Регіональні особливості відтворення населення України (стр. 7 из 8)
Рис.3.2 Прогноз сумарного коефіцієнта народжуваності
Вичерпання потенціалу демографічного зростання України визначає неможливість найближчим часом не лише розширеного, а й простого відтворення населення. Навіть за умови збільшення народжуваності до найвищого в сучасній Європі рівня (2 дитини на жінку) і зменшення смертності до найнижчого у світі рівня (середня очікувана тривалість життя при народженні - 80 років) протягом найближчого десятиліття чисельність населення України неухильно скорочуватиметься (рис.3.3).
Рис.3.3 Прогноз чисельності населення, тис. осіб
За оптимістичним варіантом прогнозу до 2026 р. загальна чисельність населення України скоротиться до 43,3 млн. осіб, а за песимістичним - до 40,4.
Загальні параметри демографічного руху змінюватимуться відповідно до коливання кількості народжених, померлих і загальної кількості населення. Депопуляція, імовірно, дещо послаблюватиметься протягом першого десятиріччя ХХІ ст. (за оптимістичним варіантом - до середини другого десятиріччя) завдяки вступу до найбільш активного репродуктивного віку когорти народжених у середині 80-х років (останнього періоду істотного підвищення народжуваності в Україні). З цього часу різниця між кількістю померлих та народжених неминуче зростатиме.
Хвилеподібний характер тенденцій смертності в Україні впродовж принаймні найближчих 20 років, значні резерви зниження смертності у допрацездатних і особливо працездатних вікових групах, адаптація населення до нових соціально-економічних умов, подолання затяжної економічної кризи, успіхи медицини в лікуванні широкого кола захворювань дають підстави розраховувати на зниження ймовірності смерті: прискорене зниження - смертності немовлят (до 7,5-8%) і дітей раннього віку, вельми помірне - жінок 16-60 років (імовірність померти, не доживши до 60 років, для 16-річних дівчат скоротиться до 7-8%) і населення старше 60 років. Найбільші зрушення (як і протягом останніх 50 років) очікуються у смертності чоловіків працездатного віку. Передбачається, що імовірність померти не доживши до 60 років для 16-річних юнаків у 2026 р. становитиме 16-21%. Практично смертність саме цього контингенту визначатиме загальний характер тенденцій смертності та тривалості життя населення України.
Кризовий стан дітородної активності населення даватиметься взнаки протягом життя багатьох поколінь на рівні не лише сім'ї, а й усього суспільства (навіть якщо цей процес і припиниться). Як наслідок, у майбутньому спостерігатиметься хвилеподібна динаміка чисельності населення і його вікових контингентів, що може перетворитися на відчутну перепону в досягненні сталого розвитку країни.
Тому за умови бездіяльності держави у сфері економічного забезпечення відтворення населення, відсутності належного розвитку систем охорони здоров'я, освіти, культури поширюватимуться особливо серед молоді наркоманія, алкоголізм, туберкульоз, ВІЛ\СНІД, венеричні та інші інфекційні захворювання. Смертність впродовж певного періоду коливатиметься у межах сучасного рівня. За таких умов до 2026 р. Україна неістотно перевищить ті показники тривалості життя населення, яких вже було досягнуто у середині 80-х років [12].
Висновок
Основними чинниками демографічної кризи є значний рівень зареєстрованого і прихованого безробіття, мізерна допомога сім’ям з дітьми і низький рівень пенсійного забезпечення більшості населення, що не задовольняє елементарних потреб людини. Все це призводить до бідності більшості населення і значно підриває здоров’я.
Сьогодні в Україні актуалізується проблема не стільки поліпшення здоров’я, як елементарного його збереження. До цього призвели соціальні й економічні чинники у поєднанні із впливом на здоров’я населення екологічної кризи, посиленої наслідками Чорнобильської катастрофи. Певну роль відіграли також несприятливі психосоціальні фактори, пов’язані із соціальним стресом, негативними змінами на рівні суспільства та особистості, а також занепад системи охорони здоров’я. Погіршення здоров’я населення має наслідком підвищення рівня смертності майже в усіх вікових групах і в усіх класах причин смерті. А стан здоров’я населення, як відомо, завжди був важливим інтегральним показником демографічного і соціального благополуччя. Високий рівень смертності призвів до відставання України від економічно розвинених країн за рівнем середньої тривалості життя на 10 - 15 років.
Безпосередній вплив на демографічну ситуацію в країні справляють міграційні процеси. Для України проблема демографічної кризи загострилася у зв’язку з поширенням такого явища, як закордонне заробітчанство. Більш як 5 млн громадян України працюють на економіку інших країн. І це найбільш активна частина українського суспільства, здебільшого - молодь. За останніми соціологічними даними, близько 10% з цього числа назавжди залишаються у країнах міграції. Несприятливо формуються і міграційні зв’язки України з близьким і далеким зарубіжжям. З 1994 р. зовнішня міграція має стійке негативне сальдо.
Підсумовуючи викладене, можна сказати що в Україні на сьогодні ще немає демографічної політики як єдності скоординованих дій, спрямованих на забезпечення демографічного благополуччя країни. Існує об’єктивна необхідність розробки концепції демографічної політики, основною метою якої має стати збереження і поліпшення здоров’я населення як одного з найважливіших пріоритетів нації, її самозбереження.
Список використаних джерел
1. Гардашук Т.В. Концептуальні параметри екологізму / НАН України; Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди. - К., 2005. - 200 с.
2. Закон України “Про прожитковий мінімум" № 489-V ( 489-16) від 19.12.2006.
3. Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 489-V ( 489-16) від 19.12.2006 із змінами.
4. Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. - Л., 2005.
5. Бугуцький О.А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі. - К., 2001.
6. Васильєва Л.Й. Демографічні аспекти сучасної сім’ї // Актуальні пpобл. політики: Зб. наук. пp. - Одеса, 1997. - Вип.1-2.
7. Вовканич С.Й., Цапок С.О. Регіональний демоpозвиток: тенденції та парадокси // Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку: Матеріали доп. V Міжнаp. конгp. укp. економістів. Львів 2000 р.
8. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми охорони довкілля, раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод": 12-15 квітня 2005 р. - К.: Знання, 2005. - 116 с.
9. Позняк О.В., Шевчук П. Є., Шишкін В.С. Методика демографічного прогнозування // Статистика України. - 2000. - Вип.4. - С.66-73.
10. 10. Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект): Монографія. - К.: УФЕІ, 2007. - 270 с.
11. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. - К: Femina, 1995.
12. Мельник С. Державна регіональна політика // Україна: аспекти праці. - №4, 2006.
13. Приймак В. Демографічні процеси в Україні // Україна: аспекти праці. - №1, 2007.
14. Регіональна політика України / За ред. Н.Г. Курдюкової. - К.: Наук. думка, 2005.
15. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика / Д.М. Тешенко. - К., 2002.
16. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл. - кор. НАН України С.І. Дорогунцова. - К.: КНЕУ, 2005.
17. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський та ін.; За ред.В. В. Ковалевський, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенова. - К: Товариство „Знання", 2008.
18. Словник-довідник з економіки і соціальної географії світу / П.О. Масля, Я.Б. Олійник. - К.: Лібра, 2006.
19. Стешенко В.С. Природний рух населення України: загальна характеристика. - К: Здоров`я, 2001.
20. Хамра О.У. Міграційні процеси в Україні: здоров`я та відтворення народу України: Матеріали конференції. - К.: Здоров`я, 2006.
Додатки
Додаток А
Чисельність населення на 1 січня 2008 року
Таблиця 1
| На 1 січня 2008 року | Середня чисельність населення за 2007 рік | |||||
| все населення | міське | сільське | все населення | міське | сільське | |
| Україна | 47280,8 | 32009,3 | 15271,5 | 47451,6 | 32077,0 | 15374,6 |
| Автономна Республіка Крим | 1994,3 | 1254,0 | 740,3 | 1999,7 | 1256,3 | 743,4 |
| Вінницька | 1720,1 | 813,1 | 907,0 | 1728,2 | 813,7 | 914,5 |
| Волинська | 1044,8 | 526,2 | 518,6 | 1046,8 | 526,2 | 520,6 |
| Дніпропетровська | 3476,2 | 2893,5 | 582,7 | 3489,5 | 2902,6 | 586,9 |
| Донецька | 4671,9 | 4217,1 | 454,8 | 4696,4 | 4237,8 | 458,6 |
| Житомирська | 1345,3 | 760,2 | 585,1 | 1352,5 | 762,3 | 590,2 |
| Закарпатська | 1248,5 | 462,5 | 786,0 | 1249,8 | 463,0 | 786,8 |
| Запорізька | 1877,2 | 1427,7 | 449,5 | 1884,9 | 1430,2 | 454,7 |
| Івано-Франківська | 1393,6 | 590,6 | 803,0 | 1395,7 | 590,4 | 805,3 |
| Київська | 1778,9 | 1050,1 | 728,8 | 1786,4 | 1050,8 | 735,6 |
| Кіровоградська | 1083,9 | 659,2 | 424,7 | 1092,0 | 662,9 | 429,1 |
| Луганська | 2440,3 | 2105,4 | 334,9 | 2456,4 | 2118,0 | 338,4 |
| Львівська | 2588,0 | 1549,8 | 1038,2 | 2593,2 | 1550,2 | 1043,0 |
| Миколаївська | 1229,5 | 821,9 | 407,6 | 1235,0 | 823,9 | 411,1 |
| Одеська | 2415,7 | 1594,6 | 821,1 | 2422,9 | 1598,4 | 824,5 |
| Полтавська | 1572,5 | 935,5 | 637,0 | 1581,5 | 938,4 | 643,1 |
| Рівненська | 1160,7 | 546,3 | 614,4 | 1162,4 | 546,3 | 616,1 |
| Сумська | 1243,9 | 815,2 | 428,7 | 1252,8 | 819,3 | 433,5 |
| Тернопільська | 1119,6 | 478,5 | 641,1 | 1123,1 | 480,1 | 643,0 |
| Харківська | 2848,4 | 2251,5 | 596,9 | 2857,5 | 2255,6 | 601,9 |
| Херсонська | 1138,2 | 687,1 | 451,1 | 1144,0 | 690,1 | 453,9 |
| Хмельницька | 1388,0 | 724,2 | 663,8 | 1394,6 | 724,4 | 670,2 |
| Черкаська | 1357,1 | 740,6 | 616,5 | 1364,8 | 742,3 | 622,5 |
| Чернівецька | 911,5 | 372,6 | 538,9 | 913,0 | 372,7 | 540,3 |
| Чернігівська | 1187,7 | 709,0 | 478,7 | 1197,3 | 711,9 | 485,4 |
| м. Київ | 2666,4 | 2666,4 | х | 2652,7 | 2652,7 | х |
| Севастополь (міськрада) | 378,6 | 356,5 | 22,1 | 378,5 | 356,5 | 22,0 |
Доаток Б