Смекни!
smekni.com

Психологічні особливості конфліктів батьків і дітей (стр. 13 из 17)

За власне сімейної дискусії особливо велике значення набуває навчання формуванню адекватного уявлення про той чи інший аспект сімейного життя, де важливу роль відіграє корекція тих особливостей взаємовідносин членів сім'ї, котрі перешкоджають цьому.

В практиці сімейної психокорекції нерідко доводиться спостерігати парадоксальне явище: при роздільній роботі з членами сім'ї всі вони з допомогою психолога приходять до спільної думки з певного питання. Але варто розпочати сумісне обговорення цього питання, як думки враз поляризуються і члени сім'ї знову займають діаметрально протилежні позиції. Ця поляризація відбувається у відповідності з особливими внутрішньосімейними ролями (“песиміст” - “оптиміст”, “теоретик” - практик” та ін.).

Управління сімейною дискусією вимагає від психолога чималого мистецтва. Вартий уваги зазначений Х. Пересом опис основних прийомів, які використовують психотерапевти при веденні сімейної дискусії [21]: ефективне використання мовчання, вміння слухати, навчання за допомогою запитань, повторення, узагальнення, конфронтація з певною думкою члена сім'ї та інше.

6) Корисними є домашні завдання клієнтам (ведення щоденника самоспостереження; завдання, які передбачають бесіди на задані теми, що їх мають вести члени сім'ї протягом певного часу; завдання фіксувати за заданим планом позитивних і негативних реакцій на дії інших членів сім'ї; завдання застосовувати певний час ті форми спілкування, відсутність яких призвела до складної сімейної ситуації) допомагають їм закріпити позиції і навички, засвоєні під час консультування.

У реконструктивному блоці вирішуються такі задачі: корекція неадекватних емоціональних реакцій, навчання самостійного знаходження потрібних форм емоційного реагування. Можна запропонувати психодраматичні розігрування.

Перераховані блоки утворюють єдиний психокорекційний комплекс.

Будь-яка родина може бути щасливою, якщо в ній панують взаєморозуміння й довіра. Якщо в такій сім'ї є дитина з психофізичними вадами, потрібно створити умови для найефективнішого її розвитку, сприяти її соціалізації, адаптації в суспільство. Саме через це психологи, педагоги, дефектологи великої уваги надають діагностуванню сім'ї, виявленню її особливостей, факторів, які домінують, стилів виховання тощо. Їхня спільна мета - створення моделі допомоги родині й навчання батьків, адже, озброєні знаннями, вони, зможуть долучитися до загального корекційного процесу стосовно їхньої дитини.

Усе починається з родини, від неї залежить, як швидко дитина з особливими потребами піде на контакт з оточуючими і зможе, в силу своїх можливостей, вести активний спосіб.

Для визначення ефективності обраної колекційної програми ми обрали 5 сімей, з яких діти виявили суперницький стиль поведінки під час конфліктної ситуації, а батьки або матері, згідно з результатами досліджень, мають неадекватне (не прийняття, авторитарна гіперсоціалізація, «маленький невдаха») батьківське ставлення до власної дитини, яке заважає їх знаходити спільну мову під час вирішення суперечок.

Проводячи з ними корекційну програму, ми очікуємо змінення в кращу сторону досліджуваних показників: стилю поведінки в конфліктній ситуацій у дитини, та зміна батьківського ставлення у матері або батька.

3.3 Аналіз ефективності обраного корекційного комплексу занять

Для оцінки ефективності обраної корекційної програми потрібно свівставити результати, отримані у ході діагностування методичним матеріалом досліджених сімейних пар. У корекціній роботі брали учать чотири сімейні пари № 3, 13, 19 і 30.


Таблиця 3.1 Результати психодіагностичного комплексу до і після проведення колекційної програми.

До корекційної програми Після корекційної програми
Сім’я 3 Стиль поведінки у конфлікті Батьківське ставлення Стиль поведінки у конфлікті
Дитина суперництво (8 балів) - Компроміс (8 балів) -
Мати суперництво (8 балів) «маленький невдаха» співробітництво (7 балів) прийняття
Батько суперництво (9 балів) «маленький невдаха» компроміс (7 балів) «маленький невдаха»
Сім’я 13
Дитина суперництво (9 балів) - пристосування (6 балів) -
Мати суперництво (8 балів) авторитарна гіперсоціалізація компроміс (7 балів) кооперація.
Батько уникання (9 бал) «маленький невдаха» уникання (8 бали) кооперація.
Сім’я 19
Дитина суперництво (9 балів) - пристосування (7 балів) -
Мати суперництво (8 балів) авторитарна гіперсоціалізація. уникання (9 бали) симбіоз
Батько компроміс (6 балів) «маленький невдаха» компроміс (7 балів) симбіоз
Сім’я 30
Дитина суперництво (9 балів) - компроміс (7 балів) -
Мати суперництво (8 балів) «маленький невдаха» пристосування (8 балів) кооперація
Батько співробітництво (6 балів) авторитарна гіперсоціалізація. співробітництво (9 балів) прийняття

Таблиця 3.2. Результати набраної кількості балів за методикою діагностики стратегій поведінки особистості в конфлікті К. Томаса (до та після колекційної програми

№ сім’ї Суперництво Співробітництво Компроміс Уникнення Пристосування
Сім’я 3 до після до після до після до після до після
Дитина 8 4 3 6 4 8 2 6 5 4
Мати 8 4 6 7 5 5 4 5 4 6
Батько 9 5 8 5 4 7 5 5 4 6
Сім’я 13
Дитина 9 5 5 6 4 6 3 6 3 6
Мати 8 3 4 7 4 7 6 6 5 5
Батько 1 2 6 8 7 7 9 8 7 4
Сім’я 19
Дитина 9 4 4 5 4 6 5 7 4 7
Мати 8 4 4 6 7 6 6 9 5 6
Батько 1 3 4 5 6 7 7 8 7 8
Сім’я 30
Дитина 9 2 5 6 4 7 3 5 5 7
Мати 8 3 4 7 7 5 6 7 5 8
Батько 1 2 6 9 4 7 6 6 3 7

Таблиця 3.3 Зміна кількості балів набраних за тестом-опитувальником батьківського відношення (А. Я. Варга, В. В. Столін) серед сімей що проходили корекційну програму

№ сім’ї Прийняття-відкидання Кооперація. Симбіоз. Авторитарна гіперсоціалізація. Маленький невдаха»
Сім’я 3 до після до після до після до після до після
Мати 24 29 3 4 3 5 3 2 3 1
Батько 19 23 6 6 3 4 1 1 3 3
Сім’я 13
Мати 14 25 3 7 5 6 6 2 4 1
Батько 19 27 6 7 3 5 1 1 3 2
Сім’я 19
Мати 30 30 6 6 4 6 1 1 2 1
Батько 24 26 5 6 4 6 1 1 3 1
Сім’я 30
Мати 23 27 8 8 6 6 2 1 2 1
Батько 11 26 3 6 2 5 3 2 1 1

Таким чином, аналізуючи результати отримані після проведення колекційної програми серед чотирьох досліджених пар, можна зробити висновок, що тренінг виявився ефективним, показники конфліктності у членів сімей зменшилися, а батьки, які, в певному ступені завищували вимоги до власної дитини, та вважали її невдахою, змінили своє батьківське ставлення, в сторону покращення.

Висновки

Батьківство відіграє значну роль у житті конкретної особистості. Протягом всього життя батьки залишаються значимою фігурою для індивіда. Батьківство включає феномени материнства й батьківства, але не зводиться до їхньої простої сукупності.

Причину конфліктності у родинах викликає вікова різниця між батьками і дітьми, відмінність характерів, що утруднює взаєморозуміння. Причина непорозумінь лежить у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти сьогодення ростуть в умовах, відмінних від тих, в яких їхні батьки. Нерідко батьки трактують своє ставлення до дітей так, ніби існує якийсь договір між ними і їхньою дитиною.

На діагностичному етапі були вивчені якісні характеристики схильності членів сім’ї до конфліктних ситуацій, було досліджено взаємовплив різноманітних чинників на створення, провокування конфлікту та поведінки у конфліктному середовищі, вивчені показники батьківського ставлення до дітей.