Приховане безробіття особливо виявляється серед сільського населення. Безробіття тут називають прихованим тому, що воно приховується ілюзорною зайнятістю в сільському господарстві. Клаптик землі, малопродуктивне, майже натуральне господарство не забезпечують людині засобів існування впродовж року. Селянин змушений шукати роботу на стороні: найматися до заможних господарів, працювати в сезонних будівельних бригадах, займатися дрібним кустарним промислом, здійснювати різноманітні послуги, що мають, як правило, нерегулярний характер [6, c.88].
Приховане безробіття виявляється і у містах. Воно приховується тим, що працівники переміщуються в межах підприємств, але мають неповний робочий день або перебувають в неоплачуваній відпустці.
5. Застійнебезробіття. Цей вид безробіття породжується досить значним часом при відсутності роботи. Це призводить до того, що деякі люди, по суті, втрачають кваліфікацію і навіть бажання регулярно працювати. Вони живуть за рахунок випадкових заробітків чи подаянь інших людей або благодійних організацій. Деяка частина представників застійного безробіття поповнює кримінальні верстви населення, а також ряди так званих люмпенів і осіб без певного місця проживання.
Фрикційне і структурне безробіття як неминучі форми складають природне безробіття.
Циклічне, технологічне та сезонне безробіття складають надлишкове безробіття, яке є небажаним і обтяжливим [6, c.405].
Природне і надлишкове безробіття визначають загальний рівень безробіття.
Природний рівень безробіття обчислюється для визначення обсягу втраченого для національної економіки внутрішнього продукту у зв'язку із безробіттям. Економісти визначають цей втрачений продукт як відставання обсягу ВВП/ВНП, яке показує, на скільки фактичний суспільний продукт менший від потенційного.
Американський вчений А.Оукен відобразив співвідношення між відставанням обсягу сукупного продукту і рівнем безробіття математично, що дістало назву закону Оукена. За цим законом існує негативний ефект зміни обсягу національного продукту у зв'язку із зростанням рівня безробіття: за кожного значення цього рівня на 1% темп зростання реального ВНП зменшується більш як на 2%. Оскільки природне безробіття неминуче і має постійний характер, розраховують відставання обсягу національного продукту із врахуванням лише надлишкового безробіття, яке, до речі, сьогодні властиве для більшості ринкових країн [6, c.411].
Рівень природного безробіття нині оцінюється у 6% від числа працездатних. Ще 30-35 років тому він визначався у 3%, що свідчить про зрослу мобільність робочої сили (це підвищує добровільне безробіття) і прискорення темпів НТП (це збільшує структурне безробіття). Загальний рівень безробіття сьогодні, як правило, вищий від природного, тому частка ВНП ринкових країн безповоротно втрачається (згідно закону Оукена).
Закон Оукена водночас показує і зворотний ефект. Він полягає у тому: якщо щорічний приріст, національного продукту буде не меншим 2,7%, безробіття буде на постійному (природному) рівні. Отже, рівень безробіття зростає, якщо не досягається трьохвідсоткового приросту макроекономічних параметрів.
1.2Нормативно-правова база регламентації роботи з безробітними громадянами
Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні засади зайнятості населення, захист його від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави щодо реалізації громадянами права на працю [6, c. 405].
Також у Законі України «Про зайнятість населення» зазначається, що у разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може
бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити
свою кваліфікацію. Відповідно до цього Закону зайнятість населення України забезпечується проведенням активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі діяльності, стимулюванні створення нових робочих місць і розвитку підприємництва [24].
Основним актом , що регулює відносини в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття “[5].
Відповідно до даного закону, страхування на випадок безробіття здійснюється за такими принципами :
- надання державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав ;
- обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту), а також добровільності такого страхування особами , які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок ), а також громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності ;
- цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
- солідарності та субсидування ;
- обов’язковості фінансування Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов’язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг ;
- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців ;
- диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття ;
- надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум , встановлений законом , допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки , перепідготовки та підвищення кваліфікації ;
- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття .
Законом передбачено такі види забезпечення :
- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності ;
- допомога по частковому безробіттю ;
- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога по безробіттю , одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам ,які перебувають на його утриманні ;
- допомога на поховання у разі смерті безробітного, або особи, яка перебувала на його утриманні .
Окрім цього, законом передбачено надання таких соціальних послуг як:
- професійна підготовка або перепідготовка , підвищення кваліфікації та профорієнтація ;
- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні , у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
- інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням.
1.3 Соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки безробіття
Безробіття може призвести до погіршення відносин в сім'ї, агресії по відношенню до членів сім'ї, конфліктів і розлучень. Оскільки психопатичні симптоми зустрічаються не тільки у самого безробітного, але і у членів його сім'ї, можна визначити з достатньо високим рівнем вірогідності, що безробіття негативно позначається не тільки на тих, кого вона зачіпає безпосередньо, але і на тих, хто має до неї непряме, опосередковане відношення.
Причина того, що безробіття сприймається самим суб'єктом і його оточенням як найгостріша стресова ситуація, полягає в тому глибинному зв'язку, який існує між особовим самоусвідомленням і трудовою діяльністю. Робота є одним з головних чинників, що визначають внутрішнє самопочуття людини. Роки професійної діяльності роблять сильний перетворюючий вплив на його інтелект, характер, звички і схильності. В юності людина витрачає багато часу і сил на вибір професії і підготовку до неї, а після виходу на пенсію проходить довгий шлях адаптації до свого нового положення. Природно, що втрата роботи в працездатному віці сприймається значною більшістю людей як крах всього життєвого устрою.
Серед емоційних наслідків безробіття відмічається різке зниження самооцінки, у багатьох випадках виникнення депресивного синдрому з суїцидними тенденціями. Стрес, перенесений в період безробіття, може стати причиною скорочення індивідуальної тривалості життя [16, c.129].
У дітей в сім'ях безробітних частіше зустрічаються відхилення в поведінці. У дружини безробітного виявляється той же психологічний стан, що і у нього самого. Можна зробити висновок, що безробіття є могутнім джерелом стресу для всіх, хто так чи інакше потрапляє в поле її дії. Працівники, що уникнули звільнення, але знаходилися якийсь час під його загрозою, також переживають стрес. По своїй силі і наслідкам психологічна травма, що наноситься очікуванням звільнення, може бути навіть важче, ніж стан людини, що реально пережила втрату роботи.
У безробітних спостерігаються пасивність, розгубленість, фру-стрированість, невміння і нездатність адаптуватися в соціально-економічних умовах, що різко змінилися, інфантильність і споживацька позиція, образливість: щось їм недодали, хтось їм зобов'язаний, немає вираженої особистої і соціальної активності. Для представників даної категорії характерно уявлення про державну службу працевлаштування як про філантропну організацію. Звідси і покладання надії на те, що представники державної організації повинні допомогти йому в складній ситуації і тій що різко змінилася [4] .
Можна стверджувати, що для більшої частини міського населення стан бідності, як правило, зумовлений саме втратою роботи. В даний час через розповсюдження прихованого безробіття, коли на великому числі підприємств використовується зайнятість неповний робочий час, встановлюються вимушені відпустки працівників без оплати, групи ризику (з погляду попадання в «бідні») складають ті люди, які були зайняті на ділянках з низьким заробітком або на гігантських підприємствах, що не володіють гнучкою пристосовністю до ринку і його умов. Разом з тим навіть найбідніші серед працюючих мають перед безробітними ті переваги, що володіють доступом до ряду соціальних благ, які продовжують розподілятися через підприємства: вони не відокремлені від трудового колективу і, отже, у меншій мірі схильні до маргіналізації, особливо до її психологічних тягот. Але, з другого боку, вони ж в найменшій мірі можуть розраховувати на опіку служб соціального захисту [4].