Смекни!
smekni.com

Егоцентризм в підлітковому і юнацькому віці (стр. 2 из 2)

У дитячому віці спілкування хлопчиків і дівчаток контролюється дорослими. Младшеклассников вчителя спеціально учать «зрозуміло» говорити, хоча, як помічає Н.А. Головань: «І першокласникові, і учневі третього класу важко представити себе на місці слухача, визначити міру його обізнаності про предмет повідомлення, співвіднести вміст і мовну форму з типом слухача»

Цікаво відзначити, що в молодшому підлітковому віці егоцентризм дещо більше у підлітків-хлопчиків, чим у дівчаток, а в старшому підлітковому віці і в період ранньої юності, навпаки, більш егоцентричними виявляються дівчата. Така відмінність пояснюється великим прагненням хлопчиків до самоствердження в молодшому підлітковому віці і меншими здібностями їх до децентрації. Така різниця в комунікативних навиках зберігається в підлітковому віці і на тлі прагнення до самостійності і самоствердження веде до більшого егоцентризму у хлопчиків – підлітків у віці 10-14 років. У 13-14 років настає «пік» егоцентризму. Саме тоді, учні і учениці прагнуть звернути увагу інших на себе, протиставляють себе іншим. Через упертість, свавілля вони сприймають себе і затверджують себе як особи. Тому центрована старших підлітків сприяє становленню їх як осіб.

Ще одним чинником егоцентризму підлітків є вплив значимих дорослих, особливо вчителів і керівників секцій і груп позашкільних установ. Стиль їх керівництва і спілкування з школярами для деяких підлітків стає своєрідною моделлю поведінки в одних випадках і засобом придушення, або розвитку соціально-психологічних якостей – в інших. Авторитарний, автократичний, потурання стиль керівництва найчастіше стимулює егоцентричні тенденції в розвитку школярів, а демократичний стиль сприяє розвитку соціоцентричної спрямованості з її кооперативністю, прагненням до співпраці і взаємодопомоги.

При авторитарному або самовладному стилі керівництва вчитель здійснює єдиновладне управління колективом школярів без опори на актив.

Авторитарний стиль керівництва багато в чому схожий з автократичним, але дещо «м'якше». Тут учнів інколи залучають до обговорення низки запитань, що стосуються життєдіяльності класу як малої групи і колективу, але рішення, кінець кінцем, завжди приймаються вчителем.

Демократичний стиль керівництва – це стиль, де вчитель виконує роль «першого серед рівних». Він ініціює обговорення і учить школярів полеміці і дискусіям з приводу проблем, що виникають в класі, щось підказує хлопцям і допомагає сформулювати їх пропозиції, аргументувати вибір, знайти правильне або краще для даних умов рішення.

Ігноруючий або потурання стиль розпізнають за ознакою формального виконання вчителем своїх обов'язків класного керівника. Тут вчитель рідко втручається в життєдіяльність класу. Головне для нього – вказівки адміністрації, а не активна формуюча особа робота з учнями.

Ще один стиль – непослідовний. Це стиль керівництва, залежний від якихось зовнішніх обставин або настрою вчителя. Найчастіше він є поперемінним авторитарним і ігноруючим керівництвом.

3.Особливості профілактики і способів корекції егоцентризму в підлітковому і ранньому юнацькому віці

особистість егоцентризм підлітковий сім'я

Виходячи з особливостей віку, головна увага в процесі виховання слід приділити особливостям особи, що саме формуються, а профілактика егоцентризму відноситься до нього як одній з можливих властивостей особи. Оскільки всі особові якості взаємозв'язані зі всіма психічними процесами, то поважно звернути увагу, принаймні, хоч би на мову і мислення підлітків і старшокласників.

До 13-14 років учень вже в змозі оперувати гіпотезами і в старших класах на цій основі формується гіпотетико-теоретичне мислення. Будь-яке відставання у формуванні психічних новоутворень загрожує розумовим егоцентризмом. У підлітків він виявляється в тому, що школяр не реагує на підказку вчителя при рішенні тієї або іншої задачі, не в змозі відхилитися від першого вибраного ним способу рішення, не дивлячись на його помилковість.

У юнацькому віці егоцентризм пізнавальних процесів виявляється в нерозвиненості дивергентного мислення, при якому здійснюється пошук і порівняння альтернатив.

Таким чином, необхідно тренувати гнучкість мислення за допомогою завдань, що мають різні способи рішення, що є одним з важливих засобів і в розвитку особи без значних егоцентричних тенденцій. Для раннього юнацького віку в зв'язку з цим можна рекомендувати дискусії по найрізноманітніших проблемах з метою вироблення гіпотетико-теоретичного мислення. У дискусіях у школярів розвивається логіка завдяки активному підбору аргументів і фактів для переконання товаришів в правоті своєї точки зору. Так само бажано виучувати мистецтву ведення суперечки.

Потреба і тренування аргументованого викладу власної думки допомагає підліткам і старшокласникам в розвитку ще одного важливого психічного утворення пізнавальної сфери – рефлексії. Рефлексія дає можливість розглядати свої думки, відчуття, дії, стосунки як би з боку. За допомогою рефлексії людина стає здатною не лише розумно і об'єктивно аналізувати свої і чужі думки і вчинки з точки зору відповідності їх задуму і умовам діяльності, але і дістає можливість, а деколи і бути навіть в результаті цього упевненим в його думках, бажаннях, оцінках, намірах, стосунках до самого собі.

Окрім мислення егоцентризм виявляється в мові. Головними формами егоцентризму мовної активності є еготизм і ретрофлексія. Еготізм, як прагнення міркувати і розповідати про себе іншим людям, особливо одноліткам, найбільш типовий для підлітків. Розповідаючи про події свого життя, свої вчинки і думки, школяр реалізує потребу у визнанні себе товаришами, підвищує статус в структурі стосунків з іншими і до того ж – розвиває свою мову. Проте невелика перевага діалогу у бік монологічності розповіді про саме собі при спілкуванні з іншими стає проявом егоцентризму. Тут, важливе відчуття міри і інтерес не лише до своєї персони, але і до особи співбесідника.

Егоцентризм розвивається і на основі ригідності мови і нерозвиненості такої функції спілкування, як говір. Що не мають достатнього розвитку комунікативних навиків говору, можуть уважно слухати товаришів, але своїм мовчанням стимулюють їх монолог. У результаті, мовчуни виявляються у ряді випадків жертвами своїх помилкових неперевірених думок і висновків щодо товаришів і особливо їх висловів.

На уроках мови і літератури можна допомогти підліткам і старшокласникам виправити прояви регідності мови і звернути їх увагу на еготизм. Ригідність мови виражається в словах-повторах, в повторах виразів і одноманітності мовних зворотів, в повільному темпі мови і в таких вкрапленнях як часті і довгі звуки типа «ммм.», «а.» і ін. Корисними для розвитку мови тут можуть виявитися не лише контроль вчителя або зауваження учнів, але і особливо записи повідомлень, відповідей, доповідей, розмов на магнітофон. Ці записи потім аналізують самі школярі. Так само дієвий – підбір синонімів, який розширює мовний репертуар, розвиває уміння говорити.

Проте для розвитку діалогічності і умінь зрозуміло для співбесідника говорити, з одного боку і уважно слухати, з іншою, зусиль лише вчителів словесності, мабуть, мало. Допомогти в даному випадку може лише шкільний психолог і спеціально підготовлені вчителі і старшокласники, які самі пройшли тренінг психології спілкування. Так само допомагають заняття риторикою і курси по майстерності прилюдного виступу.

Сприяє зниженню егоцентризму вживання дискусій, ролевих ігор, при яких у учасників активізується орієнтування на думки товаришів, розвиваються здібності координації і кооперації спільних зусиль при виконанні тих або інших завдань. Все це в цілому сприяє зниженню егоцентризму.

Навики координації думок, оцінок, точок зору, намірів добре розвиваються і в умовах участі в ролевих і ділових іграх.

Для профілактики ситуативного егоцентризму важливе своєчасне формування адекватної мотивації і навчання учнів прийомам, направленим на зниження тривожності. Якщо він викликається конфліктами, то тут потрібне тренування співпраці як способу регулювання конфліктів.

У випадках, коли впливати на підлітків складно, існує психотерапевтична і психокоректувальна допомога.

Список використаної літератури

1.Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1986.

2.Анастази А. Психологическое тестирование. Ч. 1 2. М., 1982.

3.Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект-Прогресс, 1998. - С. 274-277

4.Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания в семейних отношений. М.: Апрель Пресс, Изд-во ЕКСМО-Пресс, 1999. - С.431.

5.Бодалев А. А. (отв. ред.). Активние методи обучения педагогическому общению и его оптимизации. М., 1983.

6.Бодалев А. А. Личность и общение. М., 1983.

7.Бодалев А. А., Ковалев Г. А. (отв. ред.). Общение и развитие психики. М., 1986.