Смекни!
smekni.com

Професійне самовизначення звукорежисера як проблема становлення професійної самосвідомості (стр. 4 из 6)

8. Внутрішня конфліктність. Високі значення за даною шкалою свідчать про наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоди з собою. Украй низькі значення говорять про заперечення проблем, закритість, поверхневому самовдоволенні.

9. «Самозвинувачення». Високі значення говорять про самозвинувачення, готовність поставити собі в провину свої промахи і невдачі, власні недоліки.

Мета. Використати даний тест для оцінки професійного самовизначення у 2 вибірках.

Необхідний матеріал. Раніше підготовлені бланки для заповнення.

Хід проведення. Дослідження проводиться на раніше заготовлених бланках, пред’являється інструкція виконання, необхідність відповісти на поставлені запитання «згоден» чи «не згоден», позначаючи знаком «+» чи «-» відповідаючи на запитання чесно.

Стимульний матеріал, 57 запитань відзначений у Додатку А.

Таким чином, у проведенні дослідження ми використовуємо тест – опитувальник самовідношення Століна за яким отримаємо 12 шкал, показників відношення до свого «Я», вираження самовпевненості, само інтересів, самозвинувачення, само розуміння, аутосимпатії та ін. за оцінкою отриманих даних можна оцінити ступінь професійного самовизначення досліджуючи, як проблеми встановлення професійної самосвідомості.

Таким чином професійна діяльність й здатність до неї – це передумова майбутньої активної діяльності, необхідна умова її успіху без відчуття дискомфорту, напруженості та внутрішнього конфлікту особистості з професійним та соціальним оточенням для задоволення та самосприйняття себе та оточуючих.

2.3. Обробка та інтерпретація отриманих даних.

Проведення методики «тест – опитувальник само відношення Століна» у 25 людей, 10 дівчат та 15 хлопців віком 24 – 45 років при однаковій умові виконання в один і той час її проведення дали такі результати. При обробці та аналізі результатів використовуємо дані окремо для дівчат та хлопців для зручності використання, які наведені у Додатку Б1 та Додатку Б2.

У Додатку Б1 наведені отримані сирі бали відповідей дівчат, тобто ті бали, котрі ми отримали після підсумку результатів методики. У Додатку Б2 ми побачимо результати отримані хлопцями, сирі показники.

Для повного характеру методики представлено шкали, по яким досліджуються професійне самовизначення звукорежисерів:

S – шкала глобальне самовідношення;

I – шкала самоповаги; II – шкала аутосимпатії; III – шкала очікуваного відношення від інших; IV – шкала самоінтересів; 1 – шкала самовпевненості; 2 – шкала відношення інших; 3 – шкала самосприйняття; 4 – шкала самопослідовності (самокерівництва); 5 – шкала самозвинувачення; 6 – шкала самоінтересу; 7 – шкала саморозуміння.

Отже, можемо побачити, що самовідношення до власного «Я» у хлопців вище ніж у дівчат, тобто, хлопці більш впевнені у своєму виборі. Найменш виражений показник очікуваного відношення від інших, адже у професії звукорежисера індивід розраховує тільки на себе.

Жіночий простір гнучкіший, ніж чоловічий. Він формується раніше, інтенсивніше, цілеспрямованіше й протягом усього життя є краще структурованим. Завжди актуальна потреба орієнтації в людських взаєминах допомагає жінкам постійно перебудовувати, реставрувати свій простір. Жінки вміють залишати незмінними певні дорогі їм стосунки й водночас більш відкриті до стосунків нових.

Інтерпретація отриманих даних переведених у накопичені частоти (у %):

  • менше 50 – ознака не виявлена;
  • 50-74 - ознака виявлена;
  • більше 74 - ознака яскраво виявлена.

Переведемо середні дані, тобто суму отриману по кожній шкалі ми ділимо на кількість дівчат чи хлопців і отримуємо середні дані окремо для дівчат та окремо для хлопців переведемо у накопичені частоти і маємо дані наведені у Таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Шкали Показники середніх значень по кожній шкалі (округлені дані)

Дівчата

Хлопці

Сирі дані Накопичені частоти у % Сирі дані Накопичені частоти у %
S 20 90,67 21 93,33
I 9 71,33 10 80,00
II 8 58,33 10 77,33
III 9 39,67 9 39,67
IV 6 71,33 7 92,33
1 6 81,33 6 81,33
2 7 80,00 6 51,33
3 5 70,67 5 70,67
4 5 79,67 5 79,67
5 5 60,77 5 60,77
6 6 80,00 5 54,67
7 3 68,67 3 68,67

Накопичені частоти показують явну різницю між показниками дівчат та хлопців. Результати хлопців явно превалюють, отже, високий рівень самоповаги, аутосимпатії задоволеність власним «Я» зацікавленість своєю роботою здатність швидко навчатися та прагнення до поліпшення кваліфікаційного рівня. З отриманих даних можна відокремити, розглядаючи середню оцінку, високу самооцінку як дівчат так і хлопців, але також високий рівень внутрішніх конфліктів для прояву своєї індивідуальності.

Таким чином, спостерігаємо на порядок вищі показники у хлопців, що свідчить про більшу самозакоханість, ніж у дівчат. Найбільш високі показники у хлопців самоінтерес так є провідною ланкою у встановленні та самовдоволенні своєї особистості. Найнижчим є показник шкали очікуваного відношення від інших, тобто, ознака не виявлена. Отже, можна зробити висновок, що люди, які працюють в системі «людина – художній образ» направленні на виявлення свого власного «Я» за рахунок, якого стають майстрами своєї справи та відданими своїй роботі.

2.4. Встановлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості звукорежисера за допомогою методів математичної статистики.

Розглянемо простий непараметричний критерій Розенбаума на встановлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості звукорежисера.

Критерій Q – Розенбаума використовується для оцінки розбіжностей між двома вибірками по рівню будь-якої виміряної ознаки обов’язковою умовою для використання саме цього критерію є наявність n>11,хоча б в одній вибірці. В даному випадку ми розглянемо 2 вибірки показник дівчат і хлопців по шкалі глобальне самовідношення (Табл.1.2).

Умова задачі: У групі звукорежисерів провели дослідження на в становлення взаємозв'язку професійного самовизначення та професійної самосвідомості. Час проведення однаковий, умови здійснення також однакові, кількість дівчат 10 осіб, а хлопців – 15 осіб. Цікавить питання чи існують відмінності між показниками витривалості та продуктивності роботи дівчат та хлопців? Дані відтворення наведені нижче у Таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Показники по шкалі глобальне самовідношення(сирі дані)
Хлопці nˡ=15 Дівчата n=10
1 18 19
2 27 26
3 19 15
4 28 21
5 16 17
6 19 26
7 16 14
8 26 26
9 22 19
10 16 17
11 24
12 18
13 29
14 22
15 21

Гіпотези:

Но – рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями не існує.

Нı – рівень відтворення у дівчат нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінності показників між отриманими даними дівчатами та хлопцями існують.

Після сформульованих гіпотез нам необхідно впорядкувати значення наведені вище у Табл.1.2.

Хлопці nˡ=15 Дівчата n=10
1
16
14
2 16 15
3 16 17
4 18 17
5 18 19
6 19 19
7 19 21
8 21 26
9 22
26
10 22 26
11 24
12
26
13 27
14 28
15 29

S1 = 3;

S2 = 2;

Qемп. = S1+ S2 = 3+2 = 5;

Qкр.

Qемп. > Qкр. , тобто Но приймається.

Отже, емпіричне значення перевищує критичне, приймається альтернативна гіпотеза. Рівень відтворення у дівчат не нижче рівня відтворення у хлопців, тобто, відмінностей показників витривалості та продуктивності отриманих даних дівчат та хлопців не існує.

Таким чином, ми встановили взаємозв’язок між показниками дівчат та хлопців професійного самовизначення та професійної самосвідомості. Якості професійної самосвідомості розгортаються у площині самовизначення, самоороганізації та персоналізації. Психологічне єство самосвідомості розглядається у перспективі “фаху”, “образу Я” та “професійної спільноти”. Ця сукупність створює цілісне, динамічне утворення – професійну самосвідомість. Формуватись професійне самовизначення та професійна самосвідомість, що виражається в сполученні успішності учбово - професійної, трудової діяльності із задоволеністю обраним шляхом.