дітей з національним українським посудом та працею гончарів. Дати поняття про природний матеріал для гончарної справи (глину). Знайомити з історією гончарства в Україні. Поповнити словниковий запас словами: гончар, глина, кераміка, тиква, макітра, куманець, барильце. Закріпити правильну вимову звука "г" в назві посуду: глечик, горщик, глина. Розвивати інтерес до гончарної справи. Удосконалювати українську мову дітей. Вчити розписувати посуд пензлем, удосконалювати техніку розпису.

Попередня робота: Бесіда про керамічні старовинні речі, ліплення дітьми виробів посуду, розпис українського посуду (паперові плоскі форми), знайомство з гончарним кругом.

Обладнання: Глиняний сучасний та минулих років посуд. Набір глиняного посуду в мініатюрі. Гончарний круг, шмат глини, малюнок Гончара. Народний фольклор: приказки, прислів'я, загадки, заклички, скоромовки. Паперові плоскі форми посуду, пензлі, гуаш.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми і мети заняття

Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття. Ми з вами відкриємо віконечко у світ цікавих речей українського побуту.

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Вступна бесіда

- Що є найголовнішим в світлиці? (Піч)

- Для чого вона потрібна в українських хатах? (Кажуть, піч - оберіг)

- Чому так кажуть? (Оберігає господарів від холод}' та голоду, годує та зігріває)

- А навколо печі все цікаві речі. Що тут є? (Рогачі, кочерга, багато різного посуду)

- З чого зроблений цей посуд? (З глини)

- Де беруть глину? (Копають на берегах озер та річок). Осі вона, ця глина. Вона буває різною: червоною, жовтою, оранжевою білою і навіть зеленкуватою. Я розкажу вам легенду про глину.

3.2 Легенда про глину

Біжить швидка гірська річка Латориця в Закарпатті. Вона була свідком тих подій, які сталися на її узбережжі. Хлопчаки з плаю пасли вівців неподалік від річки. Йшла велика злива, змила на березі ґрунт. Один з хлопчаків підковзнувся і мало не впав - руками обперся на землю. Земля виявилась м"якою, податливою. Хлопчик взяв землю до рук та став скочувати колобки, а далі плоскі кружечки. Потім зліпив якесь звірятко і показав товаришам. Ті й собі захопились ліпленням. Надвечір у село діти несли в руках багато виробів з того м"якого ґрунту - то й була глина. Зацікавились нею і дорослі. Спочатку ліпили іграшки, а далі - посуд, будівельний матеріал, робити фарби, бо глина є різного кольору.

3.3 Зустріч з гончарем

- Як називають людину, яка робить посуд з глини? (Гончар)

- Як будуть називати вироби, зліплені гончарем? (Гончарні)

- Як сказати про гончара, коли його всі хвалять? Коли про нього всі знають? (Добрий майстер, відомий, славетний)

Прислів'я

♦ Глина для гончара, що пісня для солов'я.

♦ Гончар без круга, що рослина без цвіту.

♦ Глини накопав, а вже хоче горщик робити.

- Який перший звук у слові "глина"?

- Як він вимовляється? (Глухо)

3.4 Гра на полі чудес

- Діти, сталося диво! Наш звичайнісінький гончарний круг перетворився на поле чудес, а це - гра. То ж швиденько починаємо грати.

1). Чи знаєте казки, де йдеться про глиняний посуд?

а). "Взяв журавлик глечик з вузьким горлом, поклав туди смачну крашанку та й запросив лисичку на гостини..." ("Лисиця та Журавель").

б)."Ну, клятий глечику, постривай же, ось я тебе втоплю -та й побігла лисичка з глечиком на голові до річки ..." ("Лисиця та глечик").

2). Чи знаєте ви загадки? Довге та вузьке горло має, воду холодною зберігає. (Тиква) В мене вмілі рученята. Посуд дуже я люблю. Зараз сяду, візьму глину, та ... я зліплю (Макітру)

- Знайдіть макітру серед посуду.

- Чому вона так називається? (В давнину мак терли)

- Для чого застосовують її в наш час? (Складають вареники, млинці, сирники)

3). Чи зумієте розписати український глиняний, тобто керамічний, посуд? (Зуміємо)

Діти розписують посуд - плоскі фігури посуду з паперу.

4 Підсумок заняття

- Звідки взялася глина?

- Які ви запам'ятали гончарні вироби?

Додаток Д

Тема уроку: Українська вишивка

Мета уроку: Ознайомити учнів з характерними особливостями української народної вишивки, основними її композиційними засобами виразності (стилізація, ритм, гармонія кольорів та інші). Розвивати уміння та навички виконувати зображення за допомогою картопляного штампу за мотивами української народної вишивки, створювати мініатюрні витинанки з серветкового паперу. Виховувати національну самосвідомість, інтерес до народних традицій, культурної спадщини українського народу.

Формувати естетичні почуття, художній смак.

Практична робота: Робота картопляним штампом, ескіз рушника, оздоблення роботи витинанкою.

Вид заняття: Зображення на площині.

Обладнання.

Для вчителя: оригінальні зразки української народної вишивки та її окремих елементів, зразки робіт, альбомні аркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензлик для клею, акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.

Для учнів: альбомні аркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензлик для клею, акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми уроку

- Діти, погляньте, які красиві вишиванки! (Демонстрація оригінальних зразків української народної вишивки).

- Які вироби представлені сьогодні на робочій виставці?

- Чим прикрашені сорочки, серветки, рушники?

Сьогодні ми поговоримо про українську народну вишивку. 3"ясуємо, чим цінні ці вироби, яка особливість їх як художніх мистецьких творів. Створимо ескіз українського рушника.

3. Вивчення нового матеріалу