Приклад: Поліна Т. (7-й клас).
| Спеціальні навички та вміння | Пізнавальні інтереси | |||||
| Фізичні | Художні | Трудові | Музичні | Гуманітар. предмети | Точні науки | Природн. предмети |
| д | д | с | д | + | – | + |
Рис. 2. Фрагмент таблиці потенційних навчальних можливостей учнів 7-го класу
Таким чином, ми визначили, що дівчинка має достатній потенціал для занять фізичною культурою, образотворчим мистецтвом та музикою і середній – для занять працею. Її пізнавальні інтереси більше спрямовані на оволодіння гуманітарними та природничими дисциплінами, а до точних наук вона не має схильностей.
Показники спеціальних здібностей і вмінь та дані про пізнавальні інтереси учнів необхідні на етапі здійснення поточного аналізу відповідності актуального рівня навчальних досягнень школярів (за результатами І семестру та підсумкової атестації) рівню їх потенційних навчальних можливостей.
Протягом навчального року проводився психолого-педагогічний моніторинг навчальних досягнень кожного учня за результатами першого семестру, державної атестації (у 9-му класі) та підсумкового оцінювання. Кожний класний керівник заповнював таблицю навчальних досягнень учнів свого класу, заносячи до неї всі оцінки з усіх предметів, які школярі отримали в першому семестрі (І), а по закінченні навчального року – за результатами підсумкової атестації (П). При цьому особливу увагу звертали на ті оцінки, які не відповідали загальному рівню потенційних навчальних можливостей або рівню розвитку спеціальних навичок та вмінь (р.м.), тобто були вищими чи нижчими за них. Ці оцінки спеціально виділялися, у нашому випадку, підкреслювалися.
За результатами першого семестру та підсумкового оцінювання класні керівники здійснювали аналіз адекватності рівня навченості кожного учня свого класу (навчальні досягнення) рівню його потенційних можливостей до навчання. Результати психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень Поліни за результатами І семестру та за підсумками навчального року показані на рис. 3.
Приклад: Поліна Т. (7-й клас).
| Рівень потен-ційних навчал. можли- востей | Рівень навчальних досягнень | ||||||||||||||||||||||||
| укр. мова | укр. літ-ра | рос. мова | літе-ратура | англ. мова | алге-бра | геоме-трія | |||||||||||||||||||
| I | П | I | П | I | П | I | П | I | П | I | П | I | П | ||||||||||||
| д | 7 | 7 | 7 | 7 | 6 | 7 | 8 | 7 | 8 | 8 | 5 | 7 | 7 | 7 | |||||||||||
| Рівень потен-ційних навчал. можли- востей | Рівень навчальних досягнень | ||||||||||||||||||||||||
| історія Укр. | всесв. історія | біоло-гія | фізика | геогра-фія | історія р. кр. | ОБЖ | |||||||||||||||||||
| I | П | І | П | І | П | І | П | I | П | І | П | I | П | ||||||||||||
| д | 6 | 7 | 6 | 7 | 8 | 8 | 5 | 7 | 7 | 7 | 7 | 7 | 8 | 9 | |||||||||||
| Рівень потен-ційних навчал. можли- востей | Рівень навчальних досягнень | ||||||||||||||||||||||||
| музика | образотворче мистецтво | фізична культура | праця | ||||||||||||||||||||||
| рм | I | П | р м | I | П | р м | I | П | р м | I | П | ||||||||||||||
| д | д | 8 | 9 | д | 11 | 11 | д | 10 | 10 | с | 9 | 9 | |||||||||||||
Рис. 3. Фрагмент таблиці навчальних досягнень учнів 7-го класу
Проаналізувавши навчальні досягнення учениці 7-го класу Поліни Т. за результатами І семестру, класний керівник виявив, що дівчинка має три оцінки зі спеціальних предметів (образотворчого мистецтва, фізичної культури та праці), які перевищують її потенційні можливості (за висновками вчителів-спеціалістів із даних предметів), та п’ять оцінок із загальнонавчальних предметів (російської мови, алгебри, історії України, всесвітньої історії, фізики), що не відповідають загальному рівню її потенційних навчальних можливостей, який визначено як достатній, бо знаходяться в межах середнього рівня.
Приклад: Поліна Т. (7-й клас).
| Рівень потенційних навчальних можливостей | Рівень навчальних досягнень | |||||
| за результатами І семестру | за результатами навчального року | |||||
| вище | адекватно | нижче | вище | адекватно | нижче | |
| д | * | * | ||||
Рис. 4. Фрагмент таблиці відповідності рівня навчальних досягнень рівню потенційних навчальних можливостей учнів 7-го класу
Тобто, у І семестрі учениця не повністю реалізувала свій навчальний потенціал і в цілому навчалася нижче від своїх можливостей. Деякою мірою це пояснювалось, зокрема, тим, що показник словесно-логічного мислення дівчинки знаходився на межі достатнього та середнього рівнів. Високі ж оцінки зі спеціальних предметів можна було пояснити інтересом Поліни до цих занять і її старанністю. За результатами навчального року, згідно з підсумковою атестацією, спостерігається вже інша картина: Поліна зуміла підвищити свої оцінки та закінчити навчальний рік із навчальними досягненнями достатнього рівня, тобто адекватно до своїх потенційних навчальних можливостей. Результати аналізу класний керівник заносив до таблиці відповідності рівня навчальних досягнень рівню потенційних навчальних можливостей (рис. 4).
Таблиця 2
Результати психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів
| Клас | Кількість учнів | Рівень потенційних навчальних можливостей на початок року | Рівень реальних навчальних досягнень за підсумками року | Відповідність навч. досягн. потен. можл. | ||||||||
| вище | адекватно | нижче | ||||||||||
| в | д | с | н | в | д | с | п | |||||
| 5-А | 18 | 1 | 14 | 3 | - | 3 | 12 | 3 | - | 2 | 16 | - |
| 5-Б | 18 | - | 7 | 9 | 2 | - | 9 | 8 | 1 | 4 | 13 | 1 |
| 6-А | 23 | 4 | 14 | 5 | - | 2 | 16 | 5 | - | 3 | 15 | 5 |
| 6-Б | 21 | - | 9 | 12 | - | - | 8 | 11 | 2 | 1 | 17 | 3 |
| 7-А | 20 | 1 | 10 | 6 | 3 | - | 7 | 7 | 6 | 1 | 10 | 9 |
| 7-Б | 22 | 1 | 10 | 9 | 2 | 2 | 13 | 6 | 1 | 6 | 16 | - |
| 8-А | 26 | 2 | 10 | 12 | 2 | 3 | 7 | 14 | 2 | 2 | 21 | 3 |
| 8-Б | 21 | - | 5 | 12 | 4 | 2 | 5 | 6 | 8 | 4 | 13 | 4 |
| 9-А | 17 | 2 | 5 | 9 | 1 | 3 | 3 | 9 | 2 | 2 | 12 | 3 |
| 9-Б | 27 | 3 | 10 | 14 | - | 2 | 9 | 13 | 3 | 1 | 19 | 7 |
| Зага-лом | 213 | 14 | 94 | 91 | 14 | 17 | 89 | 82 | 25 | 26 | 152 | 35 |
| % | 100 | 6,6 | 44,1 | 42,7 | 6,6 | 8,0 | 41,8 | 38,5 | 11,7 | 12,2 | 71,4 | 16,4 |
Аналіз адекватності рівня навчальних досягнень кожного учня рівню його потенційних навчальних можливостей, як правило, виявляв певну розбіжність цих показників. Це свідчило про те, що значна частина учнів не повністю використовувала свої пізнавальні можливості і, відповідно, мала резерви для більш ефективного розумового розвитку. З метою оптимізації цього процесу з’ясувались причини порівняно низької успішності кожного конкретного учня з конкретних предметів та розроблялись відповідні засоби корекції.
Висновок щодо ефективності розумового розвитку учнів робився на основі аналізу відповідності рівня реальних навчальних досягнень кожного школяра рівню його потенційних можливостей до навчання за підсумками навчального семестру або року. Реальним рівнем навчальних досягнень учня, на відміну від формального, ми вважаємо той рівень досягнень, у межах якого знаходиться 80-100% оцінок, отриманих школярем за результатами навчальної діяльності.
Результати психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів 5-9 класів ЗОШ №6 у 2001/2002 н. р. відображені у табл. 2.
Як видно з таблиці, адекватно до своїх потенційних можливостей за підсумками 2001/2002 н.р. навчалось 71,4% учнів 5-9-х класів вищезазначеної школи. Не реалізували свої розумові можливості (навчалися нижче від виявлених у них навчальних потенцій) 16,4% учнів. Дещо вищі від своїх можливостей навчальні досягнення мали 12,2% учнів.