Смекни!
smekni.com

Сексуальна культура сучасних українських підлітків: соціологічний аспект проблеми (стр. 10 из 15)

Зазначимо, що у визначенні вікової категорії дітей, для якої потрібно починати сексуальне виховання, думка експертів розподілилася у цікавий спосіб. Тобто 34,6% опитаних зазначили, що це необхідно робити з народження, але при цьому така ж кількість вважають за потрібне знайомити дітей з основами сексуального виховання з моменту відвідування навчального закладу (мається на увазі школа). Менше п’ятої частини (19,2%) опитаних хотіли б розпочати сексуальне виховання дітей у віці 4-6 років. А як відомо, саме у цьому віці відбувається статева самоідентифікація і просинається жвава зацікавленість в анатомічній відмінності протилежної статі.

Повертаючись до визначення сутності поняття «сексуальне виховання», підкреслимо, що результати опитування показали спрямованість дій у рамках цього процесу на профілактику раннього статевого життя, вагітності та венеричних захворювань. Цю тенденцію підтверджують і відповіді експертів щодо змісту інформації, яку підлітки повинні отримувати у рамках сексуального виховання. Так, 84,6% респондентів вважають за потрібне повідомляти учнів про захворювання, які передаються статевим шляхом, а 73,1% – про протизаплідні препарати. Отже, на думку переважної більшості респондентів головне – вберегти дітей від хвороб та небажаної вагітності. Це чи не найважливіший момент, який вкрай необхідний для збереження здоров’я підростаючого покоління. Але, на нашу думку, психічне здоров’я та гармонія у відносинах з оточуючими, можливість пережити любовні негаразди та індивідуальне конструювання свого інтимного життя – це ті складові, які повинні формувати комплексний підхід дорослих до сексуального виховання дітей. На жаль, не всі дорослі мають можливість і потребу досконало оволодіти методикою навчання дітей сексуальній грамоті, тому цілком зрозумілим є їх бажання введення спеціального курсу сексуального виховання у школі.

Слід зазначити, що бажання введення спеціального курсу з сексуального виховання у програму загальноосвітньої школи можна пояснити і тим фактом, що лише п’ята частина опитаних (19,2%) вважає, що їх діти довіряють їм повністю. Стільки ж респондентів ускладнилися з відповіддю на це запитання, а переважна кількість експертів (61,5%) визнали, що їх діти довіряють їм певною мірою. Тобто можна припуститися думки, що введення спеціального курсу у школі із сексуального виховання – це або батьківська невпевненість у власних силах, або бажання уникнути відповідальності за цей аспект життя власної дитини.

За результатами опитування з’ясувалося, що у разі, коли підліток признається своїм батькам про проблеми у статевому житті (наприклад, наявність у нього венеричного захворювання), переважна більшість з батьків (73,1%) будуть допомагати дитині вирішити це питання, особливо матері (78,9%). Закономірним виявився той факт, що 62,5% чоловіків при такому стані речей зазначили, що допоможуть розв’язати дану ситуацію, але при цьому приймуть запобіжні заходи для того, щоб це не повторилося.

Таким чином, підводячи підсумки, слід зазначити, що сексуальне виховання – це складний комплекс дій, направлених на ознайомлення тінейджера із психологічною та фізіологічною специфікою його організму та на формування власної лінії поведінки у сексуальних взаємовідносинах, з урахуванням норм і цінностей, для нього прийнятних. Доведення необхідних знань до старшого школяра потрібно доручити фахівцю, який знається на питаннях психології та фізіології, але норми і цінності щодо сексуальної поведінки мають формуватися у родині.

2.3. Особливості сексуальної культури українських підлітків: ціннісно-нормативний аспект

Становлення сексуальної культури підлітків формується під безпосереднім впливом сексуального виховання. Проблеми сексуального виховання нами були докладніше розглянуті у попередньому пункті нашої дипломної роботи. Тепер вважаємо за необхідне виявити ставлення самих підлітків до сексуального аспекту їхнього життя. Для цього у рамках написання дипломної роботи автором було проведено власне опитування школярів старших класів, яке проілюструє проблему емпірично.

В якості об’єкту дослідження, виходячи з теми дипломної роботи, нами були обрані школярі останніх класів загальноосвітньої школи міста Дніпропетровськ. (Програма та результати опитування викладені у додатках 3, 4) Хотілось би зупинитися на мотивах обрання об’єктом саме середньої школи № 143. Ця школа розташована у так званому спальному районі міста на Червоному Камені, тобто має свої специфічні особливості, які суттєво відрізняють її від центральних шкіл. Ще однією особливістю, на нашу думку, виступає той факт, що саме в цій школі навчалися серійні вбивці, дії яких сколихнули не лише мешканців нашого міста. Відлуння історії про хлопців, які вбивали громадян та знімали це на відео з метою продажу кривавих сцен до мережі Інтернету, вразила всю Україну. До того ж вивчення результатів соціологічних досліджень підліткових субкультур робочих районів дозволило очікувати, що сексуальна культура підлітків – учнів вказаної школи відрізнятиметься особливою акцентуалізацією маскулінно-агресивних норм та патріархальною моделлю статевих відносин [пушкарева;салагаев 1;2].

На нашу думку, створення угрупувань підлітків за інтересами – це характерна особливість та ознака саме віддалених від центру міста житлових масивів. Тут відіграють свою роль кілька факторів. По-перше, забудови на Червоному Камені відносно нові, тобто можливо говорити про відсутність давніх та стабільних відносин між мешканцями масиву. По-друге, ціни на житло у спальних районах якісно відрізняються від рівня коштування квадратних метрів у центрі, це свідчить про нижчий рівень доходів громадян, які купують квартири на масивах. Третьою причиною ми вважаємо те, що оскільки людині притаманно шукати роботу поближче до дому (у разі відсутності власного автотранспорту), то слід припустити, що більшу кількість мешканців житлового масиву складають працівники робочих спеціальностей та нижча щаблина обслуговуючого персоналу (наприклад, рядові бухгалтери на заводі, комірники, реалізатори). Без сумніву, на Червоному Камені проживають і представники середнього класу, і люди досить заможні, але, враховуючи наявність великої заводської зони поряд з масивом, можна стверджувати, що переважна кількість мешканців району – представники робітничих спеціальностей, тобто житловий масив можна розглядати як робочу околицю міста. Ще однією ознакою спальних районів є слабо розвинена інфраструктура дозвілля. На масиві присутній осередок культурно-естетичного виховання дітей – Будинок творчості, але він розрахований на дошколят та школярів середньої школи. В послуги Будинку творчості входять секції для підлітків, але відвідують їх одиниці. Також на житловому масиві Парус розташований філіал спортивно-культурної бази «Штурм», де старшим школярам створено набагато більше можливостей для культурного дозвілля, але відвідувачів у них теж небагато. На нашу думку, це явище можна пояснити географічною віддаленістю центрів дозвілля, матеріальними затратами, що необхідні для відвідування секцій, та найголовнішою причиною ми вважаємо небажання самих підлітків культурно проводити своє дозвілля. Відвідування секції вимагає відповідного структурування власного часу та відповідної форми самоорганізації та самодисципліни. Тобто створює додаткові рамки, які так не до вподоби підліткам в силу психофізіологічних особливостей віку. Але, оскільки потреба у комунікації з однолітками існує, шкільна молодь об’єднується у так звані дворові компанії за інтересами. Ці угрупування досить різноманітні, деякі об’єднуються у спортивні команди та змагаються з представниками інших дворів, хтось досить часто відвідує нічний клуб і знаходить там однодумців, ті, що мають власні комп’ютери вдома та доступ до Інтернету, грають один з одним у мережі. Спілкування підлітків різнобарвне, але хотілось би зупинитися на особливостях ціннісно-нормативного аспекту їх субкультури.

Звертаючись до теми нашої дипломної робити, хотілося б зазначити, що приналежність до того або іншого угрупування має суттєвий вплив на формування зразків поведінки старших школярів, оскільки доведеним фактом є те, що сексуальну культуру підлітків формують перш за все друзі, однолітки та ціннісно-нормативна концепція угрупування, якому належить індивід. Для того щоб увійти до компанії, потрібно визнати та прийняти її правила гри. Старші школярі намагаються відокремитися від молодших представників двору, і однією з ознак відмінності виступають сексуальні аспекти комунікації всередині угрупування та наявність різностатевих членів компанії. Як відомо, підлітковий вік – пора перших закоханостей, і тому найчастіше навколо пари формується компанія, яка складається з подруг та товаришів, які будують свою лінію поведінки з представниками протилежної статі, в тому числі і сексуальної поведінки.

Повертаючись до результатів нашого опитування, слід зазначити, що на думку більшості респондентів (45,1%), вступати до сексуальних відносин можна у віці 16-17 років. Оскільки переважна кількість опитаних знаходиться у цьому віці, можна припустити, що віковою точкою відрахунку початку статевих відносин вони вважають саме свій вік. Хоча лише 27,5% школярів зазначили, що серед їх друзів та однолітків майже всі вже мають досвід сексуальних стосунків. Майже половина (49,0%) підлітків стверджують, що лише деякі з їх дружнього оточення розпочали своє сексуальне життя. Якщо говорити про гендерний розподіл відповідей на це запитання, була виявлена більша кількість дівчат, які стверджують, що в їхньому колі немає сексуально досвідченого друга або подруги (61,9% дівчат проти 38,1% хлопців).