Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного матеріалу є:
- виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розвитку власної діяльності людини та ін.);
- виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху; аналіз структури факторів у кожній фазі;
- виявлення зв'язку між фазами індивідуального розвитку людини.
5.Орієнтовна анкета – опитування, орієнтоване на визначення основних видів спрямованості людини:
- особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;
- колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі;
- ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяльності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими навичками і вміннями.
6.Психодіагностичні методики, спрямовані на визначення основних властивостей особистості людини:
вивчення рівня самоконтролю;
- визначення ціннісних орієнтацій особистості;
- оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);
- визначення типу поведінки особистості в конфліктній ситуації;
- визначення тенденцій поведінки особистості в групі.
7.Індивідуальна співбесіда. Це один із найбільш діючих методів вивчення особистості і, як правило, він є заключним етапом соціально-психологічного вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямованим засобом вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефективності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесіда дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.
Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦСССДМ проводять роботу з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, технікумах, на збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:
- правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і служба в Збройних силах", "Права військовослужбовців у військовому статуті" тощо);
- підвищення ефективності військово-патріотичного виховання допризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної ні й н й, учасниками бойових дій тощо);
- активізація особистіних інтересів (організація ігор КВК між командами шкіл і військових частин);
- висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбовцямиу молодіжних радіопередачах, пресі тощо.
Адаптація до військової служби. Протягомслужби військовослужбовецьнеодноразово переживає критичні періоди, сутність яких залежить від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають її ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінкацінностей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командую чому складу військових частин необхідний аналіз того, наскільки адекватно військовослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.
Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військовослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціалістами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповнення анкет:
• для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення" (АМП-1.95);
- для військовослужбовців І і II періодів служби (МП-2);
- для солдатів та сержантів (БП-1.95);
- для солдатів та сержантів "Стан морально-психологічноїпідготовки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";
- для членів сімей військовослужбовців "Соціально-правовазахищеність військовослужбовцівта членів їхніх сімей у з'єднанні (частині) та заходи щодо її посилення".
Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні проблеми та негаразди, які турбують військовослужбовців,а саме: прояви нестатутних взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцері до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.
Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходження військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата на визначення готовності до проходження ним строкової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особистісних якостей, емоційно-вольової сфери, пізнавальних властивостей.
Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивідуальна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особистісному росту тощо.
Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соціально-психологічноїпідтримки в адаптації до військової служби. Оптимально ця робота може здійснюватися під час проведення соціально-психологічних тренінгових занять, що сприяє розвитку рефлексії і конструювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на стані адаптації.
Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:
- адаптація нового поповнення до військової служби;
- навички конструктивного спілкування;
- згуртування військового колективу.
Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соціально-психологічний клімат - стійкий психічний настрій, що виявляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи. До показників соціально-психологічного клімату відносять також самопочуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.
В умовах військового колективу формування Соціально-психологічногоклімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає на самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинником формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлеглих, рівень вміння командного складу впливати на формування стосунків у військовому колективі.
Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регламентація стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належності даному колективу — це можна розглядати як основний критерій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуваннядоброзичливих стосунків між військовослужбовцями.
Діяльність спеціалістів ЦСССДМ щодо вивчення соціально-психологічного клімату військового колективу стосується двох напрямів діагностики: взаємин військовослужбовців між собою; командирів і підлеглих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спрямовані психодіагностичні методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями:
- вивчення міри задоволення людини від приналежності даному колективу;
- вивчення соціально-психологічного клімату в колективі;
- оцінка морально-психологічногоклімату взводу або роти
Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя і спілкування у військових частинах мають специфічний характер. Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішньовійськових,нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.
Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбовець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.
Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до порушення військової дисципліни, що базується на результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме на виявлення негативних чинників, які провокують тактику поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою зменшення ризику порушень у подальшому:
- анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спроможних залишити частину (СЗЧ-4);
- анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);
- анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);
- анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дисциплінарномубатальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);
- анкета для військових, які припустилися нестатутних взаємостосунків (НУВ-2.95);
- анкета з проблем викорінювання нестатутних взаємин в армії (НВО-К-1).
Результати опитування дозволяють визначити основні причини порушень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.
Профілактика суїцидальних проявів. Проблема самогубств існує її Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато по дій, які можуть ініціювати суїцидальні роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбове бойові завдання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони приховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, посилюється, службові обов'язки виконуються все гірше, помилки і прорахунки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропонується структура програми профілактики суїцидальних проявів: