Смекни!
smekni.com

Особливості проявів гендерних стереотипів у системі викладач – студент (стр. 10 из 13)

Болгарський психолог З. В. Іванов показав, що є деякі відмінності в педагогічному спілкуванні чоловіків і жінок - вчителів фізкультури. Вчителі-жінки більше прагнуть показувати і пояснювати учбовий матеріал в порівнянні з вчителями-чоловіками, частіше ставлять питання і роблять доповнення до відповідей учнів. Жінки частіше використовують оцінки, жарти. Вчителі-чоловіки частіше дають конкретні вказівки по організації роботи, частіше використовують команди і розпорядження. У виховній роботі вчителя-чоловіка більше уваги звертають на зовнішню і формальну сторону, менше вникаючи в мотиви поведінки учня. Вони віддають перевагу в спілкуванні школярам-спортсменам і більш фізично розвиненим і дисциплінованим школярам.

За даними Д. А. Мішутіна, вчителі-чоловіки частіше використовують особово-групове спілкування, а вчителі-жінки – міжособистісне спілкування. Чоловіки в порівнянні з жінками частіше використовують немовні засоби спілкування, а жінки - мовні. Виховний звертання також частіше використовується жінками.

Таким чином, можемо спостерігати різницю в сприйнятті та поведінці викладачів, що відповідає їх гендеру.


3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТПІВ У ВЗАЄМОСТОСУНКАХ СТУДЕНТІВ І ВИКЛАДАЧІВ ВУЗІВ

3.1 Мета, методика і організація дослідження маскулінних і фемінних характеристик в образі чоловіка, жінки і викладача у студентів Вузів

Про необхідність поглиблення і збагачення теоретичних і практичних напрацювань по проблемі гендерних стереотипів в системі вищої освіти говорять багато зарубіжних і вітчизняних психологів.

Помітимо, що гендерні дослідження є галуззю психологічного знання, що активно розвивається. Полорольові стереотипи привласнюються всіма, хто росте і розвивається в суспільстві. Уявлення, пов'язані з цими стереотипами, стають неусвідомлюваною ідеологією, яка переноситься на всі сфери життєдіяльності. Складнощі досліджень не є прерогативою психології. Будь-яка наука, дотична з життям суспільства і окремої особи, містить лише частину цілісної картини, якщо не використовує гендерний підхід. У нашому дослідженні ми прагнули нівелювати неусвідомлений вплив наших стереотипних уявлень на результати нашої роботи шляхом використовування в основному стандартизованих методів дослідження.

Наше дослідження містить теоретичний аналіз літературних джерел та обґрунтування актуальності та потреби в ньому; вибір методів дослідження згідно з метою та гіпотезою, проведення обраних методик на виборці згідно з предметом та об’єктом нашої емпіричної частини; статистична обробка і аналіз отриманих результатів; формулювання висновків щодо результатів нашого дослідження відповідно до гіпотези.

В основі нашої дослідницької роботи припущення що стереотипи маскулінності і фемінності, що ми намагаємося виявити у студентів, будуть співвідноситися з гендерними ознаками в образі ідеального викладача, що також є предметом нашого дослідження.

Ми зосереджуємо свою увагу на виявленні рис, притаманних чоловікам та жінкам, а також на гендерних ознаках образа ідеального викладача в уявленнях студенток-дівчат і студентів-юнаків.

В результаті дослідження ми плануємо одержати дані про найбільш типові гендерні стереотипи, що притаманні студентській молоді, які поширюють і поглиблюють існуючі уявлення про відмінності в психологічних характеристиках представників чоловічої та жіночої статі.

Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі проводилася невелика бесіда із студентами, з метою замотивувати учасників дослідження. На другому етапі в ході заповнення респондентом опитувальника С.Бем ми з'ясовували особливості стереотипів мускулінності і фемінності в уявленнях про ідеального викладача у студентів Вузів. На завершальному третьому етапі проводилося дослідження за допомогою тієї ж методики, проте в інструкції пропонувалося описати типового чоловіка і типову жінку. Кожен обстежуваний одержував реєстраційний бланк опитувальника в який він заносив відповіді, а також продовжував складені нами нескінчені речення, для уточнення гендерних стереотипів, що склалися у респондентів.

Обстеження проводилося на базі різних Вузів р.Запоріжжя (ЗНУ, ЗНТУ, ЗГМУ, ЗІГМУ). Для дослідження гендерних стереотипів у студентів була сформована вибірка, що складається з 30 студентів у віці від 19 до 23 років, по 15 юнаків і 15 дівчат. Вік студентів, що приймали участь у експериментальному дослідженні, нами було обрано невипадково. Цей період, окрім сформованої особистості, особливостей поведінки та стилів спілкування, характеризується сталістю певних стереотипів, у тому числі й гендерних, та мотивацією їх незмінності або спроб подолання [23, 248].Мы прагнули залучати до дослідження студентів різних вищих учбових закладів (і технічних і гуманітарних) у зв'язку з розповсюдженням на вибір професії гендерних стереотипів про великі здібності до точних наук у юнаків. Тому серед респондентів представників Запорізького національного університету було 8 чоловік, що вчаться Запорізького національного технічного університету 13 чоловік, студентів Запорізького державного медичного університету 4 люди і студентів Запорізького державного муніципального університету 5 чоловік. Гендерна ідентифікація особистості тісно пов'язана із засвоєнням і реалізацією ролевих стандартів поведінки, прийнятих в суспільстві і культивованих в найближчому мікросередовищі індивіда. Тому при дослідженні гендерних стереотипів респонденти розділялися по статі.

Відповідно до гіпотези використовувалася методика опитувальник С. Бем (модифікований варіант), оскільки ця методика направлена на оцінку стереотипних уявлень про маскулінності і фемінності, а також розроблений нами набір незакінчених фраз ( дивитись додаток А). Теорія гендерної схеми, розроблена З. Бем, містить риси як теорії соціального навчення, так і теорії когнітивного розвитку. З позицій цієї теорії, засвоєння і прийняття установок, пов'язаних з виконанням певної гендерної ролі, здійснюється в процесі первинної соціалізації. Передбачається, що статева диференціація і типізація є результатом переробки інформації, пов'язаної з поняттями чоловіче і "жіноче", що гендерно-схематизує. Орієнтуючись на дорослих, дитина научається вибирати зі всіх можливих визначень "Я" тільки ті, які застосовні до його статі. Сприймаючи нову інформацію (включаючи і нове знання про себе), дитина кодує і організовує її відповідно до заданих ззовні гендерних схем, тобто домінуючими культурними уявленнями про мужність і жіночність і ролі чоловіка і жінки в суспільстві. Таким чином, і самооцінка людини, і його поведінка в істотній мірі визначаються змістовним компонентом гендерних стереотипів, пануючих в суспільстві.

У дослідженні ми використовували модифікований варіант, що складається з 60 питань, з них 20 питання «буферних» і по 20 питань відносяться до кожного з вимірюваних чинників (маскулінність, фемінність). Респонденту пропонується занести в реєстраційний бланк один з варіантів відповіді на питання: «так», «ні». Набуті дані виражаються в показниках маскулінності і фемінності, а також обчислюється основний індекс «маскулінність-фемінність» в образі типової жінки, типового чоловіка і ідеального викладача.

3.2 Аналіз і інтерпретація отриманих даних

Стереотип викладача, як і будь-який інший, тісно пов'язаний з пануючими у цей момент в суспільстві поглядами, тому ми також порівнюємо уявлення про ідеального викладача з результатами набутими при описі типових чоловіків і жінок. Для аналізу інформації ми розбили випробовуваних на дві групи по ознаці статі – дівчата і юнаки, між якими ми також проводили порівняння. На основі емпіричних даних отриманих за допомогою методики опитувальник С.Бем (модифікований варіант) ми порівнюємо гендерний компонент характеристики викладачів в представленнях кожної з груп ( дивитись додаток Б).

Рисунок 3.1 – Діаграма розподілу середньогрупових показників за шкалами маскулінність і фемінність у юнаків і дівчат

Среднегруппової показник маскулінності у юнаків був рівний 0,84, а в групі дівчат – 0,9.Таким чином при аналізі показника маскулінність дівчини і юнаки продемонстрували різницю досить незначну у розмірі 0,06, а різниця в показниках шкали фемінність була значущішою і склала 0,16 (дивитись рисунок 3.1). Уявлення про ідеального викладача у студенток виражаються у великих показниках маскулінності і менших показниках фемінності, ніж у юнаків студентів. При цьому показник основного індексу і у юнаків і у дівчат знаходиться в межах андрогінності з тенденцією слабовираженої маскулінності і дорівнює -0,7 у респондентів жіночої статі і -0,19 у респондентів чоловічої статі.

У групі дівчат маскулінність, в межах андрогінності, виражена набагато яскравіше, різниця між показниками двох груп дорівнює 0,51 (дивитись рисунок 3.2). Цікавий факт, що в бесіді абсолютну більшість юнаків (83%) заявляли, що ідеальним викладачам бачать жінку, а інші 27% стверджували, що стать не має значення, і жоден юнак не бачив в ролі ідеального викладача чоловіка. У дівчат подібної тенденції не спостерігалося, так 30% не мали переваг відносно статі викладача, для 43% більш відповідним ідеальному викладача видається чоловіча стать, а 27% віддали б перевагу викладачу жінку.


Рисунок 3.2 – Діаграма середньогрупових показників за результатами опитувальника С.Бем в уявленнях дівчин-респонденток

Стереотип чоловіка в очах студентів-юнаків по показнику основного індексу представлявся помірно вираженою маскулінністю -0,71. При цьому показник маскулінності дорівнював 0,88, а фемінності – 0,58. Якщо порівнювати ці показники з портретом ідеального викладача, то помітимо, що показники маскулінності практично рівні, а фемінність в образі викладача набагато більш виражена.