регистрация / вход

Зміст і види економічного контролю

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Зміст і види економічного контролю Контроль за змістом включає перевірку економічних, со­ціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного гос­подарства — галузі, підприємства.

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

Зміст і види економічного контролю


Контроль за змістом включає перевірку економічних, со­ціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного гос­подарства — галузі, підприємства.

Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економіч­ного і соціального розвитку, раціональне використання ма­теріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання не­продуктивним витратам і втратам, зміцнення господарських зв'язків, додержання господарського і трудового законодав­ства, забезпечення збереження власності. Крім того, еконо­мічний контроль передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємця, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках. Еконо­мічний контроль покликаний запобігати банкрутству і ро­зоренню підприємців.

Отже, зміст економічного контролю — це система кон­кретних заходів, спрямованих на раціональне господарюван­ня підприємців з різними формами власності в умовах ринко­вих відносин.

За періодичністю здійснення економічний контроль поді­ляють на попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням гос­подарської операції, щоб запобігти нераціональним витра­там і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники. Так, Фонд державного майна України, здійснюючи роздержавлення, контролює його оцінку при викупі на попередній переддоговірній стадії. Міністерство фінансів України при плануванні видатків із державного бюджету на фінансування інвестицій попередньо контролює доцільність витрачання коштів та ефективність їх. Власники підприємств здійснюють попередній контроль за витрачан­ням коштів на стадії проектування технологічних процесів випуску продукції, зниженням її собівартості, підвищенням конкурентоспроможності тощо. Національний банк Украї­ни і комерційні банки при наданні кредитів підприємствам і об'єднанням контролюють повернення їх. Перед тим як виписати документи на витрачання коштів, бухгалтерія під­приємства перевіряє доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду. Згід­но із Законом України "Про підприємства в Україні" поточ­ний контроль здійснюється в умовах широкої гласності із залученням усього колективу. Соціально-економічні рішен­ня, які стосуються діяльності підприємства, розробляють і приймають на підприємстві за участю трудового колективу, а також профспілкової організації відповідно до статусу і законодавства їх. Аналогічно прийнятим рішенням здійсню­ється поточний контроль за виконанням їх у процесі вироб­ничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому підприємство суворо контролює раціональне й еко­номне витрачання матеріальних, трудових і фінансових ре­сурсів, щоб запобігти безгосподарності і марнотратству.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється піс­ля завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними про­цесами в різних сферах маркетингової діяльності. Основ­ним завданням заключного контролю є перевірка правиль­ності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запо­бігання їм у майбутньому.

Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться власником не більше одного разу на рік відповідно до Закону України "Про підприємства в Украї­ні". Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підпри­ємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допо­моги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях здійснюють заключний контроль діяльності підприємства :і виконання зобов'язань перед бюджетом щодо сплати подат­ку на прибуток, додану вартість та інших платежів. Держав­на контрольно-ревізійна служба України не частіше від од­ного разу на рік перевіряє витрачання бюджетних коштів на соціальні потреби, утримання державних управлінських структур тощо.

Заключний контроль Національним банком України і ко­мерційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінан­сування на виконання національних програм тощо.

За інформаційним забезпеченням в економічному контро­лі розрізняють документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлю­ють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньо­господарському і статистичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собі­вартості і рентабельності на підприємстві, яке контролю­ють, перевіряють за даними первинної документації, обліку і звітності.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контро­лю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріаль­ні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, тому спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

За формами здійснення економічного контролю розріз­няють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, те­матичні, ревізії.

Превентивні (від лат. praeventivus — запобіжний) конт­рольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контро­лю виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань і підприємств. Власник перевіряє оптимальність планів і зба­лансованість ресурсами згідно з технічно обгрунтованими нормативами.

Міністерство фінансів України та його органи на місцях перевіряють обгрунтованість фінансових планів, внески до державного бюджету податку на прибуток (доход), додану вартість та інші надходження до місцевого бюджету згідно з встановленими нормативами. Комерційні банки перевіряють відповідність розрахунково-кредитних стосунків чинним за­конодавчим актам: обгрунтованість планів капітальних вкла­день та фінансування їх згідно із затвердженими нормати­вами, лімітами довгострокового кредитування. Якщо ці ор­гани державного контролю здійснюють превентивні пере­вірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль власника передбачає їх систематичне і безперервне вико­нання. Санкціонуючи виконання господарської операції, ке­рівник підприємства та особи, уповноважені ним, попередньо перевіряють її щодо господарської доцільності, нормативно-правової і планової обгрунтованості, господарської і мате­ріальної відповідальності осіб, яким доручено виконання її, тощо. Особливо відповідальна роль головного бухгалтера у превентивних перевірках господарських операцій, які відоб­ражають у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарсь­ка операція, зафіксована на матеріальних носіях, підлягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер або особа, уповноважена ним, після санкціону­вання керівництвом підприємства виконання її.

Одночасно з перевіркою господарської операції за зазначе­ними вище параметрами, які також контролює бухгалтерія, перевіряють юридично-правову обгрунтованість документа, який відображає достовірність проведення господарської операції, кількісні і якісні її вимірники, норми витрачання ресурсів, ціни на товарно-матеріальні цінності і об'єкти основ­них фондів, заповнення показників, забезпечення збережен­ня цінностей, кодування реквізитів документа, що визнача­ють зміст і характеристику операції для відображення у систе­мі бухгалтерського обліку господарської діяльності.

Винятково велике значення має превентивний контроль господарської діяльності, що здійснює головний бухгалтер. Нормативними актами про головного бухгалтера передбаче­но, що документи, які є основою для приймання і видавання коштів і товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні і розрахункові зобов'язання підписує керівник об'єднання, підприємства і головний бухгалтер або особа, ним на те упов­новажена. Без підпису головного бухгалтера зазначені доку­менти вважають недійсними і не приймають до виконання матеріально відповідальні особи і бухгалтерія об'єднання, підприємства, а також установи банку. Головному бухгалте­ру надано право не приймати до виконання і оформлення документи з господарських операцій, що суперечать законо­давству і встановленому порядку приймання, зберігання і вит­рачання коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

Превентивні перевірки є найбільш ефективним засобом економічного контролю, оскільки вони дають змогу запобігти виникненню недоліків, перевитрат і втрат ресурсів у госпо­дарській діяльності об'єднань, підприємств, галузі, народно­му господарстві в цілому.

Поточні контрольні перевірки — засіб оперативного сис­тематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності об'єднань, підприємств. Поточні перевірки про­вадять усі контролюючі органи з питань, які входять до ком­петенції їх. Так, установи комерційних банків під час поточно­го контролю перевіряють використання готівки з каси, своє­часність і повноту здавання виторгу банку. Щодо фінансу­вання капітальних вкладень банки при поточному контролі перевіряють організацію будівництва, забезпеченість проект­ною документацією об'єктів, що будуються, впровадження індустріальних методів будівництва тощо. Держкомстат Ук­раїни та його органи на місцях здійснюють поточні перевірки застосування типової документації в обліку господарської діяльності об'єднань, підприємств, виявляють зайву звітність, яка не затверджена в установленому порядку, достовірність статистичної звітності.

Внутрішньосистемний контроль застосовується для пе­ревірки виконання вказівок власника підвідомчими об'єд­наннями, підприємствами з питань їхньої діяльності, а внутрішньогосподарський за допомогою поточних переві­рок — для оперативної перевірки виконання господарських операцій безпосередньо на підприємстві (витрачання і збе­рігання товарно-матеріальних цінностей, забезпеченість ва­говимірювальними приладами та використання їх; якість виготовлюваної продукції, організація пропускного режиму, додержання трудового законодавства тощо).

Отже, поточні контрольні перевірки є способом оператив­ного систематичного контролю конкретних операцій госпо­дарської діяльності, які не потребують застосування склад­них методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Тематичні контрольні перевірки — засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об'єднан­нями, підприємствами однорідних господарських операцій, наприклад, використання матеріальних, трудових і фінан­сових ресурсів, забезпечення збереження власності. Тема­тичні перевірки подібні до поточних, але провадяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуван­ням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематич­но, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються в основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і договірна інформація, дані бухгал­терського обліку, хронометражних спостережень, вибірко­вих інвентаризацій цінностей тощо.

Ревізія — метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднання, підприємства та інших об'єктів підприємницької діяльності щодо виконан­ня виробничих і фінансових планів, витрачання матеріаль­них і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за обревізований період, забезпечення збереження власності,

виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і удосконалення якості продукції, її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.

Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль має такі об'єкти дослід­ження: виконання планів економічного і соціального розвит­ку країни, регіону; задоволення життєво важливих потреб людей; динаміку ціноутворення; кон'юнктуру ринку; вико­ристання ресурсів країни, регіону та інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення, тобто здійснюється на макроекономічному рівні.

Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільне необхідного продукту на мік-роекономічному рівні.

Отже, всі види економічного контролю взаємно пов'язані і зумовлені між собою, спрямовані на успішний розвиток еко­номіки для задоволення життєвих потреб людей.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий